Рішення

від 14.12.2023 по справі 344/8378/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/8378/20

Провадження № 22-ц/4808/58/23

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Баркова В. М.,

суддів: Девляшевського В. А.,

Луганської В. М.,

секретаря Кузів А. В.

розглянувши у відкритомусудовому засіданніз ініціативисуду питанняухвалення додатковогорішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2021 року в складі судді Бабій О.М., ухвалене в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, повний текст якого складено 23 липня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , , Івано-Франківської міської ради, яка є правонаступником Узинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ДІ ЕЛ ГРУП», про визнання протиправними (недійсними) та скасування рішень щодо реєстрації права власності, визнання протиправними (недійсними) та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2021 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 25 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2021 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Узинської сільської ради правонаступником якої є Івано-Франківська міська Рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ДІ ЕЛ ГРУП», про визнання протиправними (недійсними) та скасування рішень щодо реєстрації права власності, визнання протиправними (недійсними) та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності задоволено частково.

Визнано протиправним (недійсним) та скасовано рішення державного реєстратора Цалина А.Б. Узинської сільської ради Тисменицького району про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 квітня 2019 року, індексний номер: 46503302, щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;

При ухвалені судового рішення апеляційним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, що складаються з витрат на сплату судового збору, правову допомогу та проведення експертизи.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх представника адвоката Щеглова Є. С., перевіривши письмові матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у постанові зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту другого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн., з 1 липня 2197 грн., з 1 грудня 2270 грн.

Таким чином з врахуванням положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 при зверненні до суду першої інстанції мала сплатити судовий збір в розмірі 3363 грн. 20 коп. (2102 грн. х 0,4 х 4 вимоги), що підтверджується квитанцією від 06. 07.2020 року (т.1 а.с.13).

Відповідно до підпункту шостого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір в сумі 5044 грн. 50 коп. (3363 грн. 20 коп. х 150%), який і підлягає відшкодуванню. Переплачений нею судовий збір за квитанцією від 18.08.2021року (т. 2 а. с. 38) відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає, а повертається у встановленому законом порядку.

Відповідно допідпункту сьомогопункту першогочастини другоїстатті 4Закону України«Про судовийзбір» заподання касаційноїскарги ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір в сумі 6726 грн. 40 коп. (3363 грн. 20 коп. х 200%), який і підлягає відшкодуванню. Переплачений нею судовий збір за квитанцією від 17.12.2021 року (т. 2 а. с. 108) відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає, а повертається у встановленому законом порядку.

Таким чином судові витрати ОСОБА_1 пов`язані із сплатою судового збору за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у справі складають 15134 грн. 10 коп. (3363 грн. 20 коп. + 5044 грн. 50 коп. + 6726 грн. 40 коп.).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Матеріалами справи підтверджується, що захист інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції здійснював адвокат Щеглов Є. С.

У квітні 2021 року адвокат Галько О. М. та Осадчук Г. М. подали до Івано-Франківського міського суду заяву, в якій вказали, що їх витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у цій справі складають 23220 грн. (том 1 а.с. 213).

До вказаної заяви заявники долучили: копію договору про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року, укладеного між адвокатом Щегловим Є. С. та позивачками, копію додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року; детальний опис послуг наданих ОСОБА_5 на підставі договору про надання правої допомоги.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивачками були дотриманні положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, зокрема заявлення до закінчення судових дебатів у справі про необхідність вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат та подання відповідних доказів.

Ураховуючи надані позивачками докази, прийняте судом апеляційної інстанції на їх користь рішення, апеляційний суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в суді першої інстанції.

Своїх заперечень щодо неспівмірності заявлених позивачками витрат відповідачі та їх представники в судовому засіданні апеляційного суду не подавали.

З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (ознайомлення із законодавством та наданими документами, подання запитів, підготовка позовної заяви та участь у судових засіданнях), кількість заявлених вимог, їх складність та об`єм досліджених судом першої інстанції доказів, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідачів на користь позивачок понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції пропорційно до розміру задоволених вимог.

Також представником позивачок адвокатом Щегловим Є. С. в судовому засіданні апеляційного суду при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у справі надані квитанції про оплату позивачками судової будівельно-технічної експертизі в розмірі по 5050 грн. кожною.

Ці квитанції були прийняті апеляційним судом як доказ понесених судових витрат у справі, оскільки відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права (п. 149 Постанови ВП ВС від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, провадження № 14-123цс23).

Враховуючи наведене, судові витрати позивачок, пов`язані з проведенням експертизи в суді апеляційної інстанції, також підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки рішеннямІвано-Франківськогоапеляційного суду28листопада 2023року позовнівимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково на 50% (задоволено дві вимоги немайнового характеру з чотирьох), тому апеляційний суд вважає, що судові витрати, понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час розгляду справи, слід відшкодувати в розмірі 50% за рахунок відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки Івано-Франківська міська ради, яка є правонаступником Узинської сільської ради, фактично права позивачок не порушувала.

Отже,на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню пропорційно до задоволених судом позовних вимог понесені судові витрати за подання нею позовної заяви в розмірі 1681 грр. 60 коп. (3363 грн. 20 коп. х 50%), за подання апеляційної скарги в розмірі 2522 грн. 25 коп. (5044 грн. 50 коп. х 50%) та за подання касаційної скарги в розмірі 3363 грн. 20 коп. (6726 грн. 40 коп. х 50%), а разом - 7567 грн. 05 коп., тобто по 3783 грн. 53 коп. з кожного з відповідачів.

Також на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню пропорційно до задоволених судом позовних вимог понесені ними судові витрати на правову допомогу в розмірі 11610 грн. (23220 грн. * 50%), або по 5805 грн. кожній, та витрати, пов`язані з проведенням експертизи по 2525 грн. кожній (5050 грн. * 50%).

В іншій частині судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянтів.

Керуючись ст. 133, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Івано-Франківської міської ради, яка є правонаступником Узинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ ДІ ЕЛ ГРУП», про визнання протиправними (недійсними) та скасування рішень щодо реєстрації права власності, визнання протиправними (недійсними) та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 53 коп. з кожного витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) грн. з кожного у відшкодування витрат на правову допомогу понесених в суді першої інстанції та проведення експертизи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) грн. з кожного у відшкодування витрат на правову допомогу понесених в суді першої інстанції та проведення експертизи в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська