Ухвала

від 08.12.2023 по справі 922/5039/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5039/21

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2023

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023

у справі №922/5039/21

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

до фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх. №5502 від 06.03.2023) про витребування інформації, відмовлено в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх. № 5503 від 06.03.2023) про витребування інформації, відмовлено в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх. № 14489 від 07.06.2023) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, задоволено клопотання ОСОБА_2 (вх. № 14050 від 02.06.2023) про закриття провадження у справі, закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 16.08.2022 по справі №922/5039/21, скасовано заборону фізичній особі ОСОБА_1 на відчуження майна.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області 19.07.2023 у справі №922/5039/21 залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2684,00 грн.

20.11.2023 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №922/5039/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду; звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року становить 2 684 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 684 грн.

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2 147,20 грн. (2684 грн х 0,8).

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що скаржник не має жодного доходу протягом останніх років, а судовий збір за подання відповідної касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу, що підтверджується матеріалами справи, зокрема наданими банківськими установами на запити арбітражного керуючого. Скаржник зазначає про відсутність доходу за 2022 рік, що підтверджується довідкою органів податкової служби, що також міститься в матеріалах справи.

Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження відсутності доходу скаржником не надано жодного належного доказу який би підтверджував, що на момент подання касаційної скарги, його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд звертає увагу, що касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи, що позбавляє можливості перевірити доводи скаржника щодо наявності довідки органів податкової служби про дохід за 2022 рік та інших даних наданих банківськими установами.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №922/5039/21 - залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 147,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4. Роз`яснити скаржнику у справі №922/5039/21, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.