Ухвала

від 30.11.2023 по справі 910/11806/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.11.2023Справа № 910/11806/23Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про забезпечення позову у справі № 910/11806/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ"до треті особи,Товариство з додатковою відповідальністю «Запорізький Хлібзавод № 3» які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: 1) Запорізька обласна військова адміністрація; 2) Міністерство оборони Українипро повернення безпідставно набутого майна Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача: Степанюк Д.О.;від відповідача:не з`явився;від третьої особи-1: від третьої особи-2:не з`явився; Чернецький Р.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11806/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (далі також - позивач) до Дочірнього підприємства "ДП Агросервіс 2000" (далі також - відповідач) відповідно до якого позивач просить:

- зобов`язати повернути безпідставно збережене майно, а саме: пшеницю 2 (другого) класу, ДСТУ 3768:2019 "Пшениця". Технічні умови", з показниками якості: натура - не менше, ніж 750 г/л, вологість - не більше, ніж 14%, зерно домішка - не більше, ніж 8%, сміттєва домішка - не більше, ніж 2%, загальною масою 138 700,00 кілограм.

Ухвалою від 12.10.2023 відкладено підготовче засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та залучено третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку обласну військову адміністрацію (далі також - третя особа-1) та Міністерство оборони України (далі також - третя особа-2).

21.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з додатковою відповідальністю «Запорізький Хлібзавод № 3» вчиняти дії щодо зерна пшениці другого класу, загальною масою 138 700,00 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2023 вказану заяву призначено до розгляду в підготовчому засіданні 30.11.2023.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 30.11.2023 представники позивача та третьої особи-2 надали усні пояснення щодо заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Також, у підготовчому засіданні 30.11.2023 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про заміну первісного відповідача належним відповідачем та замінив первісного відповідача у справі Дочірнє підприємство «ДП АГРОСЕРВІС 2000» на належного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Запорізький Хлібзавод № 3».

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування заяви позивач посилається , зокрема, на наступне:

- станом на день подання заяви через дії Дочірнього підприємства «ДП АГРОСЕРВІС 2000» спірне майно вибуло з його володіння й було передано у володіння нового зберігача;

- новий зберігач може не повідомити учасників справи або суд про передачу спірного майна третім особам чи про переробку спірного майна в борошно;

- без застосування заходів забезпечення позову існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення рішення суду на користь позивача не призведе до захисту прав або інтересів позивача, за якими він звертався до суду.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача та держави зі сторони відповідачів.

Суд вважає за необхідне наголосити, що предметом спору у справі є зобов`язання повернути безпідставно збережене майно, а саме: пшеницю 2 (другого) класу, ДСТУ 3768:2019 "Пшениця". Технічні умови", з показниками якості: натура - не менше, ніж 750 г/л, вологість - не більше, ніж 14%, зерно домішка - не більше, ніж 8%, сміттєва домішка - не більше, ніж 2%, загальною масою 138 700,00 кілограм.

У той же час, як вбачається із Угоди від 26.10.2023 про заміну сторін у договорі № 5621х складського зберігання від 21.03.2022, Товариству з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібзавод № 3» передано на зберігання пшеницю 2 класу в кількості 6 144 960 кг. В заяві про забезпечення позову ТОВ "АТ КАРГІЛЛ" просить заборонити вчиняти дії щодо зерна пшениці другого класу, котре знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 113, загальною масою 138 700,00 кілограм.

Однак, наразі суд позбавлений можливості встановити, що на зберіганні у ТДВ «Запорізький хлібзавод № 3» перебуває саме належне позивачеві зерно.

Більше того, факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи неналежного його виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження їх вартості.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для заборони вчиняти дії щодо зерна пшениці другого класу, котре знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 113, загальною масою 138 700,00 кілограм.

Так, наведені заявником обставини не свідчать про те, що наявне на зберіганні в ТОВ «Запорізький хлібзавод № 3» майно може зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що останнім вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення виконання рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позову).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про забезпечення позову.

У разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.

Керуючись приписами ст. ст. 120, 138, 140, 219, 220, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" про забезпечення позову відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано - 05.12.2023

Суддя Ю.О.Підченко