Ухвала

від 11.12.2023 по справі 911/1014/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1014/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна Галявина"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_1 ,

про витребування майна (приміщень) з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 911/1014/20 разом з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, який пропущено заявником з підстав того, що справу розглянуто за його відсутності та належним чином не повідомлено про її розгляд, що також є підставою подання касаційної скарги.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 складено 04.07.2023, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.

Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане рішення суду у цій справі було 24.07.2023, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду 07.11.2023 з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Обґрунтовуючи викладене у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 не отримував, про ухвалення оскаржуваного рішення апеляційного суду довідався з офіційного вебпорталу Судова влада Україна 25.10.2023, після чого подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 01.11.2023 ознайомився зі змістом рішення, а також зазначає про відсутність у справі доказів направлення процесуальних документів за його місцем проживання, яке було встановлено під час апеляційного розгляду.

З огляду на відсутність у касаційній інстанції матеріалів справи, ухвалою Касаційного господарського суду від 20.11.2023 було витребувано матеріали справи з метою перевірки наявності доказів направлення та вручення скаржнику копії оскаржуваного рішення та вирішення питання про поновлення строку касаційного оскарження у справі № 911/1014/20.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

З отриманих на запит суду матеріалів справи Господарського суду Київської області № 911/1014/20 убачається, що копія оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 , зазначену в процесуальних документах: АДРЕСА_1 , який було повернуто поштою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини третьої статті 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За змістом частини шостої вищевказаної норми днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Доводи скаржника щодо відсутності доказів направлення йому оскаржуваного судового рішення за його місцем проживання, як на підставу поновлення строку касаційного оскарження цього рішення, судом не визнаються поважними, з огляду на таке.

За змістом частини восьмої статті 120 ГПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Частиною сьомою вищевказаної норми передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , користуючись своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України, звернувся до суду під час розгляду справи в першій інстанції з клопотанням від 25.10.2021 про ознайомлення з матеріалами справи, а також 03.11.2021 подав письмове пояснення у справі № 911/1014/20, в якому зазначив свою адресу: АДРЕСА_1 , та просив розглядати справу без його участі.

Отже, ОСОБА_1 повідомив суду адресу, яка відрізняється від його адреси реєстрації станом на 25.06.2021, про що зазначено у відповіді на запит суду щодо його персональних даних.

З урахуванням вказаного суди направляли процесуальні документи ОСОБА_1 за останньою відомою суду адресою, про яку було повідомлено цією особою.

Отже, про зміну свого місцезнаходження скаржник повідомив суд вже після розгляду оскаржуваного судового рішення та його перегляду в касаційній інстанції.

З урахуванням зазначеного, посилання скаржника на неотримання ним оскаржуваної постанови апеляційного суду, не відповідають вищевказаним обставинам, оскільки в матеріалах справи містяться докази належного направлення вказаного процесуального документа скаржнику, а отже не визнаються судом поважною причиною пропуску встановленого строку касаційного оскарження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції з порушенням встановленого Кодексом строку на касаційне оскарження без належного обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому, доказів звернення з відповідною заявою до суду апеляційної інстанції про видачу копії оскаржуваного судового рішення з дня його оголошення скаржником не додано, хоча йому надсилалися всі повідомлення суду щодо апеляційного провадження за вказаною ним адресою.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою не тільки Єдиного державного реєстра судових рішень, а й за допомогою контакт-центру.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскільки наведені скаржником обставини не підтверджуються наявними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Відповідно до положень частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 911/1014/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами.

Керуючись статтями 174, 234, 287-290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі № 911/1014/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення їх недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ