Ухвала

від 11.12.2023 по справі 463/11321/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/11321/20

4-с/465/46/23

У Х В А Л А

судового засідання

11.12.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Лозинському Т-Р.А.

представника боржника ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),-

встановив:

Державне спеціалізоване підприємство «Об`єднання «Радон» звернулось до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Обґрунтовуючи скаргу зазначає, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №436/11321/20 за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов було задоволено. 25.04.2023 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист в частині негайного виконання, а саме поновлення на роботі та стягнення суми заробітної плати за один місяць. 28.04.2023 ДСП «Об`єднання Радон» подано апеляційну скаргу на рішення, ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.05.2023 відкрито апеляційне провадження щодо розгляду апеляційної скарги.

01.05.2023 року Голосіївським ВДВС м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме головним державним виконавцем Яковенко Т.І. відкрито виконавче провадження №71693720 з примусового виконання виконавчого листа №463/11321/20. ДСП «Об`єднання «Радон» вважало протиправними дії виконавця зі стягнення з підприємства суми заборгованості у розмірі 500422, 94 грн. За таких обставин ДСП «Об`єднання «Радон» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого листа Франківського районного суду м.Львова №463/11321/20, виданого 25.04.2023 року, таким що не підлягає виконанню повністю. За результатами розгляду заяви Франківським районним судом м. Львова 29.05.2023 року постановлена ухвала про часткове задоволення вимог, а саме зупинено виконання за виконавчим листом. Зазначена ухвала від 29.05.2023 року учасниками справи, у тому числі ДВС Голосіївського району, не оскаржувалась та набрала законної сили. 29.06.2023 року ДСП «Об`єднання «Радон» звернулось до ДВС Голосіївського району з заявою про прийняття такої ухвали від 29.05.2023 року до виконання. 15.08.2023 року засобами поштового зв`язку отриманий лист за підписом начальника ДВС Голосіївського району Менчинець Наталії про те, що ухвала суду від 29.05.2023 року винесена вже після закінчення виконавчого провадження, сама по собі є недоцільною, так як технічно неможливо її винести. Однак за наявності відповідного рішення суду державний виконавець зобов`язаний винести постанову про зупинення виконання. Просить скаргу задоволити.

12.09.2023 року державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яковенко Т.І. подано заперечення на скаргу, в яких вказує, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №71693720 з примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду міста Львова №463/11321/20 від 25.05.2023 року про стягнення з Державного спеціального підприємства «Об`єднання «РАДОН» на користь ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 року (день ухвалення судового рішення) у розмірі 500422,94 грн. 01.05.2023 до Відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, разом із оригіналом вищезазначеного виконавчого документа. Згідно матеріалів виконавчого провадження, виконавчий документ підлягав негайному виконанню, однак останній містив відмітку про набрання рішенням законної сили, згідно якого рішення набрало законної сили 30.03.2023 року. вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику до виконання за штрих кодом №0302212387947 рекомендованим листом та стягувачу до відома. Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, керуючись статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору та керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження. Того ж дня, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої скеровано автоматичним накладення електронно-цифрового підпису, зокрема, до АТ «КБ «Приватбанк» для належного виконання. 02.05.2023 державним виконавцем направлено на адресу АТ «КБ «Приватбанк» платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника. 11.05.2023 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти, достатні для погашення штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. 12.05.2023 державним виконавцем, зокрема, стягувачу перераховано кошти у розмірі 483110,12 грн. (згідно платіжної інструкції №1932 від 08.05.2023 боржник самостійно перерахував кошти у розмірі 17312,82 грн. за один місяць в частині негайного виконання); 50042,29 грн. перераховано виконавчого збору та 401,85 грн. перераховано витрат виконавчого провадження. Кошти у розмірі 17312,82 грн. перераховано боржнику на відповідний банківський рахунок, як надмірно стягнуті. Того ж дня, державним виконавцем, керуючись п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. А ні на момент відкриття виконавчого провадження, а ні на момент закінчення виконавчого провадження інформація щодо наявність апеляційного оскарження за вище вказаним рішенням суду згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, булавідсутня. Разом з тим, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №71693626 з примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду міста Львова №463/11320/20 від 25.05.2023 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника служби фізичного захисту в Державному спеціальному підприємстві «Львівський державний міжобласний комбінат» з 26.10.2020 року. Рішення набрало законної сили 30.03.2023, згідно відмітки на виконавчому документі(в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць-негайно до виконання). 01.05.2023 державним виконавцем, керуючись статтею 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено до виконання боржнику (штрих код №0302212387947) рекомендованим листом та стягувачу до відома, одночасно, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження. 01.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що на електронну адресу відділу надійшла копія наказу Державного спеціального підприємства «Об`єднання «РАДОН» від 06.04.2023 про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника служби фізичного захисту в Державному спеціальному підприємстві «Львівський державний міжобласний комбінат» з 26.10.2020 року. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2023 року визнано неправомірною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 01.05.2023 року. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2023 року визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2023 року. 03.07.2023 року направлено апеляційні скарги на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2023 року (скасування постанови про арешт коштів боржника) та ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2023 року(скасування постанови про закінчення виконавчого провадження).

28.09.2023 державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яковенко Т.І. надійшли пояснення з приводу скарги, в яких вказує, що в резулятивній частині виконавчого документу зазначено стягнути з Державного спеціального підприємства «Об`єднання «РАДОН» на користь ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 року у розмірі 500422,94 грн. В резулятивній частині відсутні відомості яку саме суму мали б стягнути , крім тієї яка зазначена. Перевіркою даних Єдиного реєстру судових рішень відкритих проваджень, окрім того , що підлягало виконанню не було та враховуючи те, що , виконавчий лист пред`явлений до виконання 01.05.2023 року та завершено 12.05.2023 року, однак в проміжок цього часу боржник не надавав відомості щодо оскарження рішення, що підлягало виконанню, а тому і виконавець не був обізнаний. Ухвала про відкриття апеляційного провадження на рішення, що підлягало виконанню надійшла до відділу вже після завершення виконавчого провадження, а саме: 29.06.2023 року. Згідно матеріалів виконавчого провадження, виконавчий документ підлягав негайному виконанню, однак останній містив відмітку про набрання рішенням законної сили 30.03.2023 року. Аналогічні клопотання подавались також 09.10.2023 року, 15.11.223 року, 27.11.2023 року, 05.12.2023 року.

Представник боржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі.

Представник Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Стягувач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вивчивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положеньстатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено,щорішеннямФранківського районного суду м. Львова від 0.03.2023 року у справі №463/11321/20 позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Скасовано наказ Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» №20 від 26 жовтня 2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_3 ». Визнано незаконним наказ Голови комісії з реорганізації Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 09.10.2020 року №18 "Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_2 ". Вирішено поновити ОСОБА_2 напосадіначальникаслужбифізичногозахистувДержавномуспеціалізованомупідприємстві«Львівськийдержавний міжобласнийспеціальнийкомбінат»з 26 жовтня 2020 року.СтягнутизДержавногоспеціалізованогопідприємства«Об`єднанняРадон» на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 ( день ухвалення судового рішення) у розмірі 500422(п`ятсоттисяччотириста двадцятьдвітисячі)гривень94 копійок.

На виконаннярішеннясуду25.04.2023рокуФранківськимрайонним судомм.Львовабуловидановиконавчий листпростягнення зДержавногоспеціалізованогопідприємства«Об`єднання«Радон» на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 ( день ухвалення судового рішення) у розмірі 500422(п`ятсоттисяччотириста двадцятьдвітисячі)гривень94 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

01.05.2023 року головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71693720.

17.05.2023 року ухвалою Львівського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у справі №463/11321/20 за апеляційною скаргою ДСП «Об`єднання Радон» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2023 року.

29.05.2023 року Франківським районним судом м. Львова постановлено ухвалу про зупинення виконання за виконавчим листом Франківського районного суду м.Львова №463/11321/20, який видано 25.04.2023 року на суму 500422 (п`ятсот тисяч чотириста двадцять дві тисячі) грн. 94 коп.

27.06.2023 року ДСП «Об`єднання Радон» звернулось до виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про прийняття до виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2023 року у справі №465/11321/20 (провадження №6/465/108/23) про зупинення виконання за виконавчим листом від 25.04.2023 року. Згідно вхідного штемпеля така з`ява отримання Відділом 28.06.2023 року.

Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 07.08.2023 року повідомив ДСП «Об`єднання Радон» про те, що 12.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі фактичного виконання рішення суду. Жодних виконавчих дій, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем вчинено не було, тому і ухвала про зупинення рішення є недоцільною, так як технічно неможливо її винести.

Франківським районним судом м. Львова 23.06.2023 року винесено ухвалу про визнаня неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №71693720.

Суд також зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 16.11.2023 року залишено без змін ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року (справа №463/11321/20, провадження №6/465/108/23).

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України встановлюється, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Пунктами 17 та 18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) передбачено, що за наявності обставин, передбаченихстаттею 34Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначенихЗаконом. Зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» виконавця.

Тобто виконання судового рішення є обов`язком державного виконавця в силу закону.

Відповідна постанова державного виконавця про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №71693720 винесена не була, а тому суд приходить до висновку, що державним виконавцем було допущено бездіяльність у даному виконавчому провадженні.

З приводу листа начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 07.08.2023 року про недоцільність ухвали суду, так як жодних дій після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем вчинено не було, суд зазначає наступне.

На думку суду, як неправомірну діяльність (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень треба, розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №464/5990/16-а.

Суд зазначає, що ДСП «Об`єднання Радон» 27.06.2023 року звернулось до виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про прийняття до виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2023 року у справі №465/11321/20 (провадження №6/465/108/23) про зупинення виконання за виконавчим листом від 25.04.2023 року. Згідно вхідного штемпеля така з`ява отримана Відділом 28.06.2023 року.

Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 07.08.2023 року повідомив ДСП «Об`єднання Радон» про те, що 12.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі фактичного виконання рішення суду. Жодних виконавчих дій, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем вчинено не було, тому і ухвала про зупинення рішення є недоцільною, так як технічно неможливо її винести.

Для визнання неправомірними дій (протиправною бездіяльності) недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Отже, суд не вбачає ознак неправомірності в діях начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчинець Наталії.

В силу частини другоїстатті 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного суд дійшов таких висновків, що державним виконавцем не було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим скарга ДСП «Об`єднання Радон» на бездіяльність державного виконавця підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,4,12,13,76-81,259-261,268,352-355,447-453 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон» на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задоволити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни у зв`язку з невиконанням дій по зупиненню виконавчого провадження №71693720 на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2023 про зупинення виконання за виконавчим листом Франківського районного суду м. Львова №463/11321/20, який видано 25.04.2023 року на суму 500422,94 грн.

Зобов`язати головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яковенко Тетяну Ігорівну зупинити виконання за виконавчим листом Франківського районного суду м. Львова №463/11321/20, який видано 25.04.2023 року на суму 500422,94 грн. та винести постанову про зупинення виконавчого провадження №71693720.

В іншій частині скарги - відмовити

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2023 року.

Суддя Ванівський Ю.М.