Постанова

від 11.10.2023 по справі 910/7381/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7381/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д, Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Амірханяна Р.К.

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Керницька О.В.,

Міністерства юстиції України - не з`явився,

Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" - не з`явився,

Дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" - не з`явився,

Державного реєстратора Виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Білика Анатолія Миколайовича - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 (суддя Смирнова Ю.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 (колегія суддів: Демидова А.М., Корсак В.А., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" (далі - СП "Рудтранс-Інтернешнл"),

2) Дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" (далі - ДП "Фірма "ТД Проскурів"),

3) Державного реєстратора Виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Білика Анатолія Миколайовича (далі - державний реєстратор Білик А.М.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу.

Суть спору

1. У лютому 2022 року загальні збори СП "Рудтранс-Інтернешнл" прийняли рішення про зміну директора (замість ОСОБА_2 призначено ОСОБА_3 ). У вказаних зборах брали участь учасники підприємства (яким належать частки у статутному капіталі по 50%) - Компанія "Lafiner Sop Trading Ltd" (юридична особа за законодавством Кіпру в особі ОСОБА_1 на підставі довіреності) та Публічне акціонерне товариство "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів") (в особі генерального директора Будзінського Віталія Вікторовича).

2. Після цього СП "Рудтранс-Інтернешнл" (єдиний засновник) змінив директора дочірнього підприємства (ДП "Фірма "ТД Проскурів"), призначивши на цю посаду замість ОСОБА_4 ОСОБА_1 . Рішення єдиного засновника (СП "Рудтранс-Інтернешнл") підписано його новим директором ОСОБА_3

3. Обидві реєстраційні дії (щодо СП "Рудтранс-Інтернешнл" та ДП "Фірма "ТД Проскурів") здійснив державний реєстратор Білик А.М. На вказані реєстраційні дії ОСОБА_5 (як колишній директор СП "Рудтранс-Інтернешнл") подала скаргу до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юсту (далі - Колегія), яку Мін`юст частково задовольнив.

4. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу про задоволення скарги.

5. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив таке рішення без змін.

6. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи порушені права та інтереси позивача оскаржуваним наказом Мін`юсту (статті 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)),

- яким є належне повідомлення осіб про розгляд скарги у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану (застосування пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128));

- чи вважається порушення Мін`юстом строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації безумовною підставою для скасування наказу (п.4 Порядку №1128 та ст.20 Закону "Про звернення громадян");

- чи можуть формальні недоліки скарги у сфері державної реєстрації позбавляти особу права оскарження дій державного реєстратора в порядку ст.34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію);

- чи може суд після закриття підготовчого провадження прийняти до розгляду подані позивачем докази (застосування ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 30.05.1997 засновано СП "Рудтранс-Інтернешнл".

10. Засновниками СП "Рудтранс-Інтернешнл" є Компанія "Lafiner Sop Trading Ltd" (юридична особа за законодавством Кіпру) та ПАТ "Проскурів" із частками у статутному капіталі по 50%.

11. 02.02.2022 загальні збори СП "Рудтранс-Інтернешнл" прийняли рішення, оформлене протоколом №1, зокрема, про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_2 та про призначення з 03.02.2022 на посаду директора підприємства ОСОБА_3 ..

12. Згідно з протоколом №1 у загальних зборах брали участь ПАТ "Проскурів" в особі генерального директора ОСОБА_6 , який діє на підставі рішення наглядової ради від 25.01.2022, та Компанія "Lafiner Sop Trading Ltd" в особі ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності від 17.12.2008.

13. 03.02.2022 єдиний засновник ДП "Фірма "ТД Проскурів" - СП "Рудтранс-Інтернешнл" рішенням засновника вирішило:

- звільнити з посади директора ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" Фірма "Торговий дім Проскурів" ОСОБА_4 ;

- призначити на посаду директора ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" Фірма "Торговий дім Проскурів" ОСОБА_1 .

14. Вказане рішення від імені засновника підписав ОСОБА_3 , посадове становище якого вказано як директор СП "Рудтранс-Інтернешнл".

15. 03.02.2022 державний реєстратор Білик А.М. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) провів такі реєстраційні дії:

- №1006731070012010275 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо СП "Рудтранс-Інтернешнл", внаслідок якої в ЄДР змінено відомості про директора підприємства з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;

- № НОМЕР_1 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо ДП "Фірма "ТД Проскурів", внаслідок якої в ЄДР змінено відомості про директора підприємства з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

16. 12.02.2022 ОСОБА_2 звернулася до Колегії зі скаргою (зареєстрована в Мін`юсті 14.02.2022 за №СК-698-22) (далі - скарга), в якій просила:

- скасувати реєстраційну дію від 03.02.2022 №1006731070012010275 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", вчинену державним реєстратором Біликом А.М.;

- скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", 03.02.2022 №1006731070013009774 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", вчинену державним реєстратором Біликом А.М.;

- анулювати доступ до ЄДР державному реєстратору Білику А.М.

17. Скарга мотивована, зокрема, тим, що державний реєстратор Білик А.М. при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій не пересвідчився у наявності повноважень представника учасника-нерезидента, що призвело до незаконної, на думку скаржниці, зміни керівника підприємства та, як наслідок, керівника дочірнього підприємства.

18. Мін`юст наказом №3110/5 від 25.07.2022 скаргу ОСОБА_2 від 12.02.2022 задовольнив частково; скасував реєстраційні дії в ЄДР від 03.02.2022 №1006731070012010275 та від 03.02.2022 №1006731070013009774, тимчасово заблокував державному реєстратору ОСОБА_7 доступ до ЄДР строком на 3 місяці.

19. Підставою для часткового задоволення Мін`юстом скарги став висновок Колегії за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , в якому Колегія встановила, що серед поданих державному реєстратору Білику А.М. документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо Підприємства, відсутній документ, що засвідчує повноваження представника юридичної особи (Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd"), яка приймала рішення на загальних зборах учасників СП "Рудтранс-Інтернешнл", а також передбачений чинним законодавством документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження. На підставі викладеного Колегія зробила висновок, що оскаржувана реєстраційна дія щодо від 03.02.2022 №1006731070012010275 є протиправною, а тому підлягає скасуванню, а наступна оскаржувана реєстраційна дія від 03.02.2022 №1006731070013009774 підлягає скасуванню як наслідок скасування попередньої.

Короткий зміст позовних вимог

20. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 25.07.2022 №3110/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ №3110/5).

21. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:

- скарга ОСОБА_2 від 12.02.2022 (за результатами розгляду якої прийнято оспорюваний наказ) була оформлена з порушенням вимог ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію;

- Мін`юст порушив вимоги пунктів 4, 10 Порядку №1128;

- при розгляді скарги було порушено права заінтересованої особи - ПАТ "Проскурів";

- права позивача порушені тим, що він не був повідомлений Колегією про розгляд скарги, у зв`язку з чим був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується прав та інтересів товариств, що є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість оскаржуваного наказу Мін`юсту; Колегія порушила гарантоване законодавством право взяти участь у засіданні щодо розгляду скарги, що є істотним порушенням процедури розгляду скарги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.02.2023 у задоволенні позову відмовив.

23. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, тим, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростував висновків Колегії про те, що оскаржувані реєстраційні дії, проведені Державним реєстратором Біликом А.М., вчинені з порушенням вимог законодавства, а тому скарга ОСОБА_2 була задоволена правомірно.

24. Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 залишив без змін.

25. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, Колегія встановила, що довіреність від 17.12.2008, на підставі якої діяв представник Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd" Будзінський В.Б., а також витяг з торговельного реєстру щодо зазначеної Компанії чи інший документ, передбачений п.15 ч.4 ст.17 Закону про державну реєстрацію, Державному реєстратору Білику А.М. не подавалися;

- Колегія, яка розглядала скаргу, правильно зазначила, що Державний реєстратор Білик А.М. мав зупинити розгляд документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії №1006731070012010275, на підставі п.1 ч.1 ст.27 Закону про державну реєстрацію, і, як наслідок, - про існування достатніх підстав для скасування реєстраційної дії №1006731070012010275;

- суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та приєднання до матеріалів справи копій листа Хмельницької районної військової адміністрації (далі - РВА) від 27.01.2023 №185/23 з додатками (документи реєстраційної дії від 03.02.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", серед яких копія довіреності від 17.12.2008 на представництво ОСОБА_1 інтересів Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd"), оскільки із запитом щодо отримання вказаних документів позивач звернувся вже під час розгляду справи в суді, тоді як питання щодо обсягу наданих державному реєстратору документів власне і було предметом дослідження в ході розгляду скарги, за результатами якої відповідач видав спірний наказ, тобто такі дії позивач мав вчинити до відкриття судом провадження у цій справі, а в разі неможливості їх отримання, звернутися до суду з відповідним клопотанням;

- суд першої інстанції правильно вказав, що оскаржувана реєстраційна дія від 03.02.2022 №1006731070013009774, проведена Державним реєстратором Біликом А.М. щодо дочірнього підприємства, підлягає скасуванню як така, що випливає з факту скасування оскаржуваної реєстраційної дії щодо підприємства, проведеної Державним реєстратором Біликом А.М., та була вчинена за наслідком прийняття такого рішення;

- Мін`юст у повному обсязі виконав вимоги пунктів 10, 12 Порядку №1128 щодо повідомлення заінтересованих осіб про дату розгляду скарги та забезпечення можливості заінтересованим особам ознайомитися з матеріалами скарги та надати письмові пояснень по суті скарги;

- оскільки з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти, з огляду на п.10 Порядку №1128, суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача про наявність у нього права взяти участь у засіданні з розгляду скарги, адже розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб;

- позивач належними та допустимими доказами не довів, що внаслідок прийняття Мін`юстом спірного Наказу №3110/5 були порушені його права або охоронювані законом інтереси, які підлягали б захисту у судовому порядку.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 05.08.2023 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

27. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 03.07.2018 у справі №802/1421/17-а, від 28.05.2020 у справі №822/1874/17 та не надали оцінки обставинам неналежного повідомлення учасників щодо розгляду скарги ОСОБА_2 , у зв`язку з чим зробили помилковий висновок про виконання відповідачем вимог пунктів 10,11 Порядку №1128 щодо повідомлення позивача та державного реєстратора про розгляд скарги;

- суди попередніх інстанцій порушили основоположні принципи господарського процесу: змагальності сторін, рівності, а також обґрунтованості судового рішення, яке має бути ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень (посилається на постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17);

- в матеріалах реєстраційної справи (паперовий варіант) міститься довіреність від 17.12.2008, видана Компанією ""Lafiner Sop Trading Ltd " Будзінському В.Б., що підтверджує факт надання Державному реєстратору Білику А.М. довіреності на підтвердження своїх повноважень відповідно до ст.17 Закону про державну реєстрацію для проведення реєстраційної дії щодо СП "Рудтранс-Інтернешнл"; позивачу невідомо, як і з яких причин копія довіреності від 17.02.2008 не була відсканована до програмних засобів ведення ЄДР; згідно з принципом змагальності саме відповідач має довести факт ненадання необхідних документів державному реєстратору, а перекладенням цього обов`язку на позивача суд нівелює принцип змагальності;

- надмірний формалізм не сприяє реальному вирішенню спору та суперечить завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (посилається на постанову Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №757/6159/19);

- суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки наявності порушеного права позивача, помилково вважали, що порушення прав позивача полягає у позбавленні його можливості взяти участь у засіданні щодо розгляду скарги, у зв`язку з чим помилково відмовили в задоволенні позову; суди застосували статті 15, 16 ЦК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (застосування того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду); порушення прав ОСОБА_1 полягає у позбавленні його можливості реалізувати свої повноваження як директора дочірнього підприємства;

- суди попередніх інстанцій не застосували норму матеріального права, а саме п.4 Порядку №1128 та ст.10 Закону "Про звернення громадян" (щодо строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у цих правовідносинах;

- суд апеляційної інстанції не застосував норму матеріального права щодо вимог до скарги у сфері державної реєстрації (ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію), відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах; скарга ОСОБА_2 від 12.02.2022 не містить відомостей про те, яким чином порушені її права внаслідок прийняття рішень про здійснення реєстраційних дій; скарга не містить відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

- суд протиправно відмовив у задоволені клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів (копії листа Хмельницької РВА №185/23 від 27.01.2023 з додатками), ці докази суд не прийняв до розгляду на підставі ч.8 ст.80 ГПК, що позбавило можливості повно і всебічно оцінити всі обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до ст.86 ГПК.

28. 18.09.2023 надійшов відзив Мін`юсту на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.

29. У відзиві, зокрема, вказує:

- відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, встановлено, що державному реєстратору не подавалися довіреність від 17.12.2008, на підставі якої діяв представник ОСОБА_1 , а також витяг з торговельного реєстру щодо Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd" чи інший документ, передбачений п.15 ч.4 ст.17 Закону про державну реєстрацію; державний реєстратор повинен був зупинити розгляд документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо підприємства, на підставі п.1 ч.1 ст.27 Закону;

- оскаржувана реєстраційна дія від 03.02.2022, проведена державним реєстратором Біликом А.М. щодо дочірнього підприємства, підлягає скасуванню як така, що випливає з факту скасування оскаржуваної реєстраційної дії щодо підприємства, проведеної державним реєстратором Біликом А.М., та була вчинена за наслідком прийняття такого рішення;

- розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб; відсутність таких осіб під час колегіального розгляду скарги у сфері державної реєстрації не є перешкодою для її розгляду; оголошення на офіційному сайті Мін`юсту є належним способом повідомлення, і це твердження узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №804/2296/17, від 31.05.2019 у справі №810/328/18, від 04.06.2019 у справі №815/5049/17; оголошення на сайті було розміщене 23.06.2022 о 16:13;

- відповідач в повному обсязі виконав вимоги пунктів 10, 12 Порядку щодо повідомлення заінтересованих осіб про дату розгляду скарги та щодо забезпечення можливості заінтересованим особам ознайомитися з матеріалами скарги та надати письмові пояснення; твердження позивача про неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги є безпідставними, процедурних порушень розгляду скарги Колегія не допустила;

- скаржник довів факт порушення його прав оскаржуваними реєстраційними діями.

30. 20.09.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , подані цього ж дня.

31. 05.10.2023 надійшли заперечення Мін`юсту на пояснення ОСОБА_1 .

32. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (ч.1 ст.298 ГПК).

33. Оскільки скаржник подав письмові пояснення до Верховного Суду 20.09.2023, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, не просив поновити цей строк, вони не можуть вважатись зміною або доповненнями до касаційної скарги (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).

34. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

35. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Тобто, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.

36. Враховуючи, що пояснення подані поза строком на касаційне оскарження, а Верховний Суд не надавав дозволу на їх подання, то суд залишає без розгляду пояснення від 20.09.2023 та, відповідно, заперечення на них.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

37. Верховний Суд ухвалою від 29.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 11.10.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо порушеного права позивача

38. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, що порушення прав позивача полягає у позбавленні його можливості взяти участь у засіданні щодо розгляду скарги, у зв`язку з чим помилково відмовили в задоволенні позову; порушення прав ОСОБА_1 полягає у позбавленні його можливості реалізувати свої повноваження як директора дочірнього підприємства.

39. Скаржник вказує, що суди застосували статті 15, 16 ЦК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду; судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

40. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Мін`юст дотримався вимог щодо повідомлення заінтересованих осіб про дату розгляду скарги та забезпечення їм можливості ознайомитися з матеріалами скарги та надати письмові пояснення; вказали, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб, та зазначили, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довів, що внаслідок прийняття Мін`юстом спірного наказу були порушені його права або охоронювані законом інтереси, які підлягали б захисту у судовому порядку.

41. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

42. Скаржник посилається на те, що скасуванням реєстраційної дії стосовно призначення ОСОБА_1 директором ДП "Фірма "ТД Проскурів" він був позбавлений можливості реалізувати свої повноваження, якими був наділений як директор (керівник) ДП "Фірма "ТД Проскурів", зокрема, здійснювати представництво та приймати відповідні рішення. З моменту призначення на посаду директора ОСОБА_1 прийняв ряд рішень, що стосуються діяльності підприємства, у випадку залишення в силі оскаржуваних судових рішень, постане питання щодо законності прийнятих ним рішень в цей період.

43. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК).

44. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК).

45. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п.63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.13), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (п.98), на які посилається скаржник, звертала увагу на те, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

46. Велика Палата Верховного Суду 22.09.2020 розглянула справу №910/3009/18 про визнання протиправними дій Правління НБУ, скасування постанови Правління НБУ та зобов`язання повернути на рахунок державні облігації.

47. У постанові від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 Велика Палата Верховного Суду розглянула спір про визнання припиненими договорів іпотеки, укладених між банком і товариством.

48. У постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду розглянула спір про зобов`язання виконати пункт інвестиційного договору, визнання права власності та про розірвання договору.

49. Верховний Суд враховує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду, на які посилається скаржник, суд не досліджував наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а зазначав лише про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, та від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

50. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

51. Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність варто оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

52. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

53. Тобто, касаційний перегляд з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

54. Проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.

55. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не робили висновків про неефективність обраного позивачем способу захисту його прав та законних інтересів, а вказали, що позивач не довів того, що внаслідок прийняття Мін`юстом наказу №3110/5 були порушені його права або охоронювані законом інтереси, які підлягали б захисту у судовому порядку в контексті того, що Мін`юст належно повідомив заінтересованих осіб про розгляд скарги.

56. ОСОБА_1 не обґрунтував, яким чином висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права позивача суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, на які посилається скаржник.

57. Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявності його порушеного права та застосували статті 15, 16 ЦК без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

Щодо повідомлення про розгляд скарги

58. Суди попередніх інстанцій вказали, що Мін`юст виконав вимоги пунктів 10, 12 Порядку №1128, а розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

59. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 03.07.2018 у справі №802/1421/17-а, від 28.05.2020 у справі №822/1874/17 та не надали оцінки обставинам неналежного повідомлення учасників щодо розгляду скарги ОСОБА_2 , у зв`язку з чим зробили помилковий висновок про виконання Мін`юстом вимог пунктів 10, 11 Порядку №1128 щодо повідомлення позивача та державного реєстратора про розгляд скарги.

60. Мін`юст у відзиві вказав, що він в повному обсязі виконав вимоги пунктів 10, 12 Порядку №1128 щодо повідомлення заінтересованих осіб про дату розгляду скарги, забезпечення можливості ознайомитися з матеріалами скарги та надати письмові пояснення; процедурних порушень розгляду скарги Колегія не допустила; розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб; оголошення на офіційному сайті Мін`юсту є належним способом повідомлення.

61. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

62. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

63. Введення воєнного стану зумовило внесення змін до нормативно-правових актів, зокрема, до Порядку №1128.

64. Так, на момент розгляду скарги ОСОБА_2 . Колегією (13.07.2022) та прийняття наказу №3110/5 (25.07.2022) діяла редакція Порядку №1128 від 22.06.2022 зі змінами, внесеними постановою КМУ №696 від 17.06.2022.

65. Отже, специфіка правовідносин, які склалися у цій справі, полягає в тому, що Мін`юст здійснював розгляд скарги під час дії воєнного стану.

66. Для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) (п.10 Порядку №1128 в редакції від 22.06.2022, чинній станом на дату розгляду скарги).

67. Пункт 10 Порядку №1128 передбачає обов`язок Мін`юсту розмістити на своєму офіційному веб-сайті інформацію саме про дату засідання.

68. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про виконання Мін`юстом вимог п.11 Порядку №1128 (щодо розміщення оголошення про розгляд скарги на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково телефонограмою або засобами електронної пошти).

69. Верховний Суд звертає увагу, що п.11 Порядку №1128 виключено на підставі постанови КМУ №696 від 17.06.2022, а суди попередніх інстанцій не застосовували його положення під час розгляду справи. Отже, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

70. Суди попередніх інстанцій встановили, що 23.06.2022 Мін`юст оприлюднив інформацію про дату засідання з розгляду скарги на офіційному веб-сайті; також така інформація була повідомлена скаржнику та державному реєстратору засобами електронної пошти.

71. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказав, що повідомлення про розгляд скарги було надіслано на електронні адреси, які не є офіційними електронними адресами зацікавлених осіб, а телефонограма, якою Мін`юст повідомив його про розгляд скарги ОСОБА_2 не містила повної та змістовної інформації, відповідно до якої позивач міг зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких він має відношення, і суть цієї скарги.

72. Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 , хоч і посилається на те, що він не був повідомлений про розгляд Мін`юстом скарги ОСОБА_2 , проте фактично його доводи (про направлення повідомлення на неофіційні електронні адреси та наявність телефонограми) зводяться до незгоди саме із формою такого повідомлення, а не його відсутністю взагалі.

73. Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання. Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду (п.12 Порядку №1128).

74. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що генеральний директор ПАТ "Проскурів" ОСОБА_6 у відповідь на подане ним клопотання отримав на електронну адресу копію скарги ОСОБА_2 від 12.02.2022 та подав заперечення на неї.

75. В свою чергу, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання про направлення йому копії скарги та надати письмові пояснення, однак таким правом не скористався.

76. Верховний Суд у постановах від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 28.05.2020 у справі №822/1874/17, на які посилається скаржник, дійсно дійшов висновку, що неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

77. У постанові від 03.07.2018 у справі №802/1421/17-а, на яку посилається скаржник, Верховний Суд вказав, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту не свідчить про нівелювання обов`язку суб`єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд.

78. Водночас Верховний Суд враховує, що у постановах, на які посилається скаржник, суд досліджував наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого до 24.02.2022 (до введення на території України воєнного стану).

79. Так, у справі №826/3442/17 спір стосувався визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 24.02.2017, у справі №802/1421/17-а - наказу Мін`юсту від 02.08.2017 а у справі №822/1874/17 - наказів Мін`юсту від 30.06.2017. Тобто, предметом розгляду були накази Мін`юсту, видані до введення на території України воєнного стану.

80. У цій справі розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснювався під час дії воєнного стану.

81. Пункт 10 Порядку №1128 передбачає, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

82. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 03.07.2018 у справі №802/1421/17-а, від 28.05.2020 у справі №822/1874/17, оскільки такі висновки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

83. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не була належно обґрунтована. Іншу підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК (щодо відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах) скаржник, в обґрунтування неналежного повідомлення про розгляд скарги, не зазначав та не обґрунтовував.

Щодо строків розгляду скарги

84. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_2 звернулася зі скаргою 12.02.2022 (зареєстрована в Мін`юсті 14.02.2022), однак розгляд скарги Колегією відбувся 13.07.2022, спірний наказ Мін`юст прийняв 25.07.2022, що свідчить про порушення встановлених законом строків розгляду скарги; відсутні будь-які рішення та документи, які пояснюють причину пропущеного строку розгляду скарги. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не застосували норму матеріального права, а саме п.4 Порядку №1128 та ст.20 Закону "Про звернення громадян"; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

85. Верховний Суд відхиляє з доводи скаржника з огляду на таке.

86. Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом "Про звернення громадян" (п.4 Порядку №1128).

87. Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 хоч і посилається на незастосування судами попередніх інстанцій ст.10 Закону "Про звернення громадян", однак у касаційній скарзі цитує положення ст.20 цього Закону.

88. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст.20 Закону "Про звернення громадян").

89. Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом про державну реєстрацію (абз.8 ст.16 Закону "Про звернення громадян").

90. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін`юст та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів (абз.3 ч.3 ст.34 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній на дату розгляду скарги).

91. У постанові від 24.05.2023 у справі №464/8946/21 Верховний Суд хоч і встановив порушення Мін`юстом строків розгляду скарги на рішення приватного нотаріуса, однак дійшов висновку, що оспорений наказ не підлягає скасуванню з цієї формальної підстави.

92. Порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Мін`юсту за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанови Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 07.12.2022 у справі №910/21303/21).

93. З огляду на це, порушення Мін`юстом строку розгляду скарги у сфері державної реєстрації не може вважатися єдиною та безумовною підставою для скасування наказу Мін`юсту. Суди з урахуванням обставин кожної справи повинні оцінювати обставини пропуску строку розгляду скарги у сукупності з іншими порушеннями, які можуть слугувати підставою для скасування наказів Мін`юсту.

94. Отже, Верховний Суд вже сформував висновок щодо наслідків пропуску встановленого законом строку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації, оскаржувані рішення ухвалені у відповідності із таким правовим висновком і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Щодо вимог до скарги у сфері державної реєстрації

95. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував норму матеріального права щодо вимог до скарги у сфері державної реєстрації (ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію), відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах; скарга ОСОБА_2 від 12.02.2022 не містить відомостей про те, яким чином порушені її права внаслідок прийняття рішень про здійснення реєстраційних дій; скарга не містить відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

96. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

(І) Щодо зазначення у скарзі про порушення прав

97. ОСОБА_1 вказує, що системне тлумачення норм законодавства дає підстави вважати, що звернутися зі скаргою на рішення державного реєстратора до Мін`юсту можливе лише у випадку порушення прав, проте скарга ОСОБА_2 від 12.02.2022 не містить відомостей про те, яким чином порушені її права внаслідок прийняття рішень про здійснення реєстраційних дій від 03.02.2022 №1006731070012010275 та від 03.02.2022 №1006731070013009774 державним реєстратором Біликом А.М.; протокол №1 загальних зборів учасників СП "Рудтранс-Інтернешнл" від 02.02.2022 та рішення засновника ДП "Фірма "ТД Проскурів" від 03.02.2022 ОСОБА_2 не оскаржувала.

98. Мін`юст у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що у своїй скарзі ОСОБА_2 вказала, що "02.02.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вирішили звільнити з посади директора СП "Рудтранс-Інтернешнл" ОСОБА_2 та призначити на посаду директора ОСОБА_3 ; на підставі відкликаного доручення, за відсутності будь-яких повноважень на голосування часткою в статутному капіталі СП "Рудтранс-Інтернешнл", яка належить Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd", здійснили незаконні реєстраційні дії, які в подальшому призвели до фактичного захоплення двох діючих підприємств". Мін`юст вважає, що вказаним скаржниця довела факт порушення її прав оскаржуваними реєстраційними діями.

99. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Мін`юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі (ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію (в редакції, чинній на момент подання скарги)).

100. Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ЄДР, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує, чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації (пп.4 п.9 Порядку №1128).

101. Таким чином, отримавши скаргу у сфері державної реєстрації, Мін`юст перевіряє, чи порушені права скаржника та чи можливо поновити його порушені права або законні інтереси.

102. Закон про державну реєстрацію (ст.34) передбачає, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності).

103. Отже, надання до скарги документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника, не є обов`язковим, а може бути реалізовано за бажанням скаржника.

104. Мін`юст при розгляді скарги у сфері державної в кожному окремому випадку має перевірити, чи порушені права та інтереси скаржника оскаржуваними реєстраційними діями.

105. Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для часткового задоволення скарги ОСОБА_2 від 12.02.2022 став висновок центральної Колегії Мін`юсту від 13.07.2022, з якого вбачається, що серед поданих державному реєстратору Білику А.М. документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо СП "Рудтранс-Інтернешнл" відсутній документ, що засвідчує повноваження представника юридичної особи, яка приймала рішення на загальних зборах учасників СП "Рудтранс-Інтернешнл" та документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження, тому реєстраційна дія №1006731070012010275 від 03.02.2022 (про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_2 та призначення на цю посаду ОСОБА_3 ) є протиправною.

106. Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що оскаржуваними реєстраційними діями права та інтереси ОСОБА_2 порушені, а їх поновлення можливо у визначений у скарзі спосіб, тому підстави для скасування оспорюваного наказу Мін`юсту відсутні.

(ІІ) Щодо судового провадження

107. ОСОБА_1 вказує, що скарга ОСОБА_2 від 12.02.2022 не містить відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

108. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Мін`юсту має містити відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до ЄДР (п.3-1 ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію).

109. Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави (пункти 3, 4 ч.8 ст.34 Закону про державну реєстрацію).

110. Пунктом 5 Порядку №1128 в редакції, чинній на момент розгляду скарги, визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні.

111. Виходячи з вказаного положення, Мін`юст першочергово має розглянути скаргу на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, має перевірити наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави і у випадку наявності такого провадження - відмовити у задоволенні скарги.

112. Саме наявність інформації про судове провадження є підставою для відмови у задоволенні скарги. Положення Закону про державну реєстрацію та Порядку №1128 не передбачають можливість задоволення скарги на рішення державного реєстратора за наявності судового спору.

113. Водночас, відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень і відомості про стан розгляду справ на веб-сайті Судової влади України є відкритими. Мін`юст, отримавши скаргу, мав змогу перевірити наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави і у випадку наявності такого провадження - відмовити у задоволенні скарги.

114. Верховний Суд у постановах від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 15.08.2019 у справі №826/14164/17, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а зазначив, що оскільки скарга, подана до комісії, в цілому за формою відповідає вимогам закону (викладена письмово, містить обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог, додано до скарги перелік доказів), тому обставини, викладені в скарзі, мали перевірятися вже в ході її розгляду по суті. Це, в свою чергу, виключає можливість відмови комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у прийнятті та розгляді скарги по суті, оскільки така скарга по формі відповідає вимогам закону. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2023 у справі №826/15320/17.

115. За таких обставин відмова у прийнятті та розгляді скарги у сфері державної реєстрації у зв`язку з наявністю формальних недоліків при її оформленні, свідчитиме про надмірний формалізм та обмеження особи права на звернення зі скаргою. Водночас, особам належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування вимог, встановлених законом.

116. Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі №910/2529/22 вже сформував висновок щодо застосування ч.5 ст.34 Закону про державну реєстрацію у подібних правовідносинах та зазначив, що відмова у розгляді скарги виключно з підстав незазначення скаржником інформації про наявність судових проваджень свідчила б про надмірний формалізм.

117. Отже, Верховний Суд вже сформував висновки з порушених скаржником питань, а рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у відповідності до постанови Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, оскільки формальні недоліки скарги у сфері державної реєстрації не можуть позбавляти особу права оскарження дій державного реєстратора в порядку ст.34 Закону про державну реєстрацію.

Щодо відмови у задоволені клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів

118. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суд у засіданні 01.02.2023 відмовив у задоволені клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів (копії листа Хмельницької РВА №185/23 від 27.01.2023 з додатками), ці докази суд не прийняв до розгляду на підставі ч.8 ст.80 ГПК, що позбавило можливості повно і всебічно оцінити всі обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до ст.86 ГПК; йому не відомо, як і з яких причин копія довіреності від 17.02.2008 не була відсканована до програмних засобів ведення ЄДР, хоча така довіреність була подана державному реєстратору та міститься в паперовому варіанті матеріалів реєстраційної справи.

119. Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій порушили принцип змагальності сторін, рівності сторін, а також обґрунтованості судового рішення, яке має бути ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень. Посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 (щодо концепції негативного доказу та принципу змагальності сторін), від 27.01.2021 у справі №757/6159/19 (щодо надмірного формалізму).

120. Мін`юст у відзиві вказав, що відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, довіреність від 17.12.2008, на підставі якої діяв представник Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd" Будзінський В.Б., а також витяг з торговельного реєстру чи інший документ, передбачений п.15 ч.4 ст.17 Закону про державну реєстрацію, державному реєстратору Білику А.М. не подавалися.

121. Суди попередніх інстанцій вказали, що питання щодо обсягу наданих державному реєстратору документів власне і було предметом дослідження в ході розгляду скарги ОСОБА_2 ; позивач не був позбавлений можливості звернутися до Хмельницької РВА із запитом про надання матеріалів реєстраційної справи до звернення з цим позовом до суду з метою підготовки доказової бази.

122. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 з огляду на таке.

123. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.80 ГПК). Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.2 ст.164 ГПК).

124. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу, а ухвалою від 19.08.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі та призначив дату підготовчого засідання.

125. Одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказі (п.3 ч.1 ст.177 ГПК). Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ч.1 ст.194 ГПК).

126. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.86 ГПК).

127. Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.10.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

128. 31.01.2023 (після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії листа Хмельницької РВА №185/23 від 27.01.2023 з додатками (документи реєстраційної дії від 03.02.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу").

129. Суд першої інстанції встановив, що клопотання ОСОБА_1 мотивовано тим, що в судовому засіданні 14.12.2022 з`ясовувалося питання щодо документів, які надавалися державному реєстратору для проведення реєстраційної дії №1006731070012010275; представник ОСОБА_1 повідомила, що державному реєстратору надавалася також довіреність від 17.12.2008, на підставі якої діяв представник Компанії "Lafiner Sop Trading Ltd" Будзінський В.Б., однак опис вказаних документів був втрачений. Як зазначає ОСОБА_1 , 27.01.2023 його представник звернулася до Хмельницької РВА з запитом, в якому просила надати матеріали реєстраційної СП "Рудтранс-Інтернешнл", і 27.01.2023 Хмельницька РВА надала запитувані документи.

130. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , вказав, що наведені ним обставини жодним чином не обґрунтовують та не доводять неможливості звернення позивача із відповідним запитом та подання відповідних доказів у встановлений для цього процесуальним законом строк.

131. На думку скаржника, відмова у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи є надмірним формалізмом; саме відповідач має довести факт ненадання необхідних документів державному реєстратору, а перекладення цього обов`язку на позивача або суд нівелює застосування принципу змагальності.

132. Надмірний формалізм не сприяє реальному вирішенню спору та суперечить завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №757/6159/19, на яку посилається скаржник).

133. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, на які посилається скаржник).

134. Згідно з ч.4 ст.80 ГПК якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

135. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК).

136. Тобто, ч.8 ст.80 ГПК містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Єдиним винятком з цього є обґрунтування особою неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. В такому випадку особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

137. Як вже зазначалося, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

138. Оскільки і скарга ОСОБА_2 до Мін`юсту і висновок Колегії були мотивовані тим, що державний реєстратор Білик А.М. при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій не пересвідчився у наявності повноважень представника учасника-нерезидента, то суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до Хмельницької РВА із запитом про надання матеріалів реєстраційної справи до звернення з цим позовом до суду з метою підготовки доказової бази.

139. За таких обставин, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та не прийняв до розгляду подані 31.01.2023 докази на підставі ч.8 ст.80 ГПК, враховуючи, що таке клопотання було подане через 3,5 місяці з дня закриття підготовчого провадження у справі.

140. З огляду на це, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо застосування судами попередніх інстанцій ч.8 ст.80 ГПК, ст.86 ГПК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 27.01.2021 у справі №757/6159/19.

141. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що висновок Колегії обґрунтовано відсутністю не лише довіреності, а також і передбаченого чинним законодавством документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження, однак скаржник цю обставину не спростовує та факт надання реєстратору відповідного документа не доводить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

142. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

143. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

144. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

145. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №910/7381/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

В. Студенець