Постанова

від 03.05.2024 по справі 160/20810/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20810/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року

у справі № 160/20810/23

за позовом ОСОБА_1

до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)", Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)", Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, у якому просив:

1.Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову визнати недійсним наказ №138 від 19.12.2011 року про звільнення з 14.12.2011 року на підставі ст. 6 Закону №266/94-ВР;

2.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скасувати наказ №138 о/с від 19.12.2011 року шляхом видання нового наказу про визнання недійсним наказу №138 о/с від 19.12.2011 та як наслідок поновити позивача на роботі з 14.12.2011 і звільнити у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, коди відбулись певні зміни. У зв`язку з цим визначити вислугу років на день звільнення та внести у трудову книжку відповідний запис, а також видати копію наказу про звільнення позивача у зв`язку з ліквідацією установи ІВЦ-133 (враховуючи вищезазначені зміни) на руки позивачу;

3.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видати на руки позивачу копію наказу про визнання недійсним наказ №138 від 19.12.2011 року, згідно з яким він був звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності;

4.Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подати для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади) за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним відстороненням від посади відповідно до нового наказу;

5. Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову у зарахуванні до загального трудового стажу позивача, так і до стажу роботи за посадою, стажу державної служби, безперервного стажу, термін перебування під вартою, відсторонення від посади, а також час, протягом якого він не працював в ДКВС, у зв`язку з чим:

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції зарахувати як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу термін перебування під вартою з 15.07.2011 року по 04.07.2013 рік, який становить 1 рік 11 місяців 19 днів, що в пільговому обчисленні на підставі п.п.а) п. 3 постанови КМУ №393 становить 6 років 27 днів;

зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при призначені пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років врахувати період, в який позивач не працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби, прирівняти його до роботи в органах ДКВС, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності;

6. Визнати протиправними дії відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову повернути позивача на дошку пошани Управління, у зв`язку з чим: зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повернути позивача на дошку пошани Управління.

7. Зобов`язати голову комісії з ліквідації Державної установи Ігренський виправний центр №133, ОСОБА_2 , першого заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи Дніпровська виправна колонія №89 виплатити позивачу заробітну плату за весь час вимушеного прогулу до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, шляхом видання письмового наказу та стягнути на користь позивача суму на час подачі заяви про поновлення його прав до Управління на 25.07.2023 рік, яка становить 497972,08 грн, або якщо це не можливо внаслідок банкрутства та повної ліквідації установи, стягнути вищевказану суму з власника ІВЦ-133 Міністерства юстиції України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/20810/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Ігренський виправний центр (№133)", Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

- зобов`язано Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» видати наказ (розпорядження) про скасування наказу № 85 о/к від 09.08.2011 року, яким позивача з 05.08.2011 року відсторонено від виконання службових обов`язків, у зв`язку у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року;

- зобов`язано Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» подати для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису відсторонення від посади позивача у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності;

- зобов`язано Державну установу «Ігренський виправний центр (№ 133)» зарахувати час, протягом якого позивач не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від посади до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, та врахувати цей стаж також при призначенні пенсії в т.ч. і на пільгових умовах, тобто період з 15.07.2011 року по 14.12.2011 року (день звільнення з посади).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Судом зазначено, що під час службового розслідування комісія не вирішувала обґрунтованість пред`явлених позивачу звинувачень у межах досудового розслідування, а лише перевірила поведінку позивача на предмет вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Крім того, предметом позову не є перевірка правомірності наказу про звільнення позивача з посади № 138 о/с від 19.12.2011 року, а тому суд не вправі надавати оцінку вказаному наказу під час розгляду даної справи. Суд дослідив, що позивачем не надано суду доказів скасування наказу № 138 о/с від 19.12.2011 року у судовому або адміністративному порядку, а відтак наказ є чинним та породжує правові наслідки. За вказаних обставин, суд вважав, що позивачу правомірно відмовлено у скасуванні наказу про звільнення позивача з посади № 138 о/с від 19.12.2011 року, оскільки він не підпадає під дію Закону № 266/94-ВР.

Суд також дослідив, що позивача не позбавили будь-яких звань чи нагород у зв`язку з незаконним засудженням. Позивача звільнено не за вчинення злочину, а за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. За вказаних обставин не підлягає задоволенню позовна вимога: визнати протиправними дії відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відмову повернути позивача на дошку пошани Управління. Разом з тим, оскільки відповідачі не призначають пенсію позивачу, а лише подають документи до органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії, то суд відмовив у задоволенні позовної вимоги: зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при призначені пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років врахувати період, в який позивач не працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби, прирівняти його до роботи в органах ДКВС, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності. Ця позовна вимога повинна бути адресована органу Пенсійного фонду України у разі не визнання ним відповідного періоду. Також, оскільки позивач просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2011 року, тобто з дня звільнення, враховуючи те, що судом під час розгляду справи встановлено, що підстави для скасування наказу про звільнення позивача з посади відсутні, то суд відмовив у задоволені даної позовної вимоги.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/20810/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 19.12.2011 №138 о/с прийнято з порушенням процедури проведення службового розслідування, а тому цей наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував, ким і згідно якого наказу призначено службове розслідування, чому у позивача не відібрано пояснення під час службового розслідування, не з`ясував склад комісії, яка проводила розслідування, не дослідив права начальника Управління Державної пенітенціарної служби щодо звільнення позивача, не встановив які дії вчинив позивач згідно висновку службового розслідування, не звернув увагу на підставу звільнення і не надав оцінку наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування.

Від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №203/692/14-к за касаційною скаргою прокурора на вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження згідно п.3 ч.1 ст. 236 КАС України, оскільки вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2022 року у справі №203/692/14-к набрав законної сили, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №160/20810/23. Отже, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом № 85 о/к від 09.08.2011 року позивача відсторонено від виконання службових обов`язків з 05.08.2011 року, у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

Згідно висновку службового розслідування від 12.12.2011 року та рішення кадрової комісії створено наказ № 138 о/с від 19.12.2011 року про звільнення позивача з 14.12.2011 року у запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

У матеріалах справи міститься копія висновку службового розслідування від 12.12.2011 року, з якого судом встановлено, що підставою для висновку про звільнення позивача за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ слугувало не вчинення позивачем кримінального проступку, а висновки про вчинення позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. У висновку службового розслідування не міститься інформація про те, що позивач вчинив кримінальний проступок та не міститься висновок про винність позивача у вчиненні кримінального проступку.

Ухвалою Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 06.07.2023 року у справі № 203/692/14-к (провадження № 11-кп/803/145/23) вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2022 року щодо позивача у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч. 1 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України, залишено без змін.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2022 року у справі № 203/692/14-к (провадження № 11-кп/803/145/23) позивача визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч. 1 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України та виправдано його на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні позивача є склад кримінального правопорушення.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі Дисциплінарний статут).

Так, цей статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 5 цього статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

Положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.

Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.

Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Згідно приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Згідно ст. 6 Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, власником або уповноваженим ним органом видається наказ (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, та подаються для внесення в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонення від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний строк з дня звернення видає йому копію наказу (розпорядження) про визнання недійсним наказу (розпорядження), згідно з яким громадянин звільнений з роботи (посади) у зв`язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Якщо громадянин у зв`язку з незаконним засудженням позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди (ст. 10 Закону №266/94-ВР).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що наказом № 85 о/к від 09.08.2011 року позивача відсторонено від виконання службових обов`язків з 05.08.2011 року, у зв`язку з постановою прокуратури Дніпропетровської області про відсторонення від посади від 25.07.2011 року.

В подальшому, згідно висновку службового розслідування від 12.12.2011 року та рішення кадрової комісії створено наказ № 138 о/с від 19.12.2011 року про звільнення позивача з 14.12.2011 року у запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Апеляційний суд зі змісту копії висновку службового розслідування від 12.12.2011 року встановив, що підставою для висновку про звільнення позивача за пунктом 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ слугувало не вчинення позивачем кримінального проступку, а висновки про вчинення позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Також, цей висновок службового розслідування не містить відомості про те, що позивач вчинив кримінальний проступок та не міститься висновок про винність позивача у вчиненні кримінального проступку.

Отже, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, позивача звільнено не за вчинення злочину, а за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом від 29.07.1991 № 114 особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Отже, з наведеного вбачається, що позивача звільнено зі служби саме через дискредитацію звання рядового і начальницького складу за пунктом 66 Положення № 114, а не через набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, тому норми Закону № 266/94-ВР на вказані правовідносини не розповсюджується.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 09.12.2020 у справі №804/8231/17.

Таким чином, враховуючи, що позивача звільнено саме за вчинки, які дискредитують звання рядового і начальницького складу, колегія суддів дійшла висновку, що відмова Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції визнати недійсним наказ №138 від 19.12.2011 року на підставі ст. 6 Закону №266/94-ВР є правомірною. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.

Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що наказ № 138 о/с від 19.12.2011 року прийнято з порушенням процедури проведення службового розслідування, адже матеріали справи не містять доказів визнання протиправним та скасування наказу № 138 о/с від 19.12.2011 року. Зазначений наказ оскаржувався позивачем в судовому порядку, з підстав порушення процедури проведення службового розслідування, але ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №804/14805/14 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвалою суду апеляційної інстанції зазначена ухвала залишена без змін. У відкритті касаційного провадження відмовлено. За таких обставин, враховуючи приписи ст. 72 КАС України, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду дотримання процедури проведення службового розслідування та звільнення позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 на дошку пошани. Судом встановлено, що наказом управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області №134 від 20.04.2011 до дня тринадцятої річниці утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань, за сумлінне виконання службових обов`язків позивача занесено на Дошку пошани управління та виплачена грошову винагороду у розмірі посадового окладу. Колегія суддів зазначає, що як заохочення так і прийняття дисциплінуючих, і інших негативних заходів відносно працівників зокрема кримінально-виконавчої служби, здійснюється шляхом видання відповідного нормативно-правового акту індивідуальної дії наказу. Жодного наказу про зняття ОСОБА_1 матеріали справи не містять, позивачем в судовому порядку не оскаржувалось, а отже відсутні підстави для задоволення даної позовної вимоги. Крім того, внесення на Дошку пошани не є відзнакою або винагородою, що підлягає внесенню до трудової книжки, а отже на дані відносини приписи ч.2 ст. 6 Закону №266/94-ВР також не розповсюджуються.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що відповідачі не призначають пенсію позивачу, а лише подають документи до органу Пенсійного фонду України для вирішення питання про призначення пенсії, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції при призначені пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років врахувати період, в який позивач не працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби, прирівняти його до роботи в органах ДКВС, яка передувала незаконному притягненню до кримінальної відповідальності.

Крім того, задовольняючи частково позов шляхом зобов`язання вчинити дії не Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, а державній установі "Ігренський виправний центр (№133)", суд першої інстанції правильно врахував, що ця державна установа перебуває у стадії ліквідації, однак запис саме про її припинення відсутній.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/20810/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко