Ухвала

від 30.11.2023 по справі 523/3129/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 523/3129/20

провадження № 61-13689ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк Андрій Борисович, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у справі за позовом Одеського геріатричного будинку-інтернату до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та примусове виселення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Одеський геріатричний будинок-інтернат звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та примусове виселення.

Суворовський районний суд міста Одеси рішенням від 09 грудня 2022 року позов Одеського геріатричного будинку-інтернату задовольнив частково.

Виселив ОСОБА_1 з Одеського геріатричного будинку-інтернату,

що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Паустовського, 12,

у примусовому порядку з наданням іншого місця проживання до Комунальної установи «Обласний центр соціально-психологічної допомоги»,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Одеський апеляційний суд постановою від 24 липня 2023 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2022 року залишив без змін.

У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б., на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 28 вересня 2023 року поновив ОСОБА_1 ,

в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б., строк на касаційне оскарження рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б.,

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня

2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У жовтні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 28 вересня 2023 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б., надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучений документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2023 року, усунуті.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Підстав для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги немає.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається:

- на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);

- на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу), а саме вказує на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3

частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої

статті 411 ЦПК України).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, до касаційної скарги додано клопотання (заява) про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Клопотання (заява) мотивоване (а) тим, що предметом спору є захист житлових прав. У випадку виконання оскаржуваних судових рішень у примусовому порядку (примусове виселення з одного та вселення до іншого приміщення) ОСОБА_1 буде позбавлена повернутися до первісного стану в силу обмежень ліжко-місць в Одеському геріатричному будинку-інтернаті, їх зайнятості іншими особами тощо. Разом з тим, зміна житлових умов заявниці є порушенням особи права на житло та життя.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б., достатньо обґрунтувала клопотання (заяву) про зупинення дії судових рішень, які оскаржуються, оскільки існує необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання порушенню прав сторін, а у разі задоволення скарги та скасування судових рішень неможливо буде здійснити поворот виконання рішення або його виконання буде утруднене.

Оскільки заявниця порушує питання зупинення дії судових рішень

і законодавство надає суду право за своєю ініціативою зупинити виконання рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про зупинення виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання (заяву) ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк Андрій Борисович, про зупинення виконання судових рішень задовольнити частково.

Зупинити виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси

від 09 грудня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду

від 24 липня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Суворовського районного суду міста Одеси цивільну справу

№ 523/3129/20 за позовом Одеського геріатричного будинку-інтернату до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та примусове виселення.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк