Ухвала

від 07.12.2023 по справі 202/4873/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2565/23 Справа № 202/4873/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14серпня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14серпня 2020 року клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно із забороною відчуження та вчинення реєстраційних дій, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами:

1221455400:02:009:0802, 1221455400:02:010:0491, 1221455400:02:010:0494, 1221455400:02:008:0875, 1221455400:02:002:0539, 1221455400:02:002:0540, 1221455400:01:006:0025, 1221455400:01:006:0028, 1221455400:01:006:0024, 1221455400:01:006:0029, 1221455400:02:004:0195, 1221455400:02:010:0659, 1210100000:01:709:0130, 1210100000:01:709:0123, 1221455400:02:009:0723, 1221455400:02:009:0719, 1221455400:02:009:0738, 1221455400:02:009:0715, 1221455400:01:012:0450, 1221455400:01:012:0454, 1221455400:01:012:0451, 1210100000:01:709:0126, 1221455400:02:009:0714, 1221455400:02:009:0756, 1221455400:02:009:0737, 1221455400:02:009:0721, 1221455400:01:012:0453, 1221455400:01:012:0452, 1210100000:01:709:0124, 1210100000:02:008:0697, 1221455400:02:009:0717, 1221455400:02:009:0716, 1221455400:02:009:0734, 1221455400:01:012:0456, 1221455400:01:012:0449, 1221455400:01:012:0455, 1221455400:02:001:0303, 1221455400:02:001:0310, 1221455400:02:001:0315, 1221455400:02:001:0326, 1221455400:02:001:0329, 1221455400:02:001:0332, 1221455400:02:001:0321, 1221455400:02:001:0217, 1221455400:02:001:0221, 1221455400:02:001:0173, 1221455400:02:001:0176, 1221455400:02:001:0179, 1221455400:02:001:0068, 1221455400:02:001:0255, 1221455400:02:001:0297, 1221455400:02:001:0312, 1221455400:02:001:0258, 1221455400:02:001:0327, 1221455400:02:001:0330, 1221455400:02:001:0318, 1221455400:02:001:0322, 1221455400:02:001:0219, 1221455400:02:001:0218, 1221455400:02:001:0174, 1221455400:02:001:0177, 1221455400:02:001:0121, 1221455400:02:001:0139, 1221455400:02:001:0198, 1221455400:02:001:0300, 1221455400:02:001:0313, 1221455400:02:001:0323, 1221455400:02:001:0328, 1221455400:02:001:0331, 1221455400:02:001:0319, 1221455400:02:001:0216, 1221455400:02:001:0220, 1221455400:02:001:0222, 1221455400:02:001:0175, 1221455400:02:001:0178, 1221455400:02:001:0341, 1221455400:02:001:0709, 1221455400:02:001:0255.

Рішення суду обгрунтовано тим, що Управлінням нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року щодо вчинення службовими особами Обухівської об`єднаної територіальної громади у змові зі службовими особами районного відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області та іншими невстановленими особами зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, які незаконно, в порушення вимог земельного законодавства виділяють приватним особам земельні ділянки державної та комунальної власності, що призводить до тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування за інформацією УСБУ у Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_9 , вступивши у змову з службовими особами Обухівської об`єднаної територіальної громади та службовими особами районного відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які фактично здійснюють зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, а саме незаконно, в порушення вимог земельного законодавства виділяють приватним особам земельні ділянки державної та комунальної власності, що призводить до тяжких наслідків. Зокрема, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за грошову винагороду від клієнтів здійснюють виділення та оформлення земельних ділянок шляхом підробки документів, підписів, печаток тощо.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, питання арешту якого порушується прокурором, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, вказані земельні ділянки відповідно до постанови прокурора визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Тож, з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його відчуження, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, враховуючи, що винесення арешту на вказані земельні ділянки має суттєве значення як для досудового розслідування, так і для відновлення порушених прав потерпілих, ураховуючи, що існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до відчуження майна, виникла необхідність у накладенні арешту на дане нерухоме майно.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року, скасувати її в частині накладення арешту на земельні ділянки, які належать ОСОБА_7 , за кадастровими номерами: 1221455400:02:009:0715, загальною площею 0,12 га та 1221455400:02:009:0734 загальною площею 0,12 га.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про накладення арешту на земельні ділянки, які належать ОСОБА_13 , за кадастровими номерами: 1221455400:02:009:0715, загальною площею 0,12 га та 1221455400:02:009:0734 загальною площею 0,12 га.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що про зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 дізнався лише 07.11.2023 рокупри зверненні до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , яка була роздрукована та надана апелянту разом із відомостями з Державного реєстру речових прав. До цього часу апелянту взагалі не було відомо про існування такої ухвали, оскільки 14.08.2020 року вона виносилася без виклику власників майна та їм не направлялася.

Зазначає, що ОСОБА_7 є законним власником земельних ділянок з наступними кадастровими номерами : 1221455400:02:009:0715 - право власності отримано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.08.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на земельну ділянку від 17.08.2018 року; 1221455400:02:009:0734 - право власності отримано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 1221455400:02:009:0734 від 05.10.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на земельну ділянку 1221455400:02:009:0734 від 05.10.2018 року.

Звертає увагу на те, що дане кримінальне провадження вже триває більше 3 років, за які слідчими чи прокурором не було допитано навіть як свідка апелянта-власника зазначених земельних ділянок, і жодних слідчих та процесуальних дій стосовно арештованого майна власника, окрім арешту майна, не здійснювалося та не здійснюється.Ухвала слідчого судді не містить законного обгрунтування накладення арешту саме на земельні ділянки, які належать апелянту, а накладений арешт порушує права, гарантії та інтереси законного власника арештованого майна, в тому числі право розпоряджатись власним майном, оскільки доказове значення майна, як речового доказу, не є достатнім для того, щоб протягом такого тривалого часу забороняти власнику користуватися ним, враховуючи, що органом досудового розслідування не встановлено причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні.

Також наоскаржувану ухвалуслідчого суддібула поданай апеляційнаскарга представникомтретьої особи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт ОСОБА_15 -адвокатом ОСОБА_16 ,в якійвін просив поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року, скасувати її та скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,3839 га, з кадастровим номером 1221455400:02:009:0802, яка належить на праві власності ОСОБА_15 на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області серія та номер: 4-7491/15-20-СГ від 02.06.2020 року.

04 грудня 2023 року до початку судового розгляду в Дніпровському апеляційному суді представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_15 - адвокатом ОСОБА_16 було подано заяву про залишення його апеляційної скарги без розгляду та повернення, інші учасники судового провадження не заперечували проти цього, у зв`язку з чим вищезазначена апеляційна скарга не розглядається апеляційним судом під час перегляду в апеляційному порядку ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді відповідно до ст. 395 КПК подається протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідного судового рішення.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, чи її представника, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останніх обчислюється з дня отримання ними копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить. Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно зч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Як убачається з наданих матеріалів, управлінням нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 щодо вчинення службовими особами Обухівської об`єднаної територіальної громади, у змові із службовими особами районного відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області, та іншими невстановленими особами зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби, які незаконно, в порушення вимого земельного законодавства виділяють приватним особам земельні ділянки державної та комунальної власності, що призводить до тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування за інформацією УСБУ у Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_9 , вступивши у змову з службовими особами Обухівської об`єднаної територіальної громади, та службовими особами районного відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які фактично здійснюють зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби, а саме незаконно, в порушення вимог земельного законодавства виділяють приватним особам земельні ділянки державної та комунальної власності, що призводить до тяжких наслідків.

Зокрема, ОСОБА_9 , спільно ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за грошову винагороду від клієнтів здійснюють виділення та оформлення земельних ділянок, шляхом підробки документів, підписів, печаток тощо.

Встановлено, що злочині дії гр. ОСОБА_18 були реалізовані під час оформлення наступних земельних ділянок:

- 1221455400:02:009:0802, 1221455400:02:010:0491, 1221455400:02:010:0494, 1221455400:02:008:0875, 1221455400:02:002:0539, 1221455400:02:002:0540 - рішень Обухівською сільською радою щодо їх виділення не приймалися, землевпорядна документація не погоджувалася.

- 1221455400:01:006:0025, 1221455400:01:006:0028, 1221455400:01:006:0024, 1221455400:01:006:0029земельні ділянки, розташовані на території Обухівської сільської ради, рішень щодо їх виділення не приймалось. По даним земельним ділянкам проходить підземний водогін та кабелі електроживлення що забезпечують питною водою житловий масив багатоповерхових будинків «Птахофабрика». На сьогоднішній день вирішити питання щодо її обслуговування та ремонту немає можливості. Після створення ОТГ дані земельні ділянки планувалося прийняти в комунальну власність. Дані питання з селищною радою не погоджувались.

- 1221455400:02:004:0195 - на дану земельну ділянку виготовлені підробні документи та присвоєно кадастровий номер, дозволів на розробку документів не видавалось.

- 1221455400:02:010:0659 - земельна ділянка передбачалась для створення місця масового відпочинку населення громади, але по підробленим документам виготовлено кадастровий номер та передано в приватну власність.

З аналогічними порушеннями були виділенні наступні земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме:

1210100000:01:709:0130, 1210100000:01:709:0123, 1221455400:02:009:0723, 1221455400:02:009:0719, 1221455400:02:009:0738, 1221455400:02:009:0715, 1221455400:01:012:0450, 1221455400:01:012:0454, 1221455400:01:012:0451, 1210100000:01:709:0126, 1221455400:02:009:0714, 1221455400:02:009:0756, 1221455400:02:009:0737, 1221455400:02:009:0721, 1221455400:01:012:0453, 1221455400:01:012:0452, 1210100000:01:709:0124, 1210100000:02:008:0697, 1221455400:02:009:0717, 1221455400:02:009:0716, 1221455400:02:009:0734, 1221455400:01:012:0456, 1221455400:01:012:0449, 1221455400:01:012:0455.

Зокрема, земельні ділянки виділені без погодження Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області з порушенням чинного Законодавства України, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами:

1221455400:02:001:0303, 1221455400:02:001:0310, 1221455400:02:001:0315, 1221455400:02:001:0326, 1221455400:02:001:0329, 1221455400:02:001:0332, 1221455400:02:001:0321, 1221455400:02:001:0217, 1221455400:02:001:0221, 1221455400:02:001:0173, 1221455400:02:001:0176, 1221455400:02:001:0179, 1221455400:02:001:0068, 1221455400:02:001:0255, 1221455400:02:001:0297, 1221455400:02:001:0312, 1221455400:02:001:0258, 1221455400:02:001:0327, 1221455400:02:001:0330, 1221455400:02:001:0318, 1221455400:02:001:0322, 1221455400:02:001:0219, 1221455400:02:001:0218, 1221455400:02:001:0174, 1221455400:02:001:0177, 1221455400:02:001:0121, 1221455400:02:001:0139, 1221455400:02:001:0198, 1221455400:02:001:0300, 1221455400:02:001:0313, 1221455400:02:001:0323, 1221455400:02:001:0328, 1221455400:02:001:0331, 1221455400:02:001:0319, 1221455400:02:001:0216, 1221455400:02:001:0220, 1221455400:02:001:0222, 1221455400:02:001:0175, 1221455400:02:001:0178, 1221455400:02:001:0341, 1221455400:02:001:0709, 1221455400:02:001:0255.

На теперішній час вказані земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме:1221455400:02:009:0802, 1221455400:02:010:0491, 1221455400:02:010:0494, 1221455400:02:008:0875, 1221455400:02:002:0539, 1221455400:02:002:0540, 1221455400:01:006:0025, 1221455400:01:006:0028, 1221455400:01:006:0024, 1221455400:01:006:0029, 1221455400:02:004:0195, 1221455400:02:010:0659, 1210100000:01:709:0130, 1210100000:01:709:0123, 1221455400:02:009:0723, 1221455400:02:009:0719, 1221455400:02:009:0738, 1221455400:02:009:0715, 1221455400:01:012:0450, 1221455400:01:012:0454, 1221455400:01:012:0451, 1210100000:01:709:0126, 1221455400:02:009:0714, 1221455400:02:009:0756, 1221455400:02:009:0737, 1221455400:02:009:0721, 1221455400:01:012:0453, 1221455400:01:012:0452, 1210100000:01:709:0124, 1210100000:02:008:0697, 1221455400:02:009:0717, 1221455400:02:009:0716, 1221455400:02:009:0734, 1221455400:01:012:0456, 1221455400:01:012:0449, 1221455400:01:012:0455, 1221455400:02:001:0303, 1221455400:02:001:0310, 1221455400:02:001:0315, 1221455400:02:001:0326, 1221455400:02:001:0329, 1221455400:02:001:0332, 1221455400:02:001:0321, 1221455400:02:001:0217, 1221455400:02:001:0221, 1221455400:02:001:0173, 1221455400:02:001:0176, 1221455400:02:001:0179, 1221455400:02:001:0068, 1221455400:02:001:0255, 1221455400:02:001:0297, 1221455400:02:001:0312, 1221455400:02:001:0258, 1221455400:02:001:0327, 1221455400:02:001:0330, 1221455400:02:001:0318, 1221455400:02:001:0322, 1221455400:02:001:0219, 1221455400:02:001:0218, 1221455400:02:001:0174, 1221455400:02:001:0177, 1221455400:02:001:0121, 1221455400:02:001:0139, 1221455400:02:001:0198, 1221455400:02:001:0300, 1221455400:02:001:0313, 1221455400:02:001:0323, 1221455400:02:001:0328, 1221455400:02:001:0331, 1221455400:02:001:0319, 1221455400:02:001:0216, 1221455400:02:001:0220, 1221455400:02:001:0222, 1221455400:02:001:0175, 1221455400:02:001:0178, 1221455400:02:001:0341, 1221455400:02:001:0709, 1221455400:02:001:0255, відповідно до постанови прокурора визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Це дає достатні підстави для припущення, що відбувся факт вчинення службовими особами Обухівської об`єднаної територіальної громади у змові із службовими особами районного відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області та іншими невстановленими особами зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, які незаконно, в порушення вимого земельного законодавства виділяють приватним особам земельні ділянки державної та комунальної власності, що призводить до тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Наведені обставини є достатньо обґрунтованими в даному конкретному випадку для здійснення кримінального провадження та проведення досудового розслідування, а також вжиття відповідних забезпечувальних заходів з метою запобігання ризикам у вигляді настання суспільно небезпечних наслідків в результаті реалізації (відчуження) цього майна третім особам, що призведе до завдання ще більш негативних наслідків. Дану позицію слідства підтримав суд першої інстанції під час розгляду клопотання про арешт вищевказаного майна та своїм рішенням задовольнив його, з чим загалом погоджується і суд апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги такого висновку колегії суддів не спростовують.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з накладенням слідчим суддею арешту на земельні ділянки, які належать ОСОБА_7 , за кадастровими номерами: 1221455400:02:009:0715, загальною площею 0,12 га та 1221455400:02:009:0734 загальною площею 0,12 га.

Так, частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як було встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_7 є законним власником земельних ділянок з наступними кадастровими номерами : 1221455400:02:009:0715 - право власності отримано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.08.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на земельну ділянку від 17.08.2018 року; 1221455400:02:009:0734 - право власності отримано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 1221455400:02:009:0734 від 05.10.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на земельну ділянку 1221455400:02:009:0734 від 05.10.2018 року.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Наведені ж прокурором, як і слідчим суддею доводи щодо необхідності арешту земельних ділянок, які належать ОСОБА_7 , за кадастровими номерами: 1221455400:02:009:0715, загальною площею 0,12 га та 1221455400:02:009:0734 загальною площею 0,12 га, є сумнівними за своєю суттю, а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), адже, у даному випадку, відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Так, і у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи.

Перевіривши матеріли провадження, в яких на час розгляду клопотання прокурора відсутній цивільний позов, санкція статті, за якою здійснена попередня кваліфікація, не передбачає конфіскацію майна, а також за відсутності повідомлення про підозру фігурантам даного кримінального провадження, єдиною підставою для накладення арешту на вказані земельні ділянки є збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Аналізуючи ж викладені обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що органом досудового розслідування не було наведено достатніх підстав, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи, а очевидна істотна причина для утримання цих земельних ділянок державою і такого обмеження права власності відсутня.

З урахуванням наведеного, меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, а також того факту, що кримінальне провадження триває вже більше 3 років, за які органом досудового розслідування не було допитано навіть як свідка власника зазначених земельних ділянок, і жодних слідчих та процесуальних дій стосовно арештованого майна власника, окрім арешту майна, не здійснювалося, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити, ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року скасувати в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734 та постановити нову ухвалу апеляційним судом на підставі ст.. 407 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року.

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14серпня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року скасувати в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734, які належать ОСОБА_7 ;

В іншій частині ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4