Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/13923/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/13923/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача: Заянчуковський С.О., Казначеєва Г.Л.,

від відповідача: представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 про зупинення провадження у справі №910/13923/23 (суддя - Спичак О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу в частині.

встановив наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" з вимогами до Міністерства юстиції України про:

1) визнання Наказу Міністерства юстиції України від 02.05.2023 №1562/5 "Про задоволення скарги" незаконним та скасування його в частині пункту 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 05.01.2023 №1000701070009075646 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною та пункту 6 в частині виконання вказаного пункту 2 наказу;

2) скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 02.05.2023 №1000709950011075646 "Скасування реєстраційної дії", проведеної Золотаренко Т.А., Міністерством юстиції України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза";

3) зобов`язання Міністерства юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.01.2023 №1000701070009075646 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера)" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ безпосередньо порушує його права та охоронювані законом інтереси, в структурі власності якого відбулась зміна кінцевих бенефіціарних власників, крім того наказ було прийнято відповідачем з істотним порушенням процедури його прийняття, він суперечить нормам матеріального та процесуального права, а викладені фактичні обставини, які були покладені в основу висновків Колегії відповідача є такими, що не відповідають дійсності, а тому за твердженнями позивача Наказ №1562/5 від 02.05.2023 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 зупинено провадження у справі №910/13923/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Верховного Суду №990/7/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №820/22 від 01.12.2022.

Враховуючи предмет та підстави позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" у даній справі, який направлений на відновлення відомостей у державних реєстрах щодо осіб, які є носіями корпоративних прав щодо позивача, а також предмет та підстави позову фізичної особи ОСОБА_1 у справі №990/7/23, який направлений на припинення обмежень у розпорядженні ним активами в т.ч. корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза", суд першої інстанції дійшов висновку, що справа №990/7/23 є пов`язаною зі справою №910/13923/23, оскільки встановлення обставин законності і правомірності дій Міністерства юстиції України залежить в т.ч. і від обмежень прав бенефіціара, встановлених оспорюваним Указом Президента України 820/22 від 01.12.2022.

За висновком місцевого господарського суду, вказані справи є пов`язаними, адже від встановлених у справі №990/7/23 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі, тому об`єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №990/7/23, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

За доводами апелянта, судом першої інстанції не були наведені фактичні та юридичні підстави зупинення провадження у справі, чим порушив пункт 10 ч. 3 ст. 2, пункт 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У позовній заяві відсутні доводи щодо незаконності оскаржуваного Наказу внаслідок протиправності Указу Президента України від 01.12.2022 № 820/2022 (є лише посилання на нього), який оскаржується в іншій адміністративній справі. Самі фактичні та юридичні підстави позову виключно ґрунтуються на недотриманні відповідачем порядку розгляду такої скарги та виходом за межі наданих йому повноважень, а саме: розгляд скарги особи, права та законні інтереси якої скаргою не порушені, порушення права на участь при розгляді скарги та не набрання чинності Указу Президента в силу встановлення самим в ньому порядку набрання чинності, та не поширення застосованих санкцій у вигляді заборони вчинення тотожних за змістом здійснення права розпорядження щодо опосередкованого володіння через юридичних осіб (вид застосованих санкцій).

Скаржник також зазначив, що можлива протиправність чи законність Указу Президента України від 01.12.2022 № 820/2022 не впливає на результати розгляду вказаної справи з огляду на юридичні підстави позову.

В судовому засіданні представники апелянта - позивача у справі підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю забезпечення явки в дане судове засідання представника Міністерства юстиції України через великий обсяг справ в яких головні та провідні спеціалісти беруть участь.

Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Позиція відповідача викладена письмово у відзиві на апеляційну скаргу, а тому відповідно нез`явлення його представника в дане судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Стосовно посилань заявника на великий обсяг справ в яких головні та провідні спеціалісти беруть участь, слід зазначити, що наведене не є підставою для відкладення розгляду справи, а належить до внутрішньої організації роботи самого відповідача та має суб`єктивний характер.

З урахуванням того, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Згідно з п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).

При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов`язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі №914/131/19.

Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Верховного Суду №990/7/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №820/22 від 01.12.2022, дійшов висновку про те, що вказані справи є пов`язаними, адже від встановлених у справі №990/7/23 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі, тому об`єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №990/7/23, що є підставою для зупинення провадження у справі.

В свою чергу, підставами позову у даній господарській справі було визначено, зокрема, наступні: подача скарги особою, права якої не порушено та з порушенням встановлених строків на її подання; порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу та істотне порушення прав позивача; порушення відповідачем повноважень, які передбачені Законом.

За наведених обставин, оскарження Указу Президента України № 820/2022 від 01.12.2022 не унеможливлює розгляд вказаної справи з огляду на визначені позивачем підстави позову. Предмет та юридичні підстави заявленого господарського позову перебувають поза межами обставин встановлення законності чи протиправності виданого Указу Президента України щодо застосування санкцій.

Сам по собі факт наявності виданого Указу, його оскарження, як і наявність відкритого провадження у справі у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду не перебуває у будь-якому причинно-наслідковому зв`язку між предметом заявленого позову (з його обґрунтуванням) та об`єктивною неможливістю вирішення цієї господарської справи до вирішення тієї адміністративної справи.

Отже, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про неможливість встановлення вказаних обставин у господарській справі до вирішення іншої адміністративної справи є помилковим.

Констатація судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі факту наявності об`єктивної неможливості вирішення вказаної справи не свідчить, що така існує.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи №990/7/23 не впливає на можливість суду першої інстанції самостійно здійснити оцінку доводів сторін та наданих на їх підтвердження доказів в контексті підстав та предмету позовних вимог у даній справі.

Таким чином, у даному випадку відсутня така необхідна умова для зупинення провадження у справі, як неможливість її розгляду до прийняття рішення у іншій справі №990/7/23.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

При цьому, також слід зазначити, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Зупинивши провадження у справі, суд порушив право, зокрема, апелянта на розгляд справи у розумні строки.

Враховуючи наведене вище, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький Плаза" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 про зупинення провадження у справі №910/13923/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 про зупинення провадження у справі №910/13923/23 скасувати.

3. Справу №910/13923/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 15.12.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна