Постанова

від 05.12.2023 по справі 604/425/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/425/23Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/1002/23 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Жук В.М.

представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №604/425/23 за апеляційними скаргами Фермерського господарства Золотий жайвір на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення (винесені суддею Сташків Н.Б.) в справі за позовом Фермерського господарства Золотий жайвір до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Щедра Нива про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року фермерське господарство (далі ФГ) Золотий жайвір звернулось в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що між ФГ «Золотий жайвір» та ОСОБА_1 24 січня 2016 року був укладений договір оренди землі №022 строком на 7 років (кадастровий номер земельної ділянки 6124610500:01:002:0072).

Державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки була проведена 15 лютого 2016 року.

Протягом усього часу перебування земельної ділянки в оренді не було жодних претензій чи зауважень з боку орендодавця щодо неналежного виконання орендарем своїх обов`язків.

За місяць і 2 дні до закінчення строку договору позивач, дотримуючись вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», направив власнику земельної ділянки ОСОБА_1 лист-повідомлення від 13 січня 2023 року про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди. До листа було додано два примірники проекту договору оренди землі на новий строк.

Вказане повідомлення було вручено особисто відповідачу 16 січня 2023 року і жодних заперечень проти поновлення строку договору оренди на протязі місяця після закінчення дії договору від орендодавця не надходило, тому орендар продовжував користуватися земельною ділянкою та її не повертав.

Також зазначили, що 03 березня 2023 року ОСОБА_1 повідомлявся про те, що орендовану земельну ділянку до закінчення дії договору було засіяно сільгоспкультурами, а тому в силу п.21 договору повернення земельної ділянки повинно було б здійснитись протягом шести місяців після припинення строку дії договору.

Проте 24 березня 2023 року позивачем було виявлено, що земельна ділянка використовується ФГ Щедра нива без законних на те підстав, оскільки речове право на оренду землі, на той момент, за вказаним господарством зареєстрованим не було.

Позивач вважав, що ФГ «Золотий жайвір» як первинний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тому просив визнати укладеним договір оренди землі в запропонованій редакції на новий строк та визнати відсутнім право оренди в ФГ Щедра нива щодо земельної ділянки, площею 2,2166 га, за кадастровим номером 6124610500:01:002:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської об`єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ФГ Золотий жайвір в користь ФГ Щедра нива судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Скасовано заходи забезпечення позову.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ФГ Золотий жайвір про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі ФГ Золотий жайвір просить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, з посиланням на неповне з`ясування істотних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що висновок суду про те, що орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, суперечить нормам матеріального права, а також обставинам, які визнавались сторонами та були встановлені самим судом в оскаржуваному рішенні.

Звертає увагу на те, що згідно листів відповідачки, вона заперечувала проти продовження дії (поновлення) вже укладеного договору оренди земельної ділянки, проте позивач повідомляв її про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а тому посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність вільного волевиявлення власника щодо передачі земельної ділянки в оренду.

Вважає, що судом не було з`ясовано, які саме з запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідачку та чи повідомила вона позивача, які істотні умов будуть прийнятними для неї, а також не було встановлено чи укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Щедра нива містив кращі або ж рівні умови, ніж ті, що були запропоновані ФГ Золотий жайвір.

Також вважає, що рішення суду в частині стягнення з позивача на користь ФГ Щедрий дар витрат на правничу допомогу є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що докази на підтвердження понесених судових витрат, які були взяті судом до уваги, іншим учасникам заздалегідь не надсилались, а тому судом було порушено вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України та таке порушення порядку подання доказів, позбавило позивача права на подання своїх заперечень.

Звертає увагу, що на підтвердження судових витрат стороною відповідача було подано копію договору про надання юридичних послуг, укладеного між ТОВ Правник експерт та ФГ Щедра нива, акт приймання-передачі наданих послуг, складений між цими ж особами та копію квитанції про сплату коштів зазначеному товариству, проте представником відповідачів у даній справі був адвокат Хацкевич Р.М., який згідно ордеру здійснював свою адвокатську діяльність індивідуально та доказів на підтвердження оплати цьому адвокату, немає.

Зауважує, що представник позивача звертав увагу суду в судових дебатах на вищезазначені обставини, однак вказані посилання залишились поза увагою.

В апеляційній скарзі на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» просить її скасувати та здійснити новий розподіл судових витрат.

Посилається на суперечність висновків суду нормам процесуального права, оскільки питання розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги, при ухваленні судового рішення не вирішувалось, оскільки докази про такі витрати були поданими після його ухвалення, а тому суд повинен був винести додаткове рішення, а не ухвалу про відмову в прийняті додаткового рішення.

Від представника відповідачів адвоката Хацкевича Р.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення суду від 15 серпня 2023 року, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечує проти доводів апеляційної скарги, погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає, що надсилання орендодавцем листа з повідомленням про небажання продовжувати термін дії договору оренди є достатнім підтвердженням його відмови від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Також від представника відповідачів адвоката Хацкевича Р.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу на ухвалу суду від 06 вересня 2023 року, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вказує на те, що рішення суду було ухвалене 15 серпня 2023 року, а заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана 22 серпня 2023 року, тобто з порушенням строку, що передбачений п.8 ст. 141 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача - ФГ «Золотий жайвір» - адвокат Покотило Ю.В. апеляційні скарги в їх межах підтримав, посилаючись, на доводи викладені в них.

Представник відповідачів - ФГ Щедра нива та ОСОБА_2 - адвокат Хацкевич Р.М. проти доводів апеляційних скарг заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір» укладено договір оренди землі №022, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,2166 га, кадастровий номер 6124610500:01:002:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено Договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

19 лютого 2016 року внесено відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, згідно якого Орендар земельної ділянки площею 2,2166 га, кадастровий номер 6124610500:01:002:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області являється ФГ «Золотий жайвір».

13 січня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» за вих. №13/01/23-4 надіслало відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, а також два примірника проекту договору оренди землі №13\01\23-4 від 13.01.2023 року.

Згідно проекту договору оренди землі №13/01/23-4 від 13 січня 2023 року вбачається, що Орендар ФГ «Золотий жайвір» пропонує Орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір оренди на строк 10 років з орендною платою в розмірі не менше 3-х відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3188,64 грн. або в натуральній формі продукцією.

03 березня 2023 року ФГ «Золотий жайвір» на адресу Орендодавця надіслано повідомлення про продовження терміну з оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ «Золотий жайвір» посилаються на те, що п.21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Повідомляли, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ «Про оренду землі». Крім того з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та трудових спорів про стягнення спричинених збитків розміру вартості урожаю, який має бути зібраний.

02 січня 2023 року від ОСОБА_1 на адресу ФГ «Золотий жайвір» надіслано лист-повідомлення згідно якого відповідач повідомив позивача що не бажає поновлювати дію договору і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. У зв`язку з чим просить утриматись від дій, які б перешкодили відразу після закінчення строку дії договору використовувати земельну ділянку. Фактичне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору трактуватиметься як самовільне заволодіння земельною ділянкою. Вказаний лист-повідомлення надіслано цінним листом на офіційну адресу ФГ «Золотий жайвір» однак був повернутий у зв`язку з тим що адресат відсутній за вказаною адресою.

27 січня 2023 року ОСОБА_1 надіслав на офіційну адресу ФГ «Золотий жайвір» лист-повідомлення, в якому повторно зазначив, що не бажає поновлювати дію договору і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Пропозицію щодо укладення проекту договору оренди на новий строк не приймає. Вказаний лист-повідомлення надіслано цінним листом на офіційну адресу ФГ «Золотий жайвір» однак був повернутий у зв`язку з тим що адресат відсутній за вказаною адресою.

09 лютого 2023 року ОСОБА_1 знову повідомив ФГ «Золотий жайвір» про небажання поновлювати дію Договору оренди землі на новий строк і про неприйняття пропозиції ФГ «Золотий жайвір». Вказаний рекомендований лист отримано позивачем 22 лютого 2023 року.

14 березня 2023 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ФГ «Золотий жайвір» лист у якому вказав, що листами від 02 січня 2023 року, 18 січня 2023 року, 09 лютого 2023 року неодноразово повідомляв про небажання поновлювати дію договору оренди землі. Крім того позивач ФГ «Золотий жайвір» повідомив, що являється власником посівів та врожаю які зростають на його земельній ділянці. Проте, 09 березня 2023 року перебуваючи на своїй земельній ділянці не виявила жодних ознак посівів чи врожаю які б на них зростали. З огляду на вищенаведене просила у 10-денний термін з дня отримання даного листа повідомити коли і які культури було посіяно на даній земельній ділянці, документальні докази таких дій. В інакшому випадку буде розцінювати лист як такий, що вводить в оману, а поведінку недобросовісною. Вказаний лист отримано позивачем 24 березня 2023 року.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав, право оренди земельної ділянки площею 2,2166 га, кадастровий номер 6124610500:01:002:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області припинено орендарем ФГ «Золотий жайвір» 17 березня 2023 року.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 листами від 02 січня 2023 року, 18 січня 2023 року, 09 лютого 2023 року, які були направлені за офіційним місцезнаходження юридичної особи ФГ «Золотий жайвір» - Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 11, неодноразово повідомляв позивача про небажання поновлювати дію договору оренди землі.

У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа № 272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє, у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися своєю землею, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір».

Під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення переважного права ФГ Золотий жайвір, оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з ФГ Золотий жайвір.

Більше того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ФГ Золотий жайвір, ОСОБА_1 розпорядився належною йому земельною ділянкою на власний розсуд, передавши її в оренду ФГ Щедра нива.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно листів відповідача, він заперечував проти продовження дії (поновлення) вже укладеного договору оренди земельної ділянки, проте позивач повідомляв його про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, на увагу не заслуговують, оскільки мають ознаки надмірного формалізму та не спростовують факту відсутності волевиявлення у ОСОБА_1 щодо пролонгації договірних відносин із позивачем у будь-якій формі.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що судом не було з`ясовано, які саме з запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідача та чи повідомив він позивача, які істотні умови будуть прийнятними для нього, а також не було встановлено чи укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Щедра нива містив кращі або ж рівні умови, ніж ті, що були запропоновані ФГ Золотий жайвір, оскільки первинним пріоритетом у даній справі є саме встановлення волевиявлення власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження своєю землею, який вирішив не продовжувати договірні відносини із позивачем та повідомив його про це у визначений законом та договором строк.

Посилання суду в мотивувальній частині рішення на те, що: орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, з урахуванням встановлених судом обставин та мотивів з яких виходив місцевий суд, з якими погодився суд апеляційної інстанції, не дає підстав ані для скасування рішення суду першої інстанції, ані для зміни його мотивувальної частині, оскільки жодним чином не впливає на правильність по суті даного рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат Хацкевич Р.М. надав суду копію Договору про надання юридичних послуг №20/04/02, укладеного 20 квітня 2023 року між ТОВ «Правник експерт» та ФГ Щедра нива, акт приймання-передачі наданих послуг від 30 травня 2023 року, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 10 000 гривень за консультації з питань застосування законодавства, складання процесуальних документів, написання відзиву та клопотань.

ФГ Щедра нива сплачено по договору гонорар у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2808 від 30 травня 2023 року.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, а тому підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ФГ Щедра нива.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які письмові клопотання чи заперечення щодо заявленої адвокатом Хацкевичем Р.М. суми витрат на правничу допомогу, в тому числі в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що подані адвокатом Хацкевичем Р.М. докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу сторонам не надсилались, є необґрунтованими, оскільки обов`язок щодо надсилання іншим учасникам справи таких доказів передбачений в тому випадку, коли сторона по справі подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв, а не правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо подання доказів.

До такого висновку дійшов 12 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 626/133/21.

Доводи апеляційної скарги про неналежність поданих адвокатом доказів витрат на правничу допомогу також є безпідставними, оскільки згідно з ордеру на надання правничої допомоги ФГ Щедра нива від 01 травня 2023 року вбачається, що адвокатом Хацкевич Р.М. такі послуг надавались.

При цьому колегія суддів вважає, що сплата коштів за надання професійної правничої допомогу саме ТОВ «Правник експерт», а не безпосередньо адвокату Хацкевичу Р.М., не свідчить про неналежність поданих останнім доказів.

Більше того, до відзиву на апеляційну скаргу представником відповідачів було надано копію наказу №4-К, виданого керівником ТОВ Правник експерт від 03 березня 2020 року, згідно якого ОСОБА_3 прийнятий на роботу з 04 березня 2020 року на посаду юриста і відповідно перебуває з даним товариством в трудових відносинах та виконує свої обов`язки на підставі наданого суду договору про надання правової допомоги і ордера, що узгоджується з рішенням №98 від 15.10.2020 року Ради адвокатів України Про затвердження роз`яснення щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності та судовою практикою (постанова ВС від 02.07.2020 року у справі №520/11557/18).

Таким чином, виходячи із наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм вірну оцінку, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо стягнення з позивача ФГ «Золотий жайвір» витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Щодо ухвали Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року колегія суддів зазначає наступне.

18 серпня 2023 року представник позивача звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив долучити до матеріалів справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки робив відповідну заяву про це до закінчення судових дебатів та вирішити питання про судові витрати.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було долучено копію договору про надання правової допомоги від 21 грудня 2017 року, копію додатку №17/03/23-1 від 17 березня 2023 до договору, квитанцію до прибуткового касового ордера №16/08/23-1 від 16.08.2023 року, акт виконаних робіт від 16 серпня 2023 року та докази направлення копії заяви з додатками іншим учасникам справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана 22 серпня 2023 року, тобто з пропущенням строку, передбаченого п.8 ст. 141 ЦПК України та судом у рішенні було вирішено питання про стягнення саме з позивача в користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу і відповідно відсутні підстави для стягнення судових витрат в користь позивача.

З вказаними висновками колегія суддів не погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення разом з додатками була здана у відділення поштового зв`язку 18 вересня 2023, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (Т.1, а.с.168), тобто без пропуску строку, передбаченого п.8 ст. 141 ЦПК України.

Крім цього, рішенням суду від 15 серпня 2023 року вирішувалось питання судових витрат тільки щодо понесених витрат на правову допомогу ФГ Щедра нива, однак питання щодо понесених витрат пов`язаних із професійною правничою допомогою ФГ Золотий жайвір не вирішувалось.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що були наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом першої інстанції не вирішено питання про судові витрати, які понесені позивачем і докази про які були подані адвокатом Покотило Ю.В. протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті, про що він зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.

Відтак апеляційна скарга ФГ "Золотий жайвір" на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи за заявою представника позивача про ухвалення додаткового рішення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача Хацкевич Р.М. подав до суду апеляційної інстанції клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить стягнути з позивача на користь відповідача ФГ Щедра нива витрати пов`язані з наданням правової допомоги, у зв`язку із розглядом справи в апеляційному порядку у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат Хацкевич Р.М. надав суду копію ордера від 27 жовтня 2023 року на надання правничої допомоги ФГ Щедра нива на підставі договору про надання правової допомоги №20/04/02 від 20 квітня 2023 року, укладеного між ТОВ Правник експерт та ФГ Щедра нива, копію договору про надання юридичних послуг №20/04/02 від 20 квітня 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 27 листопада 2023 року, згідно якого виконавцем (ТОВ Правник експерт) були надані такі послуги: консультації з питань застосування, земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства в суді апеляційної інстанції, складання процесуальних документів, написання відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання, на суму 8 000 грн.

ФГ Щедра нива сплачено по договору гонорар у розмірі 40 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3664 від 23 листопада 2023 року.

Представником позивача не заявлялося будь-яких письмових клопотань чи заперечень про зменшення заявленої адвокатом Хацкевичем Р.М. суми понесених витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, лише заперечувався сам факт надання такої допомоги адвокатом, оскільки договір укладений з ТОВ «Правник експерт» (таким посиланням представника позивача, як необґрунтованим, за аналогічних обставин при вирішенні питання законності розподілу судових витрат судом першої інстанції, надавалась правова оцінка судом апеляційної інстанції у вищенаведених мотивах).

Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 8000 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою під час розгляду апеляційної скарги позивача судом апеляційної інстанції.

Таким чином, з позивача на користь відповідача ФГ Щедра нива слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 грн.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 374, 367, 375, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року задовольнити частково.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року скасувати.

Справу в цій частині направити для продовження розгляду до Підволочиського районного суду Тернопільської області.

Стягнути з Фермерського господарства "Золотий жайвір" (вул. Запорізька, 11 м. Волочиськ Хмельницька область, Код ЄДРПОУ 35578504) на користь Фермерського господарства Щедра нива (с. Городниця Тернопільський район Тернопільська область, Код ЄДРПОУ 34040727) 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2023 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.