Постанова

від 06.12.2023 по справі 359/4567/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/824/11569/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 359/4567/23

06 грудня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2023 року, постановлену під головуванням судді Семенюти О.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Пролісок 2000», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція- 1» про визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

16 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Пролісок 2000», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція- 1» про визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з травня 2015 року по травень 2021 року. Протягом періоду перебування у фактичних шлюбних відносинах він ( ОСОБА_2 ) уклав договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 з забудовником ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» щодо придбання майнових прав на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що після укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, протягом 2018 року він здійснив оплату цього договору в повному обсязі за рахунок особистих коштів. Вважає, що права на квартиру належали до його особистої приватної власності. Вказує на те, що ОСОБА_1 жодної участі у придбанні та оплаті вартості цієї квартири не приймала.

До укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, ОСОБА_1 уклала наступні договори купівлі-продажу земельних ділянок: 05.11.2015 року з ОСОБА_3 договір купівлі- продажу земельної ділянки, площею 1,2535 га, що розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, кадастровий номер 3220883600:04:001:0113; 05.11.2015 року з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2,8691 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, кадастровий номер 3220883600:04:001:0021; 29.10.2015 року з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1,2535 га, що розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, кадастровий номер 3220883600:04:001:0114; 29.10.2015 року з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,0504 га, що розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, Дударківська сільська рада, кадастровий номер 3220883600:04:001:0019.

Зазначає, що оскільки оплата вартості земельних ділянок відбулася за рахунок його особистих коштів, укладенню договорів купівлі-продажу земельних ділянок передували домовленості між ним ( ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 про те, що відповідач після набуття у власність земельних ділянок мала створити юридичну особу та передати земельні ділянки, як вклад до статутного капіталу цієї створеної юридичної особи та переоформити на ім`я позивача право власності на частку в статутному капіталі цієї юридичної особи.

Для засвідчення досягнення вказаної домовленості та на її виконання ОСОБА_1 була створена юридична особа - ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41». Розмір статутного капіталу ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41» становить 11,2 млн. грн.

Зазначає, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/641/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Пролісок 2000», ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності. Під час розгляду справи ОСОБА_2 дізнався про договір № 1 від 04 лютого 2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Вказує на те, що він ( ОСОБА_2 ) не вчиняв підпису в жодному з правочинів, за яким передавав свої права на квартиру.

З огляду на вище викладене, просив суд визнати недійсним договір № 1 від 04 лютого 2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі- продажу майнових прав на квартиру № 3.290-ЗРР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2023 року матеріали цивільної справи №359/4567/23 (провадження № 2/359/1764/2023) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Пролісок 2000»,Товариство обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція -1» про визнання договору недійсним передано на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 14 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наслідки розгляду справи щодо договору про відступлення прав та переведення обов`язків від 04.02.2019 року впливають на права щодо нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому у даному випадку слід застосовувати правила виключної підсудності щодо розгляду спорів з приводу нерухомого майна за його місцем знаходження.

Вказує на те, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцем знаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, за загальним правилом підсудності позови до фізичних осіб пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або перебування.

Зазначає, що у даній справі позов був пред`явлений до ОСОБА_1 , зареєстрованим місцем проживання якої є: АДРЕСА_3 , що відноситься до юрисдикції Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

З огляду на вище викладене, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що цивільна справа № 359/4567/23 має бути передана на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області за правилами виключної підсудності.

Відзивів на апеляційні скарги відповідачами до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що місцем знаходження відповідача ОСОБА_1 є : АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до юрисдикції Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

04 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкціяі-1» та ОСОБА_6 (попередній покупець) та ОСОБА_1 (новий покупець) було укладено договір № 1 про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі- продажу майнових прав на квартиру № 3.290-ЗРР-ИП від 05 квітня 2017 року.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору попередній покупець за згодою продавця, передає, а новий покупець приймає на себе усі права та обов`язки, що належать попередньому покупцю за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 05 квітня 2017 року, що укладений між продавцем та попереднім покупцем.

Предметом вказаного договору № 3.290-ЗРР-ИП від 05 квітня 2017 року є відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі- продажу майнових прав на квартиру,яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Передаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Пролісок 2000», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція- 1» про визнання договору недійсним за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем заявлено вимоги стосовно договору про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 (будівельна адреса квартири до реєстрації квартири в державному реєстрі - АДРЕСА_5 черга будівництва, будівельний номер №290).

Отже, наслідки розгляду справи щодо договору про відступлення прав та переведення обов`язків від 04.02.2019 року впливають на права щодо нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (будівельна адреса квартири до реєстрації квартири в державному реєстрі - АДРЕСА_5 черга будівництва, будівельний номер №290), а тому дана справа за територіальною юрисдикцією відноситься до Вишгородського району суду Київської області.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до вимог статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Правовий стан нерухомості ґрунтується на необхідності забезпечення особливого стану цих речей, стійкості правовідносин з їх обігу задля чого застосовується окрема реєстрація прав на нерухоме майно та нотаріальна форма правочинів щодо нерухомості.

З метою реалізації забезпечення сталості правовідносин щодо нерухомого майна приймалось декілька законодавчих актів і одним з останніх є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, позови, що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним, тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд визнати недійсним договір № 1 від 04 лютого 2019 року про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі- продажу майнових прав на квартиру № 3.290-ЗРР-ИП від 05 квітня 2017 року. Отже, позов у даній справі стосується нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підсудність даного позову визначається за правилами виключеної підсудності ( стаття 30 ЦПК України) - за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про передачу вказаної справи за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Доводи апеляційної скарги про те, що у даній справі позов був пред`явлений до ОСОБА_1 , зареєстрованим місцем проживання якої є: АДРЕСА_3 , а тому на дану справу поширюється юрисдикція Бориспільського міськрайонного суду Київської області, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку предметом позову є договір № 1 про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі- продажу майнових прав на квартиру № 3.290-ЗРР-ИП від 05 квітня 2017 року. Визнання даного договору недійсним безпосередньо стосується предмету нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому в даному випадку необхідно застосовувати правила виключної підсудності.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2023 рокупостановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: