Ухвала

від 06.12.2023 по справі 626/2324/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 626/2324/23

провадження № 61-16804ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2023 року звернулася до суду з позовом до Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі.

В обґрунтування позову посилалася на те, що працювала на посаді викладача Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко. 07 липня 2023 року вона була ознайомлена з наказом директора Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко ОСОБА_2 від 30 червня 2023 року № 70-к «Про припинення трудового договору з викладачем ОСОБА_1 » на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, наказ набирає чинності 01 вересня 2023 року. З цим наказом позивач не згодна, оскільки ним обмежено її право перейти на викладання будь-якого іншого предмета чи на неповне навантаження. ОСОБА_1 фактично звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників, при цьому іншим викладачам запропоновано перейти на викладання не менше двох предметів навчального плану з педагогічним навантаженням 720 годин на навчальний рік, що є дискримінацією її прав.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що наказ від 30 червня 2023 року № 70-к «Про припинення трудового договору з викладачем ОСОБА_1 » таким, що грубо порушує її трудові права у сфері забезпечення гарантій права на працю, в зв`язку з чим просила суд скасувати вищезазначений наказ та поновити її на посаді викладача Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко.

Красноградський районний суд Харківської області рішенням від 01 вересня 2023 року, яке залишив без змін Харківський апеляційний суд постановою від 08 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав незаконним та скасував наказ директора Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко від 30 червня 2023 року № 70-к «Про припинення трудового договору з викладачем ОСОБА_1 ».

Поновив ОСОБА_1 на посаді викладача Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко з 01 вересня 2023 року.

Суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко.

Вирішив питання щодо судового збору.

21 листопада 2023 року Красноградський аграрно-технічний фаховий коледж ім. Ф. Я. Тимошенко звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є немайнові вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Урахувавши предмет позову, оскаржувані судові рішення, прийняті у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не зазначені, суд під час вивчення касаційної скарги такі винятки самостійно не встановив.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Саме національний Верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).

Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

За змістом практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі незначної складності, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Красноградського аграрно-технічного фахового коледжу ім. Ф. Я. Тимошенко про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров