Рішення

від 12.12.2023 по справі 396/969/23

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/969/23

Провадження № 2/396/308/23

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну № 396/969/23 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна», третя особа без заявлення самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до СТОВ "Нова-Україна" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.03.2011 року укладеного між нею та СТОВ «Росія».

Обгрунтовуючи позовтим,що їйна правівласності належитьземельна ділянка, розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912, що підтверджується інформаційною довідкою від 02.05.2023 року № 330969861.

03 березня 2011 року між нею та СТОВ «Росія» (перейменоване в СТОВ «Нова-Україна») стосовно земельної ділянки площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912 було укладено договір оренди землі б/н. Згідно з положеннями пунктів 9, 11 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі до 31 грудня щорічно. Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки станом на 03.03.2011 року становить 53584 грн. Строк дії договору закінчується 15 листопада 2060 року.

Позивачка вказує, що згідно відомостей № 1403-23-05113 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28.03.2023 року за період: з 1 кварталу 2011 року по 4 квартал 2022 року, їй щорічно нараховано та виплачено дохід, за ознакою доходу «106-Надання майна в лізинг» від відповідача СТОВ «Нова-Україна». Так, в 2011 році нараховано 1500,00 грн, 2012- 2822,82 грн.,2013-2822,82 грн., 2014-2822,82 грн., 2015- 3525,70 грн., 2016-4230,84 грн., 2017-4230,84 грн., 2018- 4230,84 грн., 2018-745,34 грн., 2019-4377,02 грн., 2020- 4377,02 грн., 2021-4377,02 грн., 2022-4377,02 грн. При додаванні всіх нарахованих сум, загальна нарахована сума становить - 44 449,10 грн.

Проте, вона вказує, що таких грошових коштів від відповідача вона не отримувала і ніяких довіреностей для отримання орендної плати згідно оспорюваних договорів оренди нікому не надавала, жодного разу особисто не отримувала орендну плату від відповідача, не розписувалась у видаткових касових ордерах, не отримувала поштових переказів з орендною платою, не отримувала орендної плати безготівковим шляхом, не отримувала повідомлень від нотаріусів про зарахування орендної плати на депозитний рахунок нотаріуса.

Тому, вважає, що має місце невиконання обов`язків з боку відповідача, яке полягає в систематичній несплаті орендної плати за договором оренди від 03.11.2011 року протягом 2011-2022 років та є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі пункту «д» частини першої ст.147 ЗК України, частини першої ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», пунктів 38 та 39 договорів.

Ухвалою судді від 31.05.2023 року провадження у справі відкрито в загальному позовному провадженні та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні, в складі головуючого судді Дригваля В.М.

10.07.2023року черезканцелярію судувід представникавідповідача СТОВ«Нова-Україна» подановідзив разом з додатками,відповідно до якого, представник просив відмовити у позові.В обгрунтування посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_2 були встановлені правовідносини доручення, які регулюються главою 68 ЦК України, в результаті яких позивачка отримала кошти наперед за майбутній період в рахунок орендної плати від ОСОБА_2 в розмірі 30000,00 грн. Підтвердженням таких відносин є нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 № 388 від 16.02.2011 року, яка фактично закріпила факт встановлення між сторонами правовідносин доручення. Орендну плату за оренду земельної ділянки кадастровий №3524010100:02:000:0912, площею 4,4568 га, що належать ОСОБА_1 , щорічно, починаючи з 2011 року - отримувала уповноважена особа - ОСОБА_2 . Повноваження ОСОБА_2 підтверджуються нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 16.02.2011 року, реєстраційний № 388. За весь період дії договору оренди (з 2011 року) ОСОБА_1 до СТОВ «Росія» стосовно недійсності нотаріально посвідченої заяви жодного разу не зверталась, заяв та скарг стосовно повноважень особи, яка отримує орендну плату не надходило. Даною заявою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 отримувати орендну плату від СТОВ «Росія».

27.07.2023року відпозивача досуду надійшлавідповідь навідзив,у якійвона зазначає,що стороноювідповідача неспростовані їїтвердження наведеніу позовнійзаяві.Вказує,що у2008році вонаукладала договіроренди земліз СТОВ«Росія» строкомна 10років івін діявдо 2018року.Даний договірна моментотримання грошовихкоштів від ОСОБА_2 був дійсний,тому вонавважала,що оренднаплата виплаченабула поньому,оскільки спірнийдоговір сторониуклали пізніше,після 16.02.2011року.Крім тоговважає,що нотаріально посвідчена заява - не є довіреністю, при здійсненні розрахунково-касових операцій, відповідачем систематично допущено грубе порушення п 3.5 та п 3.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, якими чітко регламентовано, що видача готівки проводиться за довіреністю, оформленій у встановленому порядку згідно із законодавством України. Більш того, відповідач продовжує грубо порушувати норми чинного законодавства, продовжуючи видавати грошові кошти ОСОБА_2 без довіреності. Вважає, що зміст вказаної заяви не підтверджує правомірність сплати орендної плати СТОВ «Росія» Галенок Д.О.

31.07.2023 року від представника відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких зазначає, що одна й та сама ділянка не може бути об`єктом оренди за двома різними договорами. Після укладання спірного договору оренди в 2011 році, об`єктом оренди якого була одна й та сама земельна ділянка з кадастровим договором 3524010100:02:000:0912, сторони по суту змінили умови вчиненого правовчину та продовжили строк дії договору оренди до 2060 року, а старий договір розірвано. 30000 грн позивачка отримала від ОСОБА_2 саме в 2011 році, в той проміжок часу, коли і був підписаний новий договір з новими умовами. Повторно звертає увагу на те, що після підписання нотаріальної заяви між позивачем та ОСОБА_2 було укладено правовідносини доручення, передбачені ст. 1000 ЦК України.

Ухвалою судді Русіної А.А. від 20.09.2023 року справу прийнято до свого провадження в порядку задоволеного позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні. Задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ..

Ухвалою суду від 07.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав (а.с.37).

Представник відповідача директор СТОВ «Нова-Україна» Галенок О.А. в судове засідання не з`явився, подано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.49).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. 08.11.2023 року подано пояснення в яких щодо задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовти в їх задоволенні. Стверджує, що він за попередньою домовленістю з СТОВ "Нова-Україна" сплатив ОСОБА_1 наперед 30 000 грн, як орендну плату за договором оренди від 03.03.2011 року укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Росія". Позивачка не заперечувала проти такого розрахунку, про що свідчить нотаріально посвідчена заява від 16.02.2011 року, де зазначила, що приймає грошові кошти від нього та дозволяє отримувати орендну плату і жодних претензій до нього мати не буде.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що позовні вимогипідлягаютьзадоволенню за наступних підстав.

Позивач є власником земельної ділянки, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912, що підтверджується інформаційною довідкою від 02.05.2023 року № 330969861 (а.с.14-15).

З вищевказаної довідки також встановлено, що за СТОВ «Росія» зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: 352400004002839, виданого 19.10.2011, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія», строк дії договору до 15.11.2060 року.

Між позивачемта СТОВ «Росія» (після перейменування СТОВ «Нова-Україна») 03березня 2011року стосовноземельної ділянкиплощею 4,4568га,кадастровий номер3524010100:02:000:0912було укладенодоговір орендиземлі б/н,зареєстрований вУправлінні Держкомземуу Новоукраїнськомурайоні 19жовтня 2011року за№ 352400004002839,за умовамиякого позивачнадала,а відповідачприйняв воренду земельнуділянку площею4,46га ріллі,з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,яка знаходитьсяв межахтериторії Новоукраїнськоїміської радиНовоукраїнського районуКіровоградської області.Згідно зположеннями пунктів9,11договору оренднаплата вноситьсяорендарем урозмірі 3%від нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянкиу грошовійформі до31грудня щорічно.Пунктом 5договору передбачено,що нормативнагрошова оцінкаорендованої земельноїділянки станомна 03.03.2011року становить53584грн.Строк діїдоговору закінчується15листопада 2060року (а.с.10).

Згідно акта приймання - передачі ОСОБА_1 передала, а СТОВ «Росія» в особі директора ОСОБА_4 прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,46 га, даний факт засвідчений підписами сторін у цьому акті (а.с. 11).

Як свідчить нотаріально посвідчена заява від 16.02.2011 року ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримала від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну їй на підставі державного акту серії КР №108676 площею 4,46 га, виданого Новоукраїнською райдержадмінстрацією Новоукраїнського району Кіровоградської області 10.04.2009 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності землю за №010937800101, в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 16 лютого 2060 вона не матиме (а.с.30).

Цією ж заявою ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_2 , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отримувати орендну плату від СТОВ «Росія», юридична адреса якого м.Новоукраїнка, вул.40-років України, 1, Новоукраїнського району Кіровоградської області. В разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_2 зобов`язалася переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачує ОСОБА_2 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М..

Згідно відомостей № 1123-23-03899 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28.03.2023 року за період: з 1 кварталу 2011 року по 4 квартал 2022 року, позивачу щорічно нараховано та виплачено дохід, за ознакою доходу «106-Надання майна в лізинг» (під даною ознакою розуміється дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)) від Відповідача СТОВ «Нова-Україна» (а.с.12-13).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статті 15ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» орендна плата є однією з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651ЦКУкраїни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України«Проорендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України«Проорендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» у редакції, чинній на момент укладання договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141ЗКУкраїни підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) сформульовано висновок, що частинами першою і другою статті 651ЦКУкраїни передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651ЦКУкраїни свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «у статті 629ЦКУкраїни закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПКУкраїни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Відповідно до положень частини першої статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПКУкраїни доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76ЦПКУкраїни передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12ЦПК України).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно до ст.129КонституціїУкраїни основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Звертаючись досуду зпозовом ОСОБА_1 посилалася на несплату відповідачем орендної платиза договором оренди землі протягом 2011-2022 років, що є систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Заперечуючи протипозову представниквідповідача вказував, що правомірно здійснював виплату орендної плати ОСОБА_2 за оренду земельної ділянки кадастровий №3524010100:02:000:0912, площею 4,4568 га, що належать ОСОБА_1 , оскільки вона на підставі нотаріально посвідченої заяви уповноважила ОСОБА_2 , отримувати замість неї орендну плату за належну їй земельну ділянку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 237ЦКУкраїни представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин другої, третьої статті 238ЦКУкраїни представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють заінтересована особа.

Повноваження, якими позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати замість неї орендну плату за договорами оренди від 03.03.2011 року, укладеного з СТОВ «Росія», в матеріалвх справи відсутні.

Подана представником відповідача нотаріально посвідчена заява не є довіреністю в розумінні Глави 17ЦКУкраїни та Розділу 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 03 березня 2004 року за N 283/8882 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), а за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 16.02.2011 посвідчив справжність підпису позивачки, яка підписала заяву, а не є посвідчення нотаріусом довіреності на здійснення дій, зокрема, отримувати кошти за договором оренди.

У вищезазначеній заяві не зазначено за яким договором оренди позивач отримала від ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 30 000 грн та за яким договором оренди землі має отримувати орендну плату в майбутньому.

Крім того, суд зазначає, що нотаріально посвідчена заява складена 16.02.2011 року, тобто до виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія» за спірним договором оренди земельної ділянки від 03.03.2011 року.

При цьому, позивач не заперечувала, що вона в 2011 році дійсно отримала 30 000 грн. від ОСОБА_2 , як орендну плату за попереднім договором від 2008 року, який на момент отримання грошових коштів був дійсним.

Проте, представник відповідача у запереченнях зазначав, що даний договір було розірвано шляхом укладення нового договору в 2011 році, яким сторони по суті змінили умови вчиненого правочину та продовжили строк дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:000:0912, оскільки одна й та сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами.

Суд звертає увагу, що докази на підтвердження існування в 2008 року договірних відносин між сторонами в матеріалах справи відсутні, тому посилання сторін на даний договір, як на підтвердження своїх доводів є безпідставними.

Крім того, договором оренди укладеного 03.03.2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія», не передбачалося отримання авансу позивачем від третьої особи та те, що третя особа буде отримувати замість позивача орендну плату, натомість згідно п.11 зазначених договорів вказано, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно.

Також, суд погоджується з думкою позивача, що відомості № 1123-23-03899 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28.03.2023 року за період: з 1 кварталу 2011 року по 4 квартал 2022 року, про щорічні нарахування та виплачені доходи їх, за ознакою доходу «106-Надання майна в лізинг» не підтверджують безпосередньо факт сплати позивачу орендної плати за вказані роки та за спірним договором, а тільки містять інформацію про нарахований та сплачений податок.

За таких обставин встановивши, що відповідач СТОВ «Росія» не сплачувало орендну плату орендодавцю ОСОБА_1 за період 2011-2022 р.р., доказів на спростування даних обставин суду не надано, вимога позивача про дострокове розірвання спірного договору оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, та вважає за правильне застосувати до спірних правовідносин положення статті 32ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі» і статті 141ЗКУкраїни та розірвати договір оренди, який був укладений 03.03.2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія».

Відповідно до ст.34ЗаконуУкраїни«Проорендуземлі»№161-ХІVу разі дострокового розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК Україниз відповідачана користь позивача також підлягає стягненню судовий збір, в розмірі 1073 грн 60 коп.

Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст.237, 248, 526, 629, 651 ЦК України, п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України, ст.ст.4, 13, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, районний суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 03.03.2011 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» (нова назва "Нова-Україна"), зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 19.10.2011 року за № 352400004002839, та зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Поляковою Наталією Василівною номер запису про інше речове право 12557363 від 12.12.2015 року, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27127914 від 16.12.2015 року.

Стягнути зСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Нова Україна»(кодЄРДПО №30945026)на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 12.12.2023 р.

Суддя: А. А. Русіна