Рішення

від 28.11.2023 по справі 753/6021/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6021/22

провадження № 2/753/279/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Цимбал І.К., при секретарях Мартинюк І.В., Козін В.Є. з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права-

ВСТАНОВИВ:

Суть справи.

Позивач звернувсядо суду з позовом до відповідача про скасування рішення про державну реєстрацію права та припинення речового права на садовий будинок, посилаючись на те, що він з 2019 року, після смерті своїх батьків, є членом ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» як користувач земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій разом із батьками у 1991 році збудував садовий будинок. Батьки позивача до своєї смерті як користувачі того самого земельного наділу та будинку були також членами ОК «МАГНОЛІЯ».

15.07.2021 року позивачу стало відомо, що за адресою його ділянки 13.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією І.В. за відповідачем зареєстровано право власності на садовий будинок у ОК «МАГНОЛІЯ».

Позивач вважає, що реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_4 відбулась із порушенням закону, оскільки заявником не подано реєстратору документ, що свідчить про присвоєння адреси садовому будинку, а також тому, що відповідач ніколи не був членом ОК «МАГНОЛІЯ». Крім того, зазначає, що реєстрація права власності за відповідачем порушує його право на користування земельною ділянкою під садовим будинком, а також законні очікування у майбутньому набути у власність як земельну ділянку, так і збудований на ній садовий будинок. Враховуючи наведене позивач просить скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на садовий будинок за відповідачем, а також припинити відповідне речове право.

Рух справи.

21.06.2022 визначено головуючого у справі.

11.07.2022 відкрито провадження, забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірний садовий будинок, підготовче засідання призначено на 04.10.2022.

04.10.2022 підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідачата витребуванням доказів на 01.11.2022.

01.11.2022 підготовче засідання відкладено у зв`язку з відсутністю електроенергії на 01.12.2022.

01.12.2022 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 23.01.2023.

23.01.2023 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 22.03.2023.

17.03. 2023 надійшов відзив /т.2, а.с. 16-29/.

23.01.2023 судове засідання відкладено на 21.04.2023, клопотання представника позивача.

21.04.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням матеріалів справи в апеляційному суді.

31.10.2023 року судове засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю технічної можливості для проведення відеоконференції, наступне засідання призначено на 28.11.2023.

28.11.2023 року ухвалено рішення.

Доводи учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в останньому та просив задовольнити. Крім того, представник пояснив, що членство в ОК «МАГНОЛІЯ» підтверджується лише щодо померлих батьків позивача, членство відповідача - не підтверджується жодним документом. Батьки позивача як користувачі земельної ділянки під спірним будинком були членами двох кооперативів, ОК «МАГНОЛІЯ» та ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ», одночасно. Своє право на користування земельною ділянкою позивач захищає як член ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ», єдиний кооператив, що отримав право оренди земельних ділянок територіальної громади, в тому числі і земельної ділянки під садовим будинком.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві /т.2, а.с. 16-29/, зокрема заначив, що оспорювана реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом відповідно до чинного на той момент законодавства, справа стосується спадкових прав, які не доведені позивачем, також позивачем невірно обрано спосіб судового захисту - скасування реєстраційної дії замість визнання права власності на садовий будинок або витребування майна. Посилався на те, що Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, 04.01.2022 позивачу відмовлено у задоволенні скарги про скасування реєстраційної дії, що оспорюється у даній справі.

Встановлені судом обставини.

Згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.06.1965 позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /т.1, а.с. 42/.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 24.11.1957, шлюб між батьками позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (1936 р.н.), зареєстровано 24.11.1957

/т.1, а.с. 41/.

Відповідно до членської книжки ОК «МАГНОЛІЯ», виданої 25.03.2005, ОСОБА_5 прийнятий в члени кооперативу на підставі протоколу №1 від 2004 року як користувач ділянки АДРЕСА_2 . В складі членів сім`ї садовода у книжці зазначені дружина ОСОБА_6 (1936 р.н.) та ОСОБА_3 (1965 р.н.). Домашньою адресою члена ОК «МАГНОЛІЯ» ОСОБА_5 вказано АДРЕСА_3 /т.1, а.с. 43-46/.

У додатку №1 до Статуту ОК «МАГНОЛІЯ» «Список засновників-членів кооперативу «МАГНОЛІЯ», затвердженого Протоколом №1 загальних зборів ОК «МАГНОЛІЯ» від 30.10.2004, під порядковим номер 9 членом-засновником ОК «МАГНОЛІЯ» зазначено ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 /т.1, а.с.131-134/.

Дачне містечко ОК «МАГНОЛІЯ» розташоване за адресою: м.Київ, Дарницький район, урочище Осокорки, в межах вулиць з першої по десяту Ентузіастів (п.1.9-1.10 Статуту ОК «МАГНОЛІЯ» від 26.05.2018 року) /т.1, а.с.177-184/.

Відповідно до прибуткового касового ордера №5 від 26.03.2005 ОСОБА_5 сплачено на рахунок ОК «МАГНОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 33343942) 200,00 грн «за проект приватизации земельного участка» /т.1, а.с. 49/.

Квитанцією №1072\з16 від 06.06.2013 підтверджується, що 06.06.2013 від імені ОСОБА_5 на рахунок ОК «МАГНОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 33343942) також здійснено платіж в сумі 3005,00 грн із призначенням платежу: «за винос земельного участка в натуру и оформление проекта; ОСОБА_5 » /т.1, а.с. 48/.

З довідки Обслуговуючого кооперативу садово-дачного кооперативу «ЕНТУЗІАСТ» №4 від 30.05.2022 вбачається, що позивач ОСОБА_3 у 2019 року, після смерті своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , набув членство у ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» згідно рішення загальних зборів (зборів уповноважених) кооперативу від 17.05.2019, як користувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Листом Департаменту земельних ресурсів КМДА №0570202/3-12881 від 25.10.2022 представника позивача адвоката Кузьміна Д.Л. повідомлено, що за наявною в Департаменті інформацією розроблені у 2004, 2005 роках проекти землеустрою про передачу обслуговуючому кооперативу садово - дачному кооперативу «ЕНТУЗІАСТ» (справа № А-7971) та про передачу обслуговуючому кооперативу «МАГНОЛІЯ» (справа № А-10657) земельних ділянок в мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва стосувались однієї і тієї ж території /т.1, а.с.230-231/.

20.04.2016 Державним підприємством «Національні інформаційні системи» на підставі листа Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації від 14.03.2016 №101-2221/02, до Словника іменованих об`єктів та до Словника вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів внесено запис про «Магнолія» обслуговуючий кооператив (Дарницький р-н) (код ЄДРПОУ 33343942) з вулицями з Ентузіастів 1 по Ентузіастів 11 /т.1, а.с.233/.

На запит адвоката позивача Кузьміна Д.Л. Дарницькою районною в м.Києві державною адміністрацією листом №101-6845/03 від 11.10.2022 надано копію клопотання ОК «МАГНОЛІЯ» №1 від 26.02.2016 щодо внесення інформації до словників Державного реєстру прав про іменований об`єкт ОК «МАГНОЛІЯ», де вказано, що кооператив (іменований об`єкт) знаходиться на АДРЕСА_4 , та додано витяг з проекту землеустрою від 2008 року ПП «Смерічка» (справа №А-10657), відповідно до якого, а саме у Переліку громадян, членів ОК «Магнолія», яким передаються у приватну власність земельні ділянки, членом та користувачем ділянки АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_6 /т.1, а.с.238-248/.

Рішенням Київської міської ради від 06.07.2017 №759/2921 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки, Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва», затверджено проект землеустрою ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» (кадастрова справа №А-7971) та передано в оренду на 10 років земельні ділянки у мікрорайоні Осокорки, Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва /т.1, а.с.16-17/.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.10.2021 підтверджується, що будь-які відомості про зареєстровані речові права за юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 33343942 - ОК «МАГНОЛІЯ» відсутні /т.1, а.с.57/.

Крім того, згідно рішення Дарницького районного суду м.Києва від 31.01.2023 по справі №761/31809/18, яким повністю відмовлено у позові ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Київської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОК «Магнолія», ОК «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 06.07.2017 №759/2921 /т.2, а.с. 77-81/.

Із рішення суду, а також з позовної заяви у справі №761/31809/18 вбачається, що позивачі, члени ОК «МАГНОЛІЯ», пояснюють своє порушене право тим, що до наданих ОК «СДК «Ентузіаст» в оренду одинадцяти земельних ділянок загальною площею 14,8108 га, що розташовані по першій - десятій вулицях Ентузіастів у м.Києві, входять земельні ділянки, на яких розміщені належні їм та іншим членам ОК «МАГНОЛІЯ» на праві приватної власності садові будинки, а також земельні ділянки, що перебувають у їх користуванні. Зазначають, що це саме ті земельні ділянки проект землеустрою щодо відведення яких було виконано ПП «Смерічка» ще в 2008 році на замовлення ОК «МАГНОЛІЯ» та його членів (кадастрова справа № А-10657) /т.1, а.с. 25-37/.

У вказаній справі суд прийшов до висновку, що позивачами обрано неефективний спосіб захисту, а також серед іншого встановив, що Кооператив ОК «СДК «Ентузіаст» станом на час заснування у 2004 році нараховував 215 громадян - членів кооперативу, при чому членами даного кооперативу були позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 . Станом на день постановлення рішення, здійснений поділ кварталів на орендованих ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» земельних ділянках та йде процес оформлення права власності на земельні ділянки членам кооперативу «Ентузіаст».

Згідно технічного паспорту виготовленого ФОП ОСОБА_28 10.06.2022 на замовлення позивача вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 на території ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» у 1991 році побудовано садовий будинок /т.1 а.с.51-53/.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2021 вбачається, що 13.06.2020 приватним нотаріусом Кобалією І.В. на підставі довідки про членство в кооперативі та побудову господарським способом садового будинку №19 від 14.04.2020 ОК «МАГНОЛІЯ» та технічного паспорта на садовий будинок від 01.06.2020, здійснено реєстрацію права власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким керувався.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 23.05.2020, що діяла на момент оспорюваної реєстраційної дії) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно ч. 4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 18 вказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок).

Пунктом 42 вказаного Порядку (в редакції від 29.05.2020, чинній на момент державної реєстрації прав на спірний садовий будинок), визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на те, що сторонами не доведено, а судом не встановлено, що Київською міською радою здійснювався погосподарський облік на території розташування спірного садового будинку, у даному випадку для регулювання оспорюваної реєстраційної дії підлягають застосуванню п.42 Порядку, з аналізу якого вбачається, що для державної реєстрації права власності на садовий будинок, що збудований до 05.08.1992 заявнику необхідно було надати: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси або відомості про кадастровий номер земельної ділянки на якій споруджено відповідний об`єкт.

Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394 визначено, що присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес (п. 4.1.). Присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації (п. 4.16.).

Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27.03.2019 затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, за п.2 якої присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна з 01.07.2019 здійснюється виключно відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна (надалі також - Тимчасовий порядок), затвердженого цією постановою.

Відповідно до п.6 Тимчасового порядку, що діяв на момент оспорюваної реєстраційної дії, уповноваженим органом з присвоєння адреси об`єкта розташованого у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації є районна в м. Києві державна адміністрація. При цьому, Тимчасовий порядок не містив будь-яких виключень або спеціального порядку присвоєння адреси садовим будинкам.

З вказаного слідує, що єдиним документом, що може підтверджувати присвоєння адреси садовому будинку розташованого в Дарницькому районі міста Києва є розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації.

З наданих приватним нотаріусом документів на підтвердження вчинення оспорюваної реєстраційної дії /т.1, а.с. 189-220/ вбачається, що право власності за відповідачем на садовий будинок зареєстровано на підставі п.42 Порядку, як будинок збудований до 05.08.1992, а відповідно до картки прийому заяви №212860070 від 13.06.2020 заявником для реєстрації надано: довідку про членство в кооперативі та забудову садового будинку АДРЕСА_5 , Інформаційну довідку СБ-2020 №296 КП КМР «КМ БТІ», запит приватного нотаріуса до БТІ №14/01-30 та технічний паспорт на садовий будинок б/н видавник Асоціація «АВІАСТОР-БУД».

Будь-яких документів, що свідчать про присвоєння садовому будинку адреси у встановленому законодавством порядку, в тому числі розпорядження Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, або документів із зазначенням відомостей про кадастровий номер земельної ділянки на якій збудовано садовий будинок, як того вимагає Порядок, приватному нотаріусу відповідачем не надано.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (постанови від 23.06.2020 у справі №680/214/16 (п. 55), від 29.09.2021 у справі №910/15989/16, від 07.04.2020 у справі №916/2791/13).

Отже, реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_4 проведена з порушенням вимог Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 та вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004, оскільки довідка кооперативу та технічний паспорт не є достатніми та вичерпними документами, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності, а також такі документи не підтверджують сукупність юридичних фактів, за наявності яких у ОСОБА_4 могло виникнути право власності на спірний будинок.

Твердження відповідача у відзиві щодо законності проведеної реєстраційної дії із посиланням на п.63 Порядку суд вважає необґрунтованими, оскільки у чинній на момент оспорюваної реєстраційної дії редакції Порядку п. 63 містив інший зміст та стосувався державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій, що не відноситься до даного спору.

Подібні зі змістом норми, наведені відповідачем, а саме щодо особливостей державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу містяться у п.п.77-81 Порядку.

Так, п. 81 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених п.п. 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Тобто, як визначено п. 81 Порядку, довідка відповідного кооперативу подається для державної реєстрації лише у випадку, якщо будівництво об`єкта здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу.

ОК «МАГНОЛІЯ» зареєстровано як юридичну особу лише 07.02.2005, тобто після побудови спірного садового будинку у 1991 році, тому у даному випадку будівництво садового будинку не може пов`язуватися із результатами діяльності ОК «МАГНОЛІЯ», а надана відповідачем для реєстрації довідка ОК «МАГНОЛІЯ» №19 від 14.04.2020 /т.1, а.с.191/ не може підтверджувати обставини, що визначені пунктом 81 Порядку.

Щодо вказаної довідки ОК «МАГНОЛІЯ» про членство в кооперативі та побудову господарським способом садового будинку №19 від 14.04.2020, що стала підставою для оспорюваної реєстраційної дії та з якої вбачається, що ОСОБА_4 є членом кооперативу відповідно до Протоколу №1 від 30.10.2004, тобто з часу його заснування, а також є користувачем земельної ділянки № НОМЕР_3 по АДРЕСА_6 на території ОК «МАГНОЛІЯ», на якій він господарським способом побудував в 1991 році садовий будинок, слід зазначити про наступне.

На запит суду Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація надала копії документів з реєстраційної справи ОК «МАГНОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 33343942), які 07.02.2005 стали підставою для реєстрації юридичної особи, серед яких в тому числі і Протокол №1 загальних зборів членів кооперативу ОК «МАГНОЛІЯ» від 30.10.2004, посилання на який міститься у згаданій вище довідці кооперативу, та Статут новоствореного кооперативу з додатком №1 (список засновників-членів кооперативу «МАГНОЛІЯ» в кількості 145 осіб). Жоден із наданих документів реєстраційної справи не містить інформації про членство в ОК «МАГНОЛІЯ» ОСОБА_4 як на момент оспорюваної реєстраційної дії, так і на момент розгляду даної справи.

Натомість, членською книжкою від 25.03.2005 та згаданим вище додатком №1 до Статуту ОК «МАГНОЛІЯ» «Список засновників-членів кооперативу «МАГНОЛІЯ», затвердженого Протоколом №1 загальних зборів ОК «МАГНОЛІЯ» від 30.10.2004 підтверджується, що саме батько позивача ОСОБА_5 , а не відповідач, був членом ОК «МАГНОЛІЯ» як користувач земельної ділянки АДРЕСА_1 .

У витязі з проекту землеустрою від 2008 року, виготовленого ПП «Смерічка» на замовлення ОК «МАГНОЛІЯ» (кадастрова справа №А-10657), доданого до клопотання ОК «МАГНОЛІЯ» №1 від 26.02.2016 Дарницькій районній у м.Києві державній адміністрації щодо внесення інформації про ОК «МАГНОЛІЯ» до словника іменованих об`єктів та словника вулиць в межах іменованого об`єкту, в переліку членів ОК «МАГНОЛІЯ», що претендували на оформлення речових прав на земельні ділянки, членом та користувачем ділянки АДРЕСА_1 значиться мати позивача ОСОБА_6 , в свою чергу інформація про ОСОБА_4 у вказаних документах також відсутня/т.1, а.с.243-244/.

26.02.2014 саме ОСОБА_6 у ГУ Держземагенства у м.Києві для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянкиз кадастровим номером 8000000000:96:444:0002 за місцем розташування: АДРЕСА_1 ) /т.1, а.с.50/.

Зазначені обставини у своїй сукупності спростовують інформацію про членство ОСОБА_4 в кооперативі ОК «МАГНОЛІЯ» з часу його заснування, а також свідчать, що батьки позивачабули членами кооперативу ОК «МАГНОЛІЯ» як користувачі ділянки АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_4 є членом ОК «МАГНОЛІЯ» з 2004 року, однак не зміг пояснити якими документами крім довідки кооперативу такий факт може підтверджуватися, з огляду на те, що зміст довідки суперечить зазначеним вище доказам, в тому числі офіційним документам ОК «МАГНОЛІЯ».

Отже, суд приходить до висновку, що проведена державна реєстрація прав за ОСОБА_4 на садовий будинок здійснена на підставі документів, які не лише не дають змогу встановити законну підставу виникнення права власності, а і містять недостовірні дані.

Посилання представника відповідача на скаргу позивача до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 26.07.2021 /т.2, а.с.158-159/ та наказ Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні такої скарги від 13.01.2022 /т.2, а.с.137/ як докази безпідставності позовних вимог, суд вважає неспроможними, оскільки закон не обмежує ОСОБА_3 у зверненні до суду за захистом свого порушеного права, а висновки або рішення Колегії Міністерства юстиції України про відмову у задоволенні скарги не мають ні преюдиційного, ні іншого вирішального значення для даного судового розгляду.

При цьому суд звертає увагу на текст скарги ОСОБА_3 , яка написана ним власноруч і без жодних доказів на підтвердження своїх слів, що стало причиною відмови у задоволенні скарги через недоведеність ОСОБА_3 свого порушеного права. В той же час, підстави позову ОСОБА_3 у даній справі детально обґрунтовані із посиланням на відповідні докази.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з положень ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, у випадку набуття права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникне одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими-володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

За принципом «superficiessolocedit» (збудоване на землі слідує за нею), перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості (постанови Верховного Суду від 15.01.2020, справа №204/9373/14-ц; від 20.11.2019, справа №307/3902/14-ц; від 27.11.2019, справа №461/2328/16-ц).

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднані всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті статті 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existingpossessions), а й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimateexpectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legalcertainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 як член ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ», після смерті своїх батьків. Батьки позивача як користувачі тієї самої ділянки були одночасно членами двох кооперативів ОК «МАГНОЛІЯ» та ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» з часу їх заснування.

В той же час, саме ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» на підставі рішення Київської міської ради від 06.07.2017 №759/2921 є законним користувачем земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки, Дарницького району м. Києва, в тому числі і ділянки, що знаходиться у користуванні позивача як члена ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» на якій за відповідачем зареєстровано право власності на спірний садовий будинок у ОК «МАГНОЛІЯ». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОК «МАГНОЛІЯ» не має зареєстрованих речових прав на нерухоме майно.

Протиправна реєстрація нерухомого майна встановлює правовий зв`язок між майном, державна реєстрація якого є предметом спору у справі та землею комунальної власності, яка перебуває в оренді ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» та користуванні його члена - ОСОБА_3 , на якій це майно розміщено, відтак безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків останнього та стосуєтьсяйого інтересів, як користувача земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 є особою, який як користувач земельної ділянки та член ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ», має право на безперешкодне користування зайнятою ним земельною ділянкою, а отже і на захист свого права обраним ним способом.

За таких обставин, суд вважає, що спосіб захисту права шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_4 дає об`єктивні підстави позивачу відновити становище, яке існувало до порушення його прав.

Заперечуючи проти обраного позивачем способу захисту, представник відповідача зазначив, що позивачем не заявлено вимог про визнання права власності на садовий будинок, а також посилався на позиції Великої Палати Верховного Суду щодо віндикаційного позову (витребування майна з чужого незаконного володіння), з приводу чого слід зазначити, що наведені представником відповідача способи захисту є взаємовиключними та регулюються різними нормами матеріального права, при цьому їх пов`язує те, що обидві вимоги можуть бути заявлені лише власником майна. Позов ОСОБА_3 поданий на захист права користування земельною ділянкою та не стосується захисту прав власника садового будинку, а тому вказані заперечення є неспроможними. Позивач також не захищає свої права як спадкоємця, а тому доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження спадкових прав відхиляються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 375/306/21, від 07.07.2021 у справі № 420/370/19, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 11.02.2022 у справі №947/22756/19, від 22.06.2022 у справі № 757/15585/20 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19). Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 по справі №472/5/22 зробив висновок, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyondreasonabledoubt»). Натомість, у цивільних справах законне вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам в їх сукупності, суд визнає їх достатніми та достовірними. Вказані докази у своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався ОСОБА_3 в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема ним доведено, що його батьки користувались ділянкою АДРЕСА_1 як члени різних кооперативів, а з 2019 року саме позивач як член ОК СДК «ЕНТУЗІАСТІВ» має право на користування такою ділянкою, на якій у 2020 році протиправно зареєстровано право власності на садовий будинок за відповідачем.

В свою чергу, заперечення відповідача стосувались не доведення позивачем його спадкових прав, невірно обраного ним способу захисту, а також посилання на наказ Міністерства юстиції України щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_3 за тим самим предметом, на які судом надано вичерпну відповідь у рішенні. Проте, відповідачем не надано доказів, а також не заперечено фактів та обставин, на які посилався ОСОБА_3 у своєму позові, що враховано судом при застосуванні принципу змагальності сторінта наданні оцінки позиції та доказам позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №154/883/19-ц зазначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про скасування рішення приватного нотаріуса, то зазначений спосіб захисту вимагає ухвалення рішення про одночасне припинення речових прав, що були зареєстровані на підставі оскаржуваного рішення за ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 377 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 18, 24, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових праввна нерухоме майнота їх обтяжень", суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52699562 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною, 17.06.2020 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на садовий будинок загальною площею 82,9 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .

Припинити речове право на садовий будинок ( АДРЕСА_1 )), зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною, 17.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 36921629).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1984 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: