Рішення

від 27.02.2024 по справі 907/1044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1044/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ, в особі Філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна», с. Драчино Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 184 124,78 грн

За участю представників:

позивача Никитюк Н.О., адвокат, ордер серії АО №1115502 від 06.02.2024 року;

відповідача Петрецький С.І., адвокат, довіреність від 30.01.2024 року.

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна 184 124,78 грн заборгованості за поставлені пиломатеріали, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договорів про купівлю-продаж товару № 32 від 13.01.2020 року, №280 від 22.09.2021 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1044/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна № б/н від 05.12.2023 про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23, таку відповідно до ухвали від 12.12.2023 визнано необґрунтованою.

Ухвалою від 13.12.2023 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна від 05.12.2023 вх. №02.3.1-02/8874/23 про відвід головуючого судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/1044/23 відмовлено.

Надалі ухвалою від 18.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання від 06.12.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна про розгляд справи №907/1044/23 в порядку загального позовного провадження.

В подальшому, зважаючи на заперечення щодо задоволення позовних вимог, що викладені у відзиві на позов, враховуючи характер спірних правовідносин і предмет доказування, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 18.01.2024 призначив справу №907/1044/23 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 06.02.2024 року.

В судовому засіданні 06.02.2024 оголошувалася перерва до 27.02.2024 у зв`язку з наданими представниками сторін поясненнями щодо здійснених відповідачем часткових сплат, які частково не були враховані позивачем. З урахуванням викладеного, протокольною ухвалою суду від 06.02.2024 зобов`язано сторін провести звірку взаєморозрахунків за укладеними між сторонами договорами купівлі-продажу, а підписаний акт звірки взаєморозрахунків надати суду в строк до 26.02.2024 року.

В судовому засіданні 27.02.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги в заявленому розмірі. Позатим, пояснив суду, що після подання позовної заяви відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманих від позивача пиломатеріалів на суму 9500,00 грн, які зараховані в погашення заборгованості ТОВ «Мате-Україна» за договором №32 від 13.01.2020, на підтвердження чого суду надано підписаний позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.02.2024 року.

Пояснює, позивач, при цьому, що означений акт звірки був надісланий в поштовому порядку, на електронну адресу відповідача та на електронний месенджер Viber представника відповідача, однак до дня розгляду даної справи в суді підписаного відповідачем акту звірки позивачу не повернуто та не висловлено незгоду зі здійсненим позивачем розрахунком.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з визначених у відзиві підстав, просить в задоволенні позову відмовити повністю. Представник відповідача, при цьому, підтвердив отримання від позивача акту звірки від 21.02.2024, пояснивши при цьому, що такий акт не містить можливості проставлення в ньому відомостей бухгалтерії ТОВ «Мате-Україна», позаяк заповнений позивачем за обох сторін в справі.

Крім того, зауважує, що керівником відповідача йому до судового засідання не надано підписаний від імені ТОВ «Мате-Україна» акт звірки, натомість надіслано в табличній формі розрахунки під назвою «Акт звірки» за кожним з укладених з позивачем договорів, які супровідним листом від 27.02.2024 відповідачем долучено до матеріалів справи.

Пояснює відповідач, при цьому, що розбіжностей щодо здійснених позивачем поставок пиломатеріалів між сторонами немає, а позиція ТОВ «Мате-Україна» ґрунтується на некоректному зарахуванні позивачем сплачуваних відповідачем грошових коштів, оскільки відповідно до даних бухгалтерії ТОВ «Мате-України» заборгованість за Договором про купівлю-продаж товару № 32 від 13.01.2020 року у відповідача відсутня, а по Договору №280 від 22.09.2021 року борг складає 48 624,65 грн.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості за поставлений товар (пиломатеріали) за Договорами про купівлю-продаж товару № 32 від 13.01.2020 року, №280 від 22.09.2021 року та у відповідності до товарно-транспортних накладних №00125 від 13.08.2021, №00129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 184 124,78 грн, з вимогами про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву від 07.12.2023 заперечує проти задоволення позовних, зазначаючи, що контрагент ТОВ «Мате-України» за Договорами про купівлю-продаж товару № 32 від 13.01.2020 року, №280 від 22.09.2021 року - Державне підприємство «Мукачівське лісове господарство» перебуває в стані припинення та як юридична особа не є припиненим, а Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» не набуло право правонаступника вказаного підприємства, і відповідно, не набуло жодних прав кредитора по відношенню до ТОВ «Мате-Україна».

Звертає увагу, що позивач, заявляючи вимогу про стягнення боргу не маючи на це процесуальних підстав, також не надав суду інформацію про оплату пиломатеріалів, одержаних ТОВ «Мате-Україна» згідно Договору від 13.01.2020 року №32, проведеної в 2020 році та 2021 році та, таким чином, надав суду неповну інформацію щодо стану розрахунків між суб`єктами господарювання.

Щодо фактичного стану розрахунків за отримані пиломатеріали зазначає, що заборгованість за спірний період постачання становить 11 124,86 грн (з урахуванням позадоговірної поставки) та позивачем не враховано ряд здійснених відповідачем протягом 2021-2023 років платежів, на підтвердження чого суду надано в табличні формі власний контррозрахунок та платіжні документи про сплату.

Відповідь на відзив.

Позивачем у відповіді на відзив від 26.12.2023 викладено свої аргументи щодо наведених відповідачем заперечень проти позову відповідно до яких підтверджує отримання від відповідача за період з 17.06.2021 р. по 24.11.2021 грошових коштів у загальному розмірі 135 000,00 грн. згідно платіжних доручень №104 від 17.06.2021 (на суму 30 000,00 грн); №60 від 12.08.2021 (на суму 40 000,00 грн); №347 від 02.09.2021 (на суму 20 000,00 грн); №387 від 16.09.2021 (на суму 20 000,00 грн та №545 від 24.11.2021 (на суму 25 000,00 грн).

Зауважує, при цьому, що оскільки вказані платіжні доручення у графі «призначення платежу» не містили інформацію про номер та дату договору, на виконання якого проводилася оплата, то вказані суми були зараховані ДП «Мукачівське лісове господарство» в рахунок погашення заборгованості відповідача в хронологічному порядку її виникнення (починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення), тобто заборгованості, яка існувала станом на 01.01.2020 р. по правовідносинах, що склалися до дня укладення договору купівлі-продажу товару №32 від 13.01.2020, яка згідно складеного та підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків складала 395 191,89 грн та була остаточно погашена відповідачем лише 25.05.2023 згідно з платіжною інструкцією №18780017SB на суму 5 192,00 грн.

Що стосується двох платежів відповідача на загальну суму 34 000,00 грн (платіжна інструкція №43 від 31.03.2023 на суму 30 000,00 грн та №91 від 24.07.2023 на суму 4 000,00 грн), звертає увагу, що вказані платежі проведені відповідачем на користь ДП «Мукачівське ЛГ», код ЄДРПОУ 22114595 на поточний рахунок в АТ «Комінвестбанк» IBAN НОМЕР_1 , який був закритий ще 03.02.2023 року.

В частині аргументів відповідача про недоведення позивачем обставин правонаступництва прав та обов`язків ДП «Мукачівське лісове господарство» позивач вказує, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником усіх прав та обов`язків припиненого державного підприємства «Мукачівське лісове господарство», та наділило свій відокремлений підрозділ філію «Мукачівське лісове господарство» ДП «Ліси України» усім майном, яке було передано від ДП «Мукачівське лісове господарство». При цьому ДП «Ліси України» наділило філію «Мукачівське лісове господарство» ДП «Ліси України» правом представляти інтереси підприємства в судах.

Заперечення.

Відповідачем не подано суду заперечень в розумінні ст. 167 ГПК України. Поряд з цим, представник відповідача в судових засіданнях підтверджує повернення грошових коштів на суму 34 000,00 грн, які відповідно до платіжних інструкцій №43 від 31.03.2023 на суму 30 000,00 грн та №91 від 24.07.2023 на суму 4 000,00 грн ТОВ «Мате-Україна» сплачувало на вже закритий на той час поточний рахунок позивача (правопопередника позивача).

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

13 січня 2020 року між Державним підприємством «Мукачівське лісове господарство», як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна», як Покупцем, укладено Договір про купівлюпродаж товару № 32 (надалі Договір №32), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві пиломатеріали необрізні, обрізні, бук (товар), що визначений у цьому Договорі, вільний від прав і претензій третіх осіб, а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість (п.п. 1.1., 1.2. Договору №32).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору №32 Покупець приймає товар по кількості і якості на складі Продавця. Одиниця виміру товару: метри кубічні. Загальна кількість товару: 100 м.куб.

Згідно з п. 3.1. Договору №32 ціна за одиницю товару визначається відповідно до прикладеної специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

В додатку №1 до Договору №32 сторонами визначено перелік, кількість та ціну придбаних Покупцем пиломатеріалів.

Передача (прийом-передача) товару здійснюється на складі Продавця за супровідними документами (п. 5.1. Договору №32).

Положеннями п.п. 4.1., 4.2. Договору №32 сторонами обумовлено, що оплата за товар здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця або по взаєморозрахунку. Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 100% від вартості партії сировини, яка готується на відгрузку.

Строк дії Договору №32 сторони обумовили в його п. 7.1., за змістом якого цей договір набувє чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2020 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №32 Продавцем згідно з товарно-транспортними накладними №00006 від 22.01.2020 (на суму 22 104,50 грн), №00007 від 22.01.2020 (на суму 22 460,84 грн), №00011 від 27.01.2020 (на суму 24 190,97 грн), №00013 від 29.01.2020 (на суму 23 605,96 грн), №00018 від 18.02.2020 (на суму 21 982,85 грн), №00025 від 10.03.2020 (на суму 21 822,05 грн), №00030 від 13.03.2020 (на суму 21 630,59 грн), №00081 від 10.06.2020 (на суму 19 034,40 грн), №00084 від 11.06.2020 (на суму 19 423,80 грн), Специфікацій до означених накладних передано, а Покупцем, в свою чергу, прийнято товар (пиломатеріали) на загальну суму 196 255,96 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них та визнається відповідачем у справі.

Окрім того, судом встановлено, що на підставі усної домовленості сторін та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021 (на суму 6300,00 грн), №0129 від 17.08.2021 (на суму 6300,00 грн), №00144 від 10.09.2021 (на суму 5856,00 грн) Специфікацій до означених накладних Державним підприємством «Мукачівське лісове господарство», як Продавцем передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна», як Покупцем, прийнято зазначений накладних товар пиломатеріали на загальну суму 18 456,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них та визнається відповідачем у справі.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому, 20 вересня 2021 року між Державним підприємством «Мукачівське лісове господарство», як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна», як Покупцем, укладено Договір про купівлюпродаж товару № 280 (надалі Договір №280), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві пиломатеріали необрізні, обрізні, бук, заготовка букова, пиломатеріали необрізний дуб (товар), що визначений у цьому Договорі, вільний від прав і претензій третіх осіб, а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість (п.п. 1.1., 1.2. Договору №280).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору №280 Покупець приймає товар по кількості і якості на складі Продавця. Одиниця виміру товару: метри кубічні. Загальна кількість товару: 100 м.куб.

Згідно з п. 3.1. Договору №280 ціна за одиницю товару визначається відповідно до прикладеної специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

В додатку №1 до Договору №280 сторонами визначено перелік, кількість та ціну придбаних Покупцем пиломатеріалів.

Передача (прийом-передача) товару здійснюється на складі Продавця за супровідними документами (п. 5.1. Договору №280).

Положеннями п.п. 4.1., 4.2. Договору №280 сторонами обумовлено, що оплата за товар здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця або по взаєморозрахунку. Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 100% від вартості партії сировини, яка готується на відгрузку.

Строк дії Договору №280 сторони обумовили в його п. 7.1., за змістом якого цей договір набувє чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №280 Продавцем згідно з товарно-транспортними накладними №00158 від 23.09.2021 (на суму 27 342,00 грн), №00172 від 01.10.2021 (на суму 34 452,60 грн), №00185 від 25.10.2021 (на суму 13 020,00 грн), №00248 від 25.11.2021 (на суму 26 040,30 грн), Специфікацій до означених накладних передано, а Покупцем, в свою чергу, прийнято товар (пиломатеріали) на загальну суму 100 854,90 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених товарно-транспортних накладних, специфікацій до них та визнається відповідачем у справі.

Таким чином, загальна вартість поставленого Продавцем відповідачу за Договорами №32, №280 та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 товару становить 315 566,86 грн, що не заперечується відповідачем у справі.

За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов`язання з оплати вартості переданого йому Товару за Договорами №32, №280 та відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 у визначений п.п. 4.2. Договорів строк, у зв`язку з чим, з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати на суму 131 442,00 грн (платіжні інструкції від 21.03.2022 №10 (на суму 30 000,00 грн), №18092173ab від 03.04.2023 (на суму 29 500,00 грн), № е942е22d7b від 08.05.2023 (на суму 10 000,00 грн), №96 від 25.07.2023 (на суму 5000,00 грн), №101 від 10.08.2023 (на суму 2000,00 грн), №107 від 26.08.2023 (на суму 3000,00 грн), №112 від 13.09.2023 (на суму 1800,00 грн), №118 від 27.09.2023 (на суму 2000,00 грн)№4861310130 від 13.10.2023 (на суму 1800,00 грн), №413 від 30.09.2021 (на суму 27 342,00 грн), №166 від 05.05.2022 (на суму 5000,00 грн), №247 від 19.08.2022 (на суму 5000,00 грн), №256 від 30.08.2022 (на суму 4000,00 грн), №272 від 28.09.2022 (на суму 5000,00 грн) заборгованість Відповідача складає 184 124,78 грн, з вимогами про стягнення якої позивач, як правонаступник Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, в свою чергу, визнаючи факт поставки йому товару на суму 315 566,86 грн та здійснення оплати в зазначеному позивачем розмірі 131 442,00 грн, у відзиві на позов зазначає про безпідставне неврахування позивачем в рахунок погашення спірної заборгованості 169 000,00 грн, які сплачені відповідачем на підставі платіжних інструкцій №91 від 24.07.2023 (на суму 4000,00 грн), №545 від 24.11.2021 (на суму 25 000,00 грн), №43 від 31.03.2023 (на суму 30 000,00 грн), №166 від 05.05.2022 (на суму 5000,00 грн), №60 від 12.08.2021 (на суму 40 000,00 грн), №347 від 02.09.2021 (на суму 20 000,00 грн).

Надіслана на адресу відповідача претензія-вимога №165 від 08.05.2023 року про сплату заборгованості, яка станом на час оформлення вимоги становила 214 916,78 грн визнана відповідачем відповідно до змісту листа №57 від 11.05.2023, в якому, при цьому, зазначено про можливість ТОВ «Мате-Україна» погашати борг частинами, по мірі поступлення коштів та виконання замовлень.

Водночас, судом встановлено та підтверджено сторонами, що після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній господарській справі відповідачем здійснено часткову сплату вартості отриманих від позивача пиломатеріалів в розмірі 9500,00 грн, що підтверджується долученими до відзиву на позов платіжними інструкціями №143 від 29.11.2023, №133 від 08.11.2023 та вбачається з поданих сторонами актів звірки взаєморозрахунків.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Даючи оцінку запереченням відповідача щодо відсутності факту правонаступництва Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» прав та обов`язків ДП «Мукачівське лісове господарство» у спірних правовідносинах, суд враховує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» утворено державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Пунктом 5 вказаної постанови визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів та інших документів дозвільного характеру, ліцензій на провадження господарської діяльності та отриманих висновків з оцінки впливу на довкілля до закінчення строку їх дії які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 878 від 28.10.2022 «Про припинення Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» визначено припинення Державного підприємства "Мукачівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Згідно з п. 8 означеного наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 878 від 28.10.2022 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство».

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №140 від 16.01.2023 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство» затверджено передавальний акт Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, до якого включено усе майно, права та обов`язки Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство».

Згідно з п. 1 наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 308 від 16.01.2023 закріплено за Філією «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.01.2023 № 140 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Мукачівське лісове господарство».

Згідно з ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, за встановленими обставинами, Державне підприємство «Мукачівське лісове господарство» приєднано до правонаступника: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом його фактичної реорганізації в відокремлений підрозділ (філію) «Мукачівське лісове господарство», передання за передавальним актом від 16.01.2023 усього майна, прав та обов`язків, а відтак, саме останнє є правонаступником Продавця за Договорами №32, №280 у спірних правовідносинах, а заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Критично оцінюються судом також й аргументи відповідача про те, що приєднання вважається завершеним лише з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи, до якої приєднуються, позаяк відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зважаючи на викладене та на те, що положеннями ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на виконання умов Договорів №32, №280 та, окремо, відповідно до товарно-транспортних накладних №0125 від 13.08.2021, №0129 від 17.08.2021, №00144 від 10.09.2021 отримано товар на загальну суму 315 566,86 грн, а відтак, з врахуванням здійсненої ТОВ «Мате-Україна» часткової оплати за Товар в розмірі 131 442,00 грн, допущено заборгованість перед позивачем, яка станом на час звернення з даним позовом до суду становила 184 124,78 грн, що не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами та, навпаки, підтверджується підписаними керівником ТОВ «Мате-Україна» актами звірки взаєморозрахунків від 18.05.2023 за Договорами №32, №280.

Визначаючись з підставністю заперечень відповідача щодо незарахування позивачем здійснених ТОВ «Мате-Україна» платежів на загальну суму 169 000,00 грн, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано суду платіжних документів на підтвердження сплати означеної суми боргу із зазначенням відповідного призначення платежу з посиланням на укладені між правопопередником позивача та відповідачем Договори №32, №280.

В даному контексті суд зважає на аргументи позивача про наявність в ТОВ «Мате-Україна» перед ДП «Мукачівське лісове господарство» значного розміру заборгованості за попередніми (до 2020 року) правочинами між сторонами, яка станом на 01.01.2020 становила 395 191,89 грн, а станом на 01.01.2021 411 447,84 грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2021 року.

З урахуванням викладеного, оскільки долучені відповідачем до відзиву платіжні доручення у графі «призначення платежу» не містять інформацію про чітке призначення платежу (номер та дату договору, на виконання якого проводилася оплата), підставним є зарахування ДП «Мукачівське лісове господарство» отримуваних від відповідача грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача в хронологічному порядку її виникнення (починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення), що загалом відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного суду від 26.12.2019 у справі №911/2630/18.

Також, суд приймає до уваги, що грошові кошти в сумі 34 000,00 грн, які відповідно до зазначеної у відзиві на позов позиції відповідача сплачені на користь позивача на підставі платіжних інструкцій №91 від 24.07.2023 (на суму 4000,00 грн) та №43 від 31.03.2023 (на суму 30 000,00 грн) були повернуті банківською установою без виконання відповідачу у зв`язку з закриттям поточного рахунку Продавця в АТ «Комінвестбанк» IBAN НОМЕР_1 (довідка банківської установи від 13.02.2023 №0113/13), що в подальшому підтверджено й самим відповідачем у справі відповідно до пояснень представника в судовому засіданні.

При цьому, як вбачається з відзиву на позов та долучених сторонами в судовому засіданні 27.02.2024 актів звірки розрахунків, відповідачем після подання позову здійснено часткову сплату вартості отриманого за Договорами №32 та №280 товару в розмірі 9500,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що в процесі розгляду даної справи відповідачем частково сплачено заборгованість в розмірі 9500,00 грн, що підтверджується представниками сторін в судовому засіданні 27.02.2024 а відтак, враховуючи, що між сторонами відсутній спір в цій частині позовних вимог провадження у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна 9500,00 грн заборгованості підлягає закриттю згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

За таких обставин, залишок непогашеної суми основної заборгованості перед позивачем станом на час вирішення даного спору становить 174 624,78 грн (184 124,78 грн 9500,00 грн), яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі ч.ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що, як встановлено судом, спір в справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, покладаються судом на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна», яким спір і доведено до судового розгляду у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за Договорами.

В той же час, зайво сплачений позивачем судовий збір в розмірі 27,00 грн може бути повернутий з Державного бюджету України позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його клопотанням.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 231, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мате-Україна» (89300, с. Драчино Закарпатської області, вул. Драчинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32417782) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (89645, с. Вільховиця Мукачівського району Закарпатської області, буд. 3, код ЄДРПОУ ВП 45001568) 174 624,78 грн (сто сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні 78 копійок) заборгованості та 2761,87 грн (дві тисячі сімсот шістдесят одну гривню 87 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В частині позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі Філії Мукачівське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мате-Україна 9500,00 грн заборгованості закрити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 березня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.