Ухвала

від 13.12.2023 по справі 916/309/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/309/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях)

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки"

до РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська ініціатива "Зелений театр"

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" звернулося до господарського суду з позовною заявою до РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська ініціатива "Зелений театр", в якій просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях від 25.10.2022 № 10-06-02639 про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.08.2016;

- визнати недійсним договір про безоплатне зберігання від 24.06.2022, укладений між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська ініціатива "Зелений театр".

Господарський суд Одеської області рішенням від 16.05.2023 задовольнив позов частково. Визнав недійсним договір про безоплатне зберігання від 24.06.2022 та відмовив в решті позову.

Зазначив, що договір оренди є таким, що продовжився з 24.02.2022 на період дії воєнного стану та протягом 4 місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану автоматично, в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір. Тому суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях від 25.10.2022 № 10-06-02639 з огляду на неефективність способу захисту права, що є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.

Врахувавши чинність договору оренди, суд дійшов висновку, що у РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях відсутнє право на передачу об?єкта оренди третім особам, а тому оспорюваний договір про безоплатне зберігання від 24.06.2022 є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв?язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.10.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

20.11.2023 РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (повний текст складений 30.10.2023).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуюча, Волковицька Н. О., Могил С. К., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях у касаційній скарзі просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Однак колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, а саме в частині визнання недійсним договору про безоплатне зберігання від 24.06.2022. Таким чином, предметом касаційного оскарження з урахуванням пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України може бути рішення суду першої інстанції тільки в частині визнання недійсним договору про безоплатне зберігання від 24.06.2022 та постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 цього Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684 гривні.

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З огляду на те, що суд першої інстанції задовольнив позов щодо однієї позовної вимоги немайнового характеру та в цій частині суд апеляційної інстанції переглядав судове рішення, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 5368,00 грн (1 х 2684,00 грн х 200%).

До касаційної скарги РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях додало платіжну інструкцію від 13.11.2023 № 1470 про сплату судового збору у сумі 10 736,00 грн за подання касаційної скарги у цій справі.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Верховний Суд, перевіряючи зарахування судового збору відповідно до платіжної інструкції від 13.11.2023 № 1470, встановив, що РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях перерахувало 10 736,00 грн на неправильні реквізити. Отже, судовий збір за подання касаційної скарги не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно із новою редакцією пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак касаційна скарга РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях не відповідає зазначеним вимогам закону, адже не містить відповідних відомостей про особу, яка подає касаційну скаргу, щодо електронного кабінету.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях необхідно виконати вимоги пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України, а також уточнити вимоги касаційної скарги та надати до Верховного Суду докази про сплату судового збору в сумі 5368,00 грн за подання касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі № 916/309/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 916/309/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач