Рішення

від 11.12.2023 по справі 193/1149/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1149/20

Провадження 2/193/30/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 грудня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складіголовуючого судді Томинця О.В.,

за участісекретаря судового засідання Хомич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, припинення права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

13.10.2020 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах позивача ФОП ОСОБА_2 із вищевказаним цивільним позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 в обґрунтування якого вказав, що між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 20.01.2010 було укладено договір за № 8 про оренду земельної ділянки площею 10,19 га, за кадастровим номером 1225285200:01:002:0006, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що він укладений строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

15.07.2014 між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 12 згідно з якою вони продовжили строк дії договору ще на 5 років, тобто до 20.01.2020.

Орендар ФОП ОСОБА_2 не менш як за місяць до закінчення строку дії договору, зокрема 16.12.2019 направив орендодавцеві листа про своє переважне право на продовження строку дії договору та додав до цього листа проект відповідної додаткової угоди за № 12 від 16.12.2019.

Але відповідач ОСОБА_3 , отримавши названий лист 15.01.2020, не повідомив позивача про прийняте рішення та всупереч положенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі», 10.02.2020 уклав договір оренди щодо цієї земельної ділянки з іншим орендарем, відповідачем ФОП ОСОБА_4 . До того ж самі умови цього договору оренди землі, зокрема щодо розміру орендної плати, були навіть гірші ані ж ті, які запропонував йому позивач за умовами своєї нової додаткової угоди.

Посилаючись на те, що позивач ФОП ОСОБА_2 належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі, після закінчення строку дії договору оренди землі продовжував користуватися земельною ділянкою, заперечень у поновлені строку договору від орендодавця він не отримував й акт приймання-передачі земельної ділянки щодо її повернення сторони не підписували, представник позивача просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 10.02.2020; припинити право оренди відповідача ФОП ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 10,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим №1225285200:01:002:0006, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, що зареєстроване у державному реєстрі прав 20.03.2020 за №36091551 та визнати укладеною додаткову угоду за № 12 від 16.12.2019, за умовами якої договір оренди земельної ділянки продовжити ще на 10 років, тобто до 20.01.2030.

У відзиві на позов, який надійшов від представника відповідачів ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 адвоката Савенка М.О., останній заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 , ще до надходження пропозиції позивача про поновлення договору оренди землі, повідомив 04.06.2019 останнього письмово про своє небажання продовжувати цей договір оренди землі. При цьому зазначає, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, які зазначені позивачем у проекті додаткової угоди, оскільки вона мітить інші умови, ніж ті, які були передбачені основним договором, зокрема він просив продовжити строк дії договору оренди землі на 10 років, тоді як перед цим основна та після нього додаткова угоди укладалися лише строком на 5 років. Сторони за спірним договором оренди землі від 10.02.2020 дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, сам договір відповідає вимогам закону, він пройшов відповідну державну реєстрацію, а тому, посилаючись на те, що позивач ФОП ОСОБА_2 не має переважного права на поновлення договору оренди землі, вважає, що підстав для визнання цього правочину недійсним не має. З огляду на викладене просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

З 13.10.2020 справа перебувала в провадженні судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащука Д.А (т.1 а.с.48).

15.10.2020 за ухвалою попереднього складу суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.49).

26.10.2020 за клопотанням представника позивача забезпечено позов шляхом заборони усім суб`єктам державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у справі, вчинення реєстраційних дій та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо речових прав похідних від права власності щодо спірної земельної ділянки (т.1 а.с.63-65).

11.11.2020 надійшов згаданий вище відзив на позов від представника відповідачів (т.1 а.с.70-76).

30.11.2020 надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача, окрім інших доводів, які містилися у його позові, заперечував факт отримання позивачем особисто від відповідача кореспонденцію з повідомленням про його небажання продовжувати договір оренди землі, крім того вказав, що позивач, зазначивши у додатковій угоді від 16.12.2019, що строк дії договору триватиме 10 років, не змінював у цій частині істотних умов, оскільки на такий самий строк вже було продовжено строк дії договору оренди землі згідно з попередньою додатковою угодою від 15.07.2014, крім того згідно положень ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії такого договору не може бути меншим семи років (т.1 а.с.98-109).

22.02.2021 надійшло клопотання від представника відповідачів про виклик і допит у судове засідання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яке за протокольною ухвалою суду було задоволено. Проте через неявку цих свідків представник відповідача у судовому засіданні, що мало місце 22.11.2023, відмовився від допиту цих свідків(т.1 а.с.143-144).

19.08.2021 за ухвалою попереднього складу суду підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т.1 а.с.182).

24.09.2021 закінчилися повноваження у головуючого судді Кащука Д.А., тому за результатами повторного автоматичного розподілу від 27.09.2021 цивільну справу передано для розгляду іншому судді цього суду - Томинцю О.В. (т.1 а.с.199,200);

28.09.2021 за ухвалою нового складу суду цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду (т.1 а.с.201).

11.11.2021 за ухвалою суду згідно клопотання представника відповідачів витребувано у позивача ФОП ОСОБА_2 копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з описом, відповідно до якого на адресу ОСОБА_3 було відправлено додаткову угоду №13 від 16 грудня 2019 року про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №8 від 20 січня 2010 року (т.1 а.с. 209).

08.02.2022 за ухвалою суду за клопотанням представника позивача суд повернувся до підготовчого судового засідання цивільної справи та ухвалив рішення про зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням у справі судово-почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.229-231).

12.05.2022 за ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв`язку з необхідністю надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (т. 1 а.с.240).

31.08.2022 провадження у справі знову зупинено на час виконання експертизи (т.2 а.с.17).

23.03.2023 за ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням до суду висновків експертизи (т. 2 а.с.34).

25.04.2023 за ухвалою суду згідно клопотання представника відповідача витребувано у позивача ФОП ОСОБА_2 платіжні документи, якими підтверджується сплата орендної плати ОСОБА_3 за договором оренди землі (т. 2 а.с.51-52).

21.06.2023 за ухвалою суду підготовче судове засідання закрито і справу призначено до судового розгляду (т.2 а.с.85).

Позивач ФОП ОСОБА_2 та його представник адвокат Каправчук В.Л. у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про можливість розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 у судове засідання теж не з`явилися, але від їхнього представника адвокат Савенка М.О. надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених ним у своєму відзиві.

Третя особа без самостійних вимог, державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В., у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася неодноразово належним чином. Своїх заперечень проти позову не направила, заяв про розгляд справи за її відсутності теж.

Оскільки усі учасники справи у судове засідання не з`явились, то відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №105681, є власником земельної ділянки площею 10,19 га, за кадастровим номером 1225285200:01:002:0006, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (т.1 а.с.19).

20 січня 2010 року між ОСОБА_3 , як орендодавцем, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , як орендарем, було укладено договір за №8 оренди вказаної вище земельної ділянки строком на п`ять років (т.1 а.с.20-23).

Пунктом 43 цього договору передбачено набрання ним чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Державна реєстрація договору здійснена 18 березня 2010 року у Софіївському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що вчинено запис за №041013300351.

Згідно із пунктом 8 цього договору оренди землі, після закінчення строку його дії орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

15 липня 2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду за № 10 згідно до умов якої вони погодилися продовжили строк дії договору фактично ще на 5 років, оскільки зазначили, що договір від 20.01.2010 дійсний до 20.01.2020. Також за умовами цієї угоди сторони дійшли згоди щодо збільшення орендної плати (т.1 а.с.26).

Названа додаткова угода зареєстрована 22.09.2015 державним реєстратором Софіївського РУЮ Дніпропетровської області Товстухою Ю.М. (т. 1 а.с.27 на звороті).

До закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач, з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди, 16.12.2019 направив орендодавцю ОСОБА_3 лист-повідомлення з пропозицією відносно поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди № 13 (т. 1 а.с.29).

Надані докази направлення цього листа-повідомлення з описом вкладення у якому містилися сам лист-повідомлення про поновлення договору від 16.12.2019 та додаткова угода № 13 від 16.12.2019 (т. 1 а.с.31).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що цей лист орендодавець ОСОБА_3 отримав 15.01.2020 (т.1 а.с.32).

У додатковій угоді № 13 від 16 грудня 2019 року до договору оренди земельної ділянки за № 8 від 20 січня 2010 року орендарем запропоновано ОСОБА_3 поновити вказаний договір ще на 10 років, тобто продовжити строк його дії до 20 січня 2030 року. Крім того встановити розмір орендної плати 35 000 грн. на рік з вирахування податку з доходів орендодавця, податку на землю та військового збору з можливістю, які і раніше, проведення розрахунків у натуральній формі за бажанням орендодавця (т.1 а.с.30).

В судовому засіданні, що мало місце 22.08.2023, представник відповідачів, не заперечуючи проти отримання вищевказаного листа-повідомлення ОСОБА_3 пояснив, що останній, ще до цього, 03 червня 2019 року, направляв позивачу лист про те, що він не бажає продовжувати з ним орендні відносини після закінчення строку дії договору оренди землі, але відповіді на нього не отримав (т.1 а.с.77).

У підтвердження направлення цього листа представник відповідача теж надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого видно, що цей лист орендар отримав 04.06. Повідомлення передано відправнику 20.06.2019 (т.1 а.с.225).

10 лютого 2020 між ОСОБА_3 укладено договір оренди згаданої вище земельної ділянки з іншим орендарем, зокрема фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 . Строк дії оренди 12 років. Право оренди за цим договором зареєстроване за ФОП ОСОБА_4 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. 20.03.2022 за р./№ 36091551 (т.1 а.с.27).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції Українигарантує кожному громадянину України право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору,виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частин першої шостої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне правопередіншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другоюшостою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися земельною ділянкою; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Звертаючись до суду позивач посилався на те, що до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, з метою реалізації свого переважного права щодо поновлення договору оренди, він направляв орендодавцю ОСОБА_3 лист-повідомлення з пропозицією про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Між тим, у порушення вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції на час укладення основного договору від 20.01.2010 та усупереч положень п. 8 цього договору, орендарем ФОП ОСОБА_2 не своєчасно повідомлено орендодавця ОСОБА_3 про його наміри продовжити з ним строк дії договору оренди.

Так, особа вважається обізнаною про певні події за повідомленням не з дня коли відправник направив це повідомлення кореспонденцією на адресу такої особи, а з дня коли остання її безпосередньо отримала.

Як видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, орендодавець ОСОБА_3 отримав від орендаря ФОП ОСОБА_2 лист-повідомлення про поновлення договору та додаткову угоду лише 15.01.2020, тоді як крайній строк дії договору оренди землі спливав вже 20.01.2020 (т.1 а.с.32).

На переконання суду вказаними нормами закону та положенням договору оренди землі неспроста визначений строк для поновлення договору тривалістю один місяць до часу його завершення. Адже такий строк визначено найбільш прийнятним для ведення перемовин між сторонами договору, який незабаром спливає, щодо можливості прийняття самого рішення про укладення нового договору між ними та подальшого узгодження його істотних умов між ними.

До того ж, як встановлено під час судового розгляду справи, що не заперечувалося сторонами, позивач ФОП ОСОБА_2 після закінчення строку дії договору вже не використовував спірну земельну ділянку.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Однак, варто зауважити, що у наданій суду додатковій угоді № 13 від 16.12.2019 ФОП ОСОБА_2 зазначив інші умови, ніж передбачено договором оренди землі від 20 січня 2010 року, зокрема запропонував збільшити строк дії договору удвічі. На зміну вказаної умови необхідна згода сторін, що узгоджується зі змістом частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі», тоді як між сторонами така згода досягнута не була.

Твердження позивача щодо того, що за попередньою угодою визначено строк дії договору 10 років, а тому зміна істотних умов не відбулася, не заслуговують на увагу.

Так, за основним договором від 20.01.2010 договір укладено строком на 5 років, після чого за додатковою угодою від 15.07.2014 строк дії договору продовжено до 20 січня 2020 року, тобто теж на 5 років.

Крім того, суд знаходить доведеними доводи представника відповідача щодо повідомлення належним чином орендодавцем ОСОБА_3 орендаря ФОП ОСОБА_2 про небажання після закінчення строку дії договору оренди землі у подальшому підтримувати з ним договірні відносини.

Згідно із п. 81Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270,рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об`єкта поштового зв`язку на підставі пред`явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв`язку (п. 91 Правил).

Під час судового розгляду справи, за клопотанням представника позивача, було проведено судово-почеркознавчу експертизу за № 1325-22 від 30.01.2023 згідно висновків якої: «Підпис від імені ОСОБА_2 у розділі «Вищезазначене поштове повідомлення, поштовий переказ», у графі «уповноваженому» Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 04.06. за номером 5310001744183, - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою» (т.2. а.с.23-27).

Досліджуючи це поштове повідомлення, встановлено, що графа «вручено особисто» порожня, тоді як за висновками почеркознавчої експертизи у цьому поштовому повідомленні не підтверджено підпис ОСОБА_2 саме у графі «уповноважений» (представник), що на переконання суду вказує на те, що це поштове повідомлення міг отриматибудь-хто з повнолітніх членів сім`ї ОСОБА_2 , які проживають разом з ним.

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з орендарем, відсутність доказів продовження користування попереднім орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, порушення строків сповіщення орендодавця про наміри продовжити з ним строк дії договору оренди земельної ділянки, дають підстави для висновку, що переважне право позивача на поновлення договору оренди землі порушено не було.

Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі 395/1458/16-ц (провадження 61-6190св18), від 03 квітня 2019 року у справі 395/1452/16-ц (провадження 61-6190в18), від 31 липня 2019 року у справі 395/1429/16-ц (провадження 61-27141св18), від 28 серпня 2019 року у справі 395/170/17-ц (провадження 61-29828св18), від 06 травня 2020 року у справі № 395/174/17 (провадження № 61-26099св18).

З огляду на викладене, позовні вимоги представника позивача ФОП ОСОБА_2 адвоката Каправчука В.Л. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому у їхньому задоволенні належить відмовити.

У рамках вказаної цивільної справи за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу від 26.10.2020 про забезпечення позову, за якою заборонено Міністерству юстиції України, суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за цивільним позовом, вчинення реєстраційних дій та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо речових прав похідних від права власності щодо спірної земельної ділянки.

За містом положень ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, оскільки судом постановлено рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, то застосовані судом заходи забезпечення цього позову належить скасувати.

Розподіл судових витрат.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, всі судові витрати, які він поніс зокрема на оплату судового збору, правничу допомогу та виконання експертизи у справі, слід віднести на його рахунок. Водночас, відповідач, на користь якого вирішено спір, жодних доказів на понесення ним витрат, насамперед на оплату правничої допомоги, суду не надав, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст. 158, 259, 263-265, 268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, припинення права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, - залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року (ЄУН 193/1149/20, провадж. 2/193/446/20) у вигляді заборони усім суб`єктам державної реєстрації вчинення реєстраційних дій та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо речових прав похідних від права власності щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1225285200:01:002:0006,площею 10,19 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області. (Вжиті заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ідент. номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання:с. Черепківці Глибоцького району Чернівецької області, 60444);

Відповідач 2: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, місце розташування: вул. Шевченко, 65 в с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області, 53001.

Повний текст рішення суду складено 14.12.2023.

Суддя О.В. Томинець