Постанова

від 16.05.2024 по справі 910/12191/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. Справа№ 910/12191/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від АТ "Ощадбанк": Андрієнко С.В. за довіреністю (у приміщенні суду)

від боржника: Рубан І.Є. згідно ордера (в режимі відеоконференції)

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023

у справі №910/12191/21 (суддя Пасько М.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21, зокрема, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Тущенка С.В.; визнано ОСОБА_1 банкрутом; введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Тущенка С.В.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, АТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі №910/12191/21; судові витрати покласти на боржника.

За наслідками розгляду заявлених в апеляційній скарзі вимог, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року апеляційну скаргу задоволено, постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/12191/21 скасовано та прийнято нове, яким закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року у справі №910/12191/21 скасовано, справу №910/12191/21 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.03.2024 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 01.04.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/12191/21 за апеляційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 та призначено її до розгляду на 16.05.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

26.04.2024 року через відділ документального забезпечення суду від представника ОСОБА_1 адвоката Рубана І.Є. надійшла заява про проведення судового засідання 16.05.2024 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

При цьому, головуючий суддя Остапенко О.М. з 01.05.2024 по 10.05.2024 та суддя Отрюх Б.В. з 29.04.2024 по 12.05.2024 перебували у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці з 06.05.2024 року по 21.05.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 для розгляду справи №910/12191/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/12191/21 за апеляційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року, а також задоволено клопотання представника боржника та призначено проведення судового засідання 16.05.2024 року в режимі відеоконференції.

Представник АТ "Ощадбанк" в судовому засіданні 16.05.2024 року у приміщенні суду вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати постанову господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21 та закрити провадження у даній справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Представник боржника в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду - без змін.

Арбітражний керуючий Тущенко С.В. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

16.05.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у даній справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Як встановлено судом, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/12191/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 17.08.2021 року за заявою боржника у зв`язку із відсутністю фінансової можливості сплатити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 495 395,42 грн. Керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Тущенка С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2022 року визнано кредиторами фізичної особи ОСОБА_1 : ОСОБА_2 на суму 329 356,42 грн. - вимоги другої черги, AT "Ощадбанк" на суму 170 579,00 грн., з яких: 4 540,00 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 166 039,00 грн. - вимоги другої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 499 935,42 грн., відмовлено банку у визнанні кредитором до боржника на суму 316 375,27 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12191/21 змінено, постановлено визнати кредиторами по відношенню до ОСОБА_1 : ОСОБА_2 на суму 329 356,42 грн. - вимоги другої черги, AT "Ощадбанк" на суму 331 601,47 грн., з яких: 272 250,00 грн. - вимоги, що забезпечені іпотекою, 52541,47 грн. - вимоги другої черги, 6810,00 гри. - як такі, що відшкодовуються позачергово, а також затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 660957,89 грн.

26.05.2023 року представник боржника звернувся до суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення його боргів, яке з посиланням на ст. 130 КУзПБ мотивовано тим, що станом на 25.05.2023 року зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації або про перехід до процедури погашення боргів.

Постановою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Тущенка С.В.; визнано ОСОБА_1 банкрутом; введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Тущенка С.В.

Постанова мотивована тим, що станом на 30.05.2023 року кредиторами боржника не прийнято жодного рішення щодо подальших процедур у справі. Окрім того, ні боржником, ні керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

За наслідками перегляду в апеляційному порядку законності винесення оскаржуваної АТ "Ощадбанк" постанови колегія суддів вважає висновок господарського суду міста Києва передчасним та таким, що прийнятий без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Крім того, в силу положень ч. 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 статті 123, ч. 11 статті 126 КУзПБ.

Оскільки у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №920/27/21.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 24.12.2013 між AT "Ощадбанк" та боржником було укладено договір про іпотечний кредит №1016, відповідно до умов якого останньому було надано кредит в сумі 190 000,00 грн. зі сплатою 18,00 процентів річних, строк остаточного погашення кредиту 22.12.2023. Кредит надано на придбання квартири за договором купівлі-продажу.

В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором, 24.12.2013 між банком та боржником укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Меженською К.С. та зареєстрований в реєстрі за №1734. Відповідно до умов іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , квартал ОСОБА_3 в місті Луганськ, загальною площею 55,1 кв.м. Договірна вартість Предмету іпотеки обумовлена договором у розмірі: 272 250,00 грн. (п.2.5.2. Іпотечного договору).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі №910/12191/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Оскільки протягом тривалого часу план реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів не схвалено ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про визнання його банкрутом, за наслідками розгляду якого судом першої інстанції 30.05.2023 року прийнято оскаржувану наразі постанову.

Апеляційний господарський суд вважає, що висновок про перехід до судової процедури погашення боргів боржника в даному випадку є помилковим та передчасним з огляду на наступне.

Так, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів.

Окрім наведеного, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Водночас, місцевий господарський суд вказаних обставин справи не встановив, не дав їм жодної правової оцінки та в оскаржуваній постанові не відобразив, дотримання учасниками справи своїх процесуальних обов`язків для досягнення мети процедури неплатоспроможності фізичної особи не перевірив, обмежившись лише висновком про неприйняття зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника упродовж 120 днів та відсутністю відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами, чим допустився поверхневого підходу до вирішення даного питання, який полягає у формальному підрахунку строків та встановленні факту відсутності як рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, так і активів боржника, що свідчить про неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія наголошує, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 16.12.2021 року у справі №910/8306/20 та від 25.08.2021 року у справі №925/473/20.

З матеріалів справи вбачається, що боржником разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було подано на схвалення зборів кредиторів план реструктуризації боргів ОСОБА_1

10.02.2022 Господарським судом міста Києва у даній справі ухвалено визнати кредиторами фізичної особи ОСОБА_1 : ОСОБА_2 на суму 329356,42 грн. - вимоги другої черги, AT "Ощадбанк" на суму 170 579,00 грн., з яких: 4 540,00 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 166 039,00 грн. - вимоги другої черги; затвердити реєстр вимог кредиторів на загальну суму 499935,42 грн.

22.07.2022 року зборами кредиторів боржника ОСОБА_1 у справі №910/12191/21 визнано план реструктуризації боргів боржника таким, що відповідає вимогам та положенням КзПБ, а також прийнято рішення щодо схвалення відповідного плану, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12191/21 (протокол №2 зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 у справі №910/12191/21 від 22.07.2022).

Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №910/12191/21 апеляційну скаргу AT "Ощадбанк" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі №910/12191/21 змінено, постановлено визнати кредиторами по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : ОСОБА_2 на суму 329 356,42 грн. - вимоги другої черги, AT "Ощадбанк" на суму 331 601,47 грн., з яких: 272 250,00 грн. - вимоги, що забезпечені іпотекою, 52541,47 грн. - вимоги другої черги, 6810,00 гри. - як такі, що відшкодовуються позачергово, а також затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 660 957,89 грн.

Відповідно до положень ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з огляду на наведені приписи статті 284 ГПК України, постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №910/12191/21 набрала законної сили в день її прийняття, в установленому законом порядку не скасована, наразі є чинною, а тому є обов`язковою для виконання.

Тобто, після проведення зборів кредиторів боржника та схвалення плану реструктуризації його боргів у первісній редакції, розмір визнаних судом вимог AT "Ощадбанк" до боржника в апеляційному порядку було збільшено.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначається, зокрема, інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2022 року призначено справу до розгляду та, серед іншого, зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника виконати вимоги ухвали суду від 10.02.2022 року.

На виконання вимог ухвал суду 10.02.2022 року та 22.12.2022 року арбітражним керуючим скликано збори кредиторів боржника Хмеленка В.Г. на 24.02.2023 року в режимі відеоконференції.

Також керуючий реструктуризацією боргів звернувся до боржника з відповідним листом з проханням надати до дати проведення зборів кредиторів зміни до Плану реструктуризації, який було складено боржником при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та схвалено на зборах кредиторів боржника в тій же редакції, що відбулись 22.07.2022, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №910/12191/21.

24.02.2023 року зборами кредиторів боржника рішення щодо схвалення проекту плану реструктуризації боргів останнього, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, не прийнято (протокол №3 зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 у справі №910/12191/21 від 24.02.2023).

При цьому, за змісту даного протоколу вбачається, що представник боржника наполягав на виконанні положень Плану реструктуризації боргів боржника, який було розроблено ОСОБА_1 на стадії подання заяви про відкриття провадження у справі та схвалено на зборах кредиторів боржника у тій же редакції, що відбулись 22.07.2022 року без урахування змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року у справі №910/12191/21.

Отже, голосування за розгляд плану реструктуризації на вказаних зборах кредиторів не проводилось.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 року відкладено розгляд справи №910/12191/21 на 30.05.2023 року та зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду уточнення до плану реструктуризації боргів боржника з урахуванням змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року.

На виконання вказаної ухвали суду, 30.05.2023 року об 11 год. 06 хв., тобто до початку судового засідання, яке згідно протоколу судового засідання розпочалось об 11 год. 10 хв., арбітражним керуючим Тущенком С.В. засобами електронного зв`язку надано суду проект плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року з відповідними доказами надсилання його учасникам провадження у справі, запропоновано боржнику та кредиторам у справі розглянути та погодити (схвалити) проект Плану реструктуризації боржника, а також заявлено клопотання про відкладення розгляду питання щодо визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Тобто, з викладеного вбачається та сторонами у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 16.05.2024 року не заперечувалось, що всупереч вимог КУзПБ проект плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року, тобто в оновленій редакції, на голосування зборів кредиторів не виносився, боржником не погоджувався, а кредиторами не розглядався і не схвалювався.

Вказані обставини свідчать про те, що конкурсні та забезпечені кредитори, зокрема AT "Ощадбанк", не ухилялись від можливості розгляду та схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , а виходили з обставин відсутності реального та обґрунтованого плану, який би відповідав вимогам КУзПБ та враховував висновки, наведені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 року.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану постанову, наведеного вище не врахував та у мотивувальній частині постанови не надав оцінки ані обставинам виконання арбітражним керуючим вимог ухвали суду від 13.04.2023, ані підставам, які унеможливили подання суду на затвердження погодженого боржником та схваленого кредиторами плану реструктуризації.

Разом з тим, до винесення на збори кредиторів питання схвалення належного плану реструктуризації боргів боржника судова колегія позбавлена можливості дізнатись позицію кредиторів на предмет його схвалення або відхилення та, за наслідками його дослідження, самостійно оцінити план на відповідність його вимогам КУзПБ та дійти однозначного висновку про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що при винесенні постанови від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21 Господарським судом міста Києва не взято до уваги висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, в частині заборони застосування формального підходу підрахунку строків, передбачених приписами ч.1 ст.130 КУзПБ, не встановлено неоплатності боржника при переході до процедури погашення боргів, тобто недостатності майна для задоволення вимог кредиторів шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника, а також не враховано всіх обставин справи, які об`єктивно вплинули на підстави не подання до суду у встановленні законодавством строки погодженого з боржником та схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів.

Більш того, господарським судом міста Києва також не розглянуто по суті клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи з прийняттям відповідного рішення за наслідками такого розгляду шляхом постановлення ухвали із занесенням до протоколу судового засідання, що за своєю суттю є процесуальним порушенням суду.

На вказані вище обставини, які були встановлені апеляційним судом, суд першої інстанції уваги не звернув та дійсних обставин, що мають значення для розгляду справи, не з`ясував, у зв`язку з чим дійшов помилкового та передчасного висновку про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.

У відповідності до численної практики Верховного Суду рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

З урахуванням вищенаведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а справа №910/12191/21 - направленню до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів боржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21 задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі №910/12191/21 скасувати.

3.Матеріали справи №910/12191/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів боржника.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 27.05.2024 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко