Постанова

від 25.05.2020 по справі 520/2218/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 р. Справа № 520/2218/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020, суддя Сліденко А.В., по справі № 520/2218/2020

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія ВВК" , Акціонерне товариство "Альфа-Банк"

про визнання неправомірним виконаного суб`єктом оціночної діяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Оціночна компанія ВВК Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020 про наведену оцінку вартості нерухомого майна трикімнатної квартири, загальною площею 64.4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 512902,53 грн., який прийнятий приватним виконавцем Бабенком Д.А. при здійсненні виконавчою провадження № 60984243 з примусового виконання Виконавчого напису № 2761 від 15.12.2019.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 відмовлено у відкритті провадження.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував, що оцінка майна у даному випадку здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, що в силу вимог ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження підлягає оскарженню саме до адміністративного суду.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.2013 придбав квартиру загальною площею 64.4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 456400 грн.

27.06.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно зазначеного об`єкта нерухомості вчинено реєстраційну дію з приводу обтяження - заборони на нерухоме майно на користь ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателя за договором іпотеки реєстровий номер - 1685 від 27.06.2013.

13.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Михайленко С.А. вчинено виконавчий напис № 2761 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки № 825МІ11130627001-ЗАСТ від 27.06.2013.

В подальшому 15.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. винесена постанова ВП №60984243 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. № 2761 від 13.12.2019.

ТОВ "Оціночною компанією ВВК" проведено оцінку нерухомого майна, про що складено висновок про вартість від 31.01.2020, згідно з яким ринкова вартість склала - 512902 грн. без урахування ПДВ, та листом від від 05.02.2020 № 628 повідомлено заявника.

Також за ініціативою заявника ТОВ "Харківська інвестиційна агенція нерухомості" проведено оцінку квартири, про що складено звіт від 12.02.2020, відповідно до якого ринкова вартість квартири склала - 1181000 грн. без урахування ПДВ.

Не погодившись із проведеною оцінкою нерухомого майна позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позовна вимога не підлягає розгляду та вирішенню в судовому порядку, у тому числі й в порядку адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Так, частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

При цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У той же час, пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Так, в рамках даного спору позивачем оскаржена правомірність звіт про оцінку нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Аналізуючи правову природу зазначеного документу колегія суддів зазначає, що такий звіт не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, тобто є документом, що фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Крім іншого, слід враховувати, що звіт про оцінку майна не відповідає переліку ознак, визначених для індивідуального акту пунктом 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 по справі № 914/881/17.

При цьому, безпосередніх вимог до відповідача - приватного виконавця щодо оскарження його дій позивачем не заявлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо можливості розгляду справи про визнання недійсним звіту про оцінку майна в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті провадження в даній справі.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 по справі № 520/2218/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 01.06.20.