Постанова

від 05.12.2023 по справі 932/10415/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7849/23 Справа № 932/10415/20 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Альмира Групп», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтуванняпосилався на те, що 21.09.2018 року укладено договір безпроцентної поворотної позики, за якою позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти із умовою їх повернення до 08.07.2019 року. При укладенні договору позики було дотримання вимог ст.65 СК України та ч.2 ст.44 Закону України «Про товариство з обмеженою відповідальністю». На виконання умов договору позики позивач перерахував на користь відповідача, а також виконуючи боргові зобов`язання відповідача на користь ТОВ «Альфа Лізин Україна» грошові кошти в сумі 553706,19 грн. Крім того 15.10.2018 року він позичив відповідачу 15 тис. доларів США, що підтверджується розпискою керівника відповідача. Оскільки позику відповідач повернув лише частково.

Просив з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути із ТОВ «Алмира Групп» 1111608,73 грн., що складається із основного боргу в сумі 835039,25 грн., пені 245668,97 грн., 30% річних 7551,68 грн., інфляційнийних втрат 23348,83 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги, а ОСОБА_2 є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог і рішення суду ніяк не може вплинути на його права та обов`язки. Посилаючись на відсутність оригіналу договору позики та інших документів, суд першої інстанції не врахував, що було підтверджено доказами, що оригінали зазначених документів знаходяться в кримінальній справі і слідчим суддею вони витребувані у слідчого.

Боргова розписка підтверджує як факт укладення договору,так і факт передання грошей за цим договором, і суд першої інстанції помилково проігнорував наявність розписки, власноручно складеної директором відповідача щодо отримання грошових коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивачем не надано суду оригіналів документів, які б підтверджували позику.

В судове засідання, проведене в режимі відеоконференції, з`явився представник ОСОБА_1 адвокатЯнковська А.В., ОСОБА_2 та його представник адвокат Усенко А.О., представник Приватного підприємства «Альмира Групп»-адвокат Кошкіна О.В..

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першоїінстанції встановлено,що згідно копії протоколу загальних зборів учасників ПП «Алмира Групп» від 17.09.2018 року ОСОБА_3 , як єдиний учасник підприємства із часткою 100%, надав згоду на укладення договору позики із ОСОБА_1 на суму, що не перевищує 1,5 млн грн., повноваження на укладення договору надано директору товариства ОСОБА_2 ..

Згідно копії договору позики від 21.09.2018 року №21092018, укладеного між ОСОБА_1 , як позикодавець та ПП «Алмира Групп», як позичальник, від імені якої діє ОСОБА_2 , позичальник зобов`язався надати позичальнику безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі в сумі 1173446,21 грн.

Згідно умов вказаного договору: -цільове призначення позики визначено для виконання зобов`язань позичальника за договором фінансового лізингу №118-ЗП-МСБ-Ф-074 від 08.06.2018 року; - валюта по всім розрахункам - національна валюта України; - позика надається тільки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника або шляхом внесення коштів до каси позичальника; - строк повного повернення позики становить 10 днів з моменту надання останньої суми позики; - при порушення строків повернення позики позичальник зобов`язаний сплатити пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно повернутої позики.

Вказаним договором встановлено наступний графік надання позики: до 12.09.2018 року 40266,52 грн.; до 12.10.2018року 39911,73 грн.; до 12.11.2018 року 39556,93 грн.; до 12.12.2018 року 39202,13 грн.; до 12.01.2019 року 38847,33 грн.; до 12.02.2019 року 38847,33 грн.; до 12.03.2019 38137,73 грн.; до 12.04.2019 37782,73 грн.; до 12.05.2019 37428,14 грн.; до 12.06.2019 року 38786,33 грн.; до 26.06.2019 року вказано 785033,90 грн. проте прописом зазначено тридцять вісім тисяч вісімсот сорок сім грн. 33 коп.

Згідно копії розписки до договору позики №21092018, складеної 15.10.2018 року, ПП «Алмира Групп» в особі ОСОБА_2 отримало від ОСОБА_1 грошову позику в сумі 15 тис. доларів США.

Згідно копії квитанції від 21.09.2018 року ОСОБА_4 сплатила в корсть ПП «Алмира Групп» 40300 грн., призначення внесення «займу» згідно договору №21092018 від ОСОБА_1 .

Згідно копій квитанцій до прибуткового касового ордеру ПП «Алмира Групп» прийнято від ОСОБА_1 : 24.01.2019 року - 38847,33 грн.; 12.02.2019 року 38492,54 грн.; 12.03.2019 року 38137,73 грн.; 11.04.2019 року 37782,73 грн.; 10.05.2019року 37428,14 грн.; 12.06.2019 року 38786,33 грн.; 11.07.2019року 36718,55 грн.; 09.08.2019 року 36363,75 грн.; 11.09.2019 року 36008,65 грн.; 15.10.2019року 35654,15 грн.; 12.11.2019 року 35299,35 грн.; 11.12.2019 року 34940,55 грн.

Згідно копій дублікатів квитанцій ОСОБА_1 сплатив в користь ТОВ «Альфа-лізинг Україна» за ПП «Алмира Групп» згідно договору №118-ЗП-МСБ-Ф-074/1 від 08.06.2018: 14.01.2020 грошові кошти в сумі 34589,75 грн.; 20.01.2020 117,18 грн.; 13.03.2020 33880,15 грн.; 10.04.2020 33525,36 грн.; 13.05.2020 33170,57 грн.; 20.05.2020 31466,61 грн.

Згідно копій видаткових ордерів ПП «Алмира Групп» повернула ОСОБА_1 30.05.2020року, 01, 02, 03, 04, 05, 09, 10, 11, 12, 15, червня 2020 року грошові кошти в сумі по 49 тис. грн. та 16.06.2020 року в сумі 11117,95 грн.

Згідно складеного між сторонами 20.11.2020 акту звірки взаємних розрахунків відповідач винен позивачу 418713,75 грн. та 15000, доларів США.

В апеляційній інстанції представником підприємства було надано для огляду оригінали договору позики та розписки, які були отримані від правоохоронних органів. Копії документів, які знаходяться в матеріалах справи відповідають наданим оригіналам.

В межах судових справ №904/393/20 та №904/2226/21 ОСОБА_2 оскаржував рішення ПП «Алмира Групп» про передачу частки у вказаному підприємстві в користь ОСОБА_3 , а також договір купівлі-продажу такої частки та інше. Проте остаточними рішеннями господарських судів у задоволенні обох позовів було відмовлено.

ОСОБА_2 надані копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за якими в реєстр внесено відомості за його заявами, в тому числі щодо заволодіння його майном та корпоративними правами ПП «Алмира Групп». Проте вироків за цими провадженнями не надано.

Згідно копії договору позики від 21.09.2018 року №21092018, укладеного між ОСОБА_1 , як позикодавець та ПП «Алмира Групп», як позичальник, від імені якої діє ОСОБА_2 ,

позичальник зобов`язався надати позичальнику безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі в сумі 1173446,21 грн.

Умовами договору позики від 21.09.2018 року №21092018, укладеного між ОСОБА_1 , як позикодавцем та ПП «Алмира Групп», як позичальником передбачено, що цільове призначення позики визначено для виконання зобов`язань позичальника за договором фінансового лізингу №118-ЗП-МСБ-Ф-074 від 08.06.2018 і валюта по всім розрахункам виключно гривні або інша національна валюта України;

З копії розписки до договору позики №21092018, складеної 15.10.2018 року, слідує, що ПП «Алмира Групп» в особі ОСОБА_2 отримало від ОСОБА_1 грошову позику в сумі 15 тис. доларів США. Таким чином отримання позики в доларах США протирічить умовам договору позики від 21.09.2018 року №21092018. За встановлених обставин суд першої інстанції правильно зазначив, що вказана розписка не може бути врахована як належний доказ надання позики підприємству, оскільки вона виходить за межі договору позики.

Суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що квитанції не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази передачі коштів ОСОБА_1 приватному підприємству «Алмира Групп», оскільки при їх заповненні не дотримано вимог діючих нормативних документів. І зокрема Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України» та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. Яким встановлено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касові ордери або видаткові відомості після їх одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах проставляється відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

За приписами п. 39 Порядку, установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5).

Згідно п. 48 Положення, установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.

В підтвердження позовних вимог позивачем надано ксерокопії квитанцій до прибуткового касового ордеру за №№ 1-11,13, про передачу грошових коштів позивачем підприємству за договором позики, які частково містять підпис головного бухгалтера ОСОБА_5 ,частково підпис ОСОБА_2 і частково невідомо ким підписані. Квитанції за № 7 від 11 липня 2019 року, №8 від 09 серпня 2019 року, №9 від11 вересня 2019 року, №10 від жовтня 2019 року, №11 від 12 листопада 2019 року та №13 від 11 грудня 2019 року судом пршої інстанції правильно не

прийняті до уваги, так як вони датовані поза межами дії договору позики. Договором встановлено, що позика надається згідно з встановленим графіком, але не пізніше ніж 26 червня 2019 року (пункт 3.1). Строк надання позики становить 10 місяців з моменту підписання договору (пункт 3.1 договору ), договір підписано 21 вересня 2018 року, тобто строк дії договору закінчився 21 липня 2019 року.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем не надано доказів того, що фактично кошти передавалися в касу підприємства.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Матеріали справи таких доказів не містять. Між тим, ОСОБА_2 , який значився директором підприємства, передачу позивачем коштів підприємству заперечує.

Пунктом 1.2 договору позики передбачено, що цільове призначення позики-позика надається позичальнику для його власних потреб(виконання своїх зобов`язань по сплаті грошових коштів за договором фінансового лізингу від 08.06.2018 року). Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок або у готівковій формі в касу позичальника(п.3.2 договору).

Позивачем надано дублікати квитанцій про сплату ним лізингу від ПП`Альмира Групп» ТОВ «Альфа-лізинг Україна» та пені зі сплати лізингу, датовані 13 січня 2020 року ,11 лютого 2020 року та 17 січня 2020 року відповідно. Зазначений платіж виходить за межі умов укладеного між сторонами договору позики, оскільки перерахування позивачем грошових коштів в межах договору позики на рахунок іншого підприємства договором позики не передбачено і суперечить положенням пункту 3.2 договору позики. Крім того, п.4.1 договору позики передбачено, що позика повертається позичальником не пізніше ніж 08 липня 2019 року. З наданих дублікатів вбачається, що платежі проведено в 2020 році, тобто по закінченню дії договору позики.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та правильно не прийняв до уваги визнання позовних вимог відповідачем, оскільки вирішенням даного спору можуть зачіпатися права третьої особи ОСОБА_2 .. Крім того дане рішення не перешкоджає підприємству виплачувати грошові кошти позивачеві.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду з ухваленням нового немає.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст. ст.368, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного судум.Дніпропетровська від 12 червня 2023 року залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2023 року.

Судді: