Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/10298/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/10298/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (колегія суддів: Ходаківська І. П., Демидова А. М., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (суддя Чинчин О. В.) у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" до відповідачів: 1) Міністерства юстиції України; 2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В" про визнання протиправним та скасування наказу № 4087/5 "Про задоволення скарги" від 15.11.2021.

27.09.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким закрив провадження у справі про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5 в частині пунктів 3 та 5; позов задовольнив частково; визнав протиправним та скасував зазначений наказ в частині пунктів 2 та 4 щодо скасування рішення від 28.04.2021 № 5792371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В.; в іншій частині позову відмовив.

21.02.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 26.02.2024, про залишення цього рішення без змін.

07.03.2024 Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення.

Верховний Суд ухвалою від 28.03.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків.

16.04.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою повернув без розгляду заяву Міністерства юстиції України про усунення недоліків касаційної скарги у зв`язку із відсутністю підпису представника скаржника та повернув касаційну скаргу у зв`язку із неусуненням її недоліків.

Міністерство юстиції України 09.05.2024 повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Міністерство юстиції України послалося на введений в України воєнний стан та зазначило, що через регулярні повітряні тривоги його працівники змушені перебувати в укриттях та не здатні в цей час виконувати свої посадові обов`язки.

Верховний Суд ухвалою від 30.05.2024 визнав неповажними названі вище причини пропуску строку на касаційне оскарження та на підставі частини третьої статті 292 ГПК України залишив касаційну скаргу без руху для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку. Касаційний суд зазначив в ухвалі, що скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету Міністерства юстиції України 03.06.2024 о 15:29; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржника - 03.06.2024.

12.06.2024 Міністерство юстиції України надіслало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

У заяві вказано, що з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, плинністю кадрів та недостатньою кількістю працівників Міністерство юстиції України було позбавлене можливості своєчасно у встановлені процесуальним законом строки повторно звернутись з касаційною скаргою після отримання ухвали Верховного Суду від 16.04.2024. Також у зв`язку з звільненням особи, якій було доручено вести цю справу, а також численною кількістю звільнення інших співробітників за короткий проміжок часу повторний розподіл справи відбувся в обмежений у часі строк. У зв`язку з цим представник Міністерства юстиції України не мав змоги звернутися до суду із касаційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Однак, розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

Так, з урахуванням дати складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції останній день для її оскарження за приписами частини першої статті 288 ГПК України припав на 18.03.2024. Тоді як Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою 09.05.2024.

Визнаючи наведені у касаційній скарзі причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, Верховний Суд виходив з того, що Міністерство юстиції України вперше звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції 07.03.2024, тобто без пропуску встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку.

Ураховуючи, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 ГПК України, то ухвалою від 28.03.2024 Верховний Суд залишив її без руху, однак оскільки скаржник не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, Верховний Суд 16.04.2024 постановив ухвалу про повернення касаційної скарги. Ухвала про повернення первісно поданої касаційної скарги вручена скаржнику 17.04.2024, а повторно Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою лише 09.05.2024, тобто більше ніж через двадцять днів після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.

Разом з тим об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника, та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження скаржник не навів.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, Міністерство юстиції України пояснює неможливість повторного звернення із касаційною скаргою у розумний строк надмірним навантаженням на його працівників та плинністю кадрів, проте такі обставини зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк. Отже, є суб`єктивними, тобто такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Колегія суддів звертає увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене об`єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі повторно у максимально стислий строк; враховуючи також те, що касаційна скарга подавалася повторно, а тому об`єктивно потребувала менше часу для її підготовки ніж первісно подана.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Таким чином, можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від самого заявника, тобто мала суб`єктивний характер.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме об`єктивних поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому колегія суддів не вважає наведені скаржником обставини у заяві поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб`єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені у заяві Міністерства юстиції України про усунення недоліків касаційної скарги причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 910/10298/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач