Рішення

від 14.12.2023 по справі 520/2218/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

14.12.2023р. справа №520/2218/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку ст. 287 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації), треті особи - ТОВ "Оціночна компанія ВВК", Акціонерне товариство "Альфа-Банк"провизнання дій неправомірними, -встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання неправомірним виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія ВВК" "Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020 р." про наведену оцінку вартості нерухомого майна трикімнатної квартири, загальною площею 64,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 512.902,53 грн., який прийнятий Приватним виконавцем Бабенком Дмитром Анатолійовичем при здійсненні виконавчого провадження №609842243 з примусового виконання Виконавчого напису №2761 від 13.12.2019р.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що "Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020 р." є незаконним, боржник ОСОБА_1 про наведену дію відповідача стосовно проведення оцінки майна з метою її подальшої реалізації не повідомлявся, позивачу не пропонувалось скористатись правом стосовно прийняття участі у визначенні вартості Квартири. Крім того, представник ТОВ "Оціночна компанія ВВК", яка проводила оцінку майна - Квартири, не ознайомлювався з об`єктом оцінки, безпосередньо її не оглядав та не ідентифікував належним чином внаслідок чого її вартість визначена значно нижче за ринкову ціну, що призводить до порушення майнових прав боржника. Позивач зазначає, що даний Звіт складений у м.Київ, тобто навіть без намагання оглянути об`єкт оцінки, що є безумовним порушенням нормативно встановленого порядку такої оцінки.

Ухвалою судді від 21.02.2020р., яку залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020р., відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.07.2020р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №520/2218/20 скасовано а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Дана адміністративна справа 07.08.2020 надійшла до провадження судді Сліденка А.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Ухвалою судді від 11.08.2023р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год. 20.08.2020р.; витребувано докази.

Відповідач, Приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що ТОВ "Оціночна компанія ВВК" проводить оцінку на підставі належного сертифікату, виданого Фондом державного майна України. 31.01.2020 між ТОВ "Оціночна компанія ВВК" та приватним виконавцем було укладено договір №07/03-31.01.2020 (про надання послуг) на проведення незалежної оцінки вартості майна та 05.02.2020 на адресу виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку нерухомого майна. Відповідач зазначив, що оскільки звіт про оцінку майна було складено сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності з урахуванням вимог чинних норм законодавства, в межах відкритого виконавчого провадження на підставі укладеного договору, відповідно приватним виконавцем правомірно було використано даний звіт для здійснення подальших виконавчих дій.

Треті особи - ТОВ "Оціночна компанія ВВК", Акціонерне товариство "Альфа-Банк" процесуальних документів із власною правовою позицією по суті спору до суду не подали.

В судове засідання, призначене на 10:00 год. 20.08.2020р., сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у відзиві на позов просив розглянути справу за його відсутності.

Ухвалою судді від 20.08.2020р. було зупинено провадження у справі №520/2218/2020 до набрання законної сили рішенням суду по справі №953/1292/20 у зв`язку із відкриттям провадження Київським районним судом м. Харкова в цивільній справі №953/1292/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» (місцезнаходження: Харків, вул. Гоголя, буд. 10), треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Михайленко Сергій Анатолійович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 11), приватний виконавець - Бабенко Дмитро Анатолійович (місцезнаходження: м. Харків, вул. Молочна, буд. 18, к. 25) про визнання виконавчого напису від 13.12.2019 року, вчиненого ПН КМНО Михайленко С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2761 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 29.11.2023р. було поновлено провадження у даній справі у зв`язку із отриманням відомостей про набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20, судове засідання було призначено на 12:30год. 14.12.2023р.

В судове засідання, призначене на 12.30 год. 14.12.2023р., сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За договором купівлі-продажу від 27.06.2013р. заявник придбав квартиру АДРЕСА_2 за 456.400,00 грн. (далі за текстом - Квартира).

27.06.2013р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно Квартири було вчинено реєстраційну дію з приводу обтяження - заборони на нерухоме майно на користь ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателя за договором іпотеки реєстровий номер - 1685 від 27.06.2013р.

13.12.2019р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Михайленко Сергієм Анатолійовичем було вчинено виконавчий напис №2761 про звернення стягнення на Квартиру за договором іпотеки №825МІ11130627001-ЗАСТ від 27.06.2013р.

15.01.2020р. до приватного виконавця Бабенка Д.А. звернувся представник стягувача, АТ "Альфа-Банк", із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №2761 від 13.12.2019р., вчиненого приватним нотаріусом Михайленко С.А. про звернення до стягнення предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1

15.01.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області - Бабенком Дмитром Анатолійовичем була винесена постанова ВП №60984243 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Михайленка Сергія Анатолійовича №2761 від 13.12.2019р.

За ініціативою приватного виконавця на підставі Договору №07/03-31.01.2020 (про надання послуг) на проведення незалежної оцінки вартості майна від 31.01.2020р. ТОВ "Оціночна компанія ВВК" було проведено оцінку Квартири і складено Звіт про оцінку від 31.01.2020р., згідно з яким ринкова вартість Квартири склала - 512.902,53 грн. без податку на додану вартість (з наведенням еквіваленту показника вартості в іноземній валюті - долар США у розмірі 20.582,29 доларів США).

Листом від 05.02.2020р. №628 приватний виконавець сповістив заявника про те, що у порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" вартість Квартири визначена у розмірі 512.902,53грн.

За ініціативою заявника ТОВ "Харківська інвестиційна агенція нерухомості" також було проведено оцінку Квартири і складено Звіт про оцінку майна від 12.02.2020р., згідно з яким ринкова вартість квартири склала - 1.181.000,00грн. без урахування податку на додану вартість (без наведення еквіваленту показника вартості в іноземній валюті - долар США).

Заявник - ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив суд визнати виконавчий напис від 13.12.2019 року вчинений ПН КМНО Михайленко С.А., зареєстрований в реєстрі за № 2761 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 03.02.2020р. було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» (місцезнаходження: Харків, вул. Гоголя, буд. 10), треті особи приватний нотаріус КМНО Михайленко Сергій Анатолійович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 11), приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович (місцезнаходження: м. Харків, вул. Молочна, буд. 18, к. 25) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 12.02.2020р. було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Забезпечено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус КМНО Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 60984243, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на трикімнатну квартиру, загальною площею 64,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі виконавчого напису, вчиненого 13 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем за реєстровим номером 2761.

14.02.2020р. приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по ВП №60984243.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 01.12.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий напис від 13 грудня 2019 року за реєстровим №2761, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. по зверненню стягнення на трикімнатну квартиру, загальною площею 64,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 01.12.2020р. набрало законної сили 12.01.2021р.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем приватним виконавцем 01.03.2021р. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60984243.

Стверджуючи про неправомірність Звіту про оцінку Квартири у розмірі 512.902,53грн., заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до установлених обставин спору підлягають застосуванню наступні норми права.

Суспільні відносини з приводу примусового виконання виконавчих написів нотаріуса унормовані, насамперед, приписами Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" та Закону України від 02.06.2016р. №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", згідно з якими примусове виконання рішень віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби (державних виконавців) та приватних виконавців.

Так, за визначенням ст.1 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України державний виконавець належить до кола суб`єктів владних повноважень, то управлінські волевиявлення державного виконавця повинні узгоджуватись із приписами ч.2 ст.2 КАС України, ч.1 ст.2 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження", ч.1 ст.4 Закону України від 02.06.2016р. №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як то указано у ст.10 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, у положеннях ст.10 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" законодавець не виклав вичерпного переліку заходів примусового виконання рішень, але зазначив, що кваліфікуючою ознакою властивості заходів примусового виконання рішень є примусовий характер.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом частин першої, шостої ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

31.01.2020 між ТОВ "Оціночна компанія ВВК" та відповідачем - приватним виконавцем було укладено договір №07/03-31.01.2020 (про надання послуг) на проведення незалежної оцінки вартості майна та 05.02.2020 на адресу виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку нерухомого майна.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

ТОВ "Оціночна компанія ВВК" було проведено оцінку Квартири і складено Звіт про оцінку від 31.01.2020р., згідно з яким ринкова вартість Квартири склала - 512.902,53 грн. без податку на додану вартість (з наведенням еквіваленту показника вартості в іноземній валюті - долар США у розмірі 20.582,29 доларів США).

Кваліфікуючою ознакою процедури примусової реалізації майна житла у межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення (виконавчого документа) є те, що власник майна боржник за виконавчим провадженням за загальним правилом не є заінтересованою у відчуженні власного майна особою й, відповідно, не має наміру/прагнення забезпечувати співпадіння практичної реалізації власної дійсної/справжньої внутрішньої волі з матеріальними інтересами інших учасників суспільних відносин.

Саме тому за механізмом Закону України "Про виконавче провадження" продаж такого майна житла ініціюється державним або приватним виконавцем через спеціальну установу; зацікавленою у реалізації майна житла особою виступає стягувач у виконавчому провадженні, а не боржник; стягувач не має ані прав, ані фізичної змоги вчиняти дії (або спонукати до вчинення дій), пов`язані з передачею майна боржника на примусову реалізацію; боржник не є зацікавленою особою у примусовому відчуженні власного майна - житла.

Разом із тим, виконавець в силу приписів ч.1, п.1 ч.2, пунктів 3, 6, 22 ч.3 ст.18 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язку, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

При цьому, за змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є саме зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи стосовно неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій) у межах компетенції, за наявності приводу та фізичної змоги реалізувати відповідну управлінську функцію.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 03.02.2020р. було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» (місцезнаходження: Харків, вул. Гоголя, буд. 10), треті особи приватний нотаріус КМНО Михайленко Сергій Анатолійович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 11), приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович (місцезнаходження: м. Харків, вул. Молочна, буд. 18, к. 25) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та відкрито провадження у цивільній справі.

Тому ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. було зупинено провадження у справі №520/2218/2020 до набрання законної сили рішенням суду по справі №953/1292/20 у зв`язку із відкриттям провадження Київським районним судом м. Харкова в цивільній справі №953/1292/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець - Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису від 13.12.2019 року, вчиненого ПН КМНО Михайленко С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2761 таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 01.12.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий напис від 13 грудня 2019 року за реєстровим №2761, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. по зверненню стягнення на трикімнатну квартиру, загальною площею 64,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №953/1292/20 від 01.12.2020р. набрало законної сили 12.01.2021р.

На виконання рішення суду відповідачем приватним виконавцем 01.03.2021р. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60984243.

Отже, судом у межах справи №520/2218/2020 встановлені об`єктивні дані, які достовірно, беззастережно та неспростовно засвідчують, що після прийняття державним виконавцем постанови від 01.03.2021 р. по ВП №60984243 про закінчення виконавчого провадження загроза порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні є припиненою.

Одночасне поєднання у межах даного спору таких факторів як: відсутність порушеного права у зв"язку із припиненням виконавчого провадження є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував усі існуючі механізми з`ясування об`єктивної істини у спорі; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у прийнятному поза розумним сумнівом обсязі виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права, оцінки доводів сторін та дійсних обставин спору.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту. Посилання сторін на решту аргументів об`єктивно не має значення для результату вирішення спору, а тому не потребує окремої детальної оцінки у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.6 ст.287 КАС України (протягом 10 днів з дати проголошення судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко