Постанова

від 06.12.2023 по справі 705/3374/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Черкаси

справа № 705/3374/23 провадження № 22-ц/821/1891/23 категорія 310000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник ОСОБА_1 адвокат Яроміч Ольга Володимирівна

відповідач: ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Дмитрушівської сільської ради про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

30 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Уманської районної адміністрації про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2023 року задоволено клопотання про заміну третьої сторони у справі. Виключено зі списку учасників справи службу у справах дітей Уманської районної адміністрації та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог службу у справах дітей виконавчого комітету Дмитрушівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 23 серпня 2008 року по 02 січня 2023 року.

Від шлюбу сторони у справі мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2022 року шлюб був розірваний.

Після розірвання шлюбу син залишився проживати з відповідачкою, але остання перешкоджає позивачу в зустрічах, спілкуванні з дитиною, участі в його вихованні.

Тому, позивач звернувся для вирішення спору з заявою до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району про визначення ОСОБА_1 днів зустрічей з сином.

Рішенням виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району № 41-18 від 27 січня 2023 року були встановлені дні зустрічей ОСОБА_1 з його малолітнім сином ОСОБА_3 , а саме: щосуботи та щонеділі з 12.00 години до 16.00 години, без присутності матері, а також батько може провідувати сина у школі, але самовільно не забирати його.

Незважаючи на вищевказане рішення виконкому Паланської сільради відповідачка продовжує перешкоджати позивачу у зустрічах, спілкуванні з дитиною, участі в його вихованні, переховує дитину, змінює місце проживання, тощо. Робить все для того, щоб ізолювати сина від позивача.

У зв`язку з такою поведінкою відповідачки позивач знову звернувся до виконкому Паланської сільради Уманського району.

Із листа Служби у справах дітей Паланської сільської ради № 01-14/45 вбачається, що в межах компетенції органу опіки та піклування з обома із батьків проведено роз`яснювальну бесіду, але, беручи до уваги те, що батькові та матері дитини дійти згоди та врегулювати питання не вдається - рекомендовано у відповідності до ст.ст.19,159 СК України звернутись для вирішення питання до суду.

Після проведеної бесіди поведінка відповідачки не змінилась, вона продовжує ховати дитину та перешкоджати у зустрічах.

Враховуючи вищевикладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив суд зобов`язати встановити йому дні зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12.00 години до 16.00 год., без присутності матері.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено ОСОБА_1 дні зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12:00 години до 16:00 години, без присутності матері.

Зустрічі проводити за попереднім погодженням з матір`ю дитини ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду справи судом було встановлено, що станом на сьогодні між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з сином. Вказане частково обумовлено об`єктивними обставинами, такими як втрата сімейних стосунків сторін, їх окремим проживанням.

Судом враховано Рішенням Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 41-18 від 27 січня 2023 року, яким встановлено дні зустрічей громадянина ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12.00 год. до 16.00 год., без присутності матері, а також батько може провідувати сина у школі, але самовільно не забирати його.

Суд також врахував, що оскільки порозумінь з приводу спірного питання між сторонами не знайдено Службою у справах дітей Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області рекомендовано вирішити вказане питання в судовому порядку.

Вважаючи права позивача на участь у вихованні дитини порушеними, суд дійшов висновку про доведеність його позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2023 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 дні зустрічей з малолітнім сином Едуардом наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12:00 години до 16:00 години в присутності матері.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час вирішення спору, суд врахував лише доводи позивача, що були надані в підтвердження його позовних вимог та надавши перевагу саме вказаним доказам, необгрунтвоано задовольнив позовні вимоги.

Крім того вказала, що позивач вчиняв сварки та застосовував насильство відносно неї, за що був засуджений вироком суду від 23 листопада 2022 року та визнаний винним у вчиненні кримінального проступку за нанесення їй легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи вищевикладене, вказала, що дитина сторін у справі не хоче спілкуватись та зустрічатись з батьком, тому рішення суду необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою призначити зустрічі батька з дитиною в присутності матері.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч О.В. зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Вказано, що позивач має рівні права з відповідачкою щодо виховання свого сина.

Оскільки між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, позивач вимушений був звернутися у службу у справах дітей для вирішення спору, яка своїм рішенням встановила дні зустрічей батька з дитиною.

Так як відповідачка перешкоджає позивачу провідувати сина та зустрічатися з ним, він змушений був звернутися до суду. При цьому вказала, що служба у справах дітей дійшла висновку про доцільність зустрічей батька з сином без присутності матері.

Доказів про негідну поведінку ОСОБА_1 щодо дитини, чи його негативний вплив на дитину матеріали справи не містять, тому висновок суду про задоволення позовних вимог є правильним та ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства.

Також, представником ОСОБА_1 адвокатом Яроміч О.В. заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу з позивачки в розмірі 8000 грн.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не повністю відповідає.

Відповідно до ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим повторно 12 травня 2023 року Уманським ВДРАЦС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ).

30 листопада 2022 року рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків в порядку статті 157 СК України між сторонами не укладалось.

03 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Паланської сільської ради з вимогою призначити йому дні побачення з його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 січня 2023 рішенням Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 41-18, про участь у вихованні малолітнього ОСОБА_3 батьком ОСОБА_1 , який проживає окремо від дитини, встановлено дні зустрічей громадянина ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12.00 год. до 16.00 год., без присутності матері, а також батько може провідувати сина у школі, але самовільно не забирати його.

Оскільки після ухвалення рішення Виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 41-18 між сторонами не було досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з сином, позивач звернувся до Служби у справах дітей Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області із заявою, у якій він просить прийняти міри до колишньої дружини ОСОБА_2 , яка, з його слів, перешкоджає брати участь батькові у вихованні дитини.

20 квітня 2023 року за вих. № 01-14/45, Службою у справах дітей Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області надано відповідь на заяву позивача та роз`яснено, що в межах компетенції органу опіки та піклування з обома із батьків проведено роз`яснювальну бесіду, але беручи до уваги те, що батькові та матері дитини дійти згоди та врегулювати питання не вдається, відповідно до ст.ст. 19 та 159 СК України, рекомендовано звернутися до суду.

Перевіряючи обгрунтованість висновків суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції).

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до частини другої статті 159 СК Українисуд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

При цьому наголошується, що побачення батька з дитиною у присутності матері може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок дитини з батьком так і не буде відновлений і дитина не зможе сприймати його як одного із своїх батьків, який бере участь в її житті і вихованні нарівні з матір`ю.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (частини перша-третя статті 15 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Стаття 1 ЗУ «Про охорону дитинства»визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно із статтею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).

Згідно зі статтею 158 СК Україниза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Судом апеляційної інстанції враховується та обставина, що між сторонами справи - батьками малолітнього ОСОБА_5 існує спір щодо участі батька у вихованні сина, який не вдалося вирішити у позасудовому порядку.

Орган опіки та піклування, з урахуванням одержаних відомостей при обстеженні умов проживання дитини, її батьків та їх соціально-психологічних характеристик, запропонував графік побачень позивача зі своїм сином. Доказів на підтвердження того, що такий графік спілкування батька із дитиною буде суперечити інтересам дитини судом не встановлено.

Отже доводи позовної заяви щодо встановлення графіку побачень з дитиною, який був визначений рішенням виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 41-18 від 27 січня 2023 року є обгрунтованими.

При цьому, суд апеляційної інстанції, враховуючи наявність предмета спору та листа Служби у справах дітей Паланської сільської ради № 01-14/45 вважає доведеною ту обставину, що відповідач всупереч тому, що рішення органу опіки та піклування про встановлення способу участі батька у вихованні дитини є обов`язкове для виконання неналежним чином виконує його.

Крім того, колегія суддів враховує встановлений рішенням виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області № 41-18 від 27 січня 2023 року графік спілкування, який на думку суду створює можливість для адекватного зв`язку між батьком і дитиною, має сприяти підтриманню родинних зв`язків та гармонійному розвитку дитини за присутності в її житті обох батьків.

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Визначений графік і способи участі позивача у спілкуванні та вихованні сина є такими, що не суперечать віковим потребам дитини та за сумлінного ставлення батька і матері до виконання своїх батьківських обов`язків мають бути на цьому етапі достатніми для забезпечення належної участі батька у процесі виховання дитини та його гармонійного розвитку.

Крім того, колегія суддів враховує додану до відзиву на апеляційну скаргу довідку Уманської гімназії № 11 від 09 листопада 2023 року, яка видана ОСОБА_1 та з якої вбачається, що він цікавиться навчанням свого сина, періодично провідує його в закладі, дарує подарунки та спілкується з класним керівником.

Колегія суддів зауважує, що відповідачка не позбавлена можливості у разі зміни обставин, які б підтверджували наявність негативного впливу контакту батька і дитини у визначеному судом порядку на нормальний розвиток дитини, порушення інтересів дитини, на звернення до суду з відповідним позовом про зміну встановленого способу участі батька у вихованні сина.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустився грубої процесуальної помилки щодо розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, обмеживши право сторін на доступ до правосуддя та відповідно подачу пояснень під час розгляду справи.

Так, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2023 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Ч. 2 статті 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Спір про вирішення питання щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї не відноситься до малозначних справ, розгляд яких допускається без повідомлення учасників судового процесу за наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21) вказано, що системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи чинного законодавства щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами лише у випадку розгляду справ, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідний правовий висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178 св 21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998 св 21), 24 травня 2021 року у справі №391/35/19 (провадження № 61-7814 св 20).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторони у справі обгрунтовували свої доводи зокрема й тим, що суд, провівши розгляд за наявними матеріалами справи, грубо порушив їх право на доступ до правосуддя та можливість надавати докази та пояснення у справі.

В даному випадку, районний суд не врахував, що усні слухання є доцільнішими ніж розгляд справи на основі письмових доказів і дана категорія справ не підпадає під їх розгляд без виклику сторін в судове засідання.

Зазначене позбавило право відповідача мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, в свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладені мотиви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення районного суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального законодавства та прийняття постанови про задоволення вимог позивача, які знайшли підтвердження та були доведені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами.

Разом з тим, у заяві, що надійшла від представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч О.В. заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8000 грн.

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу додано договір № б/н про надання правничої допомоги адвокатом Яроміч М.С. в суді апеляційної інстанції від 09 листопада 2023 року, додаткову угоду № 1 від 13 листопада 2023 року до Договору № б/н, акт про надані послуги від 13 листопада 2023 року та довідка про отримання коштів у розмірі 8000 грн. адвокатом Яроміч О.В. за надання правової допомоги відповідно до умов Договору № б/н від 09 листопада 2023 року.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена частково, тому враховуючи принцип пропорційності та співмірності наданих адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Дмитрушівської сільської ради про вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дні зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним чином: щосуботи та щонеділі з 12.00 години до 16.00 години, без присутності матері.

Зустрічі проводити за попереднім погодженням з матір`ю ОСОБА_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко