Рішення

від 12.12.2023 по справі 907/940/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/940/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ - 21560766, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком", м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспін", код ЄДРПОУ - 43106526, Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, проспект Курортний, буд. 21

про стягнення 300 126,56 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспін" про стягнення 300 126,56 грн заборгованості за використання електричної енергії. Позов заявлено з посиланням на статті 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 13.10.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін як малозначного спору, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 4501,90 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аспін», користуючись належними АТ «Укртелеком» приміщеннями, які передані у користування відповідачу на підставі договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-223/21 від 01.11.2021 року, не відшкодувало вартість використаної електричної енергії у розмірі 300 126,56 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

Заперечення відповідача

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено з матеріалів справи, між акціонерним товариством "Укртелеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аспін" було укладено договір оренди комерційної нерухомості №21Е000-223/21 від 01 листопада 2021 року.

За умовами договору, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, вул. б/н, загальною площею 864.9 м.кв., для використання у якості бази відпочинку.

Згідно п. 2.4. договору оренди, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у т.ч. при достроковому припиненні договору).

Договір оренди набрав чинності після його підписання сторонами і діяв до 31.12.2021 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір автоматичній пролонгації не підлягає і може бути продовжений лише у випадку досягнення між сторонами письмової згоди про це.

У випадку не передачі орендарем орендодавцю орендованого майна в день закінчення строку дії договору або достроково припинення дії цього договору, або відмови орендаря підписати акт приймання-передачі про повернення орендованого майна з оренди - орендодавець має право звільнити орендоване майно від майна (обладнання) орендаря, що знаходиться в ньому.

Згідно п. 3.4. договору оренди, Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання Орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін; тарифів на комунальні послуги. Про зміни у платі з утримання Орендованого майна Орендодавець інформує Орендаря шляхом надсилання чергового рахунку-акту, у якому відображені такі зміни.

Згідно п. 3.5. договору оренди, відшкодування Орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається Орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо Орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем окремого договору з постачальником електроенергії.

Позивач зазначає, що відповідач, порушуючи умови договору (зокрема п.2.4), після закінчення терміну дії договору (31 грудня 2021 року) не повернув власнику вказані приміщення і продовжував користуватись майном АТ «Укртелеком».

Спір про повернення вбудованих приміщень загальною площею 864,90 м2 в будівлі за адресою Мукачівський район, с. Карпати шляхом підписання акту приймання-передавання вирішено в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.05 2023 по справі №907/188/23 позов задоволено повністю. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Аспін" повернути Акціонерному товариству "Укртелеком" вбудовані приміщення загальною площею 864.90 кв.м. в будівлі за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Карпати, шляхом підписання акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.

Згідно з п. 3.5 договору, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю вартість використаної електроенергії. Однак, як зазначає позивач, починаючи з листопада 2021 року платежі за використану електроенергію проводились орендарем не в повному обсязі. За період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року відповідачем використано електроенергії на суму 456 126,56 грн, а оплачено 156 000,00 грн.

Враховуючи положення п.11.1 договору про те, що його умови діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та вказаного вище п.3.5 договору, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 300 126,56 грн, сплачених власником майна енергопостачальнику.

З матеріалів справи встановлено, що 19.08.22 надіслана претензія №31-Вих-цС-46С000-2022 від 18.08.22, до якої додано проект акту звірки станом на день надання претензії та дублікати рахунків.

Відповідь на претензію не надійшла, заборгованість не оплачена, що стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між акціонерним товариством "Укртелеком" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аспін" було укладено договір оренди комерційної нерухомості №21Е000-223/21 від 01 листопада 2021 року.

Договір №21Е000-223/21 від 01 листопада 2021 року підписаний повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками юридичних осіб. Вказаний правочин не має ознак договору, недійсність якого прямо встановлена законом. Відомості про визнання його недійсним у суду відсутні.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2023 по справі №907/188/23, зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Аспін" повернути Акціонерному товариству "Укртелеком" вбудовані приміщення загальною площею 864.90 кв.м. в будівлі за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Карпати, шляхом підписання акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.

Суд констатує, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2023 по справі №907/188/23, яке набрало законної сили, є преюдиційним, відтак обставини, що ним встановлені, не підлягають окремому доказуванню у даній справі.

Згідно п. 3.5. договору оренди, відшкодування Орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається Орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо Орендарем за попереднім узгодженням з Орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем окремого договору з постачальником електроенергії.

Отже, враховуючи положення п.11.1 договору про те, що його умови діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та вказаного вище п.3.5 договору, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 300 126,56 грн, сплачених власником майна енергопостачальнику. Судом враховано, що за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року відповідачем використано електроенергії на суму 456 126,56 грн, а оплачено 156 000,00 грн.

Заперечень щодо наявності заборгованості відповідачем до суду не було надано.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 300 126,56 грн за використання електричної енергії.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 300 126,56 грн підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 4501,90 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аспін", код ЄДРПОУ - 43106526, Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, проспект Курортний, буд. 21 на користь акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ - 21560766, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком", м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4 заборгованість у розмірі 300 126,56 грн (триста тисяч сто двадцять шість гривень 56 коп.) за використання електричної енергії, а також 4 501,90 грн (чотири тисячі п`ятсот одну гривню 90 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 12.12.2023

Суддя Андрейчук Л.В.