Рішення

від 07.12.2023 по справі 480/6906/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року Справа № 480/6906/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6906/23 за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Набережне", ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно - двоповерхову будівлю літ. «В», що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, є Управління державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської ради (далі по тексту - Управління). На підставі звернення фізичної особи у жовтні 2019 року Управлінням була проведена позапланова перевірка щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 (прибудинкова територія).

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 побудовано двоповерхову споруду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючого документа на земельну ділянку, за відсутності дозвільних документів на будівництво, а також розробленої в установленому законом порядку проектної документації. Вказаними діями забудовником порушено вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку забудови території, передбаченої ч.4 та ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Тому Управлінням винесені приписи №125, №125/1 від 31.10.2019, якими вимагалося від ОСОБА_1 негайно зупинити виконання будівельних робіт, вирішити питання щодо права власності або використання земельною ділянкою, на якій виконується будівництво, для подальшого отримання права на забудову земельної ділянки, будівництво здійснювати відповідно до затвердженої проектної документаціцї.

Перевірка виконання вимог приписів проведена не була, проте порушення вимог законодавства з боку відповідача продовжуються. Але на даний час перевірка виконання приписів не може бути проведена, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану.

Вказане не звільняє прокурора від обов`язку звернутися до суду для захисту інтересів держави, оскільки має місце бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка полягає у не вжитті відповідних заходів в межах наданої компетенції, спрямованих на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованої будівлі при встановленні факту не виконання ОСОБА_1 вимог приписів №125, №125/1 від 31.10.2019.

Ухвалою суду від 10.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що прокурор, обгрунтовуючи підстави подання цього позову в інтересах держави в особі УДАБК Сумської міської ради вказує, що здійснення відповідачем самочинного будівництва з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності порушує інтереси територіальної громади міста Суми, та у зв`язку з тим, що самочинне будівництво здійснюється на землі, щоналежить Сумській міській раді, яка, в свою чергу, станом на дату подання цього позову жодним чином не реалізувала свого права на захист власних інтересів, а саме, не виконала покладених на неї ч. 4 ст. 376 ЦК України функцій власника та розпорядника земельної ділянки, що належить територіальній громаді міста, а також визначених ст. 12 ЗК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, Сумська міська рада у даному випадку є уповноваженим територіальною громадою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії, а не Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, що є органом, уповноваженим на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи викладене та мотиви обгрунтування позовних вимог, слід зазначити, що УДАБК Сумської міської ради не має права вирішувати питання, що стосуються земельних відносин, а тому прокурор, який діє в його інтересах, теж не має такого права. Отже, позивача у справі прокурором визначено неправильно.

Правовим наслідком неналежності позивача у справі, є відмова у задоволенні позову.

Щодо доводів позивача, про здійснення відповідачем самочинного будівництва господарської будівлі «В», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , представник відповідача зазначає, що будинок квартирного типу АДРЕСА_1 було збудовано до 1991 року. За проектом побудови, обігрів квартир у ньому здійснювався пічним опаленням (дровами та вугіллям). У зв`язку з цим, власникам квартир на прибудинковій території було виділено місце для розташування господарських споруд (сараїв та гаражів) для зберігання опалювальних матеріалів. Вказані господарські споруди, розташовувалися на фундаментах, однак на той час не були зареєстровані у установленому законом порядку, і використовувалися власниками квартир для утримання свого житла та інших соціальних цілях і були складовими частинами належних їм квартир.

24.12.2003 відповідач спільно з дружиною ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу придбали квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 27,8 кв.м, загальною площею 47,7 кв.м. У зв`язку з придбанням цієї квартири до відповідача у власність перейшла і господарська споруда під літ. «В» (сарай), що належала попередньому власнику і розміщувалася на прибудинковій території багатоквартирного будинку.

Також власниця однієї із квартир буд. АДРЕСА_4 передала у власність відповідачу належну їй господарську споруду під літ. «Г» (сарай), що підтверджується розпискою від 14.08.2019.

У 2019 році відповідач вирішив здійснити реконструкцію застарілих господарських споруд під літ. «В.» (сарай, погріб) та літ. «Г» (сарай) та на їх місці з використанням вже наявного фундаменту побудував господарську будівлю під літ. «В».

Здійснивши реконструкцію господарських будівель літ. «В» і «Г» відповідно до будівельних норм та чинного законодавства, відповідач у серпні 2019 року звернувся до сертифікованого спеціаліста, який провів технічну інвентаризацію об`єктів та виготовив технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 де зазначено, що сараї літ «В» та «Г» реконструйовані в господарську будівлю, погріб (п/г) літ «В», самочинно збудовані будівлі та споруди відсутні, відомості про необхідність їх вводу в експлуатацію не зазначені.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:21:011:0037, на якій збудовано приміщення під літерою "В", то ділянка була надана Сумською міською радою саме для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому її цільове призначення дозволяє розташування на прибудинковій території господарських споруд та будівель, необхідних для соціальних цілей власників його квартир.

У зв`язку з цим твердження прокурора про те, що господарська будівля літ. «В» є самочинно побудованою, без відповідного дозволу, введення в експлуатацію, з порушенням норм містобудівного законодавства є необгрунтованими.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі фактичні обставини.

На підставі звернення фізичної особи у жовтні 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради була проведена позапланова перевірка щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 (прибудинкова територія).

За результатами проведеної перевірки складено акт №125 від 31.10.2019, згідно з яким ОСОБА_1 за вказаною адресою побудовано двоповерхову споруду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку без правовстановлюючого документа на земельну ділянку, за відсутності дозвільних документів на будівництво, а також розробленої в установленому законом порядку проєктної документації. Вказаними діями забудовником порушено вимоги ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку забудови території, передбаченої ч.4 та ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У зв`язку з виявленими порушеннями вимог чинного містобудівного законодавства, посадовими особами Управління було складено протокол про адміністративне правопорушення №125 від 31.10.2019 та видано приписи №125, №125/1 від 31.10.2019 з вимогами: негайно зупинити виконання будівельних робіт, вирішити питання щодо права власності або користування земельною ділянкою на якій виконується будівництво для подальшого отримання права на забудову земельної ділянки; будівництво здійснювати відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; у разі неможливості виконання вказаних пунктів здійснити демонтаж самовільно збудованої будівлі.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 31.10.2019 №125 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №66 від 18.11.2019, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У січні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Набережне».

Відповідно до протоколу установчих зборів від 15.01.2020 для забезпечення діяльності товариства його учасниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сформовано статутний капітал в розмірі 6750 грн. При цьому, ОСОБА_1 до статутного капіталу передано 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_6 з господарською спорудою літ. «В».

Згідно з актом прийому-передачі від 05.02.2020, посвідченого нотаріусом, ОСОБА_1 передав ТОВ «Набережне» в особі керівника Руденко Д.О. 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_6 з господарською спорудою літ. «В», вартістю 4750 грн.

21.04.2020ТОВ «Набережне» відповідно до чинного законодавства, зареєструвало право власності на вказане майно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.04.2020 індексний № 207350987 вбачається, що державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Іземенко Ю.В. прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «Набережне» на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_6 з господарською спорудою літ. «В», номер рішення 52040068 від 23.04.2020, реєстраційний номер об`єкта 1573594659101.

Керівник Окружної прокуратури міста Суми, вважаючи двоповерхову будівлю літ. «В», що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 , самочинним будівництвом, звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить з наступного.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).

Статтею 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Відповідно до ч.1 Закону № 3038-VI замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно із ст.4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Поряд з цим, за приписами ч. 1, 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: - істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; - істотного порушення будівельних норм і правил.

У таких випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Якщо до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою ст. 38 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно із якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

В такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Даний висновок суду є логічним та обгрунтованим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції викладеній у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 побудовано двоповерхову споруду на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючого документа на земельну ділянку, за відсутності дозвільних документів на будівництво, а також за відсутності розробленої в установленому законом порядку проектної документації.

Вказану споруду ОСОБА_1 побудував на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:21:011:0037 площею 0,1610 га.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровим номером 5910136600:21:011:0037 площею 0,1610 га, на якій відповідач вчинив самочинне будівництво, наразі не зареєстрована.

ОСОБА_4 , ОСОБА_2 чи ТОВ "Набережне" зазначена земельна ділянка не виділялася.

Згідно з рішенням Сумської міської ради від 29.09.2021 №1854-МР Товариству з обмеженою відповідальністю «Набережне» відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1610 та кадастровий номер 5910136600:21:011:0037.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем здійснено будівництво двоповерхової споруди без правовстановлюючого документа на земельну ділянку, за відсутності дозвільних документів на будівництво, а також за відсутності розробленої в установленому законом порядку проектної документації.

За таких обставин, у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Тобто, вимоги ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджується.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без правовстановлюючого документа на земельну ділянку, за відсутності дозвільних документів на будівництво, а також за відсутності розробленої в установленому законом порядку проектної документації.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24.06.2022 у справі № 553/202/19.

Щодо питання наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі, суд зазначає наступне.

Порядок та підстави представництва прокуратурою інтересів держави в суді врегульовані статтею 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі по тексту - Закон №1697-VII).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У свою чергу, частинами 3-5 статті 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль та заміняє відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 лютого 2019 року № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи вбачається, що керівник Окружної прокуратури міста Суми, звертаючись до суду в інтересах держави зазначає, що Управління державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради перевірку виконання приписів не проводило у зв`язку з неможливістю зв`язатися з суб`єктом містобудування та вручити йому направлення для проведення позапланового заходу, протягом 2020-2021 років не було можливості належним чином повідомити ОСОБА_1 про дату і час проведення перевірки виконання вимог приписів, що підтверджується листами Управління державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради на адресу прокуратури від 20.09.2022 №17/29.01-14 та від 24.10.2022 №21/29.01-14.

Незважаючи на те, що Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської ради перевірка виконання вимог приписів проведена не була, порушення вимог законодавства продовжують мати місце і можуть бути усунуті лише в судовому порядку.

На даний час вказана перевірка не може бути проведена, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану. Однак вказане не звільняє прокурора від обов`язку звернутися до суду для захисту інтересів держави, оскільки має місце бездіяльність органу державного архітектурно - будівельного контролю.

Таким чином, незважаючи на те, що факт самочинного будівництва встановлено ще у 2019 році, заходи цивільно-правового характеру органом державного архітектурно-будівельного контролю на усунення виявлених порушень не вжито, відтак інтереси у держави у цій сфері упродовж тривалого часу залишаються невідновленими.

Крім того, прокурором надані докази того, що за фактом самочинного будівництва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 18.01.2023, складеним слідчим СУ ГУНП в Сумській області із залученням спеціаліста з геодезичних вишукувань, підтверджено, що порушення забудовником залишається не усунутим. У дворі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 двоповерхова будівля не знесена, тобто приписи №125, №125/1 від 31.10.2019 не виконані.

Варто зауважити, що у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №826/4891/18 наголошується, що за своєю юридичною природою самочинне будівництво - це правопорушення, яке носить триваючий характер, тобто строки позовної давності не застосовуються.

Отже, на дату звернення прокурора до суду з позовом у вказаному випадку не припинили існувати підстави для звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором дотримано встановлений статтею 53 КАС України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та наявні підстави для такого захисту.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно збудоване нерухоме майно - двоповерхову будівлю літ. «В», що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави (вул. Герасима Кондратьєва, 79, м. Суми, Сумська область) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8а, каб 11, ІІ поверх, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 40163204) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - двоповерхову будівлю літ. «В», що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар