Постанова

від 28.11.2023 по справі 346/705/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/705/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/1169/23

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Фединяка В. Д., Максюти І. О.,

секретаря Струтинської Д.В.

за участю апелянта ОСОБА_1

представника апелянта адвоката Жидецької С.Р.

представника третьої особи Мисливчук Г.М.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарг и ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2023 року в складі судді Беркещук Б. Б., ухвалене в м. Коломиї Івано-Франківської області, у справі за позовом Державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей Коломийської міської ради, про виселення з учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року Державний навчальний заклад «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» (далі - ДНЗ «Коломийський ПЛСП») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей Коломийської міської ради Івано-Франківської області, про виселення з учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року частково задоволено позов ДНЗ «Коломийський ПЛСП» та визнано недійсним договір, який укладено 01 вересня 2009 року з ОСОБА_1 про тимчасове вселення його сім`ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 ; виселено відповідачів та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку без надання іншого жилого приміщення. Вказане рішення набрало законної сили та пред`явлено до примусового виконання. Проте, у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідачів четвертої дитини - доньки ОСОБА_7 , виконавчий лист повернуто позивачу.

Посилаючись на те, що відповідачі разом із неповнолітніми дітьми після вступу рішення в законну силу незаконно проживають в учнівському гуртожитку, натомість проживання у приміщенні є перешкодою для забезпечення учнів ліцею житлом і народження доньки не може бути перешкодою для їх виселення, ДНЗ «Коломийський ПЛСП» просив виселити малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з житлового приміщення блоку № 31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житлового приміщення.

Короткий зміст судових рішень у справі

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2016 року позов задоволено. Вирішено виселити малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з житлового приміщення блоку № НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку ДНЗ «Коломийський ПЛСП», розташованого по АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2016 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Коломийського міськрайонного суду та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2023 року позов задоволено. Вирішено виселити малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з житлового приміщення блоку № НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку ДНЗ «Коломийський ПЛСП», розташованого по АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації проживають в учнівському гуртожитку та свідомо затягують виселення своєї багатодітної сім`ї. Їх проживання у приміщенні гуртожитку загострює потребу в кімнатах для учнів ліцею. Крім того, частина приміщень учнівського гуртожитку передана для потреб закладу освіти перемішеного зі сходу України і багатьом дітям, які навчаються було відмовлено в поселенні в гуртожиток. А тому суд вважав, що народження у відповідачів четвертої дитини не може бути перешкодою для виселення сім`ї ОСОБА_8 з приміщення блоку № 31 учнівського гуртожитку ліцею, в якому вони тривалий час незаконно проживають.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що вимога про виселення їхньої доньки взаємопов`язана і залежить від вирішення питання про житлові права батьків на проживання у спірному гуртожитку. ОСОБА_1 , більше 10 років попрацював у ліцеї, сумлінно виконує обов`язки наймача житлового приміщення та щомісячно сплачує відповідні платежі згідно наказу директора та показників лічильника. А тому відповідно до статті 132 Житлового кодексу України його сім`я не може бути виселена без надання іншого житла.

Помилковим вважають і висновок суду про те, що проживання ОСОБА_1 з сім`єю перешкоджає поселенню учнів у гуртожиток. Надані позивачем звіти за формою «Майно-3» та довідки щодо забезпечення учнів ліцею житлом містять суперечливі відомості. А з наданого ОСОБА_1 акта перевірки гуртожитку вбачається, що частина гуртожитку позивача переобладнана з житлової площі в начальні.

Також вказують, що місцевий суд не взяв до уваги висновок Служби у справах дітей Коломийської міської ради про відсутність підстав для виселення дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з спірного житлового приміщення.

Звертають увагу і на те, що судове засідання 06 червня 2023 року проведено без учасників справи та без повідомлення про зміну часу проведення судового засідання.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ДНЗ «Коломийський ПЛСП» зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Звертають увагу, що учнівський гуртожиток має виконувати забезпечення саме учнів місцями для проживання на час їх навчання, а тому фактичне самовільне користування апелянтами цілого блоку в гуртожитку створює складнощі для забезпечення житлом учнів ліцею. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2023 року - без змін.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив її задоволити. Суду пояснив, він оскаржує рішення суду не через те, що не має де жити він та його сім`я, а через те, що заслужив право проживання тривалою роботою в ліцеї і має право на виділення житла. Крім того, суд вирішив виселити за неіснуючою адресою та немає належних доказів щодо потреби житла у студентів.

Представник позивача скаргу не визнала, просила її відхилити.

Представник третьої особи вважає, що скарга обґрунтована, оскільки не можна виселяти дитину без надання іншого житла.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд першої інстанції встановив, що учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває на праві повного оперативного управління Державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг».

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року (справа № 0909/5869/2012) частково задоволено позов ДНЗ «Коломийський ПЛСП». Визнано недійсним договір, укладений 01 вересня 2009 року з ОСОБА_1 про тимчасове вселення його сім`ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 . Також вирішено виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з житлового приміщення блоку №31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення (том 1, а.с.5-7).

На виконання цього судового рішення, Коломийським міськрайонним судом 08 липня 2013 року видано виконавчі листи, які передані на виконання до відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції (том 1, а.с.10)

15 грудня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Микицеєм В. Д. винесено постанову про повернення виконавчого документ стягувачу, оскільки наявна встановлена законом заборона щодо виконання рішення суду в частині виселення сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з трьома неповнолітніми дітьми, у зв`язку з нововиявленими обставинами: у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася четверта дитина - донька ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Прокуравської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області 03 листопада 2014 року (том 1, а.с.11, 12) Відповідно до відповіді від 17 лютого 2023 року №21.12-20 15460 у зв`язку з закінченням трирічного терміну зберігання виконавче провадження знищено. Повторно виконавчий лист на виконання не надходив (том 3, а.с. 224.)

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 19 жовтня 2021 року №31, комісія вважала, що відсутні підстави для виселення дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням блоку №31 на 5 поверсі учнівського гуртожитку Коломийського професійного ліцею сфери послуг по АДРЕСА_1 (том 3 а.с. 206-209).

Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 17 червня 2014 року № 360 виділено ОСОБА_1 за клопотанням дирекції ліцею грошові кошти в сумі 40 000 грн для придбання житла.

Згідно з довідкою №01-05/96 від 05 листопада 2020 року у ДНЗ «Коломийський ПЛСП» у 2020-2021 навчальному році навчалось 572 учні, станом на 1 вересня зареєстровано 298 заяв на проживання в гуртожитку ліцею, а поселено 135 учнів, при цьому гуртожиток розрахований на 98 місць. 163 учні, яких не вдалося поселити в гуртожиток, проживають на орендних квартирах або з великими труднощами доїжджають до закладу (том 3, а.с.39, 82).

За змістом наказу директора ДНЗ «Коломийський ПЛСП» №53 від 01 вересня 2021 року «Про поселення учнів ліцею в гуртожиток» та доданого до нього списку у гуртожитку у 2021-2022 навчальному році у гуртожиток Коломийського професійного ліцею сфери послуг поселено 121 (том 3 а.с.109, 110-113).

Відповідно до листів ДНЗ «Коломийський ПЛСП» №01-05/93 та №01-05/92 від 13 жовтня 2021 року 11 учнів поселено у гуртожиток на платній основі, 21 учень проживають у орендованих квартирах (том 3 а.с.116, 117-118).

Наказом директора ДНЗ «Коломийський ПЛСП» №61 від 01 вересня 2023 року «Про відмову в поселенні у гуртожиток ліцею» у зв`язку з відсутністю місць для проживання учнів у гуртожитку ліцею 40 учням відмовлено в поселенні (том 3 а.с.114-115).

Згідно з листа ДНЗ «Коломийський ПЛСП» №01-05/15 від 20 лютого 2023 року частина приміщень учнівського гуртожитку передана для потреб закладу освіти переміщеного зі сходу України і багатьом дітям, які навчаються було відмовлено в поселенні в гуртожиток (том 3 а.с.220).

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 6 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Відповідно до частини першої статті 127 ЖК для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 128 ЖК).

Відповідно до пунктів 9-10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 року № 208 (далі - Положення), жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей (пункт 17 Положення).

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає, тобто за змістом зазначеної норми матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання.

Матеріалами справи підтверджується, що учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває на праві повного оперативного управління ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг».

На підставі договору від 01 вересня 2009 року ОСОБА_1 з членами сім`ї вселився в приміщення блоку учнівського гуртожитку.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року частково задоволено позов ДНЗ «Коломийський ПЛСП». Визнано недійсним договір, укладений 01 вересня 2009 року з ОСОБА_1 про тимчасове вселення його сім`ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 . Також вирішено виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з житлового приміщення блоку №31 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Тобто в силу даного судового рішення, яке набрало законної сили, будь які правові підстави для проживання в спірному гуртожитку сім`ї ОСОБА_1 були відсутні.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась дочка ОСОБА_7 , яка разом із батьками проживає в учнівському гуртожитку по АДРЕСА_1 . В силу цього було унеможливлено виконання судового рішення і стало підставою для даного позову.

Зважаючи на наведені вище норми слід прийти до висновку, що неповнолітні діти набувають прав на користування житлом лише у разі набуття такого права батьками або законними представниками. У разі втрати цього права батьками або законними представниками правові наслідки поширюються і на неповнолітніх дітей.

Тобто в силу відсутності правових підстав для проживання в спірному гуртожитку у батьків ОСОБА_7 , такі відсутні і у дочки ОСОБА_9 , тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підставності заявленого позову.

Доводи апелянтів щодо існування договору з адміністрацією гуртожитку на проживання у формі наказу від 11 грудня 2014 року № 181 не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, такого договору не існує. Як уточнив в судовому засіданні відповідач, під договором він має на увазі наказ позивача від 11 грудня 2014 року № 181 щодо порядку оплати комунальних послуг. Як вбачається з копії даного наказу (т.3 а.с.49) та листа ліцею від 17 серпня 2015 року (т.3 а.с. 52), такі дії позивача стосувалися врегулювання порядку оплати відповідачами послуг у зв`язку із фактичним продовженням користування останніми приміщеннями, що належать позивачу та використанням комунальних послуг. Такі обставини не свідчать про надання у користування в порядку визначеному житловим законодавством приміщень для проживання сім`ї ОСОБА_8 .

Щодо правових підстав виселення в силу відсутності у відповідачів іншого житла та встановлення, чи дійсно, виселення дитини не становитиме надмірний тягар для відповідачів, судом встановлено наступне.

Як вбачається із представленого на вимогу апеляційного суду акта про обстеження умов проживання від 17 жовтня 2023 року, складеного працівниками служби у справах дітей та органу опіки та піклування, було оглянуто житловий будинок, який не зданий в експлуатацію і побудований на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 на праві власності - АДРЕСА_2 . Встановлено, що житло розміщене на 1 і 2 поверсі 2 поверхового будинку, складається з 5 кімнат, кухні, 2 санвузлів та 2 коридорів. Опалення відсутнє, до будинку не під`єднано газ та вода, проте є електропостачання. Всередині будинку на 2 поверсі є 4 кімнати для кожної дитини. У кімнатах зроблено побілку, проведено електрику, але відсутні меблі.

Згідно такого ж акта про обстеження умов проживання від 17 жовтня 2023 року за місцем фактичного проживання сім`ї: АДРЕСА_1 в гуртожитку ліцею, вбачається, що житло розміщене на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 2 кімнат : кухні, та санвузла (блочна система). Кімнати роздільні, кухня простора, є електрична плита, чайник, посуд. В одній кімнаті проживають 4 дитини, є шкільне приладдя та парта, двоярусне ліжко. Крім того, у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася дитина ОСОБА_10 . Як констатує працівник служби у справах дітей, умови проживання належні, проте площа проживання не достатня.

Крім того, як підтвердив у судовому засіданні апелянт на запитання суду, за кошти, які його сім`ї було виділено на придбання житла після рішення суду, він придбав у м. Коломия земельну ділянку, на якій розпочав будівництво наведеного житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа Служби у справах дітей Космацької сільської ради Косівського району від 17 жовтня 2023 року за № 50/01 зазначено, що в АДРЕСА_4 зареєстрована сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та їх 5 дітей, зокрема і ОСОБА_7 . Власником будинку є батько відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_11 , який повідомив, що дочка, зять та 5 дітей зареєстровані за цією адресою, але фактично не проживали та не проживають на даний час. На разі в будинку ніхто не проживає. Згідно акта обстеження від 16 жовтня 2023 року в будинку опалення пічне, водопостачання відсутнє, будинок потребує ремонту, обладнання побутовою технікою, меблями, місцем для сну та відпочинку для дитини.

Крім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, з 17 грудня 2021 року за відповідачкою ОСОБА_3 зареєстровано право власності (1/1) на квартиру в АДРЕСА_3 площею 45,8 кв.м.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції та встановлено в ході апеляційного перегляду справи за даними актів ОПП, у власності одного з батьків дітей є квартира, подружжя має недобудований придатний для проживання будинок та житловий будинок за місцем їх реєстрації. Тобто виселення не буде надмірним тягарем для сім`ї відповідачів та буде адекватним заходом, зважаючи на об`єктивну необхідність у використанні кімнат, в яких проживають відповідачі з дочкою ОСОБА_9 самим ліцеєм для проживання учнів.

Щодо твердження апелянтів про перекручування обставин неможливості надання кімнат в гуртожитку студентам в силу заселення сім`ї ОСОБА_8 , на необхідність встановлення чого вказав Верховний Суд, то апеляційним судом встановлено наступне.

На вимогу суду позивачем надано довідку від 30 жовтня 2023 року за № 01-05/99 про поселення учнів у гуртожиток, дані якої відповідають даним, наявним в матеріалах справи .

Зі змісту довідки вбачається, що кожного року, з часу коли було ухвалено рішення про виселення відповідачів, частина учнів не мала можливості заселитися в гуртожиток через відсутність вільних кімнат, тобто за умови звільнення 2 кімнат, блочного типу, які займає сім`я ОСОБА_8 , такі могли б зайняти учні. Зокрема, у 2019-2020 роках було відмовлено в поселенні 60 учням, у 2020-2021 році було відмовлено в поселенні 163 учням, у 2021-2022 році було відмовлено в поселенні 40 учням, у 2022-2023 році було відмовлено в поселенні 101 учням.

З акта складеного комісією, що складалася з працівників ліцею від 18 жовтня 2012 року, вбачається, що в блоці № 31 проживає сім`я майстра виробничого навчання ОСОБА_1 , яка користується двома кімнатами, коридором, ванною, санвузлом та 2 кухнями, що належать блокам № 29 та № 31 (самовільно зайняті та переплановані) (т.3а.с.226). Зазначені обставини відповідач в ході розгляду справи не заперечував.

Тому слід прийти висновку, що проживання відповідачів у гуртожитку становило та становить перешкоди для забезпечення учнів ліцею відповідним житлом. Не зважаючи на те, які б були підстави для поселення та яке б могло бути рішення власника гуртожитку в кожному конкретному випадку, наведеній кількості учнів було відмовлено в поселенні. Що в даному випадку, не може інакше трактуватися, ніж як реальна можливість мінімум 4 - 6 учням зайняти місце в кімнатах, які неправомірно займають відповідачі.

Не заслуговує на увагу як підстава для скасування рішення суду і твердження апелянтів щодо недійсної адреси місця знаходження гуртожитку: АДРЕСА_1 . Дане питання може бути вирішено судом у випадку встановлення неточностей в порядку усунення описки.

Щодо висновку органу опіки та піклування від 19 жовтня 2021року, то суд першої інстанції правильно не взяв його до уваги, оскільки такий обґрунтований тільки самим фактом направлення судової справи на новий розгляд, будь які інші обставини даним органом не встановлювалися.

Таким чином, суд першої інстанції дав правильну оцінку обставинам справи та доказам, які містяться у матеріалах справи, й дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апелянтів висновки суду не спростували, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: В. Д. Фединяк

І. О. Максюта