Ухвала

від 13.12.2023 по справі 554/11525/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.12.2023Справа № 554/11525/23 Провадження № 1-кс/554/15259/2023

У Х В А Л А

13 грудня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2023 року за № 62022170010000379, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого про арешт майна, в обґрунтування якого останній зазначив, що 08.12.2023 надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останній добровільно надає для огляду та подальшого вилучення 5 пластикових каністр наповнені дизельним паливом об`ємом по 20 л. кожна. Відповідно до якої проведено огляд місця події за адресою: м. Миргород, вул. Лікарняна, 43, в ході якого виявлено та вилучено 5 пластикових каністр наповнені дизельним паливом об`ємом по 20л. кожна, які були поміщені кожна окремо до поліетиленових пакетів чорного кольору та вилучені.

Відповідно до постанови слідчого від 09.12.2023, вищезазначені 5 ( п`ять) пластикових каністр наповнені дизельним паливом об`ємом по 20 л. кожна визнано речовими доказами.

Оскільки у цьому випадку є всі підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно може бути використане для встановлення обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження, слідчий вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати чи пошкодження відповідного майна та слідів злочину.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані на обґрунтування наведених в ньому мотивів, вважає, що факт вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотання підтверджується доданими до нього доказами, а тому приходить до висновку, що вилучене майно, характеризується ознаками, визначеними ст. 98 КПК України, а тому є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Вилучене майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

З урахуванням вищевказаного та з метою забезпечення збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні та проведення відповідних слідчих дій, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та його необхідно задовольнити, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що збереження цього майна має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167 - 169, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на 5 (п`ять) пластикових каністр, наповнених дизельним паливом об`ємом по 20 л кожна, з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких дій до скасування арешту в установленому законом порядку.

Зберігати вищеперелічене майно у камері зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Полтавській області, що за адресою: м. Полтава вул. Сковороди, 2-Б.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_4