Постанова

від 17.07.2024 по справі 305/2514/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня2024 року

м. Київ

справа № 305/2514/22

провадження № 61-450св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Лужанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року, ухвалене у складі судді Марусяк М. О., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, прийняту у складі суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (далі - Лужанський ЗЗСО), відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (далі - відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що з серпня 2019 року працював у Лужанській ЗЗСО вчителем інформатики. У березні 2022 року, у зв`язку із сімейними обставинами та повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, тимчасово переїхав у Київську область для надання допомоги родичам, про що 19 березня 2022 року засобами месенджеру соціальної мережі Фейсбук повідомив директора Лужанського ЗЗСО. На прохання директора на електронну пошту Лужанського ЗЗСО він направив заяву про участь у навчальному процесі дистанційно з 21 березня 2022 року, на підставі якої продовжував працювати дистанційно до 29 серпня 2022 року.

Вказував, що 29 серпня 2022 року о 10:00 год було призначено засідання педагогічної ради школи, на яке його не було допущено і аргументованої відповіді на це він не отримав. На засіданні педагогічної ради прийнято рішення про очну форму організації освітнього процесу під час воєнного стану (протокол № 7), витяг із якого 07 вересня 2022 року адміністрація Лужанського ЗЗСО направила йому.

Позивач стверджував, що під тиском відповідача (погрози щодо звільнення) направив на електронну пошту заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати 08 вересня 2022 року терміном 30 днів та 30 вересня 2022 року терміном до 31 жовтня 2022 року. Відпустки без збереження заробітної плати у період воєнного стану позивач обґрунтував можливістю працювати лише дистанційно.

Вказував, що майже всі документи відповідача надходили на його електронну адресу без живих підписів (сканів), без електронно-цифрового підпису або навіть просто у форматі документу в Word, що ставить під сумнів автентичність та законність таких документів.

Наказом від 17 листопада 2022 року №101-к, який позивач отримав на свою електронну пошту, його звільнено з посади вчителя інформатики у зв`язку з прогулом з 01 листопада 2022 року.

Позивач указував, що відповідач порушив вимоги закону щодо ознайомлення його з наказом. Роботодавець неодноразово повідомлявся про неможливість під час воєнного стану, у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: догляд за родичами похилого віку, прибути фізично для виконання трудових обов`язків. Проте, є можливість і бажання продовжувати дистанційну роботу, як це було з 21 березня 2022 року до 29 серпня 2022 року.

Крім того, під час звільнення з ним не було проведено розрахунку, йому не видано трудової книжки.

Позивач уважав, що діями адміністрації Лужанського ЗЗСО йому завдано маральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 50 000,00 грн. Підставою для відшкодування моральної шкоди вважав порушення прав працівника, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_1 просив суд:

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 49 898,84 грн;

- стягнути грошові кошти за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39 438,18 грн;

- зобов`язати Лужанський ЗЗСО змінити дату його звільнення з роботи (наказ про звільнення № 101-к від 17 листопада 2022 року) в порядку, встановленому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 (далі - Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників);

- визнати незаконним наказ Лужанського ЗЗСО від 17 листопада 2022 року № 101-к про його звільнення;

- скасувати наказ про звільнення від 17 листопада 2022 року № 101-к та поновити його на посаді учителя інформатики Лужанського ЗЗСО з можливістю дистанційної форми роботи;

- стягнути завдану моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної компенсації відмовлено.

Судові витрати залишено за позивачем.

Судові витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі віднесено за рахунок держави.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що на дату проведення засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному, тому неявка на засідання педагогічної ради 29 серпня 2022 року є порушенням Положення про педагогічну раду. Рішення педагогічної ради Лужанського ЗЗСО про перехід на очну форму роботи надіслано позивачу за адресою його місця реєстрації та на електронну пошту, є чинним, отже, обов`язкове до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти, зокрема позивачем. Посилання позивача на поважність причин відсутності на роботі у період з 01 листопада 2022 року до 15 листопада 2022 року не підтверджені та спростовуються доказами, наданими відповідачами. Оскаржуваний наказ про звільнення позивача за прогули видано 17 листопада 2022 року, тобто у межах строку, передбаченого статтею 148 КЗпП України.

Крім того, встановивши, що 05 листопада 2022 року відповідач звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського ЗЗСО про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем, однак станом на день розгляду справи у суді відсутні відомості від профспілкового органу про прийняте рішення, суд дійшов висновку, що розірвання трудового договору відбулося відповідно до вимог статті 43 КЗпП України.

Встановивши, що останнім днем відпустки позивача без збереження заробітної плати було 31 жовтня 2022 року, а 01 листопада 2022 року позивач не вийшов на роботу, суд дійшов висновку про те, що дата звільнення 01 листопада 2022 року є вірною та не підлягає зміні.

Встановивши, що 17 листопада 2022 року позивач був обізнаний про необхідність отримання трудової книжки, суд дійшов висновку про те, що нереалізація працівником із власної волі свого права на отримання трудової книжки у день звільнення та після отримання повідомлення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність, тому відмовив у задоволенні позову.

Крім того, суд встановив, що станом на дату звільнення - 01 листопада 2022 року не існувало заборгованості із заробітної плати роботодавця перед позивачем.

Оскільки суд не встановив порушення законодавства при звільненні позивача з роботи, тому не підлягали задоволенню і похідні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної (немайнової) шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

23 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Рахівського районного суду Закарпатської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

20 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19 (провадження № 61-14592св21), від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 (провадження № 61-10432св21), щодо встановлення поважності причин відсутності працівника на робочому місці.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку зібраним доказам, а саме: актам про відсутність на роботі, доказам ознайомлення працівника з рішенням педагогічної ради Лужанського ЗЗСО через електронну пошту, скаргам на бездіяльність заступника директора з навчально-виховної роботи щодо учбового процесу, тому дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

Суди не встановили поважність причин відсутності позивача на роботі та не надали оцінку тому, що він займався волонтерською роботою.

Вказує, що його звільнено з роботи за прогули з 01 листопада 2022 року, а наказ видано 17 листопада 2022 року.

Стверджує, що має право на отримання коштів унаслідок вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року представник Лужанського ЗЗСО - адвокат Ємчук Л. В. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

У лютому 2024 року представник Лужанського ЗЗСО - адвокат Ємчук Л. В. подала до Верховного Суду заяву та клопотання про закриття касаційного провадження, обґрунтовані тим, що дана справа є малозначною, але касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом Лужанського ЗЗСО від 31 серпня 2018 року № 27-к ОСОБА_1 прийнятий на посаду вчителя інформатики з 03 вересня 2018 року.

Відповідно до наказу від 11 березня 2022 року № 44 відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради у закладах загальної середньої освіти Великобичківської селищної ради продовжено канікули з 14 березня 2022 року до 20 березня 2022 року.

Наказом від 18 березня 2022 року № 12-од поновлено роботу Лужанського ЗЗСО у дистанційній формі з 21 березня 2022 року.

Наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 18 березня 2022 року № 49 організовано освітній процес шляхом дистанційного навчання із 21 березня 2022 року.

21 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Лужанського ЗЗСО із заявою, в якій просив змінити йому умови праці, а саме дозволити тимчасово, на період введення воєнного стану та виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, працювати дистанційно з можливістю віддаленого доступу до робочого місця, починаючи з 21 березня 2022 року із дотриманням встановленого у закладі освіти режиму роботи без зміни інших умов праці.

Із 01 липня 2022 року до 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці (загальною тривалістю 56 календарних днів) з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про педагогічну раду Лужанського ЗЗСО, затвердженого наказом директора Лужанського ЗЗСО від 30 серпня 2021 року № 27 (далі - Положення), педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу освіти, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу освіти. До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив (пункт 3.2. Положення). Участь у роботі педагогічної ради її членів є обов`язковою (пункт 8.2. Положення). Секретар завчасно повідомляє про засідання всіх членів педагогічної ради, до початку засідання перевіряє їх присутність, з`ясовує відсутність окремих педагогів (пункт 5.4 Положення).

Встановлено, що 29 серпня 2022 року відбулося засідання педагогічної ради, на яке ОСОБА_1 не з`явився, причини відсутності не повідомив, про участь у педагогічній раді у режимі онлайн заяв не подавав.

На засіданні педагогічної ради Лужанського ЗЗСО, яке відбулося 29 серпня 2022 року, прийнято рішення (протокол № 7) про перехід на очну форму роботи у навчальному 2022-2023 році.

Наказом Лужанського ЗЗСО від 30 серпня 2022 року № 49-од затверджено та введено в дію рішення педагогічної ради від 29 серпня 2022 року.

Витяг з протоколу № 7 надсилався ОСОБА_1 листом від 07 вересня 2022 року на електронну адресу позивача (пошту), що ним підтверджено у позові.

Крім того, цей витяг направлявся ОСОБА_1 на адресу, вказану ним у особовій справі, що підтверджується поштовою квитанцією від 01 листопада 2022 року та рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.

Встановлено, що рішення педагогічної ради від 29 серпня 2022 року про перехід на очну форму роботи позивач не оскаржив. Це рішення педагогічної ради є чинним, отже, обов`язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу у Лужанському ЗЗСО, зокрема і позивачем.

08 вересня 2022 року ОСОБА_1 написав заяву, в якій просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01 вересня 2022 року до 30 вересня 2022 року терміном 30 днів.

Наказом від 09 вересня 2022 року № 81-к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати з 09 вересня 2022 року тривалістю 30 календарних днів.

30 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 01 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року терміном 31 день у зв`язку із дією воєнного стану в Україні та через ризики для життя, що пов`язані з активними військовими діями та їхніми наслідками.

Наказом Лужанського ЗЗСО від 01 жовтня 2022 року № 83-к продовжено термін дії наказу від 09 вересня 2022 року № 81 до 31 жовтня 2022 року на 31 календарний день.

Позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 09 вересня 2022 року до 31 жовтня 2022 року.

Згідно з наказом від 01 листопада 2022 року № 61-од, у зв`язку з відсутністю 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 на роботі, адміністрацією Лужанського ЗЗСО створено комісію та розпочато службове розслідування з метою встановлення поважної причини відсутності працівника на роботі.

За результатами роботи комісії 05 листопада 2022 року видано наказ № 63-од «Про встановлення причини відсутності на робочому місці учителя інформатики ОСОБА_1 », яким позивачу запропоновано повідомити адміністрацію Лужансського ЗЗСО на шкільну електронну пошту чи листом через АТ «Укрпошта» про причини відсутності на роботі та надати підтверджуючі документи.

Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі 01 листопада 2022 року та 04 листопада 2022 року, наказ від 05 листопада 2022 року № 63-од надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням 05 листопада 2022 року.

07 листопада 2022 року та 09 листопада 2022 року складено акти про результати службового розслідування, вжиті заходи щодо з`ясування причини відсутності позивача на роботі 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року.

08 листопада 2022 року комісією встановлено, що на електронну пошту Лужанського ЗЗСО позивач не надіслав пояснень причини своєї відсутності на роботі 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року чи підтверджуючих документів. Натомість комісія виявила заяви позивача, у яких він вчергове просив допустити його до проведення онлайн уроків, посилаючись на свою заяву від 21 березня 2022 року.

Рекомендованим поштовим відправленням від 12 листопада 2022 року з описом вкладення, на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення від 11 листопада 2022 року № 02-10/154, яким вчергове повідомлено його про те, що Лужанський ЗЗСО працює в очному режимі, запрошено позивача з`явитися до закладу освіти, щоб здійснювати освітню діяльність із здобувачами освіти Лужанського ЗЗСО. Звернено увагу, що позивач не надав письмових пояснень щодо відсутності на робочому місці.

16 листопада 2022 року комісія за результатами службового розслідування склала акт, в якому виклала такі висновки: учитель інформатики ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом усього робочого дня 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року без поважних причин, що кваліфікується відповідно до чинного законодавства як прогул; причину відсутності не вдалося встановити, учитель відмовився назвати причину своєї відсутності на роботі, не попереджав заступника директора з навчально-виховного процесу про свою відсутність на роботі; не надав на виконання наказу від 05 листопада 2022 року № 63-од офіційні підтверджуючі документи про причини своєї відсутності на роботі.

Із табелю обліку робочого часу педагогічних працівників Лужанського ЗЗСО, доповідних записок заступника директора з навчально-виховного процесу ОСОБА_3 від 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року та актів комісії Лужанського ЗЗСО встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин з 01 листопада 2022 року до 15 листопада 2022 року.

05 листопада 2022 року Лужанський ЗЗСО звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського ЗЗСО про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

Профспілковий орган протягом визначеного строку рішення щодо подання не прийняв, про прийняте рішення Лужанський ЗЗСО не повідомив.

Наказом від 17 листопада 2022 року № 101-к ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року звільнено з посади учителя інформатики Лужанського ЗЗСО у зв`язку з багаточисленними прогулами, а саме: 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року, відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою для видачі наказу № 101-к стали такі документи: акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року; доповідні записки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 про відсутність ОСОБА_1 на роботі 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року; акти внутрішнього службового розслідування; довідка відділу освіти культури молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 08 листопада 2022 року № 01-02 /809 про відсутність повідомлення про наявність у ОСОБА_1 листка непрацездатності з 01 листопада 2022 року.

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням, надіслано прохання з`явитися до Лужанського ЗЗСО у будь-який зручний час за трудовою книжкою.

Одержання наказу про звільнення та повідомлення від 15 листопада 2022 року електронною поштою ОСОБА_1 підтвердив у позовній заяві.

Станом на день розгляду справи судом першої інстанції позивач за отриманням трудової книжки до Лужанського ЗЗСО не з`явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав.

Згідно з довідкою відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 09 січня 2023 року № 01-34/13 станом на 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 виплачені всі кошти, заборгованість із заробітної плати відсутня, щорічна основна оплачувана відпустка надана у повному обсязі - 56 календарних днів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідають.

Частиною другою статті 147 КЗпП України передбачено, що звільнення - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, що встановлені статтями 148, 149 КЗпП України.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до пункту 24 цієї постанови прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зазначена відповідачем підстава для звільнення позивача з роботи є обґрунтованою і порушення трудового законодавства при звільненні позивача не встановлено.

Однак із вказаними висновками судів як першої, так і апеляційної інстанції у повній мірі погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Зі змісту пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року та 15 листопада 2022 року позивач вчинив прогули і поважних причин його відсутності на роботі у ці дні суди не встановили.

Проте, перевіряючи законність оспорюваного наказу від 17 листопада 2022 року № 101-к, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи з 01 листопада 2022 року, суди не врахували, що працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення.

Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 289/51/16-ц (провадження № 61-13864св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 307/3546/16-ц (провадження № 61-7980св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 462/993/17 (провадження № 61-14166ск19) та від 22 червня 2021 року у справі № 703/240/20 (провадження № 61-260св21), від 13 вересня 2023 року у справі № 344/8391/20 (провадження № 61-8639св21) виснував, що працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця або у будь-який наступний день за днем видання наказу про звільнення.

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни у вигляді прогулу 01 листопада 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 08 листопада 2022 року, 11 листопада 2022 року та 15 листопада 2022 року, що є підставою для звільнення з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, проте зазначення в наказі від 17 листопада 2022 року № 101-к датою звільнення 01 листопада 2022 року не відповідає наведеним положенням КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

За встановленими судами обставинами, днем звільнення ОСОБА_1 необхідно вважати дату винесення наказу про звільнення, тобто 17 листопада 2022 року.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки його 17 листопада 2022 року обґрунтовано звільнено за прогул, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року на 17 листопада 2022 року.

Судами встановлено, що за результатами ухваленого 29 серпня 2022 року педагогічною радою Лужанського ЗЗСО рішення затверджено, зокрема, графік роботи вчителів, розклад дзвінків, розклад уроків, тижневе навантаження вчителів, згідно з яким ОСОБА_1 мав проводити уроки інформатики по вівторкам та п`ятницям (01, 04, 05 (субота в режимі вівторка), 08, 11, 15 листопада 2022 року), однак до виконання своїх обов`язків в указані дні ОСОБА_1 не приступив, що сам позивач не заперечував.

Отже, враховуючи, що у період з 01 листопада 2022 року до 17 листопада 2022 року (день звільнення) позивач фактично не працював, а мав місце триваючий прогул, тому з огляду на положення статті 94 КЗпП України, яка визначає, що заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, відсутні підстави для виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період із 01 листопада 2022 року до дня його звільнення - 17 листопада 2022 року.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 462/993/17 (провадження № 61-14166св19).

Враховуючи, що позивач 17 листопада 2022 року був обізнаний про необхідність отримання трудової книжки, однак не вчинив будь-яких дій для цього, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що нереалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення та після отримання повідомлення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 600/121/19 (провадження № 61-15223св20), яку правильно застосували суди попередніх інстанцій.

Висновки у справах, на які міститься посилання у касаційній скарзі, і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, касаційний суд змінює рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у частині визначення дати звільнення і змінює дату звільнення ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року на 17 листопада 2022 року.

Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошових сум та відшкодування моральної шкоди, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили у вказаній частині судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги у цій частині без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у відповідній частині без змін.

Клопотання представника Лужанського ЗЗСО - адвоката Ємчук Л. В. про закриття касаційного провадження у справі слід залишити без задоволення, оскільки суд касаційної інстанції не знаходить для цього правових підстав.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області - адвоката Ємчук Лідії Вікторівни про закриття касаційного провадження залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року змінити в частині дати звільнення.

Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зміну дати звільнення - задовольнити частково

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року на 17 листопада 2022 року.

В іншій частині рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець