Рішення

від 06.12.2023 по справі 904/4505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4505/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 345 308,16 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача Загрія Р.О., ордер серія АР №1136574 від 15.08.2023, адвокат у режимі відеоконференції

від відповідача Якимець Я.К., довіреність від 25.08.22, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на свою користь заборгованість у розмірі 345 308,16 грн, з яких 172 799,95 грн - основний борг, 113 053,78 грн - пеня, 7754,69 грн - 3% річних та 51 699,74 грн - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовна заява обґрунтована невиконанням Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" своїх договірних зобов`язань за договором поставки №2005453 від 07.12.2020 в частині повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною №28/12-01 від 28.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.09.2023.

Від представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

07.09.2023 від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшло клопотання в якому просить суд розгляд справи перенести на іншу дату у зв`язку з постійними обстрілами денним ворожими обстрілами, що призводять до зміни роботи персоналу та ускладнюють юрисконсультам акціонерного товариства належним чином виконувати свої трудові обов`язків.

У судове засідання, яке відбулося 13.09.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 відкладено судове засідання у справі на 10.10.2023.

14.09.2023 від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшов відзив в якому просить суд зменшити загальний розмір трьох процентів річних та господарської санкції (пені) на 90%; проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 172 799,95 грн основного боргу та 51 699,74 грн інфляційних втрат, нарахованих за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не заперечує; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" в цій частині позову визнає.

Також просить відмовити позивачу у покладенні на відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідач в своєму відзиві позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" про стягнення 172 799,95 грн. заборгованості за товар, який поставлено за укладеним 07.12.2020 між сторонами спору договору поставки №2005453, Специфікація №4/210466 від 13,09.2021 визнає в повному обсязі; про стягнення 51 699,74 грн інфляційних втрат, нарахованих за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" грошового обов`язку за Специфікацією №4 визнає в повному обсязі; про стягнення 7 754,69 грн, нарахованих за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визнає в повному обсязі; про стягнення господарської санкції (пені) в розмірі 113 053,87 грн визнає частково на суму 103 537,94 грн з огляду на те, що позивачем неправильно визначено строк нарахування цієї санкції.

Однак, не заперечуючи проти суб`єктивного права позивача на стягнення господарської санкції (пені) та трьох процентів річних, що нараховуються за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач категорично заперечує проти їх стягнення в повному обсязі, та заявляє клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі норми статті 233 Господарського кодексу України.

03.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якому зазначає, що за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації Оплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, 3% річних та інфляційні втрати, передбачені статті 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою штрафом, пенею.

Також зазначає, що прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за поставлене обладнання відбулось не під час оголошення воєнного стану, а на початку лютого 2022 року, граничний строк оплати за поставлене обладнання є 01.02.2022, тобто відповідачу нічого не заважало належним чином виконати свої зобов`язання передбачені договором поставки протягом січня 2022 року.

В судовому засіданні 10.10.2023 оголошено перерву до 07.11.2023.

02.11.2023 через систему "Електронний суд" та 06.11.2023 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшло заперечення на відповідь на відзив в яких просить суд зменшити загальний розмір трьох процентів річних та господарської санкції (пені) на 90%; проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 172 799,95 грн основного боргу та 51 699,74 грн інфляційних втрат, нарахованих за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не заперечує; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" в цій частині позову визнані; відмовити позивачу у покладенні на відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

У судове засідання 07.11.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу призначено до розгляду в засіданні на 06.12.2023.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.12.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти стягнення суми основного боргу та інфляційних втрат не заперечував та підтримав клопотання про зменшення 3% річних та пені.

У судовому засіданні 06.12.2023 оголошені вступна та резолютивна частини.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" (постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - покупець) укладено договір поставки № 2005453 від 07.12.2020, відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар ціна та інше якого вказується у специфікаціях до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку та за умовами, передбаченими цим договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до цього договору (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктами 3.1 договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору.

Поставка товару здійснюється постачальником відповідно до пункту 3.1.даного договору після отримання письмово повідомлення (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому повідомленні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього договору.

Оригінал повідомлення (заявка) надсилається поштою або кур`єром на юридичну адресу постачальника та скан-копія повідомлення надсилається на електронну адресу постачальника, що вказана у цьому договорі (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.8 підпунктів 3.8.1.-3.8.2 датою поставки товару вважається:

- для поставок залізничним транспортом - дата штемпеля станції Нікополь на електронній копії залізничної накладної;

- для поставок автомобільним транспортом - дата відмітки у товаротранспортній накладній про доставку товару на склад покупця.

Згідно з пунктом 4.4 ціна товару є договірною звичайної ціною і відповідає рівню ринкових цін.

Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказується у специфікаціях (додатках) до цього договору(пункт 4.6 договору).

В межах укладеного договору, у специфікації № 4/2104662 від 13.09.2021, сторонами було визначено умови поставки товару, а саме: Редуктор 1ЦЗУ-250-31,5-22М-УЗ у кількості 1 шт., Редуктор Ц2-400-16-21-УЗ у кількості 1 шт., Редуктор Ц2-400-16-12-УЗ у кількості 1 шт., Мотор - редуктор ЗМП-40-71-2,2-О110-УЗ у кількості 4 шт. на загальну суму 172 799,95 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору та специфікації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" 28.12.2021 здійснено поставку товару, визначеного специфікацією № 4/2104662 від 13.09.2021, на адресу покупця, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною від 28.12.2021 року № 28/12-01, ТТН №27.12 від 27.12.2021, Актом приймання-передачі від 16.02.2022.

Відповідно до пункту 2 специфікації строк оплати обладнання, що поставляється: протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару.

Таким чином, граничний строк оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" за поставлений товар є 01.02.2022.

21 липня 2023 року позивачем було направлено претензію № 2107-1 про сплату заборгованості за договором, яку відповідач отримав 25.07.2023.

Як зазначає позивач станом на 11 серпня 2023, оплата за поставлений товар Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" не здійснена, сума заборгованості Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" за поставлене обладнання становить 172 799,95 грн.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 172 799,95 грн заборгованості за договором поставки, 113 053,78 грн пені, 7 754,69 грн 3% річних, 51 699,74 грн інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки №2005453 від 07.12.2020, строк дії договору, порядок та строки поставки товару, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості, наявність / відсутність прострочення оплати, періоди прострочення, наявність / відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача 172 799,95 грн заборгованості за договором поставки №2005453 від 07.12.2020 за поставлений товар за видатковою накладною №28/12-01 від 28.12.2021.

З урахуванням приписів пункту 4.6 договору та пункту 2 специфікації строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати товару у сумі 172 799,95 грн. відповідач до суду не надав, позовні вимоги в цій частині визнав.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 51 699,74 грн з лютого 2022 року по липень 2023 року та 3% річних у розмірі 7 754,69 грн. за період з 02.02.2022 по 11.08.2023.

Відповідач щодо правильності нарахування вказаних сум не заперечував.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 стаття 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов пункту 10.3.1 договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар. зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-ого календарного дня такого прострочення, крім випадків, коли постачальник: порушив строки надання документів, зазначених у пункті 3.5 цього договору, та несе відповідальність, передбачену пунктом 10.4 договору; у випадках, передбачених пунктом 9.2 даного договору. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 113 053,78 грн. за період з 12.02.2022 по 11.08.2023.

Відповідач у своєму відзиві суму пені нараховану позивачем в строк 12.02.2022 року по 11.08.2023 визнає частково на суму 103 537,94 грн. та вважає, що позивачем не правильно визначено строк нарахування цієї санкції, правильним вважає строк нарахування за період з 12.02.2023 по 30.06.2023 (день відміни карантину).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Враховуючи викладене господарський суд погоджується із доводами відповідача, що пеня підлягає нарахуванню з 12.02.2022 по 30.06.2023 у розмірі 103 537,94 грн.

Відповідач у відзиві на позов просить зменшити штрафні санкції (3% річних та пеню) на 90%. Відповідач посилається військову агресію, внаслідок якої підприємство втратило значну частину замовлень, а також відповідач просить врахувати ситуацію, яка наразі склалася у м. Нікополі та на самому заводі, а саме руйнування території внаслідок обстрілів.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав копії: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2022 про відкриття кримінального провадження за фактом скоєння військами російської федерації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України (кримінальне провадження №12022041340000774 від 19.07.2022), акту про пожежу від 18.07.2022, складеного співробітниками Нікопольського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, листа ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.07.2022 № 1614, повідомлення начальника 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.07.2022 за № 2006, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.08.2022 про відкриття кримінального провадження за фактом скоєння військами російської федерації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України (кримінальне провадження № 12022041340000909 від 15.08.2022), повідомлення начальника 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 15.08.2022 за № 2395, повідомлення ДСНС № 2873 від 15.09.2022, повідомлення ДСНС № 3204 від 07.10.2022, повідомлення ДСНС № 4554 від 20.12.2022, повідомлення ДСНС № 83 від 05.01.2023, акта про пожежу від 16.12.2022, витягу з ЄРДР від 16.02.2023, повідомлення ДСНС № 750 від 16.02.2022, витягу з ЄРДР від 10.03.2023, листа ПрАТ "ММК ім. Ілліча" № 47/2 від 10.06.2022, листа ПрАТ "МК "Азовсталь", довідки про чисельність персоналу від 09.02.2023; наказів № 279 від 29.07.2022, № 312 від 31.08.2022, № 341 від 30.09.2022, № 379 від 31.10.2022, № 412 від 30.11.2022, № 453 від 30.12.2022, № 30 від 31.01.2023, № 58 від 28.02.2023, №87 від 31.03.2023, №112 від 28.04.2023, №137 від 31.05.2023, №180 від 30.06.2023, №209 від 31.07.2023; довідки Нікопольської РВА: № 446 від 01.09.2022, № 510 від 05.10.2022, № 545 від 01.11.2022, № 622 від 02.12.2022, № 2 від 03.01.2023, № 63 від 01.02.2023, № 128 від 02.03.2023, № 199 від 03.04.2023, №305 від 01.05.2023, №442 від 02.06.2023, №692 від 03.08.2023, довідки № 4-6877 від 29.11.2022, листа НЕК "Укренерго" № 01/57353 від 21.12.2022, протоколів АТ НЗФ про визначення розміру шкоди, завданої підприємству внаслідок обстрілу 18.07.2022, 15.08.2022, 11.10.2022, 23.08.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" подало до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується зі зменшенням 3% річних, посилаючись на те, що такі нарахування є особливою мірою відповідальності та не підлягають зменшенню та заперечує проти зменшення пені на 90%, зазначаючи, що прострочення виконання зобов`язання виникло до початку військової агресії, посилання відповідача на військові дії, що призвели до складної фінансової та економічної ситуації не мають відношення до предмету спору (поставка відбулась ще у 2021 році); за результатами 2022 року у відповідача чистий прибуток склав 822,3 млн.грн.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявленої пені, яка підлягає стягненню з відповідача (103 537,94 грн. грн.) складає 59,92 % суми основного боргу (172 799,95 грн.). Також позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 51 699,74 грн. та 7 754.69 грн., що разом складають 34,41% від суми заборгованості, тобто всього на суму боргу 172 799,95 грн. нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня у загальному розмірі 162 992,37 грн., що складає 94,32% від суми заборгованості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Також суд бере до уваги матеріальне становище відповідача, складну ситуацію, яка наразі склалася у м. Нікополі та руйнування на території заводу відповідача, а також значення діяльності відповідача для економіки України (місто Нікополь перебуває під систематичними обстрілами, російські снаряди влучили безпосередньо і на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до руйнування його виробничих потужностей, та відповідно до значної матеріальної шкоди).

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Нікопольська міська територіальна громада (код UA12080050000062712) визнана територією активних бойових дій з 21.07.2022.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, враховуючи повне погашення суми основного боргу відповідачем, перебування відповідача на території, яка віднесена до територій активних бойових дій, пошкодження будівель відповідача внаслідок артилерійських обстрілів, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 30 % та стягнення пені у розмірі 72 476,56 грн.

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 72 476,56 грн. пені.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені більше, ніж на 30%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк.

Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 304 730,94 грн, з яких (172 799,95 грн основний борг + 72 476,56 грн пеня + 7 754,69 грн 3% річних + 51 699,74 грн інфляційні втрати).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та зазначає, що документи на підтвердження правничої допомоги (договір, рахунок, акт, платіжне доручення) буде надано до суду разом з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 345 308,16 грн задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 30, ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" (69027, м. Запоріжжя, вул. Степова, буд. 5а, ідентифікаційний код 37359296) 172 799,95 грн (сто сімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень 95 копійок) основного боргу, 72 476,56 грн (сто сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень 56 копійок) пені, 7 754,69 грн (сім тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 69 копійок) 3% річних, 51 699,74 грн (п`ятдесят одну тисячу шістсот дев`яносто дев`ять гривень 74 копійки) інфляційних втрат, 5 036,88 грн. (п`ять тисяч тридцять шість гривень 68 копійок) витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2023

Суддя Ю.А. Бажанова