Ухвала

від 06.12.2023 по справі 642/6053/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

06.12.2023

Справа № 642/6053/15-ц

Провадження по справі 6/642/17/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 року Ленінський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря Крамарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

в с т а н о в и в :

26 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 16 березня 2016 року апеляційним судом Харківської області було ухвалено рішення за наслідками розгляду цивільної справи № 642/6053/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, яким суд вирішив задовольнити апеляційну скаргу частково, скасувати рішення районного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних, неустойки, звернення стягнення на предмети іпотеки, виселення, задовольнити частково та стягнути з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , зокрема, заборгованість за процентам задоговором позики від 17 вересня 2010 року за період з 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних від простроченої суми за період 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 62 965 грн. 60 коп., а всього 376 046 (триста сімдесят шість тисяч сорок шість ) грн. 08 (вісім) коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року у розмірі 593 457 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за договором позики - 373 333 грн. 61 коп., заборгованість за процентами - 18 073 грн. 27 коп., три проценти річних - 4 050 грн. 41 коп., неустойка за прострочення виконання зобов`язання - 198 000 грн., стягнутої за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2015 року у розмірі 273 382 грн. 16 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 195 830 грн. 68 коп., три проценти річних -77 551 грн. 48 коп., стягнутої заборгованості за цим рішенням суду у розмірі 376 046 грн.08коп., з яких: заборгованість за відсотками - 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних 62965 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальної конторою від 24 червня 1999 року за р. №3-1989 - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 44,7 кв. м., загальною площею 63, 1 кв. м. за ціною 782 400 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста) грн., а також належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1995 року, виданого 2-ю Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці та договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальною конторою від 17 січня 1996 року за р. №2-481 - квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 41, 4 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м. за ціною 533 920 (п`ятсот тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн.

Надати ОСОБА_4 право особисто та через представників пред`являти правовстановлюючі документи на предмети іпотеки, письмово звертатись, одержувати і подавати необхідні довідки (в тому числі про сімейний стан іпотекодавця, належність її майна на праві власності, про кількість продажів), будь-які витяги з усіх державних реєстрів прав власності, інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень об`єктів нерухомого майна, звіти про оцінку майна (в тому числі висновки експертів) та будь-які інші документи в Державній реєстраційній службі України, Державній міграційній службі України та інших державних органах, установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, в державних нотаріальних конторах, у приватних нотаріусів та в архівних установах та вчиняти всі інші необхідні дії, пов`язані з продажем предметів іпотеки.

17 червня 2016 року первісний кредитор (первісний позикодавець, первісний іпотеко держатель) ОСОБА_2 відступив свої права за Договором позики від 17.06.2010 за реєстровим № 2946 та за кладеними в його забезпечення іпотечними договорами від 17.06.2010 за реєстровим № 2948 та № 2950 новому позикодавцю, новому іпотекодержатело) ОСОБА_1 , про що між ними були укладені два договори про відступлення права вимоги (цесії), 17 сервня 2016 року, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровими № 879 та № 880.

Первісний кредитор належним чином повідомив ОСОБА_3 про відступлення ним своїх прав новому кредитору, але новому кредитору Боржник ОСОБА_5 також борг не повернула. Неповернуто так і залишилась вся сума позичених за Договором позики коштів розмірі 46 870 доларів США.

10 серпня 2016 року, на виконання вимоги ст. 354 Закону України «Про іпотеку», нови кредитор (новий позикодавець, новий іпотекодержатель) ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив боржнику ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення нею порушень виконання зобов`язань з повернення боргу за договором позики, з викладом їх стислого змісту та вимогою про їх виконання у тридцятиденний строк, з попередженням про звернення стягнення на предмети іпотеки в разі її невиконання, а також з Вимогою про добровільне звільнення предметів іпотеки. ОСОБА_5 проігнорувала вимоги ОСОБА_1 і в наданий ним тридцятиденнии термін добровільно її не виконала і жодних коштів в рахунок погашення своєї заборгованості не повернула. Оскільки Боржник не виконала свої зобов`язання і борг не повернула, з метою задоволення своїх вимог, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса як державного ресстратора із заявою про державну ресстрацію за ним права власності на предмет (-ти) іпотек (-ки). 09 вересня 2016 року ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 . 22 жовтня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В. зарееструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_3 - за ОСОБА_1 . В результаті, ОСОБА_8 вважав всі свої вимоги за Договором позики від 17 вересня 2010 року задоволеними в позасудовому порядку шляхом набуття ним прав власності на предмет іпотеки, і будь-які інші свої вимоги щодо виконання Боржникомосновного зобов`язання - в ситу норми т. 4 ст. 36 Закону України «Про потеку» (в редакції станом на момент реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки) вважав недійсними. Тож, і питання про видачу йому виконавчих листів на виконания рішення також тоді не порушував. Згодом ОСОБА_1 звернувся до суду із позовами до ОСОБА_9 . Однак, ОСОБА_10 подала зустрічні позови про визнання протиправним, скасування записів про проведення державної ресстрації речових прав на нерухоме мавно та з обасувания вчинити певні дії.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 11 червня 2019 року по справі № 642/1820/18 визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) від 22.10.2016 року індексний номер 17110352 протреє\страцію права права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олено Володимирівною, номер запису про право власності 17110352 у розділі в Державному ресстрі речових прав на не рухоме майно.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року по справі № 645/51/17 скасовано рішення про державну ресстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.10.2016 року, індексний номер 17110302, про ресстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. номер запису про право власності 17110302, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказані рішення набрали законної сили без їх апеляційного оскарження.

Таким чином, ОСОБА_1 не набув права власності на заставлені в іпотеку квартири і, отже, не задовольнив свої вимоги за договором позики за рахунок предмета іпотеки. Отже, рішення апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2016 року по справі № 642/6053/15-ц та, власне, сам Договір позики від 17 вересня 2010 року - залишилися невиконаними. Тому, перед ОСОБА_1 знову постало питання задоволення своїх вимог, в тому числі й шляхом виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2016 року в частині стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки.

Щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавого документа до виконання, ОСОБА_1 зазначив, що в період з 2020 по теперішній час хворів різними захворюваннями, перебував на лікарняному та був прооперований, окрім того в Україні був введений карантин та воєнний стан, що значно ускладнило можливість своєчасного звернення до суду із відповідними заявами. Також зазначив, що про існування ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 30.09.2021, якою задоволена його заява про заміну стягувача він дізнався 16.05.2023 року при зверненні до канцелярії суду, окрім того, вказав, що Ленінський районний суд м. Харкова тривалий час не здійснював правосуддя у зі`язку зі зміною підсудності. Всі ці причини заявник просив визнати поважними та поновити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та просила суд відмовити в її задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представника боржника, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про повнолення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення за наслідками розгляду цивільної справи № 642/6053/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16 березня 2016 року апеляційним судом Харківської області було ухвалено нове рішення, яким скасовано рішення Ленінського районного суду від 19 листопада 2015 року та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних, неустойки, звернення стягнення на предмети іпотеки, виселення, задоволені частково та стягнуто з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , зокрема, заборгованість за процентам задоговором позики від 17 вересня 2010 року за період з 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних від простроченої суми за період 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 62 965 грн. 60 коп., а всього 376 046 (триста сімдесят шість тисяч сорок шість ) грн. 08 (вісім) коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року у розмірі 593 457 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за договором позики - 373 333 грн. 61 коп., заборгованість за процентами - 18 073 грн. 27 коп., три проценти річних - 4 050 грн. 41 коп., неустойка за прострочення виконання зобов`язання - 198 000 грн., стягнутої за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2015 року у розмірі 273 382 грн. 16 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 195 830 грн. 68 коп., три проценти річних -77 551 грн. 48 коп., стягнутої заборгованості за цим рішенням суду у розмірі 376 046 грн.08коп., з яких: заборгованість за відсотками - 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних 62965 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальної конторою від 24 червня 1999 року за р. №3-1989 - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 44,7 кв. м., загальною площею 63, 1 кв. м. за ціною 782 400 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста) грн., а також належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1995 року, виданого 2-ю Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці та договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальною конторою від 17 січня 1996 року за р. №2-481 - квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 41, 4 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м. за ціною 533 920 (п`ятсот тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн.

17 червня 2016 року між первісним стягувачем ОСОБА_2 та новим стягувачем ОСОБА_1 були укладені договори відступлення права вимоги за іпотечними договорами (цесії), посвідчені 17 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 879 та № 880.

Таким чином, відповідно до умов вказаних вище договорів, наразі новим кредитором (новим позикодавцем, новим іпотекодежателем) за укладеними між боржником (позичальником, іпотекодавцем) ОСОБА_3 та первісним кредитором (первісним позикодавцем, первісним іпотекодежателем) ОСОБА_2 договорами позики та іпотеки є ОСОБА_1 .

Оскільки боржник грубо порушила взяті на себе за договором позики, додатковим договором до нього зобов`язання і борг новому кредитору ОСОБА_1 не повернула, з метою задоволення своїх вимог за договором позики від 17 вересня 2010 року, керуючись ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 12 іпотечного договору, 22 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса як державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки та оригіналами всіх необхідних документів на підтвердження виникнення у нього безспірного права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

22 жовтня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В., здійснивши аналіз поданих ОСОБА_1 письмових документів, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 10 та ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 було задоволено його вимоги кредитора в позасудовому порядку - шляхом набуття ним права власності на предмети іпотеки і з того часу він став законним власником вказаних квартир.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 02 липня 2019 року по справі № 645/51/17 та рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 11 червня 2019 року по справі № 642/1820/18 скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на заставлені в іпотеку квартири за ОСОБА_1 , а отже його вимоги позикодавця (іпотекодавця) наразі не задоволені.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 30.09.2021 заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - задоволена частково. Замінено стягувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ,кодкарткиплатника податків: НОМЕР_1 ) на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ,кодкарткиплатника податків: НОМЕР_2 ) у виконавчому листі № 642/6053/15-ц по цивільній за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Вказаною ухвалою, ОСОБА_12 роз`яснено, що він вправі звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання після набрання законної сили ухвалою суду про заміну стягувача у справі № 642/6053/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

26.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. (ч. 1ст. 433 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, заявника посилається на те, що рішення по вищезазначеній справі набрало законної сили, але у зв`язку з карантинними обмеженнями під час короновірусної інфекції (COVID-19), його станом здоров`я, а зараз у зв`язку з військовим станом в Україні, був пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно п. 3 розділуХІІПрикінцевих положень ЦПК України, 3. під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан із-за військової агресії російської федерації проти України та який не припинено, як на час подання заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання так і на час її розгляду судом.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15.03.2022 року № 2129-IXПро внесення зміни до розділу XIIIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону УкраїниПро виконавче провадження, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Слід звернути увагу, що підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку, а перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі та заяві доказів.

Положеннями п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Крім того, частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбаченістаттею 120 Цивільного процесуального кодексу України, а згідно зістаттею 127 Цивільного процесуального кодексусуд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №166/1472/18 вказав, що метою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі стягувача, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів №296/8554/13-ц до виконання суд враховує практику Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок втручання у принцип "res judicata", особливо у випадку, коли судді поновлювали строк без надання будь-яких додаткових пояснень про «поважні причини».

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29 липня 1998р., п. 37).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змістурішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокупо справі № 1-7/2013.

Посилання заявника, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання було пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку із запровадженням на всій території України карантинних обмежень, що були впроваджені з метою запобігання поширенню на території України короновірусу СОVID-19; введенням воєнного стану по всій території України з 24.02.2022року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»; введенням екстрених відключень електроенергії, викликані атаками російської федерації на енергетичну інфраструктуру України, визнаються судом як поважні, незважаючи на те, що пропуск строку для пред`явлення заявником чи первісним кредитором виконавчого листа до виконання, мав місце до настання подій, на які посилається заявник; оскільки Ленінський районний суд м. Харкова не працював в звичайному режимі та підсудність його була змінена.

Крім того, суд приймає до уваги доводи заявника, щодо стану його здоров`я та неможливістю в повному об`ємі реазілувати свої процесуальні права, оскільки дані доводи підтверджені медичною документацією, наявною в матеріалах справи.

З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.18,258-261,268,353-355,433 ЦПК України;ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення процентів за договором позики, трьох процентів річних і неустойки, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення -задовольнити.

Поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 642/6053/15-ц, виданого Ленінським районним судом м. Харкова на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2016 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , зокрема, заборгованість за процентам задоговором позики від 17 вересня 2010 року за період з 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних від простроченої суми за період 15 листопада 2013 року по 16 липня 2015 року у розмірі 62 965 грн. 60 коп., а всього 376 046 (триста сімдесят шість тисяч сорок шість ) грн. 08 (вісім) коп. В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 січня 2014 року у розмірі 593 457 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за договором позики - 373 333 грн. 61 коп., заборгованість за процентами - 18 073 грн. 27 коп., три проценти річних - 4 050 грн. 41 коп., неустойка за прострочення виконання зобов`язання - 198 000 грн., стягнутої за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2015 року у розмірі 273 382 грн. 16 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 195 830 грн. 68 коп., три проценти річних -77 551 грн. 48 коп., стягнутої заборгованості за цим рішенням суду у розмірі 376 046 грн.08коп., з яких: заборгованість за відсотками - 313 080 грн. 48 коп., три проценти річних 62965 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки із застосуванням визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві належної ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальної конторою від 24 червня 1999 року за р. №3-1989 - квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 44,7 кв. м., загальною площею 63, 1 кв. м. за ціною 782 400 (сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста) грн., а також належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 жовтня 1995 року, виданого 2-ю Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці та договору дарування, посвідченого Другою Харківською держаною нотаріальною конторою від 17 січня 1996 року за р. №2-481 - квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 41, 4 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м. за ціною 533 920 (п`ятсот тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2023.

Головуючий суддя: