Постанова

від 15.05.2024 по справі 396/969/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 396/969/23

провадження № 22-ц/4809/539/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова - Україна» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року (суддя Русіна А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова - Україна», третя особа без заявлення самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що їй на праві власності належитьземельна ділянка, розташована на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912, що підтверджується інформаційною довідкою від 02.05.2023 року № 330969861.

03 березня 2011 року між нею та СТОВ «Росія» (перейменоване в СТОВ «Нова-Україна») стосовно земельної ділянки площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912 було укладено договір оренди землі б/н. Згідно з положеннями пунктів 9, 11 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі до 31 грудня щорічно. Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки станом на 03.03.2011 року становить 53584 грн. Строк дії договору закінчується 15 листопада 2060 року.

Позивачка вказала, що згідно відомостей № 1403-23-05113 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28.03.2023 року за період: з 1 кварталу 2011 року по 4 квартал 2022 року, їй щорічно нараховано та виплачено дохід, за ознакою доходу «106-Надання майна в лізинг» від відповідача СТОВ «Нова-Україна». Так, в 2011 році нараховано 1500,00 грн, 2012- 2822,82 грн.,2013-2822,82 грн., 2014-2822,82 грн., 2015- 3525,70 грн., 2016-4230,84 грн., 2017-4230,84 грн., 2018- 4230,84 грн., 2018-745,34 грн., 2019-4377,02 грн., 2020- 4377,02 грн., 2021-4377,02 грн., 2022-4377,02 грн. При додаванні всіх нарахованих сум, загальна нарахована сума становить - 44 449,10 грн.

Разом з тим, позивач зазначила, що таких грошових коштів від відповідача вона не отримувала і жодних довіреностей для отримання орендної плати згідно оспорюваних договорів оренди нікому не надавала, жодного разу особисто не отримувала орендну плату від відповідача, не розписувалась у видаткових касових ордерах, не отримувала поштових переказів з орендною платою, не отримувала орендної плати безготівковим шляхом, не отримувала повідомлень від нотаріусів про зарахування орендної плати на депозитний рахунок нотаріуса.

Вважає, що має місце невиконання обов`язків з боку відповідача, яке полягає в систематичній несплаті орендної плати за договором оренди від 03.11.2011 року протягом 2011-2022 років, тому є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі пункту «д» частини першої ст.147 ЗК України, частини першої ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», пунктів 38 та 39 договорів.

Посилаючись на ці обставини, просила розірвати укладений між нею та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 03.03.2011.

Ухвалою суду від 20.09.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ..

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки укладений 03.03.2011 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» (нова назва "Нова-Україна"), зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 19.10.2011 року за №352400004002839, та зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Поляковою Наталією Василівною номер запису про інше речове право 12557363 від 12.12.2015 року, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27127914 від 16.12.2015 року.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» (код ЄРДПО №30945026) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підписанням заяви, посвідченою приватним нотаріусом 16.02.2011, позивач фактично закріпила факт встановлення між нею та ОСОБА_2 саме правовідносин доручення, що регулюються главою 68 ЦК України. Зі змісту цієї заяви вбачається, що вона стосується тієї самої земельної ділянки, що знаходиться в оренді відповідача. Позивач отримавши від ОСОБА_2 30000 грн з 2013 року не висувала жодних претензій щодо невиконання зобов`язань за укладеним договором оренди земельної ділянки протягом 10 років. Відповідач звертає увагу на недобросовісність дій власника землі, яка отримавши кошти за оренду плату наперед, порушила спір про невиконання умов договору товариством.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912, що підтверджується інформаційною довідкою від 02.05.2023 року № 330969861(а.с.14-15).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також встановлено, що за СТОВ «Росія» зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер:352400004002839, виданого 19.10.2011, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Росія», строк дії договору до 15.11.2060 року.

03 березня 2011 року між позивачемта СТОВ«Росія» (післяперейменування СТОВ «Нова-Україна») стосовно земельної ділянки площею 4,4568 га, кадастровий номер 3524010100:02:000:0912 було укладено договір оренди землі б/н, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 19 жовтня 2011 року за № 352400004002839, за умовами якого позивач надала, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,46 га ріллі, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Згідно з положеннями пунктів 9, 11 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі до 31 грудня щорічно. Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки станом на 03.03.2011 року становить 53584 грн. Строк дії договору закінчується 15 листопада 2060 року(а.с.10).

Згідно акта приймання - передачі ОСОБА_1 передала, а СТОВ «Росія» в особі директора ОСОБА_3 прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,46 га, даний факт засвідчений підписами сторін у цьому акті (а.с. 11).

Як свідчить нотаріально посвідчена заява від 16.02.2011 року ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримала від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну їй на підставі державного акту серії КР №108676 площею 4,46 га, виданого Новоукраїнською райдержадмінстрацією Новоукраїнського району Кіровоградської області 10.04.2009 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності землю за №010937800101, в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 16 лютого 2060 вона не матиме (а.с.30).

Цією ж заявою ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_2 , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отримувати орендну плату від СТОВ «Росія», юридична адреса якого м.Новоукраїнка, вул.40-років України, 1, Новоукраїнського району Кіровоградської області. В разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_2 зобов`язалася переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачує ОСОБА_2 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М..

Згідно відомостей № 1123-23-03899 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28.03.2023 року за період: з 1 кварталу 2011 року по 4 квартал 2022 року, позивачу щорічно нараховано та виплачено дохід, за ознакою доходу «106-Надання майна в лізинг» (під даною ознакою розуміється дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)) від Відповідача СТОВ «Нова-Україна» (а.с.12-13).

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про розірвання договору оренди землі укладеного між сторонами, виходячи з того, що позивачем доведено систематичне невиконання орендарем умов договору.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Частиною першоюстатті 526 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За змістом статті13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом України(далі -ЗК України) та іншими законами України (частина першастатті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущенного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору орендиземлі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на факт систематичної несплати орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки протягом 2011-2022 років.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що 16.02.2011 позивач отримала в рахунок авансу, тобто наперед від ОСОБА_2 30 000 грн та зобов`язала останнього отримувати замість неї орендну плату.

Згідно із частинами першою, третьоюстатті 237 ЦК Українипредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 238 ЦК Українипредставник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють заінтересована особа.

Повноваження, якими позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати замість неї орендну плату за договором оренди від 03.03.2011, укладеного з СТОВ «Росія», відсутні.

Вказана нотаріально посвідчена заява не є довіреністю в розумінніГлави 17 ЦК Українита Розділу 16 Інструкції про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України, від 03 березня 2004 року за N 283/8882 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), а за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 16.02.2011 посвідчив справжність підпису ОСОБА_1 , яка підписала заяву, а не є посвідчення нотаріусом довіреності на здійснення дій, зокрема, отримувати кошти за договором оренди.

У вищезазначеній заяві не зазначено за яким договором оренди позивач отримала від ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 30 000 грн та за яким договором оренди землі останній має отримувати орендну плату в майбутньому.

Крім того, самими договорами оренди не передбачено отримання авансу позивачем від третьої особи та не передбачено, що третя особа буде отримувати замість позивача орендну плату, а сама заява була складена 16.02.2011, тобто до виникнення договірних відносин між сторонами.

Аналіз вказаної заяви свідчить про існування зобов`язань, які виникли між позивачем та ОСОБА_2 і її зміст не підтверджує правомірність сплати орендної плати СТОВ «Росія» ОСОБА_2 замість позивача.

За таких обставин, матеріали справи не містять підтверджень, що відповідачем позивачу виплачувалась оренда плата згідно договору оренди від 03.03.2011 за 2011-2022 роки, що, в свою чергу, є систематичною несплатою орендної плати, а тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було надано докази своєчасної виплати орендної плати є безпідставними та необґрунтованими.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, позивач не отримала належні їй на підставі договору оренди кошти, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно визначено характер спірних правовідносин та матеріальні норми права, якими ці правовідносини регулюються.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова - Україна» залишити без задоволення.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський