Рішення

від 22.11.2023 по справі 916/3514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3514/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Сандугей І.В. (ордер серії АІ № 1439881 від 10.08.2023);

від відповідача Шинкаренко Л.О. (довір. б/н від 03.10.2023);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3514/23

за позовом Приватного підприємства Гаранткомплексбуд (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 13698321)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд (65009, м. Одеса, вул. Посмітного, 2, код ЄДРПОУ 20741141)

про стягнення 1 938 611,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2023 Приватне підприємство Гаранткомплексбуд звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд, в якій просить суд стягнути з відповідача 1440788,73 грн. заборгованості, у тому числі: 1070788,73 грн. заборгованості за договором №29-09/2020 від 29.09.2020 та 370000,00 грн. боргу за поставлений товар, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №29-09/2020 від 29.09.2020 на роботи з пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірми Іntelcan в частині повної та своєчасної оплати за проведені роботи.

Так, як вказує позивач, у відповідності до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника провести пусконалагоджувальні роботи встановленого устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірма „Intelcan, на території комплексу комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса. Відповідно до п. 1.3 договору замовник зобов`язується прийняти виконані належним чином роботи і сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

За ствердженнями позивача, підрядник виконав передбачені договором роботи, а саме 16 жовтня 2020 року були складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. за формою КБ-2в, а також складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 р. за формою КБ-3. Загальна вартість виконаних робіт відповідно до вказаних документів становить 8 140 788,73 грн.

Наразі позивач посилається на те, що відповідно до п.п. 4.2.2 договору проміжні платежі здійснюються в розмірі 95% від вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 до прийняття повного комплексу робіт, передбачених цим договором.

Також в п. 4.2.3 договору встановлено, що кінцеві розрахунки, а саме: 5% від вартості договору здійснюються протягом 20 (двадцяти) календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію.

При цьому позивач зазначає, що з 03 грудня 2020 року по 18 грудня 2020 року ПП «Гаранткомплексбуд» проводились пусконалагоджувальні роботи устаткування виробів Інструментальної системи посадка ILS N8000, серійний номер 4797/4801 та 4798/4802, та DME N9000, серійний номер 14758 та 5387.

18 грудня 2020 року були складені акт здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт та акт пусконалагоджувальних робіт інструментальної системи ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва „Intelcan.

21 грудня 2020 року сторонами було складено та підписано акт готовності об`єкта до експлуатації, будівництво якого завершено, комплект інструментальної системи посадки ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва Intelcan.

Таким чином, за ствердженнями позивача, за наслідками підписання актів за формою КБ-2в та довідки КБ-3 замовник був зобов`язаний оплатити 95% від вартості виконаних робіт, тобто 7733749,30 грн., до прийняття повного комплексу робіт, тобто до 21 грудня 2020 року, а решту 5%, що становить 407039,43 грн., - протягом 20 календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію, що відбулось 21 грудня 2020 року, а саме до 10 січня 2021 року.

Однак, як вказує позивач, відповідач не виконав свої обов`язки щодо повної оплати виконаних робіт, зокрема, ТОВ «Спецрембуд» оплатило на користь ПП «Гаранткомплексбуд» 7070000,00 грн., тому заборгованість за виконані роботи за договором № 29-09/2020 від 29 вересня 2020 року становить 1070788,73 грн., у т.ч.: заборгованість в сумі 663749,30 грн. утворилася, починаючи з 22 грудня 2020 року, а додаткова заборгованість в сумі 407039,43 грн. утворилася, починаючи з 11 січня 2021 року.

Крім того, позивач зазначає, що між ПП «Гаранткомплексбуд» як постачальником та ТОВ «Спецрембуд» як покупцем було досягнуто домовленості щодо поставки панелі блокування з клавішним вимикачем (Активний RSU з блокуванням). З посиланням на ч. 1 ст. 18 ГК України та ч. 1 ст. 207 ЦК України, позивач зазначає, що між ПП «Гаранткомплексбуд» як постачальником та ТОВ „Спецрембуд як покупцем фактично був укладений договір поставки (купівлі-продажу) з визначенням номенклатури, кількості та вартості товару. За ствердженнями позивача ПП «Гаранткомплексбуд» поставило відповідачу товар за видатковою накладною №РН-0000103 від 08.06.2021 року на суму 370 000,00 грн., однак відповідач вказаний товар не оплатив.

Зважаючи на наявність заборгованості за виконані пусконалагоджувальні роботи відповідно до договору № 29-09/2020 від 29 вересня 2020 року, а також на несплату за поставлений товар, 20 грудня 2021 року ПП «Гаранткомплексбуд» направило ТОВ „Спецрембуд лист-вимогу щодо оплати заборгованості за виконані роботи та оплати поставленого обладнання. Однак, оплати не було здійснено відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 позовну заяву Приватного підприємства Гаранткомплексбуд залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку суми заборгованості за договором №29-09/2020 від 29.09.2020 (із урахуванням викладених судом в ухвалі зауважень). При цьому вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу надати до суду: рахунок фактуру № СФ-0000103 від 02.06.2021, на який йде посилання у видатковій накладній № РН-0000103 від 08.06.2021р.

24.08.2023 до Господарського суду Одеської області від Приватного підприємства Гаранткомплексбуд надійшла заява про усунення недоліків (вх. №28967/23), до якої додано заяву про зменшення розміру вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1420788,73 грн. заборгованості, у тому числі: 1050788,73 грн. заборгованості за договором №29-09/2020 від 29.09.2020 та 370 000,00 грн. боргу за поставлений товар, а також суму судових витрат. Вказану заяву про зменшення позовних вимог позивач обґрунтував тим, що при перевірці суми боргу було виявлено технічну помилку в розрахунку заборгованості, вказуючи, що сума платежів за договором № 29-09/2020 від 29 вересня 2020 року становить 7 090 000,00 грн., тому сума боргу за цим договором становить 1050788,73 грн. (8140788,73 грн. 7090000,00 грн.). Щодо платіжного доручення № 1454 від 28.12.20 р. на суму 988261,92 грн., на який суд звернув увагу в ухвалі про залишення заяви без руху, позивач зазначив, що по вказаному платежу ТОВ «Спецрембуд» в листі № 28/12-1 від 28.12.2020 р. просило вважати правильним призначення платежу: «Сплата за виконані роботи з пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ зг. договору № 29-09/2020 від 29.09.2020р в т.ч. ПДВ 20% - 164710,32 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2023 вказану позовну заяву Приватного підприємства Гаранткомплексбуд прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3514/23 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання на 20.09.2023.

05.09.2023 до Господарського суду Одеської області від ПП Гаранткомплексбуд надійшла заява (вх.№ 30426/23), згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі №916/3514/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 06.09.2023.

20.09.2023 року від ПП Гаранткомплексбуд до господарського суду Одеської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 32697/23), відповідно до якої позивач просить стягнути з ТОВ "Спецрембуд" 1938611,93 грн., з яких: заборгованості за договором №29-09/2020 від 29.09.2020 - 1050788,73 грн., інфляційні витрати - 432925,23 грн., 3% річних - 84897,97 грн., боргу за поставлений товар - 370 000 грн.

Під час підготовчого засідання 20.09.2023 судом прийнято до розгляду зазначену заяву позивача в редакції позовних вимог, викладених в ній.

З огляду на те, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не могли бути розглянуті у підготовчому засіданні 20.09.2023, судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/3514/23 на 04.10.2023, про що ухвалою суду від 20.09.2023 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України. Також судом протокольною ухвалою від 20.09.2023 р. задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначено наступне судове засідання до розгляду за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

03.10.2023 до Господарського суду Одеської області від ПП Гаранткомплексбуд надійшла заява (вх.№2-1484/23), відповідно до якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти ТОВ Спецрембуд в розмірі 1938611,93 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ Спецрембуд, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2023 у справі № 916/3514/23 заяву Приватного підприємства Гаранткомплексбуд про забезпечення позову (вх. № 2-1484/23 від 03.10.2023) повернуто заявнику, на підставі ч.7 ст.140 ГПК України.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/3514/23 на 18.10.2023, про що ухвалою суду від 20.09.2023 повідомлено ТОВ Спецрембуд в порядку ст. 120 ГПК України. Також судом протокольною ухвалою від 04.10.2023 р. задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначено наступне судове засідання до розгляду за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

05.10.2023 до суду від ПП Гаранткомплексбуд надійшла заява (вх.№2-1497/23), відповідно до якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти ТОВ Спецрембуд в розмірі 1938611,93 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ Спецрембуд, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі № 916/3514/23 у задоволенні заяви Приватного підприємства Гаранткомплексбуд про забезпечення позову (вх. № 2-1497/23 від 05.10.2023) відмовлено, з огляду на її необґрунтованість.

17.10.2023 від ПП Гаранткомплексбуд до суду надійшли письмові пояснення (вх.№36940/23), в яких позивач зазначає, що за умовами п. 4.2.3 договору кінцеві розрахунки, а саме: 5% від вартості договору здійснюються протягом 20 (двадцяти) календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію, проведення всіх необхідних іспитів та передачі замовнику всіх документів, передбачених п. 5.6 договору, це зокрема: нормативи часу переключення (переходу) на резерв (показники); формуляр обладнання; регламент технічного обслуговування обладнання; картки контрольних режимів і таблиця налаштування; перелік вимірювальної техніки; паспорт на вимірювальну техніку, сертифікати на вимірювальну техніку (використання); результати повірки. Як зазначає позивач, всі документи, передбачені п. 5.6 договору, були передані замовнику (копії додано до пояснень), адже без них сертифікація обладнання була б неможлива. Натомість, все обладнання було сертифіковано Державною авіаційною службою України, що підтверджується Сертифікатами відповідності № 3598, № 3599, № 3600, № 3601, які були видані 09 вересня 2021 року, та відповідними Актами сертифікаційних випробувань, копії яких надано до пояснень.

17.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36927/23), в якому відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме в частині суми боргу 236 709,85 грн. за договором №29-09/2020 на роботи пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337), виробництва фірми „Intelcan від 29.09.2020р. Так, відповідач стверджує, що обумовлені вказаним договором роботи були виконані позивачем неякісно та не відповідали вимогам сертифікації Державною авіаційною службою України, оскільки мали суттєві недоліки.

Наразі відповідач вказує, що за умовами п. 5.7. договору №29-09/2020 від 29.09.2020р. після закінчення пусконалагоджувальних робіт, підрядник зобов`язаний провести технічний інструктаж персоналу замовника (до 6 осіб) у терміни та за програмою, погодженою із замовником на підставі договору № 25/04/2018-01П від 24.05.2018, а після завершення технічного інструктажу підрядник надає відповідні сертифікати слухачам, які успішно здали іспити та підтвердили необхідний рівень знань. Так, з приводу усунення таких недоліків відповідач протягом першої половини 2021 року постійно пред`являв претензії підряднику з вимогами усунути такі недоліки за власний рахунок.

До того ж, з боку позивача несвоєчасно наданий протокол наземної перевірки обладнання згідно вимог Наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 23 березня 2005 року № 210 «Про затвердження Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв`язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України)) та не прийнято участі в програмі приймальних випробувань з наданням для таких випробувань вимірювальної техніки.

Поряд з цим відповідач вказує, що за умовами п.п. 7.1.3., 7.1.7., 7.1.11. та 7.1.13 ПП «Гаранткомплексбуд» взяло на себе зобов`язання по складанню та своєчасному наданню замовнику протоколів випробувань та інших необхідних для належного завершення робіт документів, за власний рахунок усувати недоліки виконаних робіт та встановленого обладнання, а також невідкладно реагувати на звернення та зауваження ТОВ «Спецрембуд».

До того ж, згідно з розділом 8 Договору «Гарантійні умови» підрядник зобов`язаний за власний рахунок та у найкоротші строки усувати всі виявлені недоліки, несправності, тощо.

За ствердженнями відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням договору та відсутністю сертифікатів навчання персоналу, неприйняттям участі в програмі приймальних випробувань з наданням для таких випробувань вимірювальної техніки, з боку позивача були порушені зобов`язання, що призвело до неможливості своєчасної здачі обладнання в експлуатацію та належного його використання. Так, відповідач вказує, що неодноразово звертався до позивача з вимогою у найкоротші строки виконати всі взяті на себе за договором зобов`язання №29-09/2020 на роботи пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337), виробництва фірми «Intelcan» від 29.09.2020р. У зв`язку з невиконанням вищевикладених дій з боку ТОВ «Спецрембуд» були застосовані санкції до ПП «Гаранткомплексбуд», що передбачені умовами розділу 9 договору за неусунення недоліків, а саме штраф в розмірі 5% від вартості незакінчених робіт (невиправлених робіт з недоліками), а так як роботи не прийняті в цілому, то штраф визначено від загальної вартості договору і складає 407 039,44 грн; за ненадання документів 5% від загальної вартості договору, що також складає 407 039,44 грн. Таким чином, відповідач вказує, що всього розмір санкцій, що підлягають сплаті з боку підрядника (позивача) за договором № 29-09/2020 від 29.08.2020 року становить 814 078,88 грн., а тому відповідач вважає, що сума боргу в розмірі 1050788,73 грн. не відповідає дійсності з огляду на несплату позивачем на сьогоднішній день нарахованих санкцій за умовами договору в розмірі 814 078,88 грн. Відтак, відповідач частково визнає борг перед позивачем в розмірі 266 709,85 грн., що складає різницю між сумою, яка не сплачена ТОВ «Спецрембуд» за виконані роботи згідно умов договору, та розміром санкцій за неналежне виконання ПП «Гаранткомплексбуд» договору.

Стосовно суми боргу в розмірі 370 000,00 грн. відповідач повністю заперечує проти такої вимоги та вважає, що позивач вводить суд в оману, оскільки з приводу додаткової поставки до договору поставки № 24/05/2018-01П від 24.05.2018р. між сторонами спір відсутній.

Також у відзиві на позов відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на подачу цього відзиву.

Під час підготовчого засідання 18.10.2023 р. за результатами розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву судом оголошено протокольну ухвалу про поновлення процесуального строку на подання відзиву, визнавши причини пропуску строку поважними.

Також у підготовчому засіданні 18.10.2023 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/3514/23 на 25.10.2023, про що під розписку повідомлено представника відповідача.

24.10.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 37881/23), в якій позивач вказує, що всі роботи за спірним договором були виконані належним чином без жодних зауважень з боку замовника. Так, 16 жовтня 2020 року були складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. за формою КБ-2в та складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 р. за формою КБ-3.

З 3 грудня 2020 року по 18 грудня 2020 року ПП «Гаранткомплексбуд» проводились пусконалагоджувальні роботи устаткування виробів Інструментальної системи посадки ILS N8000, серійний номер 4797/4801 та 4798/4802, та DME N9000, серійний номер 4758 та 5387.

18 грудня 2020 року були складені акт здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт та Акт пусконалагоджувальних робіт інструментальної системи посадки ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва Intelcan.

21 грудня 2020 року сторонами було складено та підписано акт готовності об`єкта до експлуатації, будівництво якого завершено, комплект інструментальної системи посадки ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва Intelcan. В актах зазначено, що замовник не має претензій та зауважень до виконаних робіт.

Наразі, позивач зауважує, що жодного дефектного акту складено не було, всі акти були підписані без зауважень з боку замовника, натомість відповідач, вказуючи про якісь порушення, не надає жодного доказу зафіксованих подібних порушень, так само відповідач підтверджує підписання вказаних актів без заперечень. Відтак, позивач вважає безпідставними твердження відповідача, що роботи були виконані неякісно та не відповідали вимогам сертифікації Державною авіаційною службою України, оскільки це спростовується наявними в матеріалах справи актами, які підписані з боку замовника без жодних зауважень.

Щодо суми заборгованості за поставку обладнання в розмірі 370000,00 грн. позивач вказує, що наведені відповідачем факти, в обґрунтування своїх заперечень, повністю не відповідають дійсності та не підкріплюються жодними доказами. Так, позивач вказує, що дійсно 24 травня 2018 року між ТОВ «Спецрембуд» (покупець) та ПП «Гаранткомплексбуд» (постачальник) було укладено договір поставки № 24/05/2018-01П, відповідно до якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю обладнання. Перелік, кількість обладнання була узгоджена сторонами у специфікації, яка містила детальний перелік необхідного обладнання. У відповідності до вказаної специфікації було поставлено все обладнання, між сторонами підписано відповідні видаткові накладні та інші необхідні документи. Все обладнання було передано та прийнято покупцем без зауважень. Однак, під час здійснення сертифікації в покупця виникла необхідність в поставці додаткового обладнання, яке не було узгоджено в специфікації, а тому була досягнута домовленість про окрему поставку панелі блокування з клавішним вимикачем (активний RSU з блокуванням). Так, позивачем було виставлено рахунок та здійснено поставку, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000103 від 08 червня 2021 року. Вказана поставка здійснювалась окремо, а не на виконання договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року. У вказаній видатковій накладній в графі «Замовлення» зазначено рахунок-фактуру № СФ-0000103 від 02.06.2021 р. Ані в рахунку, ані у видатковій накладній не зазначено, що ця поставка здійснена в рамках договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року, оскільки це була окрема поставка обладнання, яке не було передбачено вказаним договором.

Під час підготовчого засідання 25.10.2023 р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про продовження строку розгляду справи на 30 днів та відкладення розгляду справи для надання можливості надати свої заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 25.10.2023 р., задовольняючи вказане клопотання представника відповідача, судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 17.11.2023, про що під розписку повідомлено представника відповідача. Також судом протокольною ухвалою від 25.10.2023 р. задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначено наступне судове засідання до розгляду за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

31.10.2023 р. від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 38927/23), в яких відповідач ще раз вказує про часткове визнання позову в розмірі 236 709,85 грн., що складає різницю між сумою, яка не сплачена ТОВ «Спецрембуд» за виконані роботи згідно умов договору та розміром санкцій за неналежне виконання ПП «Гаранткомплексбуд» договору. Також відповідач заперечує щодо наявності у нього боргу в розмірі 370 000,00 грн. за поставлений товар на підставі усної домовленості, оскільки видаткова накладна №РН-0000103 від 08.06.2021 року, надана в якості доказу з боку позивача, фактично є доказом поставки та передачі товару, як виправлення недоліку вже поставленого та встановленого обладнання, про що свідчать надані документи, а також копія виписки по рахунку банку від 08.06.2021 року, яка повністю підтверджує той факт, що позивач визнав вимогу відповідача щодо недокомплектації товару та повернув кошти за його поставку, що були сплачені відповідачем за його вимогою, і де найменування товару повністю співпадає. Наразі, відповідач зауважує про відсутність погодження сторонами усної угоди, як стверджує позивач, та наявність спору за фактом поставки додаткового обладнання на суму 370 000,00 грн. та факт повернення коштів позивачем, замість отримання уточнюючого листа щодо призначення платежу, як це робилося попередньо з такими помилками. Крім того, відповідач вважає, що позивач, користуючись незнанням відповідача, ввів його в оману, що призвело до здорожчення договору поставки товару, оскільки 29.09.2020р. підписана додаткова угода на допоставку товару, тобто допоставка передбачає неврахування такого устаткування первинно, про що замовник (відповідач) не міг знати завчасно, а потім позивач намагався продати частину розукомплектованого обладнання.

16.11.2023 р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 41862/23), в яких позивач зауважує, що надані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив листи, не стосуються спірного договору на роботи пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірми «Intelcan» № 29-09/2020 від 29.09.2020 р., вимоги по якому є предметом позову. Так, позивач зазначає, що вказані листи стосуються договорів поставки та договору на виконання монтажних робіт, які також укладались між ТОВ «Спецрембуд» та ПП «Гаранткомплексбуд», і по яких сторони виконали свої зобов`язання, а ТОВ «Спецрембуд» не має заборгованості по оплаті, а також не заявляло жодних позовних вимог щодо невиконання своїх зобов`язань з боку ПП «Гаранткомплексбуд». Єдиними вимогами, що випливають з договору № 29-09/2020 від 29.09.2020 р. є лист 188 від 17.05.2021 р. та телефонограма 2 від 14.05.2021 р., які не мають належних доказів направлення та отримання їх ПП «Гаранткомплексбуд». Вони містять інформацію про ненадання актів приймання-передачі виконаних робіт, протоколів випробувань та непроведення навчання. В той же час, акти були підписані відповідачем в жовтні та грудні 2020 року, їх копії наявні в матеріалах справи. Також до суду надані копії протоколів наземної перевірки, яка проводилася в січні 2021 року за участі представника заводу виробника та представника ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса». Навчання проведено в грудні 2020 року та видані відповідні сертифікати. Відповідно, вказані документи були в розпорядженні відповідача станом на 14 травня 2021 року, а тому зміст претензії не відповідає фактичним обставинам, які підтверджуються матеріалами справи.

Щодо поставки на спірну суму 370000,00 грн. позивач вказує, що відповідач не наводить та не надає жодних доказів, де б позивач зобов`язаний був усунути недоліки щодо договору поставки. Вказана поставка за спірною видатковою накладною здійснювалась окремо, а не на виконання договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року. У вказаній видатковій накладній в графі «Замовлення» зазначено рахунок-фактуру № СФ-0000103 від 02.06.2021 р., в яких не зазначено, що ця поставка здійснена в рамках договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року, оскільки це була окрема поставка обладнання, яке не було передбачено вказаним договором.

Під час підготовчого засідання 17.11.2023 р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 17.11.2023 р., задовольняючи вказане клопотання представника відповідача, судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.11.2023 р. о 14 год. 30 хв., про що під розписку повідомлено представника відповідача. Також судом протокольною ухвалою від 17.11.2023 р. задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначено наступне судове засідання до розгляду за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

21.11.2023 р. від відповідача до суду надійшли письмові пояснення щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 42560/23), в яких відповідач не погоджується з вимогами щодо нарахованих інфляційних втрат та 3% річних. Зокрема, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України, що обумовили призупинення діяльності Товариства та звільняють відповідача від відповідальності за порушення/невиконання зобов`язання. При цьому, ТОВ «Спецрембуд» не заперечує проти існування основаної суми боргу та частково погоджується з її розміром, згідно попередньо наданих пояснень та повністю заперечує проти нарахування будь-яких додаткових сум, оскільки невиконання умов договору відбулося не з вини відповідача, та жодним чином останній не міг вплинути на їх припинення чи зміну. Наразі, відповідач зауважує, що Товариство призупинило свою господарську діяльність та не має жодних діючих господарських договорів, а грошові кошти, що перебували на поточних рахунках, були направлені на сплату заробітної плати працівників, з якими призупинилися трудові договори, та податків, тому несплата суми боргу за договором є наслідок дій зупинення діяльності. Крім того, відповідач зазначає, що з боку відповідача директору ПП «Гаранткомплексбуд» пропонувалося укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору та збільшення терміну проведення розрахунків за ним, однак позивач не погодився на таку пропозицію, яка також була підкріплена фактичними обставинами призупинення діяльності Товариства.

22.11.2023 р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 42673/23), в яких позивач вважає безпідставними посилання відповідача на форс-мажорні обставини в обґрунтування заперечень в частині вимог про нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Так, позивач зауважує, що строк виконання зобов`язань наступив задовго до початку повномасштабної війни, на яку посилається відповідач, тому, відповідно, вказані обставини не діяли на час прострочення та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Окрім того, позивач посилається на п. 10.3 договору, за яким про настання і (або) припинення вказаних у п. 10.1 договору обставин сторона, яка довідалася або повинна була довідатися про цей факт, повідомляє іншу сторону протягом 5 (п`яти) діб, додавши відповідне підтвердження. Згідно з п. 10.4 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажор) позбавляє сторону права посилатися на вказані обставини, як на такі, що звільняють від відповідальності. Як вказує позивач, відповідач не надсилав жодних повідомлень про дію вказаних обставин саме на його підприємство та не надав жодних доказів цього до суду. Таким чином, позивач вважає, що обставини непереборної сили не можуть застосовуватися до відповідальності відповідача.

У підготовчому засіданні 22.11.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі № 916/3514/23 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.11.2023 о 15 год. 00 хв. за письмовою згодою сторін.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 22.11.2023 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити; натомість представник відповідача просив частково відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.11.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецрембуд (замовник) та Приватним підприємством Гаранткомплексбуд (підрядник) було укладено договір №29-09/2020 на роботи з пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірми Іntelcan, у відповідності до п. 1.1 якого позивач, як підрядник, зобов`язується за завданням відповідача як замовника провести пусконалагоджувальні роботи встановленого устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірма „Intelcan, на території комплексу комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса.

За умовами п. 1.2 договору підрядник на свій ризик, власними і залученими силами зобов`язується виконати пусконалагоджувальні роботи по оснащенню, введенню в експлуатацію устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337), виробництва «Іntelcan», згідно проектної документації та в об`ємі локальних кошторисів на пусконалагодження (додаток №1).

Відповідно до п. 1.3 договору замовник зобов`язується прийняти виконані належним чином роботи і сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

В п. 1.4 договору передбачено, що підрядник виконує роботи із своїх матеріалів та своїми засобами.

Під проектно-кошторисною документацією розуміється договірна ціна (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.5 договору).

Даний договір було укладено у відповідності та на виконання договору генерального підряду на виконання робіт по об`єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», укладеного між генпідрядником та Державним підприємством «Дирекція з будівництва «Міжнародного аеропорту «Одеса» 26 грудня 2013 року (п. 1.7 договору).

В п.1.8 договору обумовлено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені у проектній документації, програмі пусконалагоджувальних робіт та Технологічних картах, які розробляються субпідрядником до початку робіт відповідно до ДБН А.3.1-5:2016, які узгоджуються з генпідрядником та замовником. Відомості обсягів робіт, які є невід`ємною частиною договору і можуть бути змінені виключно за погодженням сторін в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668.

Згідно з п. 2.1 договору ціна договору є твердою та зазначається у Договірній ціні (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього договору, та може уточнюватись сторонами виключно за взаємною згодою з урахуванням вимог чинного законодавства.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) (п. 2.2. договору).

В п. 2.3 договору визначено, що ціна договору визначається твердою Договірною ціною (додаток № 1 до договору).

В розділі 3 договору встановлено термін виконання робіт. Так, завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт 25 робочих днів, з моменту одержання авансу на п/р підрядника, та після виконання замовником умов, вказаних в п. 7.3. з правом дострокового виконання (п. 3.1 договору). Підрядник має право завершити виконання робіт достроково (п. 3.2 договору).

У відповідності з п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у національній валюті України.

За умовами п. 4.2 договору оплата замовником робіт, що є предметом цього договору, здійснюється в наступному порядку:

-після підписання даного договору замовник проводить авансування в сумі 50 % від договірної ціни (п. 4.2.1.);

-проміжні платежі здійснюються в розмірі 95% від вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 до прийняття повного комплексу робіт, передбачених договором (п. 4.2.2);

-кінцеві розрахунки, а саме: 5% від вартості договору, визначеною п.2.1. цього договору, здійснюються протягом 20 (двадцяти) календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію, проведення необхідних іспитів та передачі замовнику всіх документів передбачених п. 5.6. даного договору (п. 4.2.3.);

- при кінцевих розрахунках генпідрядник утримує вартість робіт, які були виконані з недоробками та дефектами, що зафіксовані відповідним актом, та не усунені підрядником у визначені сторонами строки (п. 4.2.4).

Генпідрядник гарантує своєчасну оплату за фактично виконані роботи згідно даного договору (п. 4.3 договору).

У разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 4.3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору передача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання їх уповноваженими представниками актів приймання виконаних робіт за ф. № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за ф. № КБ-3б, які є невід`ємною частиною даного договору.

В п. 5.2 договору передбачено, що акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт за формами, визначеними у п. 5.1 статті 5 даного договору, складаються щомісячно підрядником та передаються на розгляд та підписання замовнику не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем у 2-х (двох) примірниках кожний, підписані зі сторони підрядника.

Протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника, замовник зобов`язаний розглянути та, у випадку відсутності зауважень та заперечень до якості та обсягів виконаних робіт, підписати акт приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, і повернути один примірник кожного з підписаних документів підряднику (п. 5.3 договору).

У випадку відмови замовника прийняти виконані роботи (результат робіт) в зв`язку з виявленими дефектами, замовник складає та підписує акт з переліком претензій (дефектний акт), в якому вказуються недоліки у виконаних роботах та строки їх усунення підрядником. Після усунення підрядником дефектів замовник підписує акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3б) (п. 5.4 договору).

За умовами п. 5.5 договору роботи вважаються виконаними підрядником та передані замовнику в повному обсязі з моменту підписання уповноваженими представниками сторін остаточного акту виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3б) за останній місяць.

Згідно п. 5.6 договору після закінчення робіт, передбачених п. 1.1. даного договору, підрядник зобов`язаний надати замовнику акт про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкта), в двох екземплярах, із зазначенням обсягу робіт, визначених у відомості обсягів робіт та таким, що відповідає програмі і методиці приймальних випробувань обладнання. Результати оформляються протоколом приймальних випробувань і підрядник зобов`язується разом з актом та протоколом, визначеними даним пунктам, передати замовнику наступні документи:

-нормативи часу переключення (переходу) на резерв (показники);

-формуляр обладнання;

-регламент технічного обслуговування обладнання;

-картки контрольних режимів і таблицями налаштування;

-перелік вимірювальної техніки;

-паспорт на вимірювальну техніку, сертифікати на вимірювальну техніку (використання);

-результати повірки.

В п. 5.7 договору вказано, що після закінчення пусконалагоджувальних робіт, підрядник зобов`язаний провести технічний інструктаж персоналу замовника (до 6 осіб) у терміни, та за програмою, погодженою із замовником на підставі договору № 25/04/2018-01П. Після завершення технічного інструктажу підрядник надає відповідні сертифікати слухачам, які успішно здали іспити та підтвердили необхідний рівень знань.

В п. 7.1 договору визначено, що підрядник зобов`язаний:

- виконати роботи своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно, в порядку, обсязі та терміни, що передбачені даним договором та проектно-кошторисною документацією до нього, та передати результати виконаних робіт замовнику (п. 7.1.1);

- до початку та під час виконання робіт, призначити відповідальну особу за виконання робіт та інших відповідальних, за проведення робіт, осіб, а також представників, уповноважених для вирішення питань взаємовідносин сторін та письмово повідомити про призначення цих осіб генпідрядника, надавши копії доручень, що підтверджують повноваження цих осіб. Якщо субпідрядник не повідомить у письмовій формі генпідрядника про призначення відповідальної особи або інших осіб зазначених у цьому пункті та не надасть належним чином завірені копії їх доручень, то усі вчинені ними дії не мають для генпідрядника жодної юридичної сили, підписані ними документи не розглядаються, наради за їх участю не проводяться (п. 7.1.2);

- виконати роботи за цим договором з дотриманням будівельних норм і правил, що діють в Україні. Оформити відповідно до чинних норм України виконавчу документацію, акти прихованих робіт, протоколи випробувань та інші документи компетенції підрядника (п. 7.1.3);

- при провадженні робіт дотримуватись всіх необхідних заходів та правил протипожежної безпеки, виробничої санітарії, техніки безпеки, охорони праці та охорони довкілля протягом всього терміну проведення робіт відповідно до норм та правил, що діють в Україні (п. 7.1.4);

- відповідати перед своїми працівниками за виконання чинних нормативних документів та взятих зобов`язань щодо питань праці і заробітної плати, створення нормальних умов для праці і відпочинку, техніки безпеки та протипожежної безпеки (п. 7.1.5);

- з метою виконання своїх зобов`язань, передбачених умовами договору залучити на будівельний майданчик таких спеціалістів, кваліфікація, досвід і компетенція яких дозволить здійснювати відповідний нагляд за дорученим їм завданнями, а також кваліфіковану робочу силу, необхідну для відповідного і своєчасного виконання робіт, а також залучати таких підрядників, які відповідають вимогам чинного законодавства України та координувати їх діяльність на будівельному майданчику (п. 7.1.6);

- за власний рахунок усунути недоліки виконаних робіт, придбаного матеріалу та обладнання, що допущені з вини підрядника або організацій, залучених підрядником (п. 7.1.7);

- надати програму і методику випробувань обладнання. Програма і методика повинна бути виконана українською або російською мовою та погоджена із замовником відповідно до умов договору субпідряду №05/12/2019-01 на виконання робіт по об`єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» від 05.12.2019р. (п. 7.1.8);

- забезпечити збереження матеріалів та обладнання, а також результату виконаних робіт до повного прийняття замовником робіт за цим договором (п. 7.1.9);

- здійснювати власними силами і засобами за свій рахунок ремонт і технічне (сервісне) обслуговування машин, обладнання і оснащення, які підрядник використовуватиме для виконання робіт (п. 7.1.10);

- забезпечити своєчасне складання та узгодження виконавчої документації журналу виконання робіт, журналу техніки безпеки, тощо (п. 7.1.11);

- забезпечувати за власний рахунок в процесі виконання робіт систематичне, а після закінчення робіт, остаточне прибирання та вивезення з будівельного майданчика будівельних відходів, матеріалів, тощо (п. 7.1.12);

- невідкладно реагувати на зауваження, пропозиції та вимоги генпідрядника, в тому числі й такі, що стосуються усунення порушень законодавства, зокрема з питань безпеки та охорони праці, охорони довкілля тощо та забезпечувати усунення таких правопорушень

(п. 7.1.13);

- безпосередньо сприяти представникові генпідрядника в здійсненні контролю та технічного нагляду за відповідністю обсягу, вартості і якості робіт проектній документації та умовам даного договору (п. 7.1.14).

В п. 7.2.1 договору підрядник має право отримати плату за належно виконані роботи в поряду, розмірах та в строки, передбачених цим договором.

Згідно з п. 7.3 договору замовник зобов`язаний:

- прийняти належно виконані результати робіт шляхом підписання актів виконаних робіт (ф. № КБ-2в) та довідки (ф.№ КБ-3б) в порядку та строки, визначені даним договором (п. 7.3.1);

- сплатити вартість виконаних підрядником робіт за цим договором у порядку, розмірі та строки, визначені статтею 4 цього договору (п. 7.3.2.);

- до початку виконання пусконалагоджувальних робіт замовник надає підряднику: доступ на територію для виконання робіт, змонтоване обладнання та кабельні комунікації, необхідні для енергозабезпечення роботи обладнання (п. 7.3.3);

- забезпечити підключення обладнання до силових мереж та силових щитів з метою забезпечення живлення обладнання відповідно до проектної документації; надати місця для підключення заземлення обладнання; разом з підрядником виконати заземлення пристроїв системи. Відповідальність за якість електроенергії та параметри заземлення несе замовник. Вимірювання параметрів заземлення виконується силами замовника (п. 7.3.4).

В п. 7.4 договору передбачені права замовника. Так, замовник має право:

-у будь-який час здійснювати контроль та нагляд за ходом і якістю робіт, що виконуються підрядником, дотриманням термінів їх виконання, якістю матеріалів та обладнання, що надаються підрядником, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника (п. 7.4.1);

-за своїм вибором вимагати: або безоплатного виправлення недоліків у виконаних роботах; або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправлення своїми силами недоліків робіт; або відповідного зменшення винагороди за роботи, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього договору або допустив інші недоліки при виконанні робіт (п. 7.4.2);

-вимагати від підрядника відсторонення від виконання робіт робітників та інженерно-технічних працівників та їх заміни у випадку недостатньої кваліфікації, порушень технологічної дисципліни, порушень правил і норм техніки безпеки тощо. В такому випадку достатньою підставою є складений замовником акт про порушення (п. 7.2.3).

Згідно з п.8.1 договору гарантія виконаних підрядником робіт встановлюється з дати підписання сторонами остаточного акту виконаних робіт (ф. № КБ-2в) та довідки (ф. № КБ-ЗБ) за останній місяць і становить 1 (один) рік.

Підрядник зобов`язаний за свій рахунок та своїми силами усувати недоліки (дефекти), несправності, виявлені протягом гарантійного терміну, вказаного у п. 8.1 статті 8 цього договору (п. 8.2 договору).

Перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним замовником. У акті фіксуються дата виявлення недоліків і терміни їх усунення. У разі порушення підрядником строків усунення недоліків (дефектів) замовник має право усунути їх власними силами або з залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника (п. 8.3 договору).

В п. 8.4 договору встановлено, що гарантійний строк подовжується на час усунення недоліків (дефектів).

За умовами п. 14.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 11 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку строк його дії продовжується до повного виконання сторонами прийнятих на себе за цим договором обов`язків.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 14.2 договору).

Також із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено та підписано додаток до договору - Договірна ціна на будівництво Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса»; 1-ша черга, що здійснюється в 2020 році».

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір на пусконалагоджувальні роботи устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва «Іntelcan», який за своєю суттю відноситься до договору підряду, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором

Положеннями ст.ст. 843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як з`ясовано судом, на виконання умов вказаного договору позивачем було виконано обумовлені пусконалагоджувальні роботи встановленого устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірма „Intelcan, на території комплексу комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса. Зазначене підтверджується складеними між позивачем та відповідачем актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень 2020 р., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р., які 16.10.2020 р. підписані належним чином уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін. Вартість виконаних позивачем робіт за вказаним актом і довідкою складає 8140788,73 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити виконані роботи відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Так, за умовами п. 4.2.1, п. 4.2.2 договору після підписання договору замовник мав здійснити авансування в сумі 50 % від договірної ціни, далі проміжні платежі здійснювати в розмірі 95% від вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 до прийняття повного комплексу робіт, передбачених договором. Кінцевий розрахунок в розмірі 5% від вартості договору, визначеною п.2.1. цього договору, замовник за умовами п. 4.2.3 договору повинен був здійснити протягом 20 (двадцяти) календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію, проведення необхідних іспитів та передачі замовнику всіх документів передбачених п. 5.6. даного договору.

Наразі з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив авансовий платіж згідно платіжного доручення № 1284 від 06.10.2020 р. на суму 2500000,00 грн.

В подальшому, внаслідок підписання актів за формою КБ-2в та довідки КБ-3, відповідач, як замовник був зобов`язаний оплатити позивачу 95% від вартості виконаних робіт, тобто 7733749,30 грн., до прийняття повного комплексу робіт, тобто до 21 грудня 2020 року, а решту 5%, що становить 407039,43 грн., - протягом 20 календарних днів після введення об`єкта в експлуатацію, що відбулось 21 грудня 2020 року, а саме до 10 січня 2021 року.

Як свідчать матеріали справи, у період з 03 грудня 2020 року по 18 грудня 2020 року ПП «Гаранткомплексбуд» проводились пусконалагоджувальні роботи устаткування виробів Інструментальної системи посадка ILS N8000, серійний номер 4797/4801 та 4798/4802, та DME N9000, серійний номер 14758 та 5387.

18 грудня 2020 року відповідною комісією у складі голови представника Державного підприємства «Дирекція з будівництва «Міжнародного аеропорту «Одеса» та членів комісії - представників позивача і відповідача були складені акт здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт та акт пусконалагоджувальних робіт інструментальної системи ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва „Intelcan.

Також 21 грудня 2020 року відповідною комісією у складі голови представника Державного підприємства «Дирекція з будівництва «Міжнародного аеропорту «Одеса» та членів комісії - представників позивача і відповідача було складено та підписано акт готовності об`єкта до експлуатації, будівництво якого завершено, комплект інструментальної системи посадки ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва Intelcan.

З вказаних актів вбачається, що виконавцем ПП «Гаранткомплексбуд» у повному обсязі, відповідно до проектної документації проведені роботи з монтажу устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірма „Intelcan, на території комплексу комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса. Також в акті зафіксовано, що обладнання повністю комплектно, включаючи технічну документацію і знаходиться в справному стані, зауважень і претензій до виконання робіт у замовника немає.

Крім того, позивачем до суду надано перелічені в п. 5.6 договору документи, зокрема: нормативи часу переключення (переходу) на резерв (показники); формуляр обладнання; регламент технічного обслуговування обладнання; картки контрольних режимів і таблиця налаштування; перелік вимірювальної техніки; паспорт на вимірювальну техніку, сертифікати на вимірювальну техніку (використання); результати повірки. Вказані документи були передані замовнику, що не спростовано відповідачем. До того ж, під час оформлення акту готовності об`єкта до експлуатації, було зазначено про наявність технічної документації на вказане устаткування. При цьому, як вказує позивач, сертифікація обладнання була б неможлива за відсутності переліченої в п. 5.6 договору документації. Натомість з матеріалів справи вбачається, що встановлене позивачем обладнання було сертифіковано Державною авіаційною службою України, що підтверджується Сертифікатами відповідності № 3598, № 3599, № 3600, № 3601, які були видані 09 вересня 2021 року, та відповідними Актами сертифікаційних випробувань, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Разом з тим, судом з`ясовано, що після прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт на користь останнього, відповідач сплатив:

- 988261,92 грн. згідно платіжного доручення № 1454 від 28.12.2020 р. (по вказаному платежу ТОВ «Спецрембуд» в листі № 28/12-1 від 28.12.2020 р. просило вважати правильним призначення платежу: «Сплата за виконані роботи з пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ зг. договору № 29-09/2020 від 29.09.2020р в т.ч. ПДВ 20%-164710,32грн».);

- 11 738,08 грн. згідно платіжного доручення № 1479 від 04.01.2021 р.;

- 900 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1593 від 15.02.2021 р.;

- 700 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1801 від 21.05.2021 р.;

- 300 000,00 грн. згідно платіжного доручення ня № 1802 від 24.05.2021 р.;

- 370 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1846 від 08.06.2021 р.;

- 150 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1856 від 10.06.2021 р.;

- 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1873 від 14.06.2021 р.;

- 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №1884 від 18.06.2021 р.;

- 1 130 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2008 від 04.08.2021 р.

Отже, з урахуванням авансового платежу всього відповідачем було сплачено 7090000,00 грн., у зв`язку з чим сума боргу відповідача складає 1050788,73 грн. (8140788,73 - 7090000,00), т.ч.: заборгованість в сумі 643749,30 грн. утворилася, починаючи з 22 грудня 2020 року, а решта заборгованість в сумі 407039,43 грн. утворилася, починаючи з 11 січня 2021 року.

Наразі, відповідачем факт несплати позивачу вказаної суми 1050788,73 грн. не оспорюється, натомість відповідач визнає позов в частині суми боргу 236709,85 грн., вказуючи про застосування до позивача штрафних санкцій згідно розділу 9 договору за неусунення недоліків в розмірі 5% від вартості договору на загальну суму в розмірі 814078,88 грн., які не сплачені позивачем до теперішнього часу.

В контексті наведених доводів відповідача, суд зазначає наступне.

Так, за умовами п. 4.2.4. договору при кінцевих розрахунках генпідрядник утримує вартість робіт, які були виконані з недоробками та дефектами, що зафіксовані відповідним актом, та не усунені підрядником у визначені сторонами строки.

Вказане також узгоджується з п. 7.4.2 договору, який визначає право відповідача, як замовника, за своїм вибором вимагати: або безоплатного виправлення недоліків у виконаних роботах; або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправлення своїми силами недоліків робіт; або відповідного зменшення винагороди за роботи, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього договору або допустив інші недоліки при виконанні робіт.

Також в п. 9.2 договору визначено, що у випадку неякісного виконання робіт, підрядник зобов`язаний виправити недоліки за свій рахунок у визначені замовником строки або відшкодувати замовнику вартість виправлення неякісно виконаних робіт у повному обсязі в 3-денний строк з моменту отримання письмового повідомлення від замовника.

Однак, в матеріалах справи відсутні відповідні письмові повідомлення відповідача, направлені позивачу і отримані останнім, щодо виправлення неякісно виконаних за цим договором робіт.

Наразі, виходячи з умов договору, відповідні недоліки/недоробки і дефекти повинні бути зафіксовані відповідним актом. Зокрема, в п. 5.4 договору передбачено, що у випадку відмови замовника прийняти виконані роботи (результат робіт) в зв`язку з виявленими дефектами, замовник складає та підписує акт з переліком претензій (дефектний акт), в якому вказуються недоліки у виконаних роботах та строки їх усунення підрядником, а після усунення підрядником дефектів замовник підписує акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3б). Також за змістом п. 8.3 договору перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним замовником, в якому фіксуються дата виявлення недоліків і терміни їх усунення. У разі порушення підрядником строків усунення недоліків (дефектів) замовник має право усунути їх власними силами або з залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 2, 3 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Між тим, матеріали справи не містять жодного дефектного акту. Натомість, як зазначалось вище, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень 2020 р., акт здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт та акт пусконалагоджувальних робіт інструментальної системи, акт готовності об`єкта до експлуатації підписані без жодних зауважень, при цьому, в актах зазначено, що замовник не має претензій і зауважень до виконаних робіт.

Відтак, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо виконання позивачем обумовлених спірним договором робіт неякісно, а також доводи про те, що вказані роботи не відповідали вимогам сертифікації Державною авіаційною службою України і мали суттєві недоліки. Слід зазначити, що здійснення сертифікації обладнання свідчить про виконання належним чином пусконалагоджувальних робіт, адже, під час сертифікації обладнання перевіряється саме робота. Як вже зазначалось, встановлене обладнання було сертифіковано Державною авіаційною службою України, що підтверджується Сертифікатами відповідності № 3598, № 3599, № 3600, № 3601, які були видані 09 вересня 2021 року та відповідними Актами сертифікаційних випробувань. Крім того, в акті здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт вказано наступне обладнання:

РМС, модель: ILS N8000, у складі:

-Курсового радіомаяка заводський номер: 4797;

-Глісадного радіомаяка заводський номер: 4801;

-Курсового радіомаяка заводський номер: 4798;

-Глісадного радіомаяка заводський номер: 4802;

DME, модель: DME N9000, заводський номер: 4758; 5387.

Сертифікат відповідності № 3598 від 09.09.2021 р. виданий на інструментальну систему посадки SKYNAV N8000 у складі обладнання з номерами: 004797 та 004801.

Сертифікат відповідності № 3600 від 09.09.2021 р. виданий на інструментальну систему посадки SKYNAV N8000 у складі обладнання з номерами: 004798 та 004802.

Сертифікат відповідності № 3599 від 09.09.2021 р. виданий на далекомірний радіомаяк SKYNAV N9000 у складі обладнання з номером 004758.

Сертифікат відповідності № 3601 від 09.09.2021 р. виданий на далекомірний радіомаяк SKYNAV N9000 у складі обладнання з номером 005387.

Таким чином, все обладнання, на якому здійснювалися пуско налагоджувальні роботи відповідно до договору було сертифіковано, тим самим ці обставини спростовують твердження відповідача, вказані у відзиві, стосовно того, що роботи були виконані неякісно та не відповідали вимогам сертифікації Державною авіаційною службою України.

Також, судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що ПП «Гаранткомплексбуд» не приймало участь у сертифікації. Так, для проведення робіт по сертифікації радіотехнічних засобів посадки залучався іноземний представник виробника обладнання, про що свідчить надана позивачем до суду Програма прийому та роботи з представниками компанії «Intelcan Technosystems Inc.» (Канада), яка була узгоджена з ТОВ «Спецрембуд». Окрім того, представник заводу-виробника приймав участь у льотній перевірці встановленого та налаштованого обладнання. Так, в липні 2021 року ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» проводив льотну перевірку обладнання, пуско наладку якого здійснював позивач відповідно до договору, за результатами якої було складено акти льотної перевірки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо посилань відповідача на те, що з боку позивача несвоєчасно було надано протокол наземної перевірки обладнання, судом такі посилання відхиляються, оскільки наявні в матеріалах справи засвідчені копії Протоколів наземної перевірки, додані до письмових пояснень позивача від 17.10.2023 р., свідчать про те, що перевірки були проведені належним чином та відповідно до умов договору. При цьому, стосовно строку передачі вказаних протоколів слід зазначити, що в п. 3.1 договору визначено лише термін завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, натомість строк передачі протоколів наземної перевірки обладнання договором не встановлений. Більш того, відповідач не надав жодних доказів того, що він вимагав виконати вказану передачу у визначені строки. В той же час, замовником було підписано без зауважень акт здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт, акт пусконалагоджувальних робіт інструментальної системи посадки ILS/DME з двох курсів посадки МКп 157 та МКпос 337, виробництва Intelcan, а також акт готовності об`єкта до експлуатації, будівництво якого завершено.

Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача за порушення останнім зобов`язань, суд зазначає наступне.

За ствердженнями відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням договору та відсутністю сертифікатів навчання персоналу, неприйняттям участі в програмі приймальних випробувань з наданням для таких випробувань вимірювальної техніки, з боку позивача були порушені зобов`язання, що призвело до неможливості своєчасної здачі обладнання в експлуатацію та належного його використання. Так, відповідач вказує, що неодноразово звертався до позивача з вимогою у найкоротші строки виконати всі взяті на себе за договором зобов`язання №29-09/2020 на роботи пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337), виробництва фірми «Intelcan» від 29.09.2020р. У зв`язку з невиконанням вищевикладених дій, з боку ТОВ «Спецрембуд» були застосовані санкції до ПП «Гаранткомплексбуд», що передбачені умовами розділу 9 договору за неусунення недоліків, а саме штраф в розмірі 5% від вартості незакінчених робіт (невиправлених робіт з недоліками), а так як роботи не прийняті в цілому, то штраф визначено від загальної вартості договору і складає 407 039,44 грн; за ненадання документів 5% від загальної вартості договору, що також складає 407 039,44 грн. Таким чином, відповідач вказує, що всього розмір санкцій, що підлягають сплаті з боку підрядника (позивача) за договором № 29-09/2020 від 29.08.2020 року становить 814 078,88 грн.

В п. 9.3 договору передбачено, що згідно ст.231 Господарського Кодексу України у випадку порушення погоджених строків здачі робіт, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини Підрядника, виявлених при прийманні робіт, з підрядника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невчасно прострочених робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Згідно з п. 9.4 договору у разі ненадання, або надання із затримкою більше ніж 30 календарних днів документів, передбачених п. 5.6. даного договору, постачальник сплачує штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору, або замовник має право утримати дану суму штрафу під час повного розрахунку з підрядником.

За змістом п. 9.5 договору у разі відмови в проведенні, або проведення із затримкою більше ніж 30 календарних днів інструктажу персоналу замовника, передбаченого п. 5.7. даного договору, постачальник сплачує штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору, або замовник має право утримати дану суму штрафу під час повного розрахунку з підрядником.

Отже, вказаними умовами договору не передбачено штраф в розмірі 5% від вартості незакінчених робіт (невиправлених робіт з недоліками) саме за неусунення недоліків. Тому суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими.

Наразі. умовою для застосування відповідачем. в даному випадку п. 9.4 договору. є несвоєчасне надання або взагалі ненадання позивачем документів, передбачених п. 5.6. даного договору. Проте, відповідач про вказані обставини у своїх запереченнях не зазначає, тому відсутні підстави для застосування вказаного п. 9.4 договору.

Щодо застосування п. 9.5 договору. суд зазначає, що ПП «Гаранткомплексбуд» було проведено навчання 6 осіб (як і передбачено в договорі) з 15 по 18 грудня 2020 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи видані працівникам відповідні сертифікати. Навчання було проведено до підписання актів прийому-передачі робіт з пусконаладки. До того ж слід зазначити, що договором не передбачено підписання окремого акту щодо завершення навчання, а також умовами договору не визначено строк, протягом якого вказане навчання має бути здійснене.

Посилання відповідача на його неодноразові звернення до позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки належні докази направлення відповідачем на адресу позивача доданих до відзиву копій претензій в матеріалах справи відсутні. Отже, надані відповідачем копії претензій не можуть підтверджувати факт допущення позивачем порушень вище наведених умов договору. Крім того, за змістом претензії від 14.05.2021 р. в ній наведено інформацію про ненадання актів приймання-передачі виконаних робіт, протоколів випробувань та непроведення навчання. В той же час, вказані акти були підписані відповідачем ще в жовтні та грудні 2020 року. Також, як вже зазначалось, наявні в матеріалах справи копії Протоколів наземної перевірки, яка проводилася в січні 2021 року за участю представника заводу виробника та представника ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», свідчать про проведення перевірок. До того ж, судом встановлено, що навчання працівників було проведено в грудні 2020 року, про що працівникам видані відповідні сертифікати. Отже, відповідно, станом на 14 травня 2021 року вказані документи були в розпорядженні відповідача, тому зміст претензії не відповідає фактичним обставинам, які підтверджуються матеріалами справи.

Також, судом не приймаються до уваги надані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив копії листів, оскільки здебільшого всі листи не стосуються спірного договору на роботи з пусконаладки устаткування КРМ та ГРМ (комплектів інструментальної системи посадки ILS з двох курсів посадки МКпос 157 та МКпос 337) виробництва фірми «Intelcan» № 29-09/2020 від 29.09.2020 р., вимоги по якому є предметом позову. Вказані листи стосуються інших договорів поставки та договору на виконання монтажних робіт, які також були укладені між ТОВ «Спецрембуд» та ПП «Гаранткомплексбуд», які не є предметом спору у даній справі, за виключенням листа № 188 від 17.05.2021 р. та телефонограми № 2 від 14.05.2021 р., які стосуються договору № 29-09/2020 від 29.09.2020 р. Проте, відповідачем не надано належних доказів направлення та отримання ПП «Гаранткомплексбуд» вказаного листа і телефонограми, до того ж, останні містять суперечливу інформацію про ненадання актів приймання-передачі виконаних робіт, протоколів випробувань та непроведення навчання. Адже, всі акти на той час вже були підписані відповідачем ще в жовтні та грудні 2020 року.

В той же час, наявні в матеріалах справи документи підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, внаслідок чого Державною авіаційною службою України були видані Сертифікати відповідності, наявність яких повністю спростовує твердження відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань, адже в такому випадку це б виключало видачу сертифікатів.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість Відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Відтак, суд доходить висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу вищенаведених штрафних санкцій, про які вказано у відзиві.

В свою чергу суд вважає, що існуюча сума боргу в розмірі 1050788,73 грн. підлягає сплаті відповідачем в повному обсязі. Посилання відповідача на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату вищезазначеної суми боргу, і останній за замовчуванням вважав, що позивач згоден з вимогами ТОВ «Спецрембуд» про нарахування штрафних санкцій, суд вважає безпідставними. Адже, направлений 20 грудня 2021 року ПП «Гаранткомплексбуд» на адресу ТОВ «Спецрембуд» лист з вимогою щодо оплати заборгованості за виконані роботи та оплати поставленого обладнання, свідчить про протилежне.

При цьому, слід зазначити, що наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної оплати відповідачем, як замовником, за виконані роботи за спірним договором або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Наразі, несплатою позивачу суми заборгованості за виконані роботи по спірному договору відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (неповна оплата відповідачем виконаних робіт) згідно ст. 610 Цивільного є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 1050788,73 грн., що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги ПП «Гаранткомплексбуд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд» вказаної заборгованості за виконані роботи по спірному договору в розмірі 1050788,73 грн.

Щодо вимог позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 84897,97 грн. та інфляційних втрат в сумі 432925,23 грн., господарський суд зазначає наступне.

З огляду на те, що ТОВ Спецрембуд» свої зобов`язання в частині оплати виконаних позивачем робіт не виконало у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі, слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в укладеному сторонами по справі договорі не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за спірним договором, суд вважає правомірним нарахування відповідачу за 3% річних на існуючу суму боргу, що складають за обґрунтованим розрахунком позивача 84897,97 грн. за період з 11.01.201 р. по 08.08.2023 р. (983 дн.): 1050788,73 x 3% x 983 : 365 : 100%.

Відтак, з ТОВ «Спецрембуд» підлягають стягненню 3% річних в розмірі 84897,97 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р. роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати на існуючу суму боргу за період з 11.01.2021 року по 08.08.2023 року. Враховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, судом було самостійно здійснено перерахунок інфляційних втрат на суму боргу 603219,81 грн. із врахуванням визначеного Державною службою статистики України індексу інфляції, що мав місце у встановленому судом періоді прострочення з 11.01.2021 року по 08.08.2023 року, який становить 1,143475510, тому розмір інфляційних збитків складатиме 456835,75 грн. (1050788,73 x 1.43475510 - 1050788,73). Зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат за несвоєчасну оплату робіт 432925,23 грн. є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 432925,23 грн.

При цьому, судом критично оцінюються доводи відповідача, з посиланням на п. 10.1-.10.3 договору, про те, обставини введення в Україні воєнного стану звільняють відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за цим договором.

Так, в п. 10.1 договору сторони погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо вказане невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажор), які безпосередньо впливають на виконання даного договору і виникли після його укладення.

В п. 10.2 договору вказано, що під обставинами непереборної сили сторони домовились вважати пожежу, землетрус, повінь, випадання снігу, засуву, ураган та інші стихійні лиха, епідемію, заборону експорту чи імпорту, війну та воєнні дії, дії органів державної влади, інші непередбачувані обставини, що виникли після укладення даного договору, мають невідворотний характер, не залежать від волі сторін і не могли бути ними завчасно передбачені.

Про настання і (або) припинення вказаних у п. 10.1. цього договору обставин сторона, яка довідалася або повинна була довідатися про цей факт, повідомляє іншу сторону протягом 5 (п`яти) діб, додавши відповідне підтвердження (свідоцтво, видане Торговельно-промисловою палатою України, є достатнім підтвердженням наявності і тривалості дії непереборної сили) (п. 10.3).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажор) позбавляє відповідну сторону права посилатися на вказані обставини, як на такі, що звільняють від відповідальності (п. 10.4).

Згідно п. 10.5 договору настання обставин непереборної сили продовжує термін виконання договору на строк їх дії. У разі тривалості таких обставин понад тридцять календарних днів замовник має право на розірвання договору. В такому випадку договір вважається розірваним з дати, вказаної замовником у відповідному письмовому повідомленні.

Виникнення обставин непереборної сили в момент або після прострочення виконання стороною своїх зобов`язань за договором, позбавляє цю сторону права посилатись на ці обставини як на підставу, яка звільняє від відповідальності за договором (п. 10.6).

Щодо обставин форс-мажору судом враховано, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64 "Про введення воєнного стану в Україні").

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист N 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований "Всім кого це стосується", згідно якого на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2).

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.01.2022 у справі N 904/3886/21, який зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі N 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Між тим, слід зазначити, що спірна сума заборгованості виникла ще у 2021 році, тобто, зобов`язання відповідача з оплати виконаних робіт по спірному договору виникло до настання вказаних обставин, на які відповідач посилається як на форс-мажор. Більш того, доказів направлення відповідачем повідомлень про дію вказаних обставин на адресу позивача відповідач до суду не надав. Таким чином, в даному випадку посилання відповідача на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань є безпідставними.

Щодо вимог позивача про стягнення 370000,00 грн. за поставлений товар суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, між ПП «Гаранткомплексбуд», як постачальником, та ТОВ «Спецрембуд», як покупцем, було досягнуто домовленості щодо поставки панелі блокування з клавішним вимикачем (Активний RSU з блокуванням), доказом чого є видаткова накладна №РН-0000103 від 08.06.2021 року на суму 370 000,00 грн., яка не сплачена відповідачем.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Наразі стаття 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому відповідно до ч. 1, 2 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки законом не встановлена особлива форма договору поставки/купівлі-продажу матраців, суд доходить до висновку про фактичне укладення сторонами вказаного договору, адже сторонами вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення сторонами договору на придбання вказаного товару. В свою чергу вказані обставини свідчать про виникнення у сторін по справі господарських зобов`язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Разом з тим, з наданої позивачем видаткової накладної №РН-0000103 від 08.06.2021 року на суму 370 000,00 грн., вбачається, що позивачем, як постачальником, на адресу відповідача поставлено панель блокування з клавішним вимикачем (Активний RSU з блокуванням). В якості підстави замовлення у видатковій накладній вказано рахунок-фактуру № СФ-0000103 від 02.06.2021 р., у зв`язку з чим судом не приймаються доводи відповідача про поставку вказаної панелі на підставі договору поставки № 24/05/2018-01П від 24.05.2018 р.

Як з`ясовано судом, дійсно 24 травня 2018 року між ТОВ «Спецрембуд» (покупець) та ПП «Гаранткомплексбуд» (постачальник) було укладено договір поставки № 24/05/2018-01П, відповідно до якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю обладнання. Перелік, кількість обладнання була узгоджена сторонами у специфікації, яка містила детальний перелік необхідного обладнання. У відповідності до вказаної специфікації було поставлено все обладнання, між сторонами підписано відповідні видаткові накладні та інші необхідні документи. Все обладнання було передано та прийнято покупцем без зауважень. Однак, під час здійснення сертифікації в покупця виникла необхідність в поставці додаткового обладнання, яке не було узгоджено в специфікації, а тому була досягнута домовленість про окрему поставку панелі блокування з клавішним вимикачем (активний RSU з блокуванням). Так, позивачем було виставлено рахунок та здійснено поставку, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000103 від 08 червня 2021 року. Вказана поставка здійснювалась окремо, а не на виконання договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року. У вказаній видатковій накладній в графі «Замовлення» зазначено рахунок-фактуру № СФ-0000103 від 02.06.2021 р. Ані в рахунку, ані у видатковій накладній не зазначено, що ця поставка здійснена в рамках договору поставки № 24/05/2018-01П від 24 травня 2018 року, оскільки це була окрема поставка обладнання, яке не було передбачено вказаним договором.

Решта доводів відповідача, зокрема й про повернення коштів за вказаним договором поставки, судом не приймається до уваги, оскільки наявне у справі листування сторін свідчить, що сторони періодично коригували призначення платежів та здійснювали повернення, зважаючи на помилки при заповненні платіжних документів. Це, зокрема, підтверджується одним із листів ТОВ «Спецрембуд» щодо зміни призначення платежу, копія якого додана до заяви про усунення недоліків позовної заяви. Більш того, вказані доводи відповідача про поставки панелі за вказаним договором і відсутність заборгованості по цій накладній не підтверджуються матеріалами справи, адже відповідач не надав ані копії договору поставки, ані специфікацій, якими було б передбачено поставка вказаного обладнання, як і не надав дефектних актів, доказів направлення претензій щодо непоставки або вимоги щодо усунення недоліків.

Натомість, надана позивачем до суду копія видаткової накладної № РН-0000103 від 08 червня 2021 року, що підписана з боку відповідача щодо отримання вказаного товару без прив`язки до усунення недоліків по іншій поставці, свідчить про те, що це була окрема поставка товару, який підлягає оплаті. У своєму відзиві відповідач не заперечує про отримання вказаного обладнання, а відтак отримане обладнання підлягає оплаті.

До того ж, на лист позивача від 20 грудня 2021 року ПП «Гаранткомплексбуд» щодо оплати заборгованості, в тому числі, по оплаті поставленого обладнання, відповідач жодних заперечень щодо цього не надав.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Так, відповідно до роз`яснень, наведених абз. 1 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань?, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

До того ж, строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, відповідач, отримавши від позивача спірне обладнання, зобов`язаний був оплатити його відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України саме після його прийняття.

При цьому, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем поставленого позивачем товару, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача заборгованості за поставку товару в сумі 370000,00 грн. Адже, наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів протилежного або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин не надав. Частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд доходить до висновку про безпідставне невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача спірної суми заборгованості в розмірі 370000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам учасників справи, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, іншим доводам учасникам справи суд не вбачає підстав надавати оцінку, оскільки вони не впливають на вищенаведені висновки суду про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основної суми заборгованості та відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені, річних та інфляційних втрат .

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «Гаранткомплексбуд, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства Гаранткомплексбуд задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд (65009, м. Одеса, вул. Посмітного, 2, код ЄДРПОУ 20741141) на користь Приватного підприємства Гаранткомплексбуд (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ 13698321) борг за виконані роботи з пусконаладки за договором № 29-09/2020 від 29.09.2020 р. в сумі 1050788/один мільйон п`ятдесят тисяч сімсот вісімдесят вісім/грн. 73 коп.; інфляційні втрати в сумі 432925/чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять/грн. 23 коп., 3% річних в сумі 84897/вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто сім/грн. 97 коп., борг за поставлений товар в сумі 370000/триста сімдесят тисяч/грн. 00 коп., 29079/двадцять дев`ять тисяч сімдесят дев`ять/грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 08 грудня 2023 р., у зв`язку з призупиненням роботи АС "Діловодство спеціалізованого суду" з 30.11.2023 по 07.12.2023 (включно), що зумовлено несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду.

Суддя Ю.І. Мостепаненко