Рішення

від 14.12.2023 по справі 160/20810/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуСправа №160/20810/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)", Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі із позовом до Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи Ігренський виправний центр №133, Міністерства юстиції України, в якому просив:

1.Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову визнати недійсним наказ №138 від 19.12.2011 року про звільнення з 14.12.2011 року на підставі ст. 6 Закону №266/94-ВР;

2.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скасувати наказ №138 о/с від 19.12.2011 року шляхом видання нового наказу про визнання недійсним наказ №138 о/с від 19.12.2011 та як наслідок поновити ОСОБА_1 на роботі з 14.12.2011 і звільнити у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, коди відбулись певні зміни. У зв`язку з цим визначити вислугу років на день звільнення та внести у трудову книжку відповідний запис, а також видати копію наказу про моє звільнення у зв`язку з ліквідацією установи ІВЦ-133 (враховуючи вищезазначені зміни) на руки ОСОБА_1 ;

3.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видати на руки ОСОБА_1 , копію наказу про визнання недійсним наказ №138 від 19.12.2011 року, згідно з яким я був звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності;

4.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подати для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади) за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним відстороненням від посади відповідно до нового наказу;

5. Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову у зарахуванні до загального трудового стажу ОСОБА_1 , так і до стажу роботи за посадою, стажу державної служби, безперервного стажу, термін перебування під вартою, відсторонення від посади, а також час, протягом якого він не працював в ДКВС, у зв`язку з чим:

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції зарахувати як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу термін перебування під вартою з 15.07.2011 року по 04.07.2013 рік, який становить 1 рік 11 місяців 19 днів, що в пільговому обчисленні на підставі п.п.а) п. 3 постанови КМУ №393 становить 6 років 27 днів;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при призначені пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років врахувати період, в який ОСОБА_1 не працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби, прирівняти його до роботи в органах ДКВС, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності.

6. Визнати протиправними дії відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову повернути ОСОБА_1 на дошку пошани Управління, у зв`язку з чим: зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 на дошку пошани Управління.

7. Зобов`язати голову комісії з ліквідації Державної установи Ігренський виправний центр №133, ОСОБА_2 , першого заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи Дніпровська виправна колонія №89 виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, шляхом видання письмового наказу та стягнути на користь ОСОБА_1 суму на час подачі заяви про поновлення його прав до Управління на 25.07.2023 рік, яка становить 497972,08 грн, або якщо це не можливо внаслідок банкрутства та повної ліквідації установи, стягнути вищевказану суму з власника ІВЦ-133 Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

06.07.2023 року Дніпровський апеляційний суд виніс остаточне рішення з приводу обвинувачення позивача, згідно якого позивачем визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення;

оскільки вирок суду набрав законної сили, то позивач підлягає поновленню у своїх правах на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду;

після отримання рішення суду у кримінальній справі позивач звернувся з листом до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, у якому просив поновити позивача на роботі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України в Дніпропетровській області, зарахувати до страхового стажу термін перебування під вартою, відсторонення від посади, а також час протягом якого позивачем не працював в ДКВК, повернути позивача на дошку пошани;

Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відмовило позивачу у задоволенні його вимог;

позивач вважає незаконними накази начальника управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, у зв`язку з порушенням стосовно позивача кримінальної справи;

також позивач вважає незаконним наказ № 138 о/с від 19.12.2011 року про звільнення позивача зі служби, оскільки на моменти його виданні не існувало вироку суду, яким визнано позивача винним у вчиненні кримінального правопорушення; притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виключно на підставі підозри не є законним; застосування п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року (далі Положення № 114), є найсуворішою санкцією відповідальності працівника, який вчинив діяння, несумісне з посадою;

зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру позивачу;

факт порушення позивачем службової дисципліни в ході службового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами не підтверджений;

позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також право на врахування термінів перебування під вартою, терміну відбування покарання, а також часу протягом якого позивач не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади) до стразового стажу, стажу державної служби

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі № 160/20810/23 позовну заяву позивача повернуто через пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у справі № 160/20810/23 на правлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.11.2023 року справа надійшла до суду першої інстанції.

Згідно розпорядження Начальника відділу аналітики та судової статистики від 09.11.2023 року № 640 д призначено повторний автоматизований розподіл справи№ 160/20810/23, за наслідком якого справа передана для подальшого розгляду судді Златіну С.В.

Ухвалою суду від 14.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі (виклику) учасників справи.

Відповідач 1, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивача звільнено з посади на підставі наказу від 19.12.2011 року № 138 о/с за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Отже, вирок суду, який набрав законної сили, та звинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення не слугували підставою для звільнення позивача з посади. Позивач раніше звертався до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказу про звільнення зі служби, однак рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позовну заяву позивача залишено без розгляду. Відповідач є правонаступником Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Дніпропетровській області. Призначення на посаду заступника начальника ДУ «Ігренський виправний центр (№133) здійснюється станом на день подання відзиву на позовну заяву саме начальником вказаної установи, а не відповідачем. Занесення особи на дошку пошани не є державною нагородою.

Відповідач 2, Державна установа Ігренський виправний центр №133, надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Позивача звільнено з посади на підставі наказу від 19.12.2011 року № 138 о/с за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Отже, вирок суду, який набрав законної сили, та звинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення не слугували підставою для звільнення позивача з посади. Призначення на посаду заступника начальника ДУ «Ігренський виправний центр (№133) здійснюється станом на день подання відзиву на позовну заяву саме начальником вказаної установи,. Однак станом на день розгляду справи державна установа перебуває у стадії ліквідації

Відповідач 3, Міністерство юстиції України, надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Позивача звільнено з посади на підставі наказу від 19.12.2011 року № 138 о/с за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Отже, вирок суду, який набрав законної сили, та звинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення не слугували підставою для звільнення позивача з посади. Позивач раніше звертався до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказу про звільнення зі служби, однак рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позовну заяву позивача залишено без розгляду. Відповідач є правонаступником Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Дніпропетровській області. Призначення на посаду заступника начальника ДУ «Ігренський виправний центр (№133) здійснюється станом на день подання відзиву на позовну заяву саме начальником вказаної установи, а розрахунок трудового стажу здійснює працівник відділу/сектору по роботі з персоналом вказаної вище державної установ, а не відповідачем. Занесення особи на дошку пошани не є державною нагородою.

Позивач надав суду відповіді на відзиву на позовну заяву Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та ДУ «Ігренський виправний центр (№133), у яких просить суд відхилити доводи відповідачів та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року відмовлено у задоволенні клопотань Міністерства юстиції України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Наказом № 85 о/к від 09.08.2011 року позивача відсторонено від виконання службових обов`язків з 05.08.2011 року, у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

Згідно висновку службового розслідування від 12.12.2011 року та рішення кадрової комісії створено наказ № 138 о/с від 19.12.2011 року про звільнення позивача з 14.12.2011 року у запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

У матеріалах справи міститься копія висновку службового розслідування від 12.12.2011 року, з якого судом встановлено, що підставою для висновку про звільнення позивача за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ слугувало не вчинення позивачем кримінального проступку, а висновки про вчинення позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. У висновку службового розслідування не міститься інформація про те, що позивач вчинив кримінальний проступок та не міститься висновок про винність позивача у вчиненні кримінального проступку.

Ухвалою Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 06.07.2023 року у справі № 203/692/14-к (провадження № 11-кп/803/145/23) вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2022 року щодо позивача у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч. 1 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України, залишено без змін.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2022 року у справі № 203/692/14-к (провадження № 11-кп/803/145/23) позивача визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч. 1 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України та виправдано його на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні позивача є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі Закон № 266/94-ВР) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Статтею 6 Закону № 266/94-ВР визначено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, власником або уповноваженим ним органом видається наказ (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, та подаються для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонення від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний строк з дня звернення видає йому копію наказу (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

У відповідності до статті 7 цього Закону термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

Отже, зазначена норма в імперативній формі встановлює, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням, має бути поновлений на колишній роботі (посаді).

Аналогічні вимоги зазначені у пунктах 19, 20 Положення про застосування зазначеного Закону, затвердженого наказом № 6/5/3/41.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивача звільнено зі служби не на підставі вироку суду, який набрав законно сили, тобто не на підставі підпункту «й» п. 64 Положення № 114, а на підставі п. 66 Положення № 114.

Тобто, позивача звільнено не за вчинення злочину, а за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі № 800/547/17 зазначено, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізуються під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрито. Більше того, гарантована п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особу у кримінально-правовому сенсі. Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що під час службового розслідування комісія не вирішувала обґрунтованість пред`явлених позивачу звинувачень, яке здійснюється у межах досудового розслідування, а лише перевірила поведінку позивача на предмет вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Предметом позову не є перевірка правомірності наказу про звільнення позивача з посади № 138 о/с від 19.12.2011 року, а тому суд не вправі надавати оцінку вказаному наказу під час розгляду даної справи.

Позивачем не надано суду доказів скасування наказу № 138 о/с від 19.12.2011 року у судовому або адміністративному порядку, а відтак наказ є чинним та породжує правові наслідки.

За вказаних обставин відповідач 1 правомірно відмовив у скасуванні наказу про звільнення позивача з посади № 138 о/с від 19.12.2011 року, оскільки він не підпадає під дію Закону № 266/94-ВР.

Згідно статті 10 Закону № 266/94-ВР якщо громадянин у зв`язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.

Позивача не позбавили будь-яких звань чи нагород зв`язку з незаконним засудженням.

Позивача звільнено не за вчинення злочину, а вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

За вказаних обставин не підлягає задоволенню позовна вимога: визнати протиправними дії відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову повернути ОСОБА_1 на дошку пошани Управління, у зв`язку з чим: зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 на дошку пошани Управління.

Щодо наказу про відсторонення позивача від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач наказом № 85 о/к від 09.08.2011 року позивача з 05.08.2011 року відсторонено від виконання службових обов`язків, у зв`язку у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

Норма ст. 6 та 7 Закону № 266/94-ВР в імперативній формі встановлює обов`язок зарахувати час, протягом якого особа не працювала у зв`язку з незаконним відстороненням від посади до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, цей стаж враховується також при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону № 266/94-ВР у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, власником або уповноваженим ним органом видається наказ (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, та подаються для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонення від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний строк з дня звернення видає йому копію наказу (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Станом на день розгляду справи згідно інформації відповідачів суб`єктом призначення на посаду у виправному центрі є виключно начальник самого виправного центру, тобто начальник ДУ «Ігренський виправний центр № 133», що підтверджується письмовими поясненнями Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та ДУ «Ігренський виправний центр № 133», що містяться у матеріалах справи.

Згідно інформації з ЄДРПОУ, яка міститься у матеріалах справи ДУ «Ігренський виправний центр № 133» станом на день розгляду справи перебуває у стадії ліквідації, однак запис саме про припинення юридичної особи відсутній.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, ДУ «Ігренський виправний центр № 133» не є ліквідованою юриличною особою згідно чинного законодавства України.

За вказаних обставин вважає за необхідне зобов`язати ДУ «Ігренський виправний центр № 133» видати наказ (розпорядження) про скасування наказу № 85 о/к від 09.08.2011 року, яким позивача з 05.08.2011 року відсторонено від виконання службових обов`язків, у зв`язку у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

Суд вважає також за необхідне зобов`язати ДУ «Ігренський виправний центр № 133» подати для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису відсторонення від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Також суд вважає за необхідне зобов`язати ДУ «Ігренський виправний центр № 133» зарахувати час, протягом якого позивач не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від посади до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, та врахувати цей стаж також при призначенні пенсії в т.ч. і на пільгових умовах, тобто період з 15.07.2011 року по 14.12.2011 року (день звільнення з посади).

Оскільки відповідачі не призначають пенсію позивачу, а лише подають документи до органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії, то суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги: зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при призначені пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років врахувати період, в який ОСОБА_1 не працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби, прирівняти його до роботи в органах ДКВС, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності. Ця позовна вимога повинна бути адресована органу Пенсійного фонду України у разі не визнання ним відповідного періоду.

Оскільки позивач просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2011 року, тобто з дня звільнення, враховуючи те, що судом під час розгляду справи встановлено, що підстави для скасування наказу про звільнення позивача з посади відсутні, то суд відмовляє у задоволені даної позовної вимоги.

Окремо, суд зазначає, що позивачем не пропущений строк звернення з даним позовом до суду з наступних підстав.

Позивач у цій справі оскаржує саме дії відповідачів щодо відмови у вжитті заходів спрямованих на відновлення становища ОСОБА_1 до його відсторонення від посади (за заявою від 25.07.2023), пов`язаних з набранням законної сили судовим рішенням у справі №203/692/14-к.

Позивач отримав повний текст ухвали Дніпровського апеляційного суду лише 17.07.2023 року; 25.07.2023 року позивач звернувся із зверненням до начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції; 17.08.2023 року позивачем подано позов до суду.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01.11.2023 року у справі № 160/20810/23 скасував ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення з позовом до суду.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49000, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332), Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5 код ЄДРПОУ 08563027), Міністерства юстиції України (01001, м Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» видати наказ (розпорядження) про скасування наказу № 85 о/к від 09.08.2011 року, яким ОСОБА_1 з 05.08.2011 року відсторонено від виконання службових обов`язків, у зв`язку у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

Зобов`язати Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» подати для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису відсторонення від посади ОСОБА_1 у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Зобов`язати Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» зарахувати час, протягом якого ОСОБА_1 не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від посади до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, та врахувати цей стаж також при призначенні пенсії в т.ч. і на пільгових умовах, тобто період з 15.07.2011 року по 14.12.2011 року (день звільнення з посади).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін