Ухвала

від 12.12.2023 по справі 186/1171/21

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1171/21

Провадження № 4-с/0186/1/23

У Х В А Л А

12 грудня 2023 року м.Першотравенськ.

Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А., , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області - Приходько Альони Анатоліївни, заінтересована особа: Кредитна спілка "Самара",

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2023 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області - Приходько Альони Анатоліївни, заінтересована особа: Кредитна спілка "Самара", подана представником заявника - адвокатом Цимбал Альоною Анатоліївною.

В прохальній частині скарги представник заявника просить суд: поновити пропущений строк для подання вказаної скарги; прийняти скаргу та відкрити провадження; визнати протиправними дії приватного виконавця Приходько А.А. щодо накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 , відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника приватного виконавця Приходько А.А. від 19 жовтня 2023 року за ВП №69950574, яке призвело до порушення права на вільне володіння майном; скасувати вказану постанову від 19 жовтня 2023 року, як таку, що не відповідає вимогам ЦК України та ЗУ "Про виконавче провадження"; зобов`язати приватного виконавця Приходько А.А. вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна відповідно до акту про опис та арешт майна боржника; стягнути з приватного виконавця судові витрати на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої скарги представник заявника зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. було відкрито виконавче провадження ВП №69950574, постанова від 28 вересня 2022 року з примусового виконання виконавчого листа №186/1171/21, виданого 29 квітня 2022 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області (суддя Янжула С.А.) про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КС "Самара" достроково заборгованості за договором споживчого кредиту №132/20 від 31 березня 2020 року, визначену станом на 10 серпня 2021 року, в сумі 376 629,48 гривень. В рамках виконавчого провадження було накладено арешт на майно ОСОБА_1 . З постановою від 19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною, оформленою з порушенням вимог чинного законодавства.

Вищевказаною постановою про арешт та опис майна боржника зазначено, що загальна сума стягнення складає 411 598,92 гривень. У Цивільному кодексі України у ст.543 зазначено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Але у рішенні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області кредитор не визначив частки стягнення з солідарних боржників.

У статті 540 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Системний аналіз статей 540 та 541 ЦК дозволяє зробити висновок, що при існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникають часткові зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці.

Отже, враховуючи принцип рівності часток зобов`язання ОСОБА_4 перед кредитором визначається у розмірі 411 598,92 гривень/3=137 199,64 гривень.

Слід зазначити, що боржником було сплачено частково суму заборгованості в розмірі 55 000 гривень, тобто сума заборгованості, з урахуванням виплати, складає 82 199, 64 гривень, але приватний виконавець не зазначив про цей факт ні у постанові про арешт, ні в будь-якому документі виконавчого провадження. Тому арешт та опис майна має відбуватись в межах 82 199, 64 гривень.

Приватним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

В постанові про опис та арешт майна боржника приватного виконавця від 19 жовтня 2023 року зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер 1220786600:02:013:0059 належить боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 329621889 від 19 квітня 2023 року вже був накладений арешт на цю земельну ділянку (кадастровий номер 1220786600:02:013:0059) відповідно до постанови, про арешт майна боржника, серія та номер: 69950574, виданий 28 вересня 2022 року, видавник: приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., тобто остання повторно наклала обмеження права користування у вигляді «заборона відчуження» на той самий об`єкт нерухомості.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 329621889 від 19 квітня 2023 року є зареєстрований Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1220786600:02:013:0059), де Орендодавець: ОСОБА_1 , Орендар: СФГ "Хуторське". Орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України.

Приватний виконавець, накладаючи арешт на земельну ділянку порушив права орендаря, які встановлені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно п. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Але всупереч цієї вимоги приватний виконавець не дотримався строків, визначених законом, оскільки виконавче провадження було відкрито 28 вересня 2022 року. Також, приватний виконавець, всупереч зазначеної норми не визначив строк обмеження, яке зазначено у постанові від 19 жовтня 2023 року. У постанові від 19 жовтня 2023 року не зазначений детальний опис наявності комунікацій тощо.

Приватним виконавцем самостійно без повідомлення боржника було вирішено передати земельну ділянку - ОСОБА_5 , який є невідомою особою для боржника. Такі дій порушують права орендаря спірної земельної ділянки, оскільки зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна). В порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» ні стягувача, ні боржника при описі майна залучено не було.

Щодо строків звернення до суду зі скаргою представник заявника у скарзі зазначає про те, що постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. про опис та арешт майна боржника від 28 вересня 2022 року було отримано скаржником 21 жовтня 2023 року. Отже кінцевий термін подання скарги був 31 жовтня 2023 року. На час подання цієї скарги процесуальний строк є пропущеним. Строк пропущено в зв`язку з юридичною необізнаністю скаржника, що унеможливило та ускладнило своєчасне звернення до суду. Угоду про надання правової (правничої) допомоги було укладено 24 листопада 2023 року, з того часу ОСОБА_1 і дізнався про порушення свого права.

Судом були викликані учасники судового провадження для розгляду клопотання представника заявника про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою, однак представник заявника - адвокат Цимбал А.А. та приватний виконавець Приходько А.А. в судове засідання не з`явилися, про дату розгляду клопотання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили, представник КС "Самара" надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вважає скаргу необґрунтованою.

Суд, перевіривши скаргу на дотримання строків звернення з останньою до суду, а також дослідивши викладені у ній обставини та додані до неї письмові докази, дійшов до переконливого висновку, що відповідну скаргу слід залишити без розгляду, повернувши її заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

З наведених заявником у скарзі обґрунтувань убачається, що він оскаржує дії державного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна від 19 жовтня 2023 року, які за своїм змістом не є триваючими.

Суд вважає за необхідне відмітити, що законодавцем у статті 449 ЦПК України закріплені імперативні строки (10 днів і 3 дні), протягом яких можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. Тобто, це строки в межах яких особа може звернутися з відповідною скаргою для захисту своїх порушених прав або інтересів.

Виходячи із змісту поданої представником ОСОБА_1 скарги убачається, що строк звернення з даною скаргою становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У скарзі представник заявника посилається на те, що про винесення постанови про накладення арешту на майно від 19 жовтня 2023 року у ВП №69950574 заявник дізнався 21 жовтня 2023 року, коли отримав копію вказаної постанови.

З даною скаргою звернувся до суду лише 28 листопада 2023 року.

Тому, з огляду на наведене суд вважає, що вищезазначену скаргу подано заявником з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.

Щодо клопотання заявника про поновлення строку на подачу скарги на дії державного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна боржника у ВП №69950574 від 19 жовтня 2023 року, суд зазначає про таке.

Згідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В частині другій статті 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заявляючи у прохальній частині скарги клопотання про поновлення строку на подачу скарги на дії приватного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 19 жовтня 2023 року, представник заявника не вказує жодної поважної причини такого пропуску, окрім посилання на те, що скаргу подано з порушенням встановленого законом строку через юридичну необізнаність заявника. Проте суд вважає, що вказані обставини не є достатніми, переконливими для поновлення пропущеного строку для подачі скарги та не відносяться до непереборних, пов`язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Таким чином, беручи до уваги, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у поновленні заявнику строку для подачі скарги.

За таких обставин, зважаючи на те, що скарга подана заявником після закінчення процесуального строку встановленого законом і судом відмовлено в поновленні такого строку з огляду на відсутність поважних причин такого пропуску, суд дійшов до переконливого висновку про залишення скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 89, 126 - 127, 259 - 261, 353 - 354, 447 - 449 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №69950574 від 19 жовтня 2023 року.

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області - Приходько Альони Анатоліївни, заінтересована особа: Кредитна спілка "Самара" - залишити без розгляду та повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.А. Янжула.