Рішення

від 16.11.2023 по справі 911/1872/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1872/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Дім.»

До Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради

прo стягнення 215 075,23 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Рудик В.Р.

відповідача: Бабак А.В.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Дім.» (надалі позивач) до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (надалі відповідач) прo стягнення 215 075,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1872/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.07.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву № 519 від 11.07.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.08.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 17.08.2023 року про відкладення підготовчого засідання та надання можливості представнику позивача взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 07.09.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.08.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 25.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 01.09.2023 року відповідачем подано заперечення № 681 від 31.08.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.09.2023 року від позивача надійшли пояснення б/н від 06.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1872/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2023 року.

У судовому засіданні 28.09.2023 року оголошено перерву на 26.10.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.10.2023 року від позивача надійшло клопотання б/н від 24.10.2023 року про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.10.2023 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 26.10.2023 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 16.11.2023 року.

В судовому засіданні 16.11.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 16.11.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Яка вбачається з викладених у позові обставин, між КП «УЖКГ «Гостомель» (Замовник) та ТОВ «ЕКО-ДІМ.» (Виконавець) 08.06.2021 року укладено Договір про закупівлю послуг № 40/2021 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується своєчасно надати Замовнику: послуги з обстеження димових та вентиляційних каналів по предмету код ДК 021:2015-71310000-4 «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва» (далі - Послуги), в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток № 1 до Договору) та є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник прийняти і оплатити Послуги.

Згідно з п. 3.1. Договору сума Договору становить 152 400 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Замовник оплачує надані Виконавцем Послуги за цінами, що зазначені у Специфікації.

Положеннями п. 4.1. п. 4.2. Договору визначено, що Замовник здійснює оплату Послуг Виконавцю по факту їх надання протягом 15 календарних днів з моменту отримання Послуг за наявності відповідного бюджетного фінансування Замовника.

Усі розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі на підставі рахунків та актів, наданих Виконавцем.

Згідно з п. 5.4. п. 5.5. Договору датою надання Послуг є дата підписання Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг.

Зобов`язання Виконавця щодо надання Послуг вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг Замовником за адресою, визначеною у його заявці.

Пунктом 11.6. Договору передбачено, що у випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання у повному обсязі згідно з умовами Договору, що підтверджується Актом надання послуг № 177 від 13.10.2021 року. Акт надання послуг підписаний представниками Сторін та скріплений печатками без зауважень та заперечень. Відповідач, підписавши вказаний Акт надання послуг, підтвердив, що претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Позивач виписав відповідачу рахунок на оплату № 176 від 13.10.2021 року на суму 152 400 грн. за надані послуги з обстеження димових та вентиляційних каналів відповідно до умов Договору.

Враховуючи положення п. 4.1. Договору, строк оплати наданих послуг закінчився 29.10.2021 року.

Однак, відповідач своєчасно та у повному обсязі отримані послуги не оплатив, лише 22.02.2022 року відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг з обстеження димових та вентиляційних каналів згідно рахунку на оплату № 176 від 13.10.2021 року в сумі 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2955. У зв`язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість у сумі 132 400 грн., яка не сплачена на момент подання позову.

Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Враховуючи вищенаведене, позивач 16.12.2022 року звернувся до відповідача з листом № 1122, в якому вимагав у найкоротший термін провести оплату наданих послуг. Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 132 400,00 грн.

Також, у зв`язку з несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг, позивач просить у позові на підставі п. 7.2. Договору стягнути з відповідача 33 190,68 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути 6 409, 61 грн. 3% річних та 43 074, 94 грн. інфляційних втрат.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Зазначив, що за умовами Договору про закупівлю послуг № 40-2021 від 08.06.2021 року Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги з обстеження димових та вентиляційних каналів ДК 021:2015-71310000-4.

Однак, обслуговування димових та вентиляційних каналів проводиться відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 р. за № 674/27119.

Згідно з наведеними Правилами перевірка і прочищення димових та вентиляційних каналів повинні виконуватися спеціалізованою організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Однак, як стверджує відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Дім.» не надало дозвіл на виконання робіт в порядку визначеному Постановою КМ України від 26.10.2011 року № 1107.

Акти перевірки з обстеження димових та вентиляційних каналів по багатоквартирних будинках зазначених у додатку № 1 до Договору № 40-2021 від 08.06.2021 відсутні.

У зв`язку з чим, відповідач стверджує про недійсність Договору та наявність підстав для повернення здійсненої згідно платіжного доручення № 2955 від 22.02.2022 року оплати в сумі 20 000,00 грн. відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України.

Позивач у відповіді на відзив зауважив на чинності Договору, який відповідачем в установленому порядку не оскаржений. За укладеним Договором позивачем надано відповідачу обумовлений обсяг послуг, які прийняті відповідачем в установленому Договором порядку.

Також позивач зазначив, що він має діючу ліцензію з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, в тому числі, які передбачались Договором з очищення і обстеження систем опалення та димоходів, видану ДСНС.

До того ж позивач зауважив, що відповідна ліцензія подавалась відповідачу і без такої ліцензії Договір, який укладався в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», не міг бути укладений.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач наполягав на тому, що наявна у позивача декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 20.10.2020 року та ліцензія АЕ № 641540 від 10.06.2015 року на надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення, а саме мурування, ремонт, очищення і обстеження (перевірка) камінів, печей опалення, димоходів (димарів, димоходних каналів), працюючих на твердому або рідкому паливі, не надавала позивачу права здійснювати роботи з обстеження, ремонту і чищення димарів, повітропроводів.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем спростовано викладені відповідачем в заперечення позовних вимог обставини. В якості доказів надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 20.10.2020 року та ліцензію АЕ № 641540 від 10.06.2015 року на надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення, а саме мурування, ремонт, очищення і обстеження (перевірка) камінів, печей опалення, димоходів (димарів, димоходних каналів), працюючих на твердому або рідкому паливі, яка передбачала право позивача на виконання робіт з обстеження, ремонту і чищення димарів, повітропроводів.

Враховуючи встановлені в ході розгляду спору обставини суд дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача, тому матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача за послуги за Договором в загальній сумі 132 000,00 грн., що відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині стягнення з відповідача 132 000,00 грн. основної заборгованості за надані послуги за Договором обґрунтовані, доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.2. Договору за прострочення оплати передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої су ми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 190,68 грн. пені, 6 409, 61 грн. 3% річних та 43 074, 94 грн. інфляційних, нарахованих на прострочені суми за фактичні періоди прострочення, відповідають фактичним обставинам справи і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Дім.» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради прo стягнення 215 075,23 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» (08290, Київська обл., Бучанський р-н., смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, код ЄДРПОУ 35413136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ДІМ.» (10012, м. Житомир, вул. Гоголівська, 4, код ЄДРПОУ 39689328) 132 400 грн. боргу, 33 190,68 грн. пені, 6 409,61 грн. річних, 43 074,94 грн. інфляційних та 3226,14 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 14.12.2023 року