Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/2301/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/2301/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 ГПК України розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2301/23

за розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича

на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023

у справі №910/2301/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом адвокатського об`єднання "Макмел"

до фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича

про стягнення 50 617, 81 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 50 617,81 грн, з яких: 50 000 грн. безпідставно набутих коштів, 400 грн. - інфляційних витрат та 217,81 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2023 позовні вимоги задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича на користь адвокатського об`єднання "Макмел" заборгованість у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.. 00 коп., 3% річних у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, фізична особа-підприємець Шевченко Дмитро Ігорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог адвокатського об`єднання "Макмел" відмовити у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з адвокатського об`єднання "МАКМЕЛ" (02002, місто Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 19 офіс 21, код ЄДРПОУ 40313801) на користь фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 4026, 00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

10.10.2023 через систему "Електронний суд" Північного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №910/2301/23 та стягнути з адвокатського об`єднання "Макмел" на користь фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвокатського бюро "Ігора Тетері" в Північному апеляційному господарському суді у розмірі 8000 гривень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 прийнято до розгляду заяву представника фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі, ухвалено розгляд заяви здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

27.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат (а.с.146-150), в якому просить в задоволенні заяви відмовити. Вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу непропорційними щодо ціни позову та завищеними , з огляду на те, що справа є нескладною. Разом з тим враховуючи, що апелянтом пропущено строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення та своєчасне нез`явлення останній про намір відшкодувати такі судові витрати, то у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення просить суд відмовити.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 910/2301/23, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, врахувавши клопотання представника позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/2301/23 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з адвокатського об`єднання "МАКМЕЛ" на користь фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича 4026, 00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначена постанова надіслана судом 04.10.2023, зареєстрована на сайті 05.10.2023, а оприлюднена 06.10.2023. Враховуючи те, що відповідач не зареєстрований в електронному кабінеті суду, тому строк подачі заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, розраховується з дати оприлюднення постанови (06.10.2023) та становить 11.10.2023. Заява про ухвалення додаткової постанови подана 10.10.2023, отже заявником не було пропущено п`ятиденний строк звернення із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі просив стягнути з адвокатського об`єднання «Макмел» на користь ФОП Шевченко Дмитра Ігоровича понесені судові витрати. (а.с.82). Окрім того в додаткових поясненнях до апеляційної скарги, відповідач зазначив, що 27.06.2023 між апелянтом та Адвокатським бюро «Ігора-Тетері» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №23/06-01 (а.с.118-120), предметом якого є надання правової допомоги, зокрема з додатком №1 (а.с. 121 ) до нього, де зазначено вартість надання послуг 8 000,00 грн., які сплачується клієнтом не пізніше 30.06.2023.

10.10.2023 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткової постанови (а.с. 134) , в якій просить постановити додаткову постанову, якою стягнути з позивача на користь відповідача 8 000,00 грн. судових витрат.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом відповідача , до матеріалів справи надано:

- договір №23/06-01 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.06.2023 (а.с.118-120);

- додаток №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.06.2023 (а.с.121);

- детальний опис наданих послуг в процесі надання професійної правової допомоги (а.с.122);

- платіжна інструкція №461778029 від 28.06.2023 на суму 8000,00 грн. (а.с.123);

Згідно з п. 3.1. договору , розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.2 договору, та порядок її оплати клієнтом, а також компенсації клієнтом фактичних витрат адвокатського бюро, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначається у додатках до договору.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1на виконання пункту 3.1 договору сторони погодили, що адвокатське об`єднання надає правову допомогу клієнту у Північному апеляційному господарському суді у справі №910/2301/23 , що полягає у підготовці додаткових пояснень у справі та направлення їх до Північного апеляційного господарського суду.

Пунктом 1.1. додаткової угоди №1 визначено, що вартість вказаних у п.1 договору послуг становить 8 000,00 грн., які сплачуються клієнтом на пізніше 30.06.2023 року.

Як вбачається з детального опису наданих послуг (а.с.122) адвокатським об`єднанням надано послуги «підготовка додаткових пояснень у справі №910/2301/23 та направлення їх до Північного апеляційного господарського суду - 12 годин».

З платіжної інструкції №461778029 вбачається, що на виконання умов додаткової угоди №1, клієнтом було сплачено адвокатському бюро 8000,00 грн.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як вже зазначалось, відповідачем було подано до суду заяву про зменшення судових витрат на правову допомогу, наданих в суді апеляційної інстанції, в яких останній просить зменшити суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 146 ).

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що витрати заявлені відповідачем є необґрунтованими та неспівмірним реальним обсягам такої допомоги, складністю справи та значністю для сторін, не відповідає критерію розумності витрат.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом, за наявності клопотання про їх зменшення від іншої сторони.

Зазначена правова позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг (підготовка додаткових пояснень), колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в загальній сумі 8 000,00 грн. не відповідає критерію співмірності, обґрунтованості, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2767/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони , на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат та аргументи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягають розподілу частково у сумі 4 000,00 грн. за підтверджені матеріалами справи адвокатські послуги з підготовки додаткових пояснень у справі №910/2301/23

На підставі викладеного та керуючись статтями 126,129, 244, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича адвоката Тетері Ігоря Анатолійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з адвокатського об`єднання "МАКМЕЛ" (02002, місто Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 19 офіс 21, код ЄДРПОУ 40313801) на користь фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи №910/2301/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук