Постанова

від 21.11.2023 по справі 305/2514/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/2514/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В., з участю секретаря Чичкало М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Опришко Едіти Василівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 27 січня 2023 року (у складі судді Марусяк М.О.) за позовом ОСОБА_1 до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про визнання наказу про звільнення незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у грудні 2022 р.

Просив:

-стягнути з відповідачів на свою користь грошові кошти, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу, в розмірі 49898, 84 грн.;

-стягнути з відповідачів на свою користь грошові кошти, а саме за час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі 39438,18 грн.;

-зобов`язати Лужанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (надалі відповідач) змінити дату його звільнення (наказ про звільнення № 101-к від 17.11.2022) із роботи в порядку, встановленому «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників»;

-визнати незаконним наказ про звільнення учителя інформатики ОСОБА_1 № 101-к від 17.11.2022;

-скасувати наказ про звільнення учителя інформатики ОСОБА_1 №101-к від 17.11.2022 та поновити позивача на посаді учителя інформатики Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради в Лужанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділі освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної з можливістю дистанційної форми роботи;

-стягнути з відповідачів на свою користь грошові кошти, а саме моральне відшкодування у розмірі 50000 грн.;

-стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.

На обґрунтування позовних вимог указав, що в серпні 2019 р. позивача було прийнято на роботу відповідачами, а саме на посаду вчителя інформатики на підставі його заяви.

24.02.2022 р. відбулось повномасштабне вторгнення рф на територію України, у зв`язку з чим Президентом України було введено воєнний стан на території всієї України на підставі Указу від 24 лютого 2022 р. № 64/2022.

У зв`язку із сімейними обставинами та воєнним станом в Україні позивач повинен був тимчасово переїхати, щоб надати допомогу родичам у Київській області, про що 19.03.2022 р. засобами месенджеру соціальної мережі Фейсбук повідомив директора Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

За проханням директора Лужанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району позивачем 21.03.2022 р. було направлено на електронну пошту відповідача заяву про участь у навчальному процесі дистанційно з 21.03.2022 р.

Відповідно до цієї заяви, позивач продовжував роботу (без жодних перешкод зі сторони відповідачів) дистанційно до 29.08.2022.

10.06.2022 р. позивач направив на електронну пошту відповідача заяву про надання основної щорічної відпустки з виплатою матеріальної компенсації.

29.08.2022 р. о 10:00 год. було призначено засідання педагогічної ради, на яке позивача не було допущено. Позивач неодноразово намагався отримати відповідь про причини ізолювання його від навчального процесу, але аргументованої відповіді не було.

07.09.2022 р. відповідачем було направлено позивачу витяг із протоколу засідання педагогічної ради № 7 від 29.08.2022 р. про прийняття рішення щодо форми організації освітнього процесу під час воєнного стану, у результаті якого було прийнято рішення про очну форму організації освітнього процесу.

08.09.2022 р. позивач під тиском відповідача (погрози щодо звільнення) направив на електронну пошту заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 01.09.2022 р. на термін 30 днів. Проте, була допущена помилка щодо дати початку відпустки, внаслідок чого вона була змінена самостійно відповідачем на 09.09.2022 р. Згодом, під тиском відповідача позивач написав наступну заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати від 30.09.2022 р. у результаті чого відповідачем було надано відпустку без збереження заробітної плати до 31.10.2022, що підтверджується наказом № 83-к від 01.10.2022. Усі відпустки без збереження заробітної плати (в період воєнного стану) були взяті позивачем виключно через те, що йому не надається можливість працювати дистанційно, про що було зазначено позивачем у заяві.

Наказ № 83-к від 01.10.2022 та майже всі інші документи надходили позивачу на електронну адресу без живих підписів (сканів), без електронно-цифрового підпису або навіть просто в форматі документу в Word. Тобто, позивач не може бути впевненим щодо автентичності та законності таких документів.

17.11.2022 р. позивачем було отримано на електронну пошту від представників відповідача наказ про своє звільнення № 101-к від 17.11.2022, в якому зазначено, що позивач звільнений з посади учителя інформатики - днем 01.11.2022, у зв`язку з багаточисленними прогулами.

Відповідачем було порушено умови ознайомлення позивача з документами щодо його прав та обов`язків.

Позивачем було неодноразово повідомлено відповідача щодо неможливості наразі (під час воєнного стану в країні), у зв`язку із сімейними обставинами, а саме доглядом за родичами похилого віку, прибути фізично для виконання трудових обов`язків. Проте, є можливість і бажання продовжувати дистанційну роботу, як це було весь період воєнного стану в країні до 29.08.2022.

Станом на дату подачі позову з позивачем не було проведено розрахунку. Також відповідачем не було видано позивачу трудову книжку.

Підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав працівника (позивача) у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. За обставинами справи позивач був позбавлений як можливості займатися справою свого життя - працювати з дітьми, так і елементарно заробляти собі на життя.

Рішенням Рахівського районного суду від 27.01.2023 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-усупереч діючого станом на день прийняття рішення Педагогічної ради Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 р. діяло Положення про педагогічну раду з вимогою повідомляти всіх членів ради про час, місце і порядок денний засідання педради не пізніше ніж за 1 тиждень до її проведення, тобто позивачу не було відомо про перехід із дистанційного навчання на очну форму освітнього процесу;

-позивач просив директора школи надати йому для ознайомлення акти службової перевірки щодо начебто невиконання ним своїх трудових обов`язків і надання кадрової документації;

-позивачем надсилалися відповідачеві численні заяви щодо його систематичного не допуску до роботи;

-позивачем не було отримано всіх належним чином оформлених документів, а також не отримано інших документів, пов`язаних із трудовими відносинами між позивачем і відповідачем, відповідно позивач не був із ними попередньо ознайомлений.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради вказує на недостовірність даних, указаних у апеляційній скарзі. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та незаконними.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Лужанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Доводи заперечення зводяться до безпідставності та необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, із таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що станом на дату проведення засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному, його неявка на засідання педагогічної ради 29.08.2022 є порушенням Положення про педагогічну раду. Рішення педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи надсилалося позивачу за адресою його місця реєстрації і проживання, що стверджується поштовою квитанцією від 01.11.2022 про відправлення на адресу та ім`я позивача рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та листом від 07.09.2022 та на електронну пошту позивача, що стверджується позивачем у позовній заяві. Рішення педагогічної ради від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи позивачем не оскаржене. Рішення педагогічної ради від 29.08.2022 є чинним та не скасованим у судовому порядку, а відтак, є обов`язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти, в тому числі, позивачем. Посилання позивача на поважність причин відсутності на роботі в період із 01.11.2022 по 15.11.2022 не підтверджені належними доказами та спростовуються доказами, наданими представниками відповідача. У судовому засіданні підтверджений факт відсутності позивача на роботі, в період із 01.11.2022 по 15.11.2022 без поважних причин. Оскаржуваний наказ про звільнення позивача за прогули: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 було видано 17.11.2022, тобто в межах строку передбаченого ст. 148 КЗпП України. 05.11.2022 відповідач звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем. Станом на день розгляду справи у суду були відсутні відомості від профспілкового органу про прийняте рішення, відтак суд визнав, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору. Останнім днем відпустки позивача без збереження заробітної плати був 31.10.2022. Відтак, 01.11.2022 позивач повинен був вийти на роботу. Однак, починаючи з 01.11.2022 позивач жодного дня не виходив на роботу. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що дата звільнення 01.11.2022 є вірною та не підлягає зміні.

Відтак, звільнення позивача здійснено на законних підставах.

Будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як із юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання звільнення незаконним та поновлення його на роботі. Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивача з роботи, не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Станом на дату звільнення (01.11.2022 р.) не існувало заборгованості із заробітної плати, всі кошти позивачу були виплачені.

17.11.2022 р. позивачу надіслано прохання з`явитися до Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у будь-який зручний час за трудовою книжкою, що стверджується рекомендованим листом з підтвердженням. Одержання зазначеного наказу про звільнення та повідомлення електронною поштою підтверджується позивачем у позові. Станом на день розгляду справи позивач за отриманням трудової книжки не з`явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав. Затримка видачі трудової книжки відбулася не з вини роботодавця та свідчить про відсутність умисних (винних) дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки. Відтак, підстави для сплати вимушеного прогулу через несвоєчасну видачу трудової книжки відсутні.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем Лужанським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Зокрема, наказом № 27-к від 31.08.2018 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду вчителя інформатики Лужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 03.09.2018 р.

Наказом № 101-к від 17.11.2022 р. позивача звільнено із займаної посади учителя інформатики Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у зв`язку з багаточисленними прогулами, а саме: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 р. р., відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, днем 01.11.2022 р.

Як убачається із оскаржуваного наказу підставою для видачі такого стали: - акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022; - доповідні записки ЗДНВР ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_1 на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022; - акти внутрішнього службового розслідування; - довідка відділу освіти культури молоді та спорту Великобичківської селищної ради № 01-02 /809 від 08.11.2022 р. про відсутність повідомлення про наявність у ОСОБА_1 листка непрацездатності з 01.11.2022 р.

За змістом ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Із пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року з відповідними змінами Про практику розгляду судами трудових спорів вбачається, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

21.03.2022 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив змінити йому умови праці, а саме дозволити тимчасово на період введення воєнного стану та виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України працювати дистанційно з можливістю віддаленого доступу до робочого місця, починаючи з 21.03.2022 р. із дотриманням встановленого у закладі освіти режиму роботи без зміни інших умов праці.

Відповідно до наказу № 44 відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 11.03.2022 у закладах загальної середньої освіти Великобичківської селищної ради продовжено канікули з 14.03.2022 р. до 20.03.2022 р. включно.

Наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради № 49 від 18.03.2022 р. організовано освітній процес шляхом дистанційного навчання із 21.03.2022 р.

Наказом відповідача від 18.03.2022 р. № 12-од поновлено роботу Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у дистанційній формі з 21.03.2022 р.

Із 01.07.2022 р. по 25.08.2022 р. позивач перебував у щорічній відпустці (загальною тривалістю 56 календарних днів) з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Рішенням педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 р. за результатами опитування батьків учнів закладу освіти, відповідно до рекомендацій відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, відповідно до Акту готовності Лужанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів до 2022-2023 навчального року, наявності у закладі освіти укриття, прийнято рішення про очну форму роботи у 2022-2023 навчальному році.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти. Усі педагогічні працівники зобов`язані брати участь у засіданнях педагогічної ради.

Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов`язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти (ч.5 ст. 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Наказом відповідача від 30.08.2022 р. № 49-од затверджено та введено в дію рішення педагогічної ради від 29.08.2022 р.

Відповідно до п.1.1. Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, затвердженого наказом директора № 27 від 30.08.2021 р., педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу освіти, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу освіти.

До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив (п.3.2. Положення). Участь у роботі педагогічної ради її членів є обов`язковою (п.8.2. Положення).

Разом із тим, ОСОБА_1 на засідання педагогічної ради 29.08.2022 не з`явився, причини відсутності не повідомляв, про участь у педагогічній раді в режимі он-лайн заяв не подавав. Доказів протилежного позовна заява та відповідь на відзив не містять, що спростовує доводи позивача про недопущення його на засідання педагогічної ради.

Враховуючи, що станом на дату проведення засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному, його неявка на засідання педагогічної ради 29.08.2022 є порушенням Положення про педагогічну раду.

Судом встановлено, що рішення педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 р. про перехід на очну форму роботи надсилалося позивачу за адресою його місця реєстрації та проживання, що стверджується поштовою квитанцією від 01.11.2022 р. про відправлення на адресу та ім`я позивача рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення і листом від 07.09.2022 р. та на електронну пошту позивача, що стверджується позивачем у позовній заяві.

Рішення педагогічної ради від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи позивачем не оскаржується.

Відтак, рішення педагогічної ради від 29.08.2022 є чинним та не скасованим у судовому порядку, а відтак, є обов`язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти, в тому числі позивачем.

Також судом встановлено, що позивач 08.09.2022 написав заяву, в якій просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.09.2022 р. до 30.09.2022 р. терміном 30 днів. Оскільки законодавство не передбачає надання відпустки заднім числом, наказом відповідача від 09.09.2022 № 81-к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати з 09.09.2022 р. тривалістю 30 календарних днів.

У зв`язку із неможливістю працювати дистанційно заявою від 30.09.2022 р., позивач просив відповідача на підставі ч.3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.10.2022 р. до 31.10.2022 р. терміном 31 день у зв`язку із дією воєнного стану в Україні та через ризики для життя, що пов`язані з активними військовими діями та їхніми наслідками.

Наказом від 01.10.2022 р. № 83-к продовжено термін дії наказу № 81 від 09.09.2022 р. до 31.10.2022 р. на 31 календарний день.

На підставі вказаних наказів позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 09.09.2022 р. до 31.10.2022 р. включно.

Посилання позивача на поважність причин відсутності на роботі в період з 01.11.2022 р. по 15.11.2022 р. не підтверджені належними доказами та спростовуються доказами, наданими представниками відповідача.

Зокрема, табелем обліку робочого часу педагогічних працівників Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, доповідними записками заступника директора з навчально-виховного процесу Жадані М.М. від 01.11.2022 р., 04.11.2022 р., 05.11.2022 р., 08.11.2022 р., 11.11.2022 р., 15.11.2022 р. та актами комісії Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів стверджується, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин з 01.11.2022 р. по 15.11.2022 р.

Також судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю 01.11.2022 р. ОСОБА_1 на роботі наказом від 01.11.2022 р. № 61-од розпочато службове розслідування з метою встановлення поважної причини відсутності працівника на роботі.

У зв`язку із виявленням комісією Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів факту відсутності позивача на робочому місці 01.11.2022 р. та 04.11.2022 р. відповідачем видано наказ від 05.11.2022 р. за № 63-од «Про встановлення причини відсутності на робочому місці учителя інформатики ОСОБА_1 ». Відповідно до зазначеного наказу позивачу було запропоновано повідомити адміністрацію Лужансського ЗЗСО І-ІІІ ступенів на шкільну електронну пошту чи листом Укрпошти на адресу закладу про причини відсутності на роботі та надати підтверджуючі документи про причини відсутності.

Вказані акти про відсутність на роботі 01.11.2022 р. та 04.11.2022 р., наказ від 05.11.2022 р. за № 63-од були надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 05.11.2022 р.

07.11.2022 р. складено Акт про результати службового розслідування вжитих заходів щодо з`ясування причини відсутності позивача на роботі 01.11.2022 р., 04.11.2022 р., 05.11.2022 р.

09.11.2022 р. комісією складено Акт про результати вжитих заходів, для з`ясування причин відсутності позивача на роботі.

08.11.2022 р. голова комісії Жадані М.М, член комісії ОСОБА_3 перевірили електронну пошту Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, щоб встановити, чи надіслав позивач пояснення причини своєї відсутності на роботі. Натомість, виявили заяви позивача, у яких він черговий раз просить допустити його до проведення он-лайн уроків, посилаючись на свою заяву від 21.03.2022 р. Пояснення про причину відсутності на роботі 01.11.2022 р., 04.11.2022 р., 05.11.2022 р. та 08.11.2022 р. і підтверджуючих документів про причину відсутності на роботі не надав.

Рекомендованим поштовим відправленням від 12.11.2022 р. з описом вкладення на адресу позивача надіслано повідомлення № 02-10/154 від 11.11.2022 р., яким вчергове повідомлено про те, що Лужанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів працює в очному режимі, запрошено позивача з`явитися до закладу освіти, щоб здійснювати освітню діяльність із здобувачами освіти Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Звернуто увагу позивача на той факт, що ним не надано письмового пояснення щодо відсутності на робочому місці.

Із Акту від 16.11.2022 р. убачається, що комісією зафіксовані наступні висновки за результатами проведеного службового розслідування: учитель інформатики ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом усього робочого дня 01.11.2022 р., 04.11.2022 р., 05.11.2022 р., 08.11.2022 р., 11.11.2022 р., 15.11.2022 р. без поважних причин, що кваліфікується відповідно до чинного законодавства як прогул. Причину відсутності не вдалося встановити, учитель відмовлявся назвати причину своєї відсутності на роботі, не попереджав заступника директора з навчально-виховного процесу про свою відсутність на роботі, не надав у встановлені терміни (наказ № 63-од від 05.11.2022 р.) офіційні підтверджуючі документи про причини своєї відсутності на роботі.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджений факт відсутності позивача на роботі в період з 01.11.2022 р. по 15.11.2022 р. без поважних причин.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України в за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно з ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Оскаржуваний наказ про звільнення позивача за прогули: 01.11.2022 р., 04.11.2022 р., 05.11.2022 р., 08.11.2022 р., 11.11.2022 р., 15.11.2022 р. було видано 17.11.2022 р., тобто в межах строку, передбаченого ст. 148 КЗпП України.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення повинно витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, при обранні виду стягнення повинно враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що дирекцією Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів неоднаразово надсилались рекомендовані листи на поштову та електронну адресу позивача, в яких відповідач пропонував ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин його відсутності на робочому місці, однак позивач їх проігнорував.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро «економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Поряд із цим, відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

05.11.2022 відповідач звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

Згідно з ч.5 ст. 43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Профспілковий орган протягом визначеного строку рішення щодо подання не прийняв, про прийняте рішення роботодавця не повідомляв.

За загальним правилом днем звільнення вважається останній день роботи (п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Якщо працівник з`явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі не з`являється на роботу його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.

Мінсоцполітики в листі від 22.04.2019 р. за № 82/0/22-19/133 роз`яснило, що днем звільнення за прогул має бути останній день роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, за умови, що після його вчинення він більше не виходив на роботу. при цьому наказ про звільнення може бути виданий пізніше.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 р. по справі №127/6694/17.

Судом встановлено, що останнім днем відпустки позивача без збереження заробітної плати був 31.10.2022 р. Відтак, 01.11.2022 р. позивач повинен був вийти на роботу. Однак, починаючи з 01.11.2022 р. позивач жодного дня не виходив на роботу.

У зв`язку з цим, дата звільнення 01.11.2022 р. є вірною і не підлягає зміні.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з довідкою відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради № 01-34/13 від 09.01.2023 р. за підписом начальника відділу та головного бухгалтера вбачається, що станом на 01.11.2022 р. ОСОБА_1 виплачені всі кошти, заборгованість із заробітної плати відсутня, щорічна основна оплачувана відпустка надана у повному обсязі - 56 календарних днів.

Як убачається із табеля обліку робочого часу позивача за вересень 2022 року, з 01.09.2022 р. до 08.09.2022 р. зазначено «НЗ» - неявки з нез`ясованих причин.

Табель обліку використання робочого часу - основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці.

У разі відсутності працівника на роботі протягом робочого дня з невідомих причин цей день не табелюється і, відповідно, не оплачується.

Із 09.09.2022 р. до 31.10.2022 р. включно позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10. цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Судом встановлено, що 17.11.2022 р. позивачу надіслано прохання з`явитися до Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у будь-який зручний час за трудовою книжкою, що стверджується рекомендованим листом з підтвердженням.

Одержання зазначеного наказу про звільнення та повідомлення електронною поштою підтверджується позивачем у позові.

Станом на день розгляду справи позивач за отриманням трудової книжки не з`явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав.

Згідно з чинним правовим регулюванням право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.

Вказане підтверджує, що затримка видачі трудової книжки відбулася не з вини роботодавця та свідчить про відсутність умисних (винних) дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки.

Відтак, підстави для сплати вимушеного прогулу через несвоєчасну видачу трудової книжки відсутні.

Допущення позивачем дії (бездіяльність) щодо тривалого неотримання ним трудової книжки після звільнення, в т.ч. не повідомлення письмовою заявою роботодавця про адресу для пересилання трудової книжки поштою, свідчать про зловживання останнім своїм правом на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки та порушує баланс інтересів суб`єктів трудових правовідносин.

Позивач обізнаний про необхідність отримання трудової книжки, про що свідчить долучене ним до позову повідомлення відповідача від 17.11.2022 р. із проханням у будь-який зручний час з`явитися за трудовою книжкою.

Отже, нереалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення та після отримання повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 р. у справі № 600/121/19.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, є безпідставними та не дають підстав для скасування або зміни оскарженого рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги про те, що усупереч діючого станом на день прийняття рішення Педагогічної ради Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 р. діяло Положення про педагогічну раду з вимогою повідомляти всіх членів ради про час, місце і порядок денний засідання педради не пізніше ніж за 1 тиждень до її проведення, тобто позивачу не було відомо про перехід із дистанційного навчання на очну форму освітнього процесу, не заслуговує на увагу у зв`язку з наступним.

Позивач на засідання педагогічної ради 29.08.2022 р. не з`явився, причини відсутності не повідомляв, про участь у педагогічній раді в режимі он-лайн заяв не давав. На момент прийняття рішення про очну форму роботи у 2022-2023 навчальному році діяло Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої віти І-ІІІ ступенів, затверджене наказом директора № 27 від 30.08.2021 р.

Педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу освіти, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу освіти (п.1.1. Положення). До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив (п.3.2. Положення). Участь у роботі педагогічної ради її членів є обов?язковою (п.8.2. Положення). Оскаржуване судове рішення містить аналіз норм Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти 1-ІІІ ступенів, затвердженого наказом директора № 27 від 30.08.2021 р. Посилань на норми Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, затвердженого наказом директора від 30.08.2022 р., як про це вказує позивач, судове рішення не містить.

Окрім того, аналіз змісту Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів, затвердженого наказом директора № 27 від 30.08.2021 р. свідчить, що воно не містить вимоги про повідомлення усіх членів ради про час, місце і порядок денний засідання не пізніше ніж за 1 тиждень до її проведення.

Рішення педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 р. про перехід на очну форму роботи, надсилалося позивачу на адресою, вказаною ним у особовій справі, що підтверджується поштовою квитанцією від 01.11.2022 р. про відправлення на адресу та ім?я позивача рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення і листом від 07.09.2022 р. на електронну пошту позивача (факт одержання витягу із протоколу засідання педагогічної ради про очну форму роботи, інформацію про тижневе навантаження, графік роботи та прохання повідомити про причину відсутності на роботі позивач підтверджує у позові.

Довід апеляційної скарги про те, що позивач просив директора школи надати йому для ознайомлення акти службової перевірки щодо начебто невиконання ним своїх трудових обов`язків і надання кадрової документації спростовується матеріалами справи та встановленими судом першої інстанції обставинами справи, оскільки всі документи надсилалися позивачеві, натомість позивачем залишалися без реагування звернення роботодавця до нього щодо надання пояснень із указівкою поважних причин відсутності на роботі.

Довід апеляційної скарги про те, що позивачем надсилалися відповідачеві численні заяви щодо його систематичного недопуску до роботи, не береться до уваги, оскільки позивач був проінформований про початок очної форми навчання у Лужанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, через що позивача жодним чином не могли допустити до дистанційної форми навчання, як він це вимагав у свого роботодавця. Відтак, позивач був відсутній на роботі з 01.11.2022 р. без поважних причин. Оспорюючи правомірність наказу про звільнення за прогул, позивач не надав до суду жодного доказу поважності причин відсутності на роботі.

Довід апеляційної скарги про те, що позивачем не було отримано всіх належним чином оформлених документів, а також не отримано інших документів, пов`язаних із трудовими відносинами між позивачем і відповідачем, відповідно позивач не був із ними попередньо ознайомлений, також спростовується матеріалами, наявними в справі, оскільки відповідачем надано докази надсилання таких документів позивачеві.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи це, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Отже, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката Опришко Едіти Василівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Рахівського районного суду від 27 січня 2023 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 08 грудня 2023 р.

Судді: