Рішення

від 14.12.2023 по справі 922/4077/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4077/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "СКА" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 39, кв. 1, адреса для листування: 61001, м. Харків, вул. Коцюбайла Дмитра, буд. 2, оф. 39, ідентифікаційний код 37877450) до Фізичної особи-підприємця Донник Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 20000,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СКА" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Донник Анатолія Олександровича (відповідач) про стягнення 20000,00 грн суми франшизи, що визначена згідно договору добровільного страхування відповідальності перевізника №312.994200015.20243 від 11.01.2021 (ОУД). Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач як перевізник не забезпечив схоронність ввіреного йому вантажу, у зв`язку з чим позивач поніс збитки у розмірі вартості пошкодженого вантажу. В подальшому страховою компанією позивачеві відшкодовано суму збитків у розмірі 98881,97 грн за виключенням франшизи у розмірі 20000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4077/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

23.10.2023 до суду у встановлений строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28857), в якому він просить в позові відмовити, наполягаючи на тому, що відсутня його вина як виконавця за договором № 16092020-2 про надання транспортно-експедиторських послуг та перевезення вантажів від 16.09.2020, укладеним між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, що установлено рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/4775/22 від 03.11.2022 (суддя Жигалкін І.П.), яке набрало законної сили та є чинним.

Позивач повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив (вх.№29551 від 30.10.2023), яку ухвалою суду від 01.11.2023 повернуто позивачу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 16.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо", як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКА", як Перевізником, було укладено договір транспортного перевезення № 1607-20/4.

Відповідно до п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов`язується надати послуги з перевезення вантажу, а саме доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення в установлений договором строк, видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачеві), а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання вказаного договору, з урахуванням погоджених сторонами умов в заявці № 2548270 від 27.05.2021 в період дії договору, за товарно-транспортною накладною № 270521-1157541-00399 від 27.05.2021, визначеним Товариством з обмеженою відповідальністю "СКА" водієм було отримано вантаж для його перевезення, а саме: аудіо-відео, побутова техніка - 58 місць, відповідно накладної вимоги № 270521- 1157541-00399 від 27 05.2021 на суму 264145,16 грн.

Згідно п. 4.2.5. договору Перевізник зобов`язаний забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до видачі вантажоодержувачу, а також нести відповідальність за кількість вантажних місць, кількість та пакування вантажу.

Відповідно до п. 4.2.6. договоруПеревізник зобов`язаний негайно повідомляти Замовника про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, втрата/пошкодження вантажу, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо) та запитувати відповідні інструкції щодо подальших дій.

Згідно з п. 4.2.7. договору Перевізник зобов`язаний застрахувати свою діяльність перед Замовником з лімітом страхової суми не менше ніж вартість вантажу, прийнятого для здійснення перевезення та надати Замовнику перед виконанням перевезення докази такого страхування.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку втрати, псування або пошкодження вантажу, що був наданий Замовником для здійснення послуг щодо перевезення Перевізнику, Перевізник сплачує Замовнику всі збитки. Сума матеріальних збитків визначається виходячи з вартості вантажу, зазначеної в товарно-транспортній накладній.

На виконання вказаного вище договору, 16.09.2020 між Приватним підприємством "СКА", як Замовником, та ФОП Донник Анатолієм Олександровичем, як Виконавцем, було укладено договір № 16092020-2 про надання транспортно-експедиторських послуг та перевезення вантажів (далі договір №16092020-2).

Відповідно до п. 1.2 договору №16092020-2 Замовник замовляє, а Виконавець надає транспортні (транспортно-експедиційні) послуги у міських та міжміських сполученнях з доставки вантажів автомобільним транспортом згідно умов транспортного замовлення (Заявки).

На виконання вказаного договору №16092020-2 сторонами було складено Заявку №27.05.21-2/1, якою визначено водія для перевезення вантажу - ОСОБА_1 .

28.05.2021 сталась дорожньо-транспортна пригода, за адресою: Полтавська область, с. Білоцерківка, траса МОЗ Київ - Харків - Довжанський, в автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_2 , напівпричіп державний номер НОМЕР_3 стояв на узбіччі і в нього в`їхав інший автомобіль (водій заснув за кермом). Внаслідок цієї пригоди, було виявлено пошкодження вантажу (побутової техніки), та пошкодження автомобіля ДАФ державний номер НОМЕР_2 , напівпричепу державний номер НОМЕР_3 .

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08.07.2021 по справі №525/627/21, яка набрала законної сили та є чинною, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За твердженням позивача, в результаті пошкодження вантажу під час вказаної ДТП, позивач поніс збитки на загальну суму 221 274,31 грн в результаті компенсації позивачем, як Перевізником по договору №1607-20/4, Замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю"Престо", що підтверджується випискою за особовим рахунком НОМЕР_4 з (вкл.) 09.09.2021 по (вкл.) 09.09.2021.

За твердженням позивача, розмір збитків визначався виходячиз розміру сплачених коштів за претензіями від Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо", де в свою чергу останнім визначено розмір збитків на підставі претензій від Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрібюшн", вимоги останнього ґрунтувалися на балансовій вартості вантажу (побутової техніки) та його зменшенні/списанні у зв`язку з пошкодженням.

З матеріалів справи також убачається, що 11.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія ПЗУ Україна", як Страховиком, та фізичною особою - підприємцем Донник А.О., як Страхувальником, було укладено договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994200015.20243 (далі договір №312.994200015.20243), відповідно до якого застраховані майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, і пов`язані з відшкодуванням Страхувальником шкоди, заподіяної третім особам або їхньому майну, а також шкоди, заподіяної юридичним особам у зв`язку з наданням послуг по перевезенню вантажу.

Вказане ДТП було визнано страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія ПЗУ Україна" страховим випадком та заведено справу №67838 від 31.05.2021.

За твердженням позивача, 09.06.2021 позивач направив на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія ПЗУ Україна" претензію.

У відповіді №4140-31 від 12.11.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія ПЗУ Україна" не мало заперечень щодо оплати претензії Приватного підприємства "СКА" від 09.06.2021 у розмірі 118811,97 грн за умови, якщо Приватне підприємство "СКА" оплатило претензію власнику вантажу.

10.07.2023 позивачем було подано до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна" доповнення до претензії ПП "СКА" від 09.06.2021, до якої було додано виписку за особовим рахунком НОМЕР_5 з (вкл.) 09.09.2021 по (вкл.) 09.09.2021 про сплату позивачем на рахунок власника вантажу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Престо" суми компенсації за претензіями у розмірі 221274,31 грн.

10.08.2023 страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія ПЗУ Україна" відповідно до умов страхування перераховано позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 98881,97 грн, з вирахуванням франшизи 20000 грн.

16.08.2023 позивачем було направлено на поштову адресу відповідача претензію від 15.08.2023 щодо відшкодування франшизи в сумі 20000,00 грн на підставі пункту 7.4. договору добровільного страхування відповідальності перевізника №312.994200015.202443 від 11.01.2021.

З огляду на те, що відповідачем не було сплачено позивачу суму франшизи в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суми франшизи в сумі 20000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимоги про стягнення з відповідача 20000,00 грн суми франшизи, що визначена згідно договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994200015.20243 від 11.01.2021, укладеним між ПрАТ "Страхова компанія ПЗУ Україна" та ФОП Донник А.О.

Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ст. 308 ГК України).

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

За змістом ч. 2 ст. 924 ЦК України та ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вищезгадані норми встановлюють принцип винності у разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу. При цьому, обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, недоліків тари й пакування, дефектів вантажу тощо.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу вимог ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Аналогічні визначення містить і ст. 4 Закону України "Про страхування".

Як вказано у ст. 5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Як зазначено у ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Пункти 9, 10, 12 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування" відносять до видів добровільного страхування: страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Згідно з ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 15, 17 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування.

У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно вимог статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це ті збитки, попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку.

Як убачається з розділу 2 договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 312.994200015.20243 від 11.01.2021 розмір франшизи відповідно до даного договору становить:

- загальна франшиза: по кожному страховому випадку 14150,00 грн,

- спеціальні франшизи:

1.по майну підвищеного ризику 10 %, але не менше 12000,00 грн і не більше 20 000,00 грн.

2. у зв`язку з крадіжкою, пограбуванням 15 %, але не менше 12 000,00 грн і не більше 20 000,00 грн.

Тобто, згідно договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994200015.20243 від 11.01.2021 франшиза визначена в ОУД в розмірі не більше 20 000 грн.

Відповідно до пп. 2.1.21 п. 2.1. Розділу II Правил № 230.І/І.2008 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника), що затверджені рішенням Правління ВАТ СК "ПЗУ Україна" від 22.10.2009 № 4/2009 (у новій редакції), франшиза - це власна участь Страхувальника у відшкодуванні збитків - передбачена Договором частина збитків, що в разі настання страхового випадку не відшкодовується Страховиком по кожному страховому випадку.

Аналогічне положення закріплено в розділі 2 (Ліміти відповідальності страховика (страхові суми) договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994200015.20243 від 11.01.2021, в якому передбачається власна участь Страхувальника у відшкодуванні збитків - франшиза по цьому Договору є безумовною, тобто передбачає зменшення розміру страхового відшкодування по кожному перевезенню по кожному страховому випадку на розмір такої франшизи.

За твердженням позивача відшкодування суми франшизи у розмірі 20000,00 грн ПП "СКА", яке в свою чергу сплатило власнику вантажу - ТОВ "Престо" суми компенсації за наявними у справі претензіями у розмірі 221274,31 грн, згідно чинного законодавства та умов договору добровільного страхування відповідальності перевізника №312.9ЗД200015220243 від 11.01.2021 має покладатися на відповідача, як Страхувальника за даним договором.

Відповідно дост. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність, дійсно покладається на страховика цієї особи у межах, встановленихЗаконом України "Про страхування", розробленими страховиком правилами страхування та договором добровільного страхування відповідальності, а відшкодування шкоди безпосередньо страхувальником можливе за умови, що у страховика, виходячи з положень законодавства чи договору, не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування або ж розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування).

Як встановлює ч. 2ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1ст. 225 ГК України)

Частина другастатті 22 ЦК Українивизначає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 надано таке визначення збитків це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Варто зазначити, що збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За правиламист. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вказано судом вище, 16.09.2020 між Приватним підприємством "СКА", як Замовником, та ФОП Донник Анатолієм Олександровичем, як Виконавцем, було укладено договір № 16092020-2 про надання транспортно-експедиторських послуг та перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору №16092020-2 Замовник замовляє, а Виконавець надає транспортні (транспортно-експедиційні) послуги у міських та міжміських сполученнях з доставки вантажів автомобільним транспортом згідно умов транспортного замовлення (Заявки).

Відповідно до п. 3.2.4 вказаного договору №16092020-2 Виконавець приймає і здає вантаж по кількості (або) вазі, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час транспортування. Відповідає за належне розміщення вантажу і його фіксацію, що виключають пошкодження вантажу.

Згідно з п. 3.2.6 вказаного договору №16092020-2 Виконавець зобов`язаний передати перевезений вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі згідно ТТН.

Згідно з п. 5.6 вказаного договору №16092020-2 у випадку пошкодження, втрати вантажу з вини виконавця останній відшкодовує вартість відновлення та/або вартість втраченого вантажу. Замовник залишає за собою право не виконувати сплату Виконавцю за надані послуги до повного відшкодування завданих збитків. Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику штрафні санкції та суми збитків протягом десяти банківських з моменту направлення претензії про сплату. Всі штрафні санкції та збитки оплачуються в Національній валюті України.

На виконання вказаного договору №16092020-2 сторонами було складено Заявку №27.05.21-2/1, якою визначено водія для перевезення вантажу - ОСОБА_1 .

28.05.2021 сталась дорожньо-транспортна пригода, за адресою: Полтавська область, с. Білоцерківка, траса МОЗ Київ - Харків - Довжанський, в автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_2 , напівпричіп державний номер НОМЕР_3 стояв на узбіччі і в нього в`їхав інший автомобіль (водій заснув за кермом). Внаслідок цієї пригоди, було виявлено пошкодження вантажу (побутової техніки), та пошкодження автомобіля ДАФ державний номер НОМЕР_2 , напівпричепу державний номер НОМЕР_3 .

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08.07.2021 по справі №525/627/21, яка набрала законної сили та є чинною, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті пошкодження вантажу під час вказаної ДТП, позивачем було понесено збитки на загальну суму 221274,31 грн вартості пошкодженого вантажу, які компенсовано позивачем, як Перевізником по договору №1607-20/4 від 16.07.2020, Замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Престо", що підтверджується випискою за особовим рахунком НОМЕР_4 з (вкл.) 09.09.2021 по (вкл.) 09.09.2021.

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія ПЗУ Україна" відшкодувало позивачу 98881,97 грн, з вирахуванням франшизи 20000 грн.

За правиламист. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У рішенні Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/4775/21 (суддя Жигалкін І.П.) встановлено, що 03.12.2021 Приватне підприємство "СКА" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Донника Анатолія Олександровича заборгованості у розмірі 227345,36 грн, яка складається з суми завданих збитків, які понесені позивачем у розмірі 221274,31 грн, компенсації інфляційного збільшення у розмірі 4670,66 грн та 3% річних у розмірі 1400,39 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2021 було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №922/4775/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. 30.12.2021 на адресу суду від фізичної особи-підприємця Донник Анатолія Олександровича надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Приватного підприємства "СКА" дебіторської заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 58185,37 грн, з яких: сума основного боргу складає 55 600,00 грн, сума інфляційного збільшення у розмірі 1665,88 грн та 3% річних у розмірі 919,49 грн. Зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/4775/21 в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю.

Зокрема, вказаним рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/4775/21 установлено, що ФОП Донник А.О. не винний у вказаній вище ДТП, установлено відсутність вини перевізника ФОП Донника А.О. у пошкоджені спірного вантажу та у настанні матеріального збитку Приватному підприємству "СКА".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки на час розгляду цієї справи № 922/4077/23, рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 по справі № 922/4775/21 набрало законної сили та є чинними, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відсутності вини відповідача у пошкоджені перевезеного ним спірного вантажу, а заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході оцінки доказів в процесі розгляду цієї справи, а тому за відсутності вини відповідача як Перевізника, у позивача відсутні правові підстави для відшкодування йому 20000,00 грн суми франшизи, що визначена згідно договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника №312.994200015.20243 від 11.01.2021 (ОУД).

Ураховуючи те, що у позові відмовлено повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 5, 6, 8, 9, 25 Закону України "Про страхування", ст. 224, 225, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. 11, 22, 611, 909, 924, 929, 979, 980, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 4, 13, 20, 45, 48, 73-75, 77, 80, 177, 178, 203, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "14" грудня 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова