Рішення

від 21.11.2023 по справі 180/184/23

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/184/23

2/180/208/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою І.І.,

за участю:

представника відповідача - адвоката Білоуса Г.Б.,

розглянувши в залі суду в м.Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , який працював на посаді майстра термообрубувальної дільниці в Приватному акціонерному товаристві «Марганецький рудоремонтний завод». 25 вересня 2019 року об 11 годині 10 хвилин на термобудівній дільниці ливарного цеху Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» під час виконання трудових обов`язків із ОСОБА_3 стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травми, несумісні з життям. Як встановлено матеріалами розслідування нещасного випадку, травма виникла в процесі виконання технологічного процесу, а саме під час опускання машиністкою крану в закалювальну ванну деталі трапився гідроудар, при цьому деталь відлетіла та травмувала ОСОБА_3 . Смертю чоловіка, батька позивачам завдано моральної шкоди, вони втратили чоловіка, батька, на підтримку та допомогу якого розраховували. Його смерть є незворотною втратою, що не може бути відновлена. Звістка про загибель чоловіка, батька призвели до того, що вони тривалий час перебувають у напруженому психічному стані, думки про смерть чоловіка, батька не залишають їх і дотепер, що періодично викликають у них моральні переживання.

Просять суд стягнути з ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 250000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи - майстра термообрубувальної дільниці ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_3 ; стягнути з ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_2 250000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи - майстра термообрубувальної дільниці ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

28 лютого 2023 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався в тому числі через власні дії постраждалого, що підтверджується висновками комісії з розслідування нещасного випадку. Із сторони роботодавця не було вчинено ніяких навмисних протиправних дій, а також штучно не було створено шкідливих та небезпечних умов праці, внаслідок яких трапився нещасний випадок. За висновками комісії, викладеними у Акті форми Н-1/П спеціального розслідування нещасного випадку, крім вини загиблого ОСОБА_3 , було визначено частково вину начальника ливарного цеху ПрАТ «МРРЗ» ОСОБА_4 , який допустив порушення вимоги законодавства з охорони та гігієни праці… Викладені у Акті обставини частково не відповідають дійсності, оскільки рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2020 року у справі №180/431/20 за позовом ОСОБА_4 до відповідачів: Головного управління державної праці у Дніпропетровській області, ПрАТ «МРРЗ», треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконкому Марганецької міської ради, Управління Фонду соцстрахування в Дніпропетровській області, про визнання частково недійсним Акту спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, визнання незаконним наказу про оголошення догани та скасування, яке набрало законної сили після його перегляду Дніпровським апеляційним судом від 08 квітня 2021 року та Верховним судом у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2021 року - позов задоволено. Акт було визнано частково недійсним та скасовано у частині визнання начальника ливарного цеху ПрАТ «МРРЗ» ОСОБА_4 винним у порушенні вимог «Посадової інструкції начальника ливарного цеху» Правил охорони праці та Технологічної інструкції, рішення набрало законної сили. Аналіз подій і обставин даного нещасного випадку свідчать про відсутність вини відповідача у завданні моральної шкоди позивачам. За фактом нещасного випадку було порушено кримінальне провадження, яке постановою старшого слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області від 19 травня 2022 року закрито у зв`язку із відсутністю складу злочину. Також розмір моральної шкоди є не співмірним, оскільки на даний час внаслідок збройної агресії РФ проти України, періодичних обстрілів м.Марганець, підприємство ПрАТ «МРРЗ» частково зруйноване, працівники підприємства звільняються. Відповідачам була відшкодована матеріальна шкода, згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також підприємством за зверненням потерпілої особи ОСОБА_5 - доньки було надано матеріальну допомогу на поховання загиблого батька. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

30 березня 2023 року від позивачів надійшли письмові пояснення, у яких вони вказують, що не визнають доводи відповідача, вказані у відзиві на позовну заяву, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Також, позивачі надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача - адвокат Білоус Г.Б. в судовому засіданні зазначив, що відповідач позов не визнає, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.51), ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.52).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, під час виконання ним своїх трудових обов`язків (а.с.43-44).

Із Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року з ОСОБА_3 , форми Н-1/П, складеного 09 грудня 2019 року вбачається, що 25 вересня 2019 року об 11 годині 10 хвилин на підприємстві Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» стався нещасний випадок, який пов`язаний із виробництвом. Причинами нещасного випадку, під час якого загинув ОСОБА_3 , визнано порушення законодавства про охорону праці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , начальником ливарного цеху ПрАТ «Марганецький РРЗ» (а.с.30-41).

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Згідно ст.43, ст.46 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом (ст.16 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Оскільки смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд вважає, що саме на відповідача, як на роботодавця померлого, покладено обов`язок відшкодувати позивачам, як дружині та сину загиблого, завданої моральної шкоди.

Доводи представника відповідача про відсутність підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди, суд відхиляє, оскільки сам факт втрати близької людини веде до висновків про наявність моральних страждань, що в свою чергу входить до поняття моральної шкоди.

Суд не погоджується з думкою представника відповідача, що смерть ОСОБА_3 не можна вважати такою, що спричинена внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктами 52, 101 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005 року, до робіт з підвищеною небезпекою відносяться: плавильні, заливочні роботи і роботи по термообробці лиття; вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позивачами, що майстер термообрубувальної дільниці ОСОБА_3 був смертельно травмований під час опускання (завантаження) вантажним краном піддону з відлитими деталями (бронями) у гартівну металеву ванну (що за своїм характером відноситься до вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмім) з метою гартування вказаних відлитих деталей (броней) у гартівній ванні (що за своїм характером відноситься до робіт по термообробці лиття). Отже, нещасний випадок відбувся у процесі виконання робіт із підвищеною небезпекою - технологічного процесу опускання машиністкою крану в закалювальну ванну деталі, коли трапився гідроудар, й при цьому деталь відлетіла та травмувала ОСОБА_3 .

Відповідач не довів, що смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок непереборної сили або його умислу.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачам моральної шкоди, суд приходить до такого.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи на обставини нещасного випадку, який стався в тому числі і з вини потерпілого ОСОБА_3 , враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивачів, та те, що вони втратили чоловіка та батька назавжди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 130 000 грн. кожному з позивачів з утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Також, оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 2600,00 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265,352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 130000 (сто тридцять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи - майстра термообрубувальної дільниці Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_3.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_2 130000 (сто тридцять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи - майстра термообрубувальної дільниці Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_3.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод», місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 162, код ЄДРПОУ 05448389.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна