Рішення

від 23.11.2023 по справі 383/1159/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1159/23

Номер провадження 2/383/396/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Могиленко В.М.,

представника позивача адвоката Папуга О.В.,

представника відповідача адвоката Червоняка С.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі, припинення та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 року ОСОБА_1 через представника адвоката Папуга Олексія Валерійовича звернулась до суду з позовом до Селянського фермерськогогосподарства ГаборцяВолодимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позову зазначила, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину №1913 від 02.09.2014 року на праві власності належить земельна ділянка площею 6,88 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0100, розташована на території Витязівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області.

25.06.2012 року між ОСОБА_2 (колишнім власником земельної ділянки) та Селянським фермерськимгосподарством ГаборцяВолодимира Андрійовича було укладено договір оренди землі, який зареєстровано відділом Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області 30.07.2012 за №3522088324002201.

Відповідно до пунктів 9, 11, 14 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у такі строки: до 30.12 поточного року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідачем за користування земельною ділянкою у 2021 та 2022 роках орендна плата не сплачувалась взагалі, що є порушенням істотних умов Договору та вимог чинного законодавства.

Згідно витягу №НВ-9922565692023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3520883200:02:000:0100 складає 223164,81 гривень. Відповідно 223164,81 х 3% = 6694,9 грн., а заборгованість за два роки складає 13389 гривень.

Посилаючись на вказані обставини позивач просила розірвати договір оренди землі від 25.06.2012 року та стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 13389 гривень (а.с.40-44).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.08.2023року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.59-60).

11.09.2023 року представник відповідача адвокат Колесник Г.М. подала відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення процесуального строку, згідно якого у задоволенні позову просила відмовити (а.с.79-98). В обгрунтування заперечень зазначила, що розрахунок з позивачем проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунки, надані позивачем через повідомлення по Viber. Однак, актуальний номер рахунку для проведення наступних розрахунків по Договору оренди землі від 25.06.2012 року на відповідний запит позивачем не було надано. Позивачу, як орендодавцю по Договору, за попередні періоди була сплачена орендна плата з переплатою. 05.02.2020 року було сплачено 24120,60 грн. згідно платіжного доручення №Р24АР24А184449073С89817 від 05.02.2020 року та 05.05.2021 року було сплачено 25000 грн. згідно платіжної інструкції №Р24АР24А1174538302С3398.

03.10.2023 року представник відповідача адвокат Колесник Г.М. надала письмові пояснення, згідно яких стороні відповідача не було відомо про фактичне місцезнаходження позивача в Польщі, а стороною позивача не заявлялась інша адреса для листування (а.с.123-125).

06.10.2023 року представник відповідача адвокат Папуга О.В. подав відповідь на відзив (а.с.129-134), згідно якого в якості доказів сплати орендної плати з переплатою надано два вищевказаних платіжних доручення, платником за якими є ОСОБА_3 , а призначенням платежу є переказ особистих коштів, а тому вважає, що вказані платіжні документи не стосуються предмету спору. За Договором орендарем є юридична особа СФГ Габорця, а не фізична особа ОСОБА_3 . При сплаті орендної плати орендодавцеві, орендар як податковий агент, повинен нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб. З довідки про доходи вбачається, що за період з 2018 по 2022 рік СФГ ОСОБА_4 декларувало до органів Державної фіскальної служби України суми виплачених доходів та утриманих податків розмірі 6600,89 грн. щорічно. Отже, суми, зазначені в платіжному дорученні не корелюються з офіційною податковою звітністю відповідача.

17.10.2023 року представник відповідача адвокат Колесник Г.М. подала заперечення на відповідь на відзив (а.с.137-151). В обгрунтування зазначила, що представник позивача не заперечує отримання позивачем коштів за вказаними вище платіжними дорученнями, а також не надає інформацію про інші підстави безготівкового перерахування коштів від ОСОБА_3 , яка є дружиною голови СФГ Габорця Габорця Володимира Андрійовича та на дати здійснення перерахувань була уповноваженим представником СФГ Габорця за довіреностями від 13.01.2020 року та від 30.01.2021 року, в тому числі здійснювати від імені СФГ Габорця В.А. будь-які платежі та вчиняти інші дії, пов`язані з виконанням договорів оренди землі, укладених з СФГ Габорця В.А. Помилки, допущені у зазначенні призначення платежів не змінюють правові підстави та суть самих переказів. Представником позивача не заперечується отримання орендної плати за період до 2020 року включно, тобто сплата орендної плати за вказаний період визнається. У 2020 та 2021 роках було сплачено кошти в загальній сумі 49120,60 грн., яка підлягає зарахуванню на майбутні періоди. Ціна договору оренди землі від 25.06.2012 року за період з 26.06.2012 по 31.12.2022 становить 46313,25 грн. Відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків підлягає залишенню без розгляду так як подана після закінчення встановленого судом процесуального строку та без одночасного подання клопотання про поновлення процесуального строку з наданням доказів, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку. Питання здійснення зобов`язань щодо сплати податків не є умовою договірних відносин, не стосуються предмета доказування. Системність несплати орендної плати відсутня.

Представник позивача - адвокат Папуга О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Представник відповідача СФГ ОСОБА_4 адвокатЧервоняк С.П. заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві та інших заявах по суті справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - день набрання Договором чинності) із змінами (далі - Закон №161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону №161-XIV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями статей 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На час укладення договору оренди стаття 6 Закону №161-XIV передбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст.640 ЦК України (в редакції чинній на час реєстрації договору) (далі - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За правилом ч.2 ст.640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17 (провадження №14-338цс19), оскільки моменти укладення договору оренди землі та набрання ним чинності збігалися, то моментом укладення договору оренди землі на час дії частини третьої статті 640 ЦК України (до 01 січня 2013 року) вважалася саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили в договорі іншого релевантного вирішення спорів щодо договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, виходячи з положень статті 638, 640 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до частини першої статі 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та Селянським фермерським господарством Габорця Володимира Андрійовича укладено Договір оренди землі від 25 червня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 червня 2012 року за №352088324002201, щодо земельної ділянки, площею 6,88 га, з цільовим призначенням для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Витязівської сільської ради, що підтверджується його копією (а.с.54) (далі - Договір).

Вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:0100, розташованої на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 02 вересня 2014 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області (а.с.51), за якою 02.09.2014 року зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з вказаного реєстру з індексним номером 26288055 (а.с.53).

Договором в пунктах 5, 8 - 11, 14, 20, 28, 38, 39, 43 сторони визначили наступні умови:

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 146797 гривень;

8. Договір укладено на двадцять п`ять років;

9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації;

11. Орендна плата вноситься у такі строки: до 30.12 поточного року;

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення;

20. Передача земельної ділянки в орендарю здійснюється у 3 дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі;

28. Права орендодавця: орендодавець має право вимагати від орендаря вносити зміни у договір за згодою сторін;

38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;

39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є при недотриманні однією із сторін умов договору в судовому порядку;

43. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.54).

Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 30 червня 2012 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №352088324002201, отже право оренди у орендаря та обов`язок зі сплати орендної плати виник з дня реєстрації договору, який у відповідності до пункту 43 Договору є днем набрання ним чинності, а саме з 30 червня 2012 року.

На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3520883200:02:000:0100 надано витяг №НВ-9922565692023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 16.06.2023 року, яка складає 223164,81 гривень, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 21 Закону №161-XIV обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Укладений між сторонами по справі Договір оренди не містить умов про щорічну індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Позивач безпідставно посилається на нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.06.2023, яка становить 223164,81, при обчисленні розміру орендної плати за 2021 та 2022 роки, оскільки з урахуванням положень ст.21 Закону України «Про оренду землі» та принципу свободи договору сторони договору оренди земельної ділянки могли передбачити визначення орендної плати на базі саме нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її автоматичну щорічну індексацію, проте такі умови в договорі відсутні.

Розмір орендної плати без урахування індексів інфляції за Договором становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складала 4403,91 гривень (146797 гривень ? 100 х 3 = 4403,91 гривень).

Сторона позивача не обґрунтовувала свої вимоги неврахуванням при виплаті орендної плати за 2021 та 2022 роки індексів інфляції, а позовна заява не містить відповідних розрахунків та доводів.

Щодо сплати орендної плати урахуванням індексу інфляції. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі №922/1658/19 дійшов висновку, що індексація нормативної грошової оцінки землі не є ідентичною індексації орендної плати.

Індекс інфляції або ж індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання (ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

За змістом закону нарахування індексу інфляції на суму боргу по орендній платі входять до складу грошового зобов`язання орендаря та виступає способом захисту майнового права та інтересу орендодавця, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення орендної плати у грошовій формі, встановленої на час укладення договору, унаслідок інфляційних процесів та тривалості орендних відносин.

Оскільки позивачотримав оренднуплату за2021-2022роки завчасно(авансом)у 2020році зпереплатою наперед замайбутні періодикористування земельноюділянкою,суд приходитьдо висновку,що ризикзнецінення отриманихорендодавцем грошовихкоштів покладаютьсяна нього.

Зі змісту заяв по суті справи (позовної заяви) вбачається, що позивач не оспорює виплату орендної плати за роки, що передували 2021 року, та не посилалась на ці обставини.

Заперечуючи проти позову, відповідач на підтвердження належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати за 2021 та 2022 роки надав:

копію платіжного доручення №Р24АР24А184449073С89817 від 05.02.2020 року про переказ коштів в сумі 24120,60 грн. від відправника ОСОБА_3 одержувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: переказ власних коштів для поповнення кредитного рахунку № НОМЕР_1 (а.с.90);

копію платіжної інструкції №Р24АР24А1174538302С3398 від 05.05.2021 року про переказ коштів в сумі 25000 грн. від відправника ОСОБА_3 одержувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: переказ власних коштів виплата орендної плати за 2020 р. СФГ ОСОБА_4 на рахунок одержувача № НОМЕР_2 (а.с.91);

копію довіреності від 13.01.2020 року зі строком дії до 31.12.2020 року, згідно якої Селянське фермерське господарство Габорця Володимира Андрійовича уповноважило ОСОБА_3 представляти його інтереси, у тому числі у правовідносинах з фізичними та юридичними особами з питань, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності СФГ ОСОБА_4 та з питань пов`язаних із захистом прав та інтересів СФГ, з метою виконання якої надано право здійснювати від імені СФГ ОСОБА_4 будь-які платежі та вчиняти інші дії, пов`язані з виконанням договорів оренди землі, укладених з СФГ Габорця В.А. (а.с.147).

копію довіреності від 30.01.2021 року зі строком дії до 31.12.2021 року, згідно якої Селянське фермерське господарство Габорця Володимира Андрійовича уповноважило ОСОБА_3 представляти його інтереси, у тому числі у правовідносинах з фізичними та юридичними особами з питань, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності СФГ ОСОБА_4 та з питань пов`язаних із захистом прав та інтересів СФГ, з метою виконання якої надано право здійснювати від імені СФГ ОСОБА_4 будь-які платежі та вчиняти інші дії, пов`язані з виконанням договорів оренди землі, укладених з СФГ Габорця В.А. (а.с.148).

Крім того, частиною ч.1 ст. 528 ЦК України визначено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Частина 3 статті 528 ЦК України передбачає, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Оскільки СФГ ОСОБА_4 на підтвердження сплати орендної плати за 2021 та 2022 роки надало копію платіжного доручення №Р24АР24А184449073С89817 від 05.02.2020 року про переказ коштів в сумі 24120,60 грн. та копію платіжної інструкції №Р24АР24А1174538302С3398 від 05.05.2021 року про переказ коштів в сумі 25000 грн. обов`язок по спростуванню отримання ним орендної плати за 2021 та 2022 роки та неналежність наданих відповідачем доказів, покладається на сторону позивача.

Натомість сторона позивача підтвердивши отримання коштів за платіжним дорученням №Р24АР24А184449073С89817 від 05.02.2020 року в сумі 24120,60 грн. та платіжною інструкцією №Р24АР24А1174538302С3398 від 05.05.2021 року в сумі25000грн.,та заперечуючивиконання зобов`язанняз виплатиорендної платиза 2021та 2022роки,не навелаобґрунтування таобставин,на підставіяких позивачемотримано вказанікошти від ОСОБА_3 , які по даний час позивачка не повернула.

Також стороною позивача не наведено обставин, з якими пов`язує виплату їй орендної плати за 2020 рік в значно більшому розмірі, ніж це передбачено умовами Договору оренди землі.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Позивач перераховані ОСОБА_3 , яка діяла як представник інтересів СФГ Габорця за довіреностями від 13.01.2020 року та від 30.01.2021 року, кошти не повернула, тобто прийняла виконання грошового зобов`язання з виплати орендної плати, при цьому з вимогою сплатити орендну плату за 2021 та 2022 роки до відповідача не зверталась, що свідчить про отримання вказаних коштів в рахунок орендної плати наперед за майбутні періоди, зокрема 2021 та 2022 роки, а значить не була позбавлена коштів, на які розраховувала при укладенні договору оренди.

Отже, переказ ОСОБА_3 коштів на рахунок позивача свідчить про виконання зобов`язання СФГ Габорця щодо виплати орендної плати за 2021, 2022 роки в сумах, що значно перевищують встановлений договором розмір орендної плати, адже позивач отримала від ОСОБА_3 , яка діяла як представник інтересів СФГ Габорця за довіреностями, кошти в рахунок орендної плати у 2020 та 2021 роках в загальній сумі 48120,60 грн. (25000 грн. + 24120,60 грн. = 49120,60 грн.), тобто з переплатою за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 Закону України «Про оренду землі».

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона позивача не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання орендної плати за 2021, 2022 роки за договором оренди землі від 25 червня 2012 року, тобто не довела істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).

Надана представникомпозивача відомістьз Державногореєстру фізичнихосіб платників податківпро сумивиплачених доходівта утриманихподатків від02.10.2023року наім`я ОСОБА_1 за періодз 4кварталу 2018року по4квартал 2022року,з якоївбачається нарахування СФГ ОСОБА_4 доходу зназвою (наданняземельної частки(паю)в лізинг,оренду абосуборенду)на користь ОСОБА_1 орендноїплати за2018в сумі6600,89гривень,за 2019в сумі6600,89гривень,за 2020в сумі6600,89гривень,за 2021в сумі6600,89гривень,за 2022роки всумі 6600,89гривень (а.с.131)суд до уваги не приймає, оскільки позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки не можуть доказуватись винятково порушенням податкового законодавства та є необґрунтованими, так як позивач отримав орендну плату за оренду земельної ділянки наперед.

Суд відхиляє посилання відповідача на ціну договору оренди землі в сумі 46313,25 грн., розраховану за весь строк дії договору на момент його укладення (а.с.140), оскільки така ціна договору в його умовах не визначена.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи сторони позивача щодо невиплати орендної плати за 2021 та 2022 роки, оскільки відповідач свої грошові зобов`язання відповідно до договору оренди виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та відповідає умовам договору, при цьому факт виплати орендодавцю орендної плати у більшому розмірі підтверджений документально та не спростований стороною позивача, а тому вимога про розірвання договору оренди землі задоволенню не підлягає.

Похідні вимоги про припинення та скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення заборгованостіз орендноїплати від основної вимоги про розірвання договору через систематичну несплату орендної плати також задоволенню не підлягають, через безпідставність основної вимоги.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, а тому понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 409, 526, 626, 627, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 96, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 15, 141 Закону України «Про оренду землі» суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі, припинення та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з орендної плати відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське фермерське господарство Габорця Володимира Андрійовича, код ЄДРПОУ 23686997, місцезнаходження: вул. Дімітрова, 87а, м.Бобринець Кіровоградська область, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 28.11.2023 року.

Суддя В.В. Бондаренко