Ухвала

від 06.12.2023 по справі 922/5039/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5039/21 (922/1931/22)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Східного західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023

та рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2023

у справі № 922/5039/21 (922/1931/22)

за позовом фізичної особи ОСОБА_2 ,

до фізичної особи ОСОБА_1 ,

про стягнення коштів,

в межах провадження по справі № 922/5039/21

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

23.11.2023 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 по справі № 922/5039/21 (922/1931/22) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 по справі № 922/5039/21 (922/1931/22) враховуючи ціну позову (369002,76 грн.) з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, як поданої касаційної скарги через підсистему "Електронний суд", скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі (5535,04 х 200%*0,8) 8856,07 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що не має жодного доходу протягом останніх років, а судовий збір за подання відповідної касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу, обставини майнового стану ОСОБА_1 вже були предметом дослідження судів під час розгляду клопотань про звільнення його від сплати судового збору..

Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки доказів цього до матеріалів касаційної скарги не додано.

Зважаючи на викладене Суд, на підставі відсутності наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо заявленої майнової вимоги, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 по справі № 922/5039/21 (922/1931/22) залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у визначеному розмірі.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський