Ухвала

від 07.12.2023 по справі 906/437/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"07" грудня 2023 р. Справа № 906/437/21.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши скаргу виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури на рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 у справі

за позовом: Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1.Бердичівської районної ради; 2. Бердичівської міської ради

до: 1. ОСОБА_1 ;

2. Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства Бердичівської районної ради Житомирської області

про скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування державної реєстрації, повернення майна та визнання недійсними результатів електронного аукціону, оформлених протоколом №UA-PS-2020-09-25-000211-3 (згідно із заявою про зміну предмета позову від 11.02.2022 №50-90-557вих-22),

учасники виконавчого провадження в судове засідання не з`явилися,

за участю прокурора Зименко Л.О., службове посвідчення №071191.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.09.2022 позов керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської районної ради та Бердичівської міської ради до ОСОБА_1 та Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства Бердичівської районної ради Житомирської області задоволено у повному обсязі:

- визнано недiйсним та скасовано рішення ceciї Бердичівської районної ради Житомирської області вiд 26.06.2020 №592 «Про приватизацію нежитлових будівель»;

- визнано недiйсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель вiд 09.11.2020;

- зобов`язано ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади с.Скраглівка в особi Бердичівської міської ради нежитловi будiвлi: лiт А-1 загальною площею 102,5 кв.м, лiт Б-1 загальною площею 19,6 кв.м, якi знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасовано державну реєстрацію права приватної власностi за ОСОБА_1 (номер запису про право власностi: НОМЕР_1 ) на нежитловi будiвлi: лiт А-1 загальною площею 102,5 кв.м, лiт Б-1 загальною площею 19,6 кв.м, якi знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2226052418208;

- визнано недiйсними результати електронного аукцiону оформлені протоколом про результати електронного аукцiону №UА-РS-2020-09-25- 000211-3, затверджені наказом Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства Бердичівської районної ради вiд 19.10.2020 №32-о;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 5780,50 грн судового збору;

- стягнуто з Районного малого комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства Бердичівської районної ради Житомирської області на користь Житомирської обласної прокуратури 5780,50 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 15.09.2022 у справі № 906/437/21 залишено без змін.

26.06.2023 на примусове виконання вказаних судових рішень видано накази.

31.07.2023 до суду від Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із супровідним листом від 25.07.2023 №15 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №72284417 від 25.07.2023 з примусового виконання наказу №906/437/21, виданого 26.06.2023 Господарським судом Житомирської області.

04.08.2023 до суду від Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із супровідним листом від 14.07.2023 №73613 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №72213115 від 14.07.2023 з примусового виконання наказу №906/437/21, виданого 26.06.2023 Господарським судом Житомирської області.

31.10.2023 до суду від Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із супровідним листом від 18.10.2023 №97847 надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №72673042 від 18.10.2023 з примусового виконання наказу №906/437/21, виданого 26.06.2023 Господарським судом Житомирської області.

14.11.2023 на поштову адресу суду від виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури надійшла скарга на рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23, згідно з якою останній просить суд визнати неправомірною і скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо закінчення виконавчого провадження №72673042 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади с. Скраглівка в особі Бердичівської міської ради нежитлові будівлі: літ А-1 загальною площею 102,5 кв.м, літ Б-1 загальною площею 19,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана скарга мотивована тим, що державним виконавцем в порушення вимог п.11 ч.1 ст.39, ст.40, абз.З ч.З ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, не обґрунтовано, чому саме неможливо виконати рішення суду у справі №906/437/21 без участі боржника та яка безпосередньо участь боржника необхідна при примусовому виконанні рішення про повернення у комунальну власність нежитлових будівель, з матеріалів провадження не вбачається, яким чином відсутність боржника при проведенні виконавчих дій у даному випадку впливає на неможливість його виконання, у зв`язку з чим Бердичівська міська рада не може реалізувати свої права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном.

Ухвалою суду від 15.11.2023 скаргу від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.11.2023.

Ухвалою суду від 24.11.2023 відкладено розгляд скарги від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 на 07.12.2023 за клопотанням представника боржника.

Учасники виконавчого провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно та належним чином.

06.12.2023 до суду від представника боржника надійшло клопотання від 06.12.2023, у якому останній просив проводити судове засідання 07.12.2023 без його участі, скаргу прокурора підтримав, просив її задовольнити.

Розглянувши скаргу виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури на рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 та дослідивши її матеріали, суд зазначає таке.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.1 ст.129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у п.7 ч.3 ст.2 ГПК України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні "Горнсбі проти Греції" ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі "Глоба проти України" ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов?язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (також рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України").

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається зі змісту скарги та її матеріалів, 05.09.2023 головним державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яременко В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72673042 з примусового виконання наказу №906/437/21, виданого 26.06.2023 Господарським судом Житомирської області, про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади в особі Бердичівської міської ради нежитлові будівлі.

У ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що станом на 28.09.2023 боржником рішення суду не виконано, приміщення до комунальної власності не повернуто, про що складено відповідний акт від 28.09.2023.

У зв`язку з цим 28.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700,00 грн, ОСОБА_1 попереджено про кримінальну відповідальність і зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

У подальшому 17.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 3400,00 грн. Відповідно до п.2 цієї постанови, ОСОБА_1 попереджено про кримінальну відповідальність і зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

18.10.2023 державним виконавцем до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області направлене повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.

18.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72673042 з посиланням на те, що боржник рішення не виконав, дане рішення не може бути виконано без участі боржника, повернення можливе за актом приймання-передачі.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено ст.63 Закону №1404-VIII.

Так, згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).

Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, відповідно до положень наведеної норми, повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (постанова Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

В обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII, виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII). Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом №1404-VIII заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.

При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Схожі висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №607/2547/20.

Разом із цим судове рішення про зобов`язання передати предмети може бути виконано також у порядку, передбаченому ст.10 і ст.60 Закону №1404-VIII, а також положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція).

Згідно з п.3 ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII, одним із заходів примусового виконання рішення є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Частиною 1 ст.60 Закону №1404-VIII передбачено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до п.п.23-25 розд.VIII Інструкції, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження. У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з`явиться на виконання без поважних причин. Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Аналіз наведених положень Закону №1404-VIII та Інструкції дозволяє дійти висновку, що судове рішення про передачу предметів може бути виконано без участі боржника, зокрема, шляхом вилучення предмета, зазначеного у виконавчому документі, і передачі його стягувачу або його представнику в присутності двох понятих, про що складається відповідний акт.

Отже та обставина, що саме боржник відповідно до вказаного судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод в його виконанні (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №916/4106/14, від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

Суд звертається до висновків, викладених у постанові від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, у якій Верховний Суд визнав непереконливими та необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неможливості виконання рішення суду у даній справі без вчинення саме боржником певних дій з посиланням на порядок і спосіб, визначені при задоволенні позовних вимог в повному обсязі в редакції позивача, який самостійно зазначив предмет позову саме таким чином, оскільки неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що таке виконання має бути нерозривно пов`язане з особою боржника, тобто відповідні дії, вчинити які зобов`язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником.

Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки Касаційний господарський суд у складі колегії суддів Верховного Суду виклав у постанові від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та постанові від 25.09.2020 у справі №924/315/17.

Таким чином суд приходить до висновку, що та обставина, що саме ОСОБА_1 за рішенням господарського суду зобов`язаний передати у комунальну власність територіальної громади в особі Бердичівської міської ради нежитлові будівлі не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення боржником воно не може бути виконано без його участі, хоч судове рішення і зобов`язує саме ОСОБА_1 вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з його особою та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, постанова головного державного виконавця Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження №72673042 від 18.10.2023 є неправомірною і підлягає скасуванню, а скарга виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури на рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 233-235, 342, 343 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури на рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2023 №50-90-5202вих-23 задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати неправомірною і скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо закінчення виконавчого провадження №72673042 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади с. Скраглівка в особі Бердичівської міської ради нежитлові будівлі: літ А-1 загальною площею 102,5 кв.м, літ Б-1 загальною площею 19,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12.12.2023.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - Бердичівська окружна прокуратура (рек.) та на ел.пошту: prokberd@ukr.net;

3 - Житомирська обласна прокуратура (ЄСІТС);

4 - Бердичівська міська рада (ЄСІТС);

6 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 (рек.) та на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

7 - Бердичівський відділ ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄСІТС).