Постанова

від 07.12.2023 по справі 440/5414/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 р. Справа № 440/5414/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 (суддя Канигіна Т.С.; м. Полтава) по справі № 440/5414/22

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ" (надалі також - відповідач, ПП "Телекомпанія СВС-ТВ" в якому просило суд стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у розмірі 41354,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем у 2021 році вимог статей 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Європейська, 49, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 37959255) до Приватного підприємство "Телекомпанія СВС-ТВ" (вул. Гоголя, буд.111, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 36328864) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 41354,45 грн (сорок одна тисяча триста п`ятдесят чотири гривні сорок п`ять копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення судом з порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 та направити справу на повторний розгляд.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідача не було повідомлено про наявність судового провадження по цій справі, відповідач не отримував позову та жодних процесуальних документів по справі, а про її наявність дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень вже після ухвалення судом рішення за наслідками розгляду справи.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року витребувано з Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ" пояснення по суті спору, з посиланням на відповідні докази, що підтверджують вчинення дій по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: докази, що підтверджують дату відкриття вакансії для осіб з інвалідністю на підприємстві, зокрема, наказ про створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стало вакантним, або дату, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником; штатний розпис ПП "Телекомпанія СВС-ТВ" за 2021 рік; засвідчені належним чином копії звітності за формою №3 - ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з доказами подання такої форми звітності до центру зайнятості у строк встановлений Порядком подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316; або документальні докази того, що посада для особи з інвалідністю не була вакантною в 2021 році; інформацію про те, чи направлялись центром зайнятості у 2021 році особи з інвалідністю для працевлаштування на підприємство відповідача, якщо направлялись і не працевлаштовані відповідачем, то пояснити з яких причин.

На виконання вимог ухвали від відповідача до суду надійшли пояснення в яких ПП "Телекомпанія СВС-ТВ" повідомило суд, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, не визнає повністю, оскільки відповідачем у 2021 році вживалися всі можливі заходи для створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказує, що робоче місце для особи з інвалідністю створене ще у січні 2019 року. Звіт за Формою 3-ПН було подано до Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості 25 січня 2019 року. В подальшому звітність за формою 3-ПН товариство неодноразово подавало до місцевого центру зайнятості, у тому числі і протягом 2021 року. Крім того, протягом 2021 року у період з 02.01.2021 по 31.05.2021 на підприємстві працювала одна особа з інвалідністю, а саме бухгалтер ОСОБА_1 . Довідка з акту огляду МСЕК АВ № 0854919. На підтвердження викладених обставин відповідачем надано документальні докази, зокрема, копії наказу по підприємству про затвердження та введення в дію штатного розпису, копії звітів за формою 3-РП, довідки МСЕК АВ № 0854919, табелів обліку робочого часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ПП "Телекомпанія СВС-ТВ" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 36328864.

02.02.2022 відповідач подав до звіт за формою №10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, вх.№664. За змістом вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників роботодавця у 2021 році становила 9 осіб, фонд оплати праці штатних працівників 744,38 тис. грн; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" одна особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, за 2021 рік нуль осіб.

Посилаючись на те, що відповідач у 2021 році не виконав норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач, виходячи з приписів статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", стверджував про наявність у відповідача обов`язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 41354,45 грн. за одне незайняте особою з інвалідністю робоче місце.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання відповідачем у 2021 році вимог Закону №875-XII в частині створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, а також повідомлення державної служби зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування цієї категорії працівників.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон № 875-XII), з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан її здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. ( ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XII).

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що не супроводжується обов`язком пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов`язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах по справі № 817/1188/18 від 24 квітня 2019 року та по справі № 812/1164/18 від 31 липня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися до працедавця в разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому цей суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом №875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31 січня 2007 року звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред`являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до п. 5 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого вказаним наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 N 316 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (п. 4 згаданого Порядку).

Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 12 липня 2019 року у справі №812/1126/18.

З матеріалів справи суд встановив, що наказами по підприємству, Приватному підприємству "Телекомпанія СВС-ТВ", № 41ОС від 31.12.2020, № 22 ОС від 19.07.2021 рік, № 27 від 01 жовтня 2021 року та № 31 від 30 листопада 2021 р. затверджено штатний розпис у кількості 10-11 штатних одиниць, в тому числі одне робоче місце для особи з інвалідністю.

При цьому, протягом періоду з 02.01.2021 по 31.05.2021 на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю на посаді бухгалтера ОСОБА_2 , що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою МСЕК та табелем обліку робочого часу ПП "Телекомпанія СВС-ТВ".

Крім того, Приватним підприємством "Телекомпанія СВС-ТВ" до Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, було подано Звіти за Формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій містилася інформація про потребу в працівниках, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню, а саме від 23.06.2021, 07.07.2021 р., 12.08.2021 р., та від 11.01.2022 р.

Додатком до листа Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 19.04.2022 вих.№16/48/135-22 підтверджено, що особи з інвалідністю для працевлаштування на підприємство не направлялися в зв`язку з відсутністю на обліку в Миргородській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості в 2021 році, які б відповідали професійно-кваліфікаційним вимогам роботодавця.

Отже, підприємство інформувало центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись особи з інвалідністю або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

Оскільки відповідачем були виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо працевлаштування особи з інвалідністю у 2021 році, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях відповідача складу правопорушення, що є підставою для притягнення відповідача до відповідальності за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, без з`ясування при цьому відповідних обставин, що мають значення для справи, посилаючись лише на інформацію відображену у річній звітності за формою 10-ПОІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження направляти справу на повторний розгляд, апеляційну скаргу ПП "Телекомпанія СВС-ТВ" належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Телекомпанія СВС-ТВ" - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 по справі № 440/5414/22 - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємство "Телекомпанія СВС-ТВ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова