Ухвала

від 12.12.2023 по справі 907/1044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" грудня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/1044/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна" б/н від 05.12.2023

про відвід судді

у справі №1044/23

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ, в особі Філії "Мукачівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна", с. Драчино Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 184 124,78 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Мукачівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна" 184 124,78 грн заборгованості за поставлені пиломатеріали, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договорів про купівлю-продаж товару № 32 від 13.01.2020 року, №280 від 22.09.2021 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1044/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

08 грудня 2023 року на поштову адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна" № б/н від 05.12.2023 про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23.

Заява про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23 обґрунтовується відповідачем тим, що в 2023 році на розгляді цього ж судді перебувала аналогічна справа між тими ж сторонами з того ж предмету спору. Таким чином, заявник вказує підставою відводу судді порушення при авторозподілі справ між суддями.

Заявник зазначає, що 08.06.2023 згідно автоматичного розподілу справ судді Лучку Р.М. на розгляд було передано справу №907/521/23 в якій за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу, поданої Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Мукачівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Судовим наказом від 15.06.2023 року наказано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна" на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 126 755,96 грн. заборгованості за поставлений товар, відповідно до Договору купівлі-продажу товару № 32 від 13.01.2020.

За наведених обставин, на думку заявника, допущено порушення при авторозподілі справ між суддями, що призвело до повторного призначення судді в розгляді справи з аналогічним предметом і аналогічних підстав, і між тими ж сторонами, яка перебувала на розгляді цього ж судді.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається із поданої відповідачем заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи № 907/1044/23, така не містить доказів, які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді, що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов`язок доведення тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підставою для подання відповідачем заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи № 907/1044/23 фактично є рішення судді в іншій справі - №907/521/23, що за імперативними приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.

Крім того, відповідно до розділу ІІ ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Оцінка складом суду доказів у справі не може вважатися обставиною, яка дає підстави для сумніву в об`єктивності або неупередженості судді чи побоювань у наперед сформованому висновку суду щодо вирішення даної справи, позаяк оцінка наявних в матеріалах справи доказів за приписами ст. 86 ГПК України здійснюється судом в кожному випадку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка судом доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємозв`язку у своїй сукупності здійснюється в кожній справі з урахуванням предмету та підстав заявлених суду позовних вимог та, відповідно, обставин, які підлягають встановленню судом відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, за якими при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З урахуванням наведеного, необґрунтованими та такими, що випливають з хибного розуміння відповідачем процесуальних норм є зазначені у відводі від 05.12.2023 сумніву у об`єктивності та неупередженості судді з посиланням на ту обставину, що суддя Лучко Р.М., розглядаючи в порядку наказного провадження справу №907/521/23, вже надав оцінку доказам, які наявні у справі №907/1044/23, позаяк жодної оцінки доказам у справі під час розгляду справи в порядку наказного провадження не надається та суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до п. 57 та п.58 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Не розподіляються конкретному судді судові справи, що надійшли:

за два місяці до закінчення строку повноважень судді;

за чотирнадцять днів, якщо іншого терміну не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше ніж чотирнадцять календарних днів);

за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше ніж чотирнадцять календарних днів;

у період відпустки судді;

за один робочий день до відрядження (за три робочих дні, якщо тривалість відрядження становить більше ніж сім календарних днів) та у дні перебування судді у відрядженні;

під час тимчасової непрацездатності судді;

за один робочий день до направлення судді на підготовку для підтримання кваліфікації до Національної школи суддів України, навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у дні проходження суддею підготовки для підтримання кваліфікації, періодичного навчання з метою підвищення рівня кваліфікації в Національній школі суддів України, навчання, підвищення кваліфікації, під час участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

за відсутності у судді допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи;

в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

З огляду на викладене, автоматизований розподіл справи № 907/1044/23 здійснювався на підставі Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 справу передано на розгляд судді Лучку Р.М.

Крім того, суд зауважує, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Отже, у відводі судді заявник має конкретизувати фактичні обставини (з наданням конкретних доказів), які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Газета Україна-центр" проти України" наголошував, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Таким чином, суд констатує, що наведені заявником підстави відводу судді не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, не узгоджуються із підставами, наведеними у ст. 35 ГПК України. У зазначеній нормі закону визначено перелік підстав для відводу судді, зокрема, що суддя не може брати участь в розгляді справи, якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді об`єктивно відсутні та такі й не зазначені заявником в заяві про відвід судді, а обставини з якими відповідач пов`язує необхідність відводу судді ґрунтуються виключно на наявності рішення (судового наказу) судді Лучка Р.М. в справі №907/521/23, що за змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладені положення чинного господарського процесуального законодавства приходжу до висновку про необґрунтованість відводу судді Лучка Р.М., заявленого відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мате-Україна".

Відповідно до приписів ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).

Отже, суд зазначає, що за суб`єктивним критерієм суддя Лучко Р.М. у даній справі за участю заявника є суб`єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, відносин, які могли-би завадити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, у справі №907/1044/23, не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.

Щодо об`єктивного критерію, слід зазначити, що суддею Лучко Р.М. тільки 15.11.2023 прийнято справу до провадження та заявником одразу ж заявленому судді відвід, що за об`єктивним критерієм виключає навіть ймовірну наявність сумнівів в безсторонності судді щодо розгляду вказаної господарської справи, позаяк окрім прийняття справи до провадження судом ще жодні процесуальні дії у даній справі суддею не вживалися.

Оцінивши зазначені вище доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність об`єктивних або суб`єктивних підстав передбачених ст. 35 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у контексті об`єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Отже враховуючи, що заявлений відвід судді Лучку Р.М. суд вважає необґрунтованим, то на виконання приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання об`єктивного критерію, зокрема, чи можна вважати заявлені позивачем аргументи щодо недовіри до судді Лучка Р.М. об`єктивно обґрунтованими має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №907/1044/23 вважати необґрунтованим.

2. Звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви відповідача від 05.12.2023 про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №907/1044/23 в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано суддею 12 грудня 2023 року.

Суддя Р.М. Лучко