Постанова

від 23.10.2023 по справі 910/10298/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10298/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Кравчука Г.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Лукомський П.В.

від відповідача-1: Мазій К.О.

від відповідача-2: Мельниченко С.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023

у справі №910/10298/23 (суддя - Чинчин О.В.)

за заявою Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про забезпечення позову і додані до неї матеріали по справі

за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

до 1. Міністерства юстиції України

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог та клопотання про забезпечення позову

Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року.

20.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач зазначав, що Міністерство юстиції України своїм наказом протиправно скасувало записи у Державному реєстрі прав на нерухомість, які були вчинені приватним нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів, що підтверджували виникнення такого права у заявника та інших осіб на нерухому річ.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що враховуючи ту обставину, що Наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 15 листопада 2021 року №4087/5 може бути виконаним на будь-якій стадії судового розгляду, вказане, в разі збігу умов, передбачених ч. 3 ст. 46 ГПК України може створити ситуацію, за якою для відновлення порушених прав Позивачу необхідно буде звертатися до суду/ судів з додатковими позовними заявами. У той же час, саме по собі звернення із позовом про скасування Наказу до суду ніяким чином не призводить до того, що Міністерство юстиції України зупиняє дію такого Наказу до вирішення справи по суті, оскільки Наказ є діючим до моменту доки суд не визнає його протиправним і не скасує та тільки після набрання рішенням суду законної сили. Крім того, за відсутності у Державному реєстрі речових прав реєстраційних записів про право власності Позивача на майно не виключено існування можливості вчинення Об`єднанням або третіми особами, дій, які у випадку задоволення позову Позивача нівелюють мету звернення з ним, адже зумовлять необхідність відновлення порушених прав позивача на відповідне майно звертатися до набувачів такого майна за інших підстав з новими позовами, тобто не існуватиме будь-яких перешкод для (пере)реєстрації права власності за сторонніми особами на спірне приміщення до вирішення цієї справи.

1.2 короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 910/10298/23 у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та/або будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам вчиняти будь-які дії щодо виконання п.2 наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення №178, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія №4-В, яке було внесено до реєстру на підставі рішень від 27.04.2021 №№57874975, 57890989, від 28.04.2021 №№57920997, 57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., до часу прийняття рішення по суті спору - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що за висновками суду, обставини, покладені заявником в обґрунтування поданої заяви не вказують на наявність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову, а також такі заходи не можуть вважатись адекватними та співмірними.

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 910/10298/23 та прийняти нове рішення, яким заяву Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про забезпечення позову задовольнити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10298/23.

21.08.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Після виходу головуючої судді з відпустки, ухвалою від 26.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10298/23 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/10298/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.10.2023.

19.10.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання 23.10.2023 з`явились представники сторін, які надали пояснення по суті спору, представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції неповністю встановив обставини, які мають значення для справи, і, як наслідок, прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оспорюваний наказ протягом судового розгляду діє та може бути виконано, що істотно утруднить ефективний захист інтересів позивача за умови невжиття запропонованих заходів забезпечення позову.

Крім того, апелянт стверджує, що в межах іншої справи щодо оскарження цього самого наказу іншою особою було вжито подібних заходів забезпечення позову, однак з огляду на вирішення спору у справі № 910/19017/21 по суті, такі заходи було скасовано.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що ні в заяві про забезпечення позову, ні у апеляційній скарзі позивач не довів наявності обставин, які б підтверджували існування обставин, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судовому засіданні представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу без змін.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача-2 надали пояснення по суті спору, в яких підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Представники третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників третьої особи.

Мотивувальна частина

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року відкрито провадження у справі №910/10298/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2023 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірину Володимирівну.

20.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин а також доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Як правильно вказав суд першої інстанції, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

У разі наміру звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки .

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року, яким скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-В» задоволено у повному обсязі, скасовано рішення від 27.04.2021 №№57874975, 57890989, від 28.04.2021 №№ 57920997, 57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною.

Позивач зазначав, що Міністерство юстиції України своїм наказом протиправно скасувало записи у Державному реєстрі прав на нерухомість, які були вчинені приватним нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів, що підтверджували виникнення такого права у заявника та інших осіб на нерухому річ.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що враховуючи ту обставину, що Наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 15 листопада 2021 року №4087/5 може бути виконаним на будь-якій стадії судового розгляду, вказане, в разі збігу умов, передбачених ч. 3 ст. 46 ГПК України може створити ситуацію, за якою для відновлення порушених прав Позивачу необхідно буде звертатися до суду/ судів з додатковими позовними заявами. У той же час, саме по собі звернення із позовом про скасування Наказу до суду ніяким чином не призводить до того, що Міністерство юстиції України зупиняє дію такого Наказу до вирішення справи по суті, оскільки Наказ є діючим до моменту доки суд не визнає його протиправним і не скасує та тільки після набрання рішенням суду законної сили. Крім того, за відсутності у Державному реєстрі речових прав реєстраційних записів про право власності Позивача на майно не виключено існування можливості вчинення Об`єднанням або третіми особами, дій, які у випадку задоволення позову Позивача нівелюють мету звернення з ним, адже зумовлять необхідність відновлення порушених прав позивача на відповідне майно звертатися до набувачів такого майна за інших підстав з новими позовами, тобто не існуватиме будь-яких перешкод для (пере)реєстрації права власності за сторонніми особами на спірне приміщення до вирішення цієї справи.

Отже, наслідками невжиття заходів забезпечення позову для Позивача є, зокрема: виконання Наказу в частині скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни фактично позбавить Позивача права користування та володіння нежитловим приміщенням, яке на праві спільної власності належать йому та іншим особам; незворотнім наслідком виконання Наказу буде видалення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно законних записів, здійснених на підставі перелічених вище рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни, які скасовані Міністерством юстиції України безпідставно, що може призвести до заподіяння Позивачу значних матеріальних збитків; анулювання зазначених записів призведе до порушення права власності, а саме володіння та користування Позивачем власним майном його як законним власником, а також, це може призвести до заволодіння цим майном сторонніми особами. Таким чином, виконання Наказу під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги - визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року, згідно з висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, в даному випадку необхідно досліджувати питання чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення, чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду. Але, виходячи з предмета та підстав позову, суд зазначає, що застосований захід забезпечення позову має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки, фактично зводиться до застосування наслідків визнання протиправним вказаного наказу.

Так, статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 27 цього Закону визначені підстави для державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 вказаного Закону, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Суд зазначає, що Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та/або будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам вчиняти будь-які дії щодо виконання п.2 наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення №178, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія №4-В, яке було внесено до реєстру на підставі рішень від 27.04.2021 №№57874975, 57890989, від 28.04.2021 №№57920997, 57923371, від 12.06.2021 №58715694, від 13.06.2021 №58716253, від 14.06.2021 №58741319, від 15.06.2021 №58753864, від 02.07.2021 №59074048, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В., до часу прийняття рішення по суті спору.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І.В. проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на 1/500 частку на нежитлове приміщення на -1 поверсі загальною площею 156,6 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-В, приміщення 178 (індексний номер 57923371).

Проте, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції позивач не довів, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову містить будь які докази того, що Міністерством юстиції України та/або будь-якими іншими його структурними підрозділами та територіальними органами вчиняються будь-які дії з виконання п.2 наказу Міністерства юстиції України №4087/5 від 15.11.2021 року, зокрема, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом проведення державної реєстрації припинення речових прав посадовою особою Міністерства юстиції України.

Отже, Заявником не доведено, а Судом не встановлено, що у цій справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно дійшов висноку, що позивачем не доведено наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач за належними та допустимими доказами не довів, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову призводить або може призвести до порушення його прав або охоронюваних законом інтересів.

4 ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1 висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Заявником за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів не доведено доцільність застосування заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням предмету спору та наданих доказів.

4.2 посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з нормами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується: накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; встановленням обв`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому оцінка факту істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення повинна здійснюватись не тільки за критерієм пов`язаності і співмірності заходів забезпечення позову з заявленими вимогами, а також виходячи з фактичних обставин, які можуть свідчити про неправомірність поведінки відповідача та порушення прав позивача.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів розглянула доводи апелянта, що оспорюваний наказ діє та може бути виконано, однак зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача, а також що відповідачами чи іншими особами вчиняються дії щодо виконання оспорюваного наказу, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви у зв`язку з необґрунтованістю.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/10298/23 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/10298/23 залишити без задоволення.

7 РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. У зв`язку зі залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/10298/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/10298/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано після виходу судді Шаптали Є.Ю. з відпустки 11.12.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

Г.А. Кравчук