Постанова

від 04.06.2024 по справі 907/1044/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. Справа №907/1044/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіМалех І.Б.,

Зварич О.В.,

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна б/н від 19.03.2024 (вх. №01-05/858/24 від 25.03.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 (повний текст рішення складено 01.03.2024)

у справі № 907/1044/23 (суддя Лучко Р.М.)

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Київ, в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна, с. Драчино Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 184 124,78 грн

В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна про стягнення з 184 124,78 грн заборгованості за поставлені пиломатеріали.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання з оплати вартості за поставлений товар (пиломатеріали) за договорами про купівлю-продаж товару №32 від 13.01.2020 року, №280 від 22.09.2021 року та у відповідності до товарно-транспортних накладних №00125 від 13.08.2021, №00129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 184 124,78 грн.

Після подання позовної заяви відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманих від позивача пиломатеріалів на суму 9500,00 грн, які зараховані в погашення заборгованості ТОВ Мате-Україна за договором №32 від 13.01.2020.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 у справі №907/1044/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ Мате-Україна на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України 174 624,78 грн заборгованості та 2761,87 грн в повернення сплаченого судового збору. В частині позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про стягнення з ТзОВ Мате-Україна 9500,00 грн заборгованості закрито провадження у справі за відсутності предмета спору.

Рішення суду обгрунтовано тим, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Мате-Україна подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що судом невірно встановлено факт правонаступництва позивача по справі та наявність заборгованості у зв`язку із зарахуванням позивачем по справі оплат в рахунок попередньої заборгованості.

ТзОВ Мате-Україна також стверджує, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в заяві про відвід судді Лучко Р.М.

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що воно прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна б/н від 19.03.2024 (вх. №01-05/858/24 від 25.03.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 у справі №907/1044/23, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

13 січня 2020 року між Державним підприємством Мукачівське лісове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Мате-Україна укладено договір №32 про купівлюпродаж товару (надалі договір №32).

За умовами п.п. 1.1., 1.2. договору №32 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві пиломатеріали необрізні, обрізні, бук (товар), що визначений у цьому договорі, вільний від прав і претензій третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору №32 покупець приймає товар по кількості і якості на складі продавця. Одиниця виміру товару: метри кубічні. Загальна кількість товару: 100 м.куб.

Згідно п. 3.1. договору №32 ціна за одиницю товару визначається відповідно до прикладеної специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

В додатку №1 до договору №32 сторонами визначено перелік, кількість та ціну придбаних покупцем пиломатеріалів.

Передача (прийом-передача) товару здійснюється на складі продавця за супровідними документами (п. 5.1. договору №32).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору №32 сторонами обумовлено, що оплата за товар здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця або по взаєморозрахунку. Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 100% від вартості партії сировини, яка готується на відгрузку.

На виконання умов договору №32 продавцем згідно з товарно-транспортними накладними №00006 від 22.01.2020 (на суму 22 104,50 грн), №00007 від 22.01.2020 (на суму 22 460,84 грн), №00011 від 27.01.2020 (на суму 24 190,97 грн), №00013 від 29.01.2020 (на суму 23 605,96 грн), №00018 від 18.02.2020 (на суму 21 982,85 грн), №00025 від 10.03.2020 (на суму 21 822,05 грн), №00030 від 13.03.2020 (на суму 21 630,59 грн), №00081 від 10.06.2020 (на суму 19 034,40 грн), №00084 від 11.06.2020 (на суму 19 423,80 грн) передано, а покупцем прийнято товар (пиломатеріали) на загальну суму 196 255,96 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них.

Відповідачем-апелянтом вказані обставини визнаються.

20 вересня 2021 року між Державним підприємством Мукачівське лісове господарство та Товариством з обмеженою відповідальністю Мате-Україна укладено договір №280 про купівлюпродаж товару (надалі договір №280).

За умовами п.п. 1.1., 1.2. договору №280 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві пиломатеріали необрізні, обрізні, бук, заготовка букова, пиломатеріали необрізний дуб (товар), що визначений у цьому договорі, вільний від прав і претензій третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору №280 покупець приймає товар по кількості і якості на складі продавця. Одиниця виміру товару: метри кубічні. Загальна кількість товару: 100 м.куб.

Згідно п. 3.1. договору №280 ціна за одиницю товару визначається відповідно до прикладеної специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

В додатку №1 до договору №280 сторонами визначено перелік, кількість та ціну придбаних покупцем пиломатеріалів.

Передача (прийом-передача) товару здійснюється на складі продавця за супровідними документами (п. 5.1. договору №280).

Положеннями п.п. 4.1., 4.2. договору №280 сторонами обумовлено, що оплата за товар здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця або по взаєморозрахунку. Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 100% від вартості партії сировини, яка готується на відгрузку.

На виконання умов договору №280 продавцем згідно з товарно-транспортними накладними №00158 від 23.09.2021 (на суму 27 342,00 грн), №00172 від 01.10.2021 (на суму 34 452,60 грн), №00185 від 25.10.2021 (на суму 13 020,00 грн), №00248 від 25.11.2021 (на суму 26 040,30 грн) передано, а покупцем прийнято товар (пиломатеріали) на загальну суму 100 854,90 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них.

Вказані обставини отримання товару скаржником не заперечуються.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що на підставі усної домовленості сторін та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021 (на суму 6300,00 грн), №0129 від 17.08.2021 (на суму 6300,00 грн), №00144 від 10.09.2021 (на суму 5856,00 грн) специфікацій до зазначених накладних Державним підприємством Мукачівське лісове господарство передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Мате-Україна прийнято товар пиломатеріали на загальну суму 18 456,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них та визнається скаржником.

Загальна вартість поставленого продавцем відповідачу за договорами №32, №280 та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 товару становить 315 566,86 грн, що не заперечується відповідачем-апелянтом.

За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов`язання з оплати вартості переданого йому товару за договорами №32, №280 та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 у зв`язку з чим, з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати на суму 131 442,00 грн (платіжні інструкції від 21.03.2022 №10 (на суму 30 000,00 грн), №18092173ab від 03.04.2023 (на суму 29 500,00 грн), № е942е22d7b від 08.05.2023 (на суму 10 000,00 грн), №96 від 25.07.2023 (на суму 5000,00 грн), №101 від 10.08.2023 (на суму 2000,00 грн), №107 від 26.08.2023 (на суму 3000,00 грн), №112 від 13.09.2023 (на суму 1800,00 грн), №118 від 27.09.2023 (на суму 2000,00 грн)№4861310130 від 13.10.2023 (на суму 1800,00 грн), №413 від 30.09.2021 (на суму 27 342,00 грн), №166 від 05.05.2022 (на суму 5000,00 грн), №247 від 19.08.2022 (на суму 5000,00 грн), №256 від 30.08.2022 (на суму 4000,00 грн), №272 від 28.09.2022 (на суму 5000,00 грн) заборгованість відповідача складає 184124,78 грн, з вимогами про стягнення якої позивач, як правонаступник Державного підприємства Мукачівське лісове господарство звернувся з позовом до суду.

Надіслана на адресу відповідача претензія-вимога №165 від 08.05.2023 року про сплату заборгованості, яка станом на час оформлення вимоги становила 214 916,78 грн визнана відповідачем відповідно до змісту листа №57 від 11.05.2023, в якому, при цьому, зазначено про можливість ТОВ Мате-Україна погашати борг частинами, по мірі поступлення коштів та виконання замовлень (а.с. 68-71).

Після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній господарській справі відповідачем здійснено часткову сплату вартості отриманих від позивача пиломатеріалів в розмірі 9500,00 грн, що підтверджується долученими до відзиву на позов платіжними інструкціями №143 від 29.11.2023, №133 від 08.11.2023 та вбачається з поданих сторонами актів звірки взаєморозрахунків.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Скаржником зазначено, що позивачем не доведено правонаступництво за Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України прав та обов`язків ДП Мукачівське лісове господарство у спірних правовідносинах.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити з цього приводу наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 Деякі питання реформування управління лісової галузі утворено державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Пунктом 5 вказаної постанови визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів та інших документів дозвільного характеру, ліцензій на провадження господарської діяльності та отриманих висновків з оцінки впливу на довкілля до закінчення строку їх дії які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №878 від 28.10.2022 Про припинення Державного підприємства Мукачівське лісове господарство та затвердження складу Комісії з припинення визначено припинення Державного підприємства "Мукачівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Згідно п. 8 вказаного наказу визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником Державного підприємства Мукачівське лісове господарство.

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №140 від 16.01.2023 Про затвердження передавального акту Державного підприємства Мукачівське лісове господарство затверджено передавальний акт Державного підприємства Мукачівське лісове господарство, яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, до якого включено усе майно, права та обов`язки Державного підприємства Ужгородське лісове господарство.

Згідно п. 1 наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України №308 від 16.01.2023 закріплено за Філією Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.01.2023 № 140 Про затвердження передавального акту Державного підприємства Мукачівське лісове господарство.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на викладене, твердження скаржника про відсутність правонаступництва позивача спростовано вищевикладеним.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем на виконання умов Договорів №32, №280 та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 отримано товар на загальну суму 315 566,86 грн, а відтак, з врахуванням здійсненої ТОВ Мате-Україна часткової оплати за товар в розмірі 131 442,00 грн, допущено заборгованість перед позивачем, яка станом на час звернення з даним позовом до суду становила 184 124,78 грн, що не заперечено відповідачем та підтверджується підписаними керівником ТОВ Мате-Україна актами звірки взаєморозрахунків від 18.05.2023 за Договорами №32, №280 (а.с. 49, 66).

Що ж стосується тверджень скаржника про незарахування позивачем здійснених ТОВ Мате-Україна платежів на загальну суму 169 000,00 грн, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано суду платіжних документів на підтвердження сплати вказаної суми боргу із зазначенням відповідного призначення платежу з посиланням на укладені договори №32, №280.

У даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано врахував аргументи позивача про наявність в ТОВ Мате-Україна перед ДП Мукачівське лісове господарство значного розміру заборгованості за попередніми (до 2020 року) правочинами між сторонами, яка станом на 01.01.2020 становила 395 191,89 грн, а станом на 01.01.2021 411 447,84 грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2021 року.

Оскільки долучені відповідачем до відзиву платіжні доручення у графі призначення платежу не містять інформацію про чітке призначення платежу (номер та дату договору, на виконання якого проводилася оплата), підставним є зарахування ДП Мукачівське лісове господарство отримуваних від відповідача грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача в хронологічному порядку її виникнення (починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення).

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного суду від 26.12.2019 у справі №911/2630/18.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що грошові кошти в сумі 34 000,00 грн, які відповідно до зазначеної у відзиві на позов позиції відповідача сплачені на користь позивача на підставі платіжних інструкцій №91 від 24.07.2023 (на суму 4000,00 грн) та №43 від 31.03.2023 (на суму 30 000,00 грн) були повернуті банківською установою без виконання відповідачу у зв`язку з закриттям поточного рахунку Продавця в АТ Комінвестбанк IBAN НОМЕР_1 (довідка банківської установи від 13.02.2023 №0113/13), що в подальшому підтверджено й самим відповідачем у справі відповідно до пояснень представника в судовому засіданні.

Відповідачем після подання позову здійснено часткову сплату вартості отриманого за договорами №32 та №280 товару в розмірі 9500,00 грн, що не заперечується позивачем по справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що між сторонами відсутній спір в частині позовних вимог на суму 9500,00 грн провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що залишок непогашеної суми основної заборгованості перед позивачем становить 174 624,78 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо твердження скаржника про порушення норм процесуального права в частині відмовлення в заяві про відвід судді Лучко Р.М., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1044/23 було визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

08.12.2023 на адресу суду першої інстанції надійшла заява ТзОВ Мате-Україна вх. №02.3.1-02/8874/23 про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2023 постановлено відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №907/1044/23 вважати необґрунтованим; звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви відповідача від 05.12.2023 про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23 в порядку статті 32 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід судді у справі №907/1044/23 визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2023 (суддя Андрейчук Л.В.) у задоволенні заяви ТзОВ Мате-Україна від 08.12.2023 вх. №02.3.1-02/8874/23 про відвід головуючого судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23 відмовлено.

Підставою для подання відповідачем заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23 фактично є рішення судді в іншій справі №907/521/23, що за імперативними приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), зокрема передбачено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням. Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли, зокрема, за два місяці до закінчення повноважень судді; за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів); за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів тощо.

За змістом ч. 16 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом.

У даному випадку проведення автоматизованого розподілу судової справи ніяким чином не свідчить про порушення порядку визначення судді. Окрім цього, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, наведені скаржником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу (самовідводу) судді Лучка Р.М., а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі Проніна проти України, в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі Шевельов проти України).

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 у справі №907/1044/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2024 у справі №907/1044/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяПанова І.Ю.

СуддяМалех І.Б.

Суддя Зварич О.В.