Ухвала

від 13.12.2023 по справі 607/12263/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про призначення повторної експертизи

13.12.2023 Справа №607/12263/22

Провадження №2/607/3161/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участю: секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Бакалець І.Г.

представника відповідача адвоката Карпи М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання батьківства.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області КунецьН.Р. від 27.09.2022 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.11.2022, у даній цивільній справі призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

27.03.2023 матеріали цивільної справи повернуті до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України із висновком експерта № СЕ 19/114-22/22347-БД від 17.03.2023 за результатами посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, у зв`язку із чим ухвалою суду від 29.03.2023 було поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 01.05.2023 постановленою в судовому засіданні без видалення в нарадчу кімнату із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

21.07.2023 судом зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Карпою М.М. в якому викладено заперечення щодо позовної заяви.

17.11.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бакалець І.Г. подав клопотання про призначення повторної молекулярно генетичної експертизи, яке обґрунтоване тим, що на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області була призначена та проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України молекулярно-генгетична експерти, згідно висновку якої СЕ-19/114-22/223347-БД від 17.03.2023 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, за відомостями повідомленими КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР, взірці крові померлого ОСОБА_5 при проведенні патологоанатомічного дослідження було взято лікарем - паталогоанатомом ОСОБА_6 при наявності пневмонії для інших методів досліджень. Водночас, допитаний у судовому засіданні в якості свідка патологоанатом ОСОБА_6 висловив сумнів щодо наявності у померлого ОСОБА_5 захворювання пневмонії і доцільності обрання при розтині ОСОБА_5 взірців його крові. Враховуючи наведене для повного, об`єктивного та всебічного встановлення обставин справи за цим позовом, зокрема, встановлення біологічного батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник позивача просить призначити повторну судову молекулярно-генетичну експертизу щодо встановлення біологічного споріднення і доказу батьківства, шляхом дослідження біологічних зразків ДНК, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України та проводити мітохондриальним методом. На вирішення експертизи поставити наступні питання: 1. Які генетичні ознаки наданого на дослідження гістологічного архіву трупа ОСОБА_5 , а саме воскових блоків, скелець та вологого архіву? 2.Чи відповідають біологічні зразки ДНК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним зразкам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками родинного споріднення? 3. Якщо так, то чи являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Також просить, з метою проведення експертизи, витребувати з КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР гістологічний архів (вологий архів, воскові блоки та скельця), що залишились після розтину трупа ОСОБА_5 , який направити експертам для дослідження.

07.12.2023 судом зареєстровано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження подане представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бакалець І.Г., в якому останній просить повернутись на стадію підготовчого провадження, оскільки у справі необхідно вчинити процесуальні дії, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, зокрема призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бакалець І.Г. підтримали заявлені клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження та просили задовольнити, з підстав у них викладених.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Карпа М.М. в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення клопотань поданих представником позивача про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження. Так, зазначила, що з їхньої сторони дійсно є обґрунтовані сумніви щодо правильності результатів висновку посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи. Разом з тим, оскільки вказані сумніви пов`язані із порушенням на їх думку порядку відбирання, зберігання та надання суду взірців для проведення експертизи, на переконання представника повторна експертиза не спростує наявних у них сумнівів щодо результатів висновку. Крім того вважає, що представником позивача порушено порядок заявлення клопотання про витребування доказів, а саме суду не надано доказів того, що адвокат Бакалець І.Г. звертався до КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР із запитом про надання йому гістологічного архіву і йому у цьому було відмовлено. При цьому вказала, що розуміє, що у випадку його звернення КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР із таким запитом, йому б було у цьому відмовлено, проте вважає, що адвокат Бакалець І.Г. мав дотриматись вимог ст. 84 ЦПК України та надати суду докази вживання ним заходів для отримання цього доказу самостійно та причин неможливості самостійного отримання цього доказу. Також зауважує, що гістологічні взірці у ОСОБА_5 відбирались з метою проведення інших методів дослідження, а тому вважає, що взяття цих взірців для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи буде порушенням Порядку проведення патологоанатомічного розтину. З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні клопотання.

Представник третьої особи Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомив, що він є лікарем патологоанатом, який проводив розтин тіла ОСОБА_5 . Так зазначив, що ним відбирались у ОСОБА_5 взірці біологічного матеріалу, у зв`язку із тим, що перед розтином тіла ОСОБА_5 до нього прийшла головний лікар бюро ОСОБА_7 разом із слідчої ОСОБА_8 і розпорядилась відібрати взірці для встановлення батьківства. Відтак він відібрав 10 мл. крові із трупу ОСОБА_5 та віддав слідчій ОСОБА_9 . Також ним було відібрано шматочки для гістологічного дослідження, які він переніс на скельці та в подальшому помітив у відповідну камеру зберігання. Вказав, що за результатами розтину ОСОБА_5 причина смерті ним була встановлена, а саме тромб у легенях, підозр з приводу того, у ОСОБА_5 могла бути пневмонія у нього не було.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомила, що вона є начальником КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР. Вказала, що вона не була присутня при здійсненні розтину тіла ОСОБА_5 та не давала патологоанатому жодних вказівок щодо відбирання у ОСОБА_5 взірці біологічного матеріалу. З приводу того, що у останнього відбирались взірці біологічного матеріалу, то їй по це стало відомо із протоколу розтину, з яким вона ознайомилась коли давала відповідь на запит адвоката ОСОБА_10 . Вказує, що взірці у ОСОБА_5 відбирались у зв`язку із тим у патологоанатома була підозра того, що у ОСОБА_5 була пневмонія, проте після проведення розтину та встановлення точної причини смерті, відібрані у ОСОБА_5 взірці не направлялись на подальше дослідження, оскільки було встановлено, що останній помер не внаслідок інфекційного захворювання, а через тромб у легенях. Зауважила, що питання необхідності відбирання у трупа біологічного матеріалу вирішує самостійно лікар патологоанатом, після ознайомлення із історією хвороби, при цьому вона не бере участі у дослідженнях.

Розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бакалець І.Г. про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження, вислухавши доводи учасників справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що представником позивача подано клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетично експертизи, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд приходить до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Окрім цього,у відповідності з ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності, суд призначає експертизу у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

При цьому факт батьківства може бути встановлений на підставі різних доказів зокрема, висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Законодавством України висновок експерта визнано одним із дозволених засобів доказування у цивільній справі, а посмертна судово молекулярно-генетична експертиза є одним із видів експертиз.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У рішенні, ухваленому 13 липня 2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії», Європейський суд з прав людини постановив, що мало місце порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника.

При цьому суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

Так, ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.11.2022, у даній цивільній справі призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1. Чи відповідають біологічні зразки ДНК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним зразкам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками родинного споріднення?

2. Чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову від надання висновку. Зобов`язати Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро на клопотання експерта Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України надати біологічні взірці трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проведення посмертної судово медичної експертизи з використанням методів молекулярно-генетичного аналізу ДНК.

27.03.2023 матеріали цивільної справи повернуті до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України із висновком експерта № СЕ 19/114-22/22347-БД від 17.03.2023 за результатами посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Вказаним висновком встановлено, що ДНК - профіль зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2.1), містить ті генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК - профілі наданого на дослідження зразка крові від трупа ОСОБА_5 (об`єкт № 1.1), що свідчить про біологічну спорідненість між ними. ОСОБА_5 , зразок крові від трупа якого надано на дослідження (об`єкт № 1.1) може бути біологічним батьком ОСОБА_1 . Ймовірність даної події складає 99,9999 %.

За клопотанняпредставника відповідача ОСОБА_4 адвокатаКарпиМ.М.з метоюз`ясування обставинвідібрання біологічнихвзірців померлого,подальшого зберіганнята підставнадання їхдля проведеннямолекулярно генетичної експертизипро визнаннябатьківства,судом булодопитано вякості свідкалікаря патологоанатома ОСОБА_6 , який відбирав біологічні взірці у померлого ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 зазначив, що ним відбирались у ОСОБА_5 взірці біологічного матеріалу, у зв`язку із тим, що перед розтином тіла ОСОБА_5 до нього прийшла головний лікар бюро Парахнюк І.В. разом із слідчої ОСОБА_8 і розпорядилась відібрати взірці для встановлення батьківства. Відтак він відібрав 10 мл. крові із трупу ОСОБА_5 та віддав слідчій ОСОБА_9 .

З огляду на вказані покази свідка лікаря патологоанатома ОСОБА_6 представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Карпа М.М. зазначила, що у них є обґрунтовані сумніви щодо правильності результатів висновку посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, оскільки на їх думку було порушено порядок відбирання, зберігання та надання суду взірців для проведення експертизи.

За змістом ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у п.п. 10-11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що у сторони відповідача ОСОБА_4 адвокат Карпа М.М. є сумніви щодо правильності результатів висновку посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника позивача про призначення у справі повторної судовоїмолекулярно генетичної експертизи та наявність підстав для його задоволення частково.

Так, згідно ч. 4 ст.103ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно ч. 5 ст. 103 ЦПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Як вже зазначалось вище, під час проведення повторною експертизи вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз), а тому суд не вбачає підстав вставити на виконання експертизи питання «Які генетичні ознаки наданого на дослідження гістологічного архіву трупа ОСОБА_5 , а саме воскових блоків, скелець та вологого архіву?», відтак у цій частині клопотання до задоволення не підлягає.

Також не підлягає до задоволення клопотання представника позивача в частині вимоги проводити судову молекулярно генетичну експертизу мітохондриальним методом, оскільки відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Щодо запереченьпредставника відповідачаз приводутого,що усівзірці біологічногоматеріалу у ОСОБА_5 були відібраніта зберігаютьсяз порушеннямиПорядку проведенняпатологоанатомічного розтину,затвердженого НаказомМОЗ України06.09.2021№ 1877,то судзауважує,що якпояснив усудовому засіданнілікар патологоанатом ОСОБА_6 , ним окрім крові, було відібрано у трупа ОСОБА_5 шматочки для гістологічного дослідження, які в подальшому помістив у відповідну камеру зберігання, що на думку суду узгоджується з Порядком проведення патологоанатомічного розтину, затвердженого Наказом МОЗ України 06.09.2021 № 1877.

Частиною 1 ст. 107 ЦПК України, передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч. 3 ст. 107 ЦПК України).

Як вбачається з відповіді Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро №54 від 26.10.2022, біологічні взірці померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зберігаються у Тернопільському обласному патологоанатомічному бюро Тернопільської обласної ради.

З пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом встановлено, що Тернопільському обласному патологоанатомічному бюро Тернопільської обласної ради зберігаються 7 блоків гістологічних взірців ОСОБА_5 .

Відтак з метою забезпечення проведення експертизи, суд вважає за необхідне зобов`язати Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро на клопотання експерта Львівського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України надати гістологічний архів (вологий архів, воскові блоки та скельця) трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у достатній кількості для проведення судової молекулярно генетичної експертизи.

При цьому суд не бере до уваги заперечення представника відповідача, щодо того, що представник позивача не надав докази вживання ним заходів для отримання цього доказу самостійно та причин неможливості самостійного отримання цього доказу, оскільки з огляду на особливість витребовуваного матеріалу та вимоги щодо його зберігання та транспортування, суд вважає, що у представника позивача не було змоги отримати та надати суду гістологічний архів (вологий архів, воскові блоки та скельця).

Згідно ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи; ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі); в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що для з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи, потрібні спеціальні знання, суд вважає, що клопотання представника позивача слід задовольнити та призначити по справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст.135ЦПК України витрати на залучення експерта несе сторона, яка заявила відповідне клопотання.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 253 цього ж Кодексу в такому випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Відтак, з огляду на вказані вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.103,105,182,252,259,260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бакалець Ігоря Гнатовича про повернення до стадії підготовчого провадження, задовольнити.

Повернутися до розгляду справи №607/12263/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання батьківства, у підготовчому провадженні.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бакалець Ігоря Гнатовича про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, задовольнити частково.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання батьківства, повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024).

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1. Чи відповідають біологічні зразки ДНК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним зразкам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками родинного споріднення?

2. Чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку і відмову від надання висновку.

Зобов`язати КНП «Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро» ТОР на клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України надати гістологічний архів (вологий архів, воскові блоки та скельця) трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Оплату вартості проведення експертизи та транспортування гістологічного архіву трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України покласти на позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Надати експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей, необхідних для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Копію даної ухвали надіслати для виконання експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України та учасникам справи для відома.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 15.12.2023.

Головуючий суддяН. Р. Кунець