Ухвала

від 18.12.2023 по справі 554/11525/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 18.12.2023Справа № 554/11525/23 Провадження № 1-кс/554/15250/2023

У Х В А Л А

18 грудня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Централізованого регіону ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 62022170010000379 від 25 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,

в с т а н о в и в:

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту на вилуч ені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , речі, а саме: грошові кошти в сумі 2900 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 29 шт.) та 100 Євро (одна купюра); блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами; 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів), лист «Укргазбанк». Вилучене майно просив зберігати у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170010000379 від 25 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України за фактом того, що до ТУ ДБР у м. Полтаві надійшли матеріали оперативного підрозділу про виявлений факт привласнення військового майна окремими військовослужбовцями однієї з військових частин, яка дислокується в Полтавській області, вчинене в умовах воєнного стану.

За результатами проведених в ході досудового розслідування заходів встановлено, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 здійснюють систематичне розкрадання дизельного палива у період воєнного стану України, використовуючи службове становище, шляхом внесення недостовірних відомостей та підробки шляхових листів на транспорті засоби, які використовуються військовою частиною, з метою розкрадання залишку палива в кількості 200-400 літрів за добу та подальший його продаж по ціні 1 літр дизельного палива за 45 грн.

08 грудня 2023 року на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 06 грудня 2023 року проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 2900 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 29 шт.) та 100 Євро (одна купюра)запаковані до спец. пакунку НПУ PSP 1100665; блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами; 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів), лист «Ургазбанк» запаковані до спец. пакунку НПУ WAR 1576110.

Слідчий вказує, що постановою слідчого від 09 грудня 2023 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно має значення для подальшого досудового розслідування та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

Необхідність накладення арешту на предмети та речі слідчий обґрунтовує тим, що блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами, 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів), лист «Укргазбанк», які належать ОСОБА_7 зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а грошові кошти в сумі 2 900 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 29 шт.) та 100 Євро (одна купюра) можуть бути набутими злочинним шляхом.

З огляду на викладене, для забезпечення збереження речових доказів, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 , не заперечуючи проти накладення арешту на належні ОСОБА_7 блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами, 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів) та лист «Укргазбанк», категорично заперечувала проти накладення арешту на вилучені грошові кошти в сумі 2 900 доларів США і 100 Євро, зазначивши, що останні належать ОСОБА_8 , яка являється дружиною ОСОБА_7 , та були цілком законно отримані нею від реалізації успадкованого майна, на підтвердження чого надала відповідні документи. З огляду на це, вказала, що посилання слідчого на наявність підстав вважати, що ці грошові кошти набуті злочинним шляхом не є обґрунтованими, а тому просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 11 ст.170КПК України заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, закріпленими у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно доп.п.1,2,5і 6ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , для встановлення місцезнаходження речових доказів по справі, відшукання інструментів та засобів, які можуть бути використані для розкрадання дизельного палива, документації обслуговування військової техніки, а також предметів, які вилучені законом з обігу, для фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

За наслідком його проведення було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2900 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 29 шт.) та 100 Євро (одна купюра); блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами; 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів), лист «Ургазбанк», на які наразі слідчий просить накласти арешт.

Тобто, дозвіл на вилучення названих грошових коштів ухвалою слідчого судді від 06 грудня 2023 року про дозвіл на проведення обшуку прямо не надавався.

Як вбачається зі змісту клопотання, метою арешту майна є збереження речових доказів.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами, 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів) та лист «Укргазбанк» мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту вказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи наслідки арешту майна, а також розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на назване майно, у зв`язку з чим клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Разом із тим, слідчий суддя не знаходить підстав для накладення арешту на виявлені та вилучені грошові кошти, так як з огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, відсутні підстави вважати, що останні є доказом вчинення злочину та набуті кримінально протиправним шляхом, а отже є речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України. Слідчим до клопотання не долучено будь-яких доказів, які б могли свідчити про незаконність походження вилучених грошових коштів.

Як вбачається зі змісту клопотання, вилучення цих грошових коштів обумовило те, що дружиною ОСОБА_7 ОСОБА_8 , на момент проведення обшуку не було надано документів, які б підтверджували факт правомірного їх набуття нею.

Однак, під час розгляду клопотання представником володільця майна надані документи, зокрема свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2023 року, на підставі яких ОСОБА_8 успадкувала земельну ділянку та житловий будинок з господарськими будівлями, а також договори купівлі-продажу від 23 жовтня 2023 року про їх реалізацію, що в своїй сукупності вказує на джерело походження спірних грошових коштів і підтверджує факт їх правомірного набуття останньою та водночас спростовує доводи слідчого щодо необхідності застосування щодо останніх такого заходу забезпечення кримінального провадження, як їх арешт, у зв`язку з чим в цій частині клопотання не є обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арештна вилученів ходіпроведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , речі, а саме: блокноти в кількості 4 шт. із чорновими записами, 8 листів фрагментів паперу із чорновими записами (із зазначенням сум та літражів) та лист «Укргазбанк» до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Вилучені грошові кошти в сумі 2 900 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 29 шт.) та 100 Євро (одна купюра), - негайно повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9