ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2023 р.
м. Київ
Справа № 911/2430/23
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудфор-Лівінг» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, буд. 27, офіс 29, код ЄДРПОУ 43463951)
про стягнення 569526,00 грн заборгованості,
за участю представників:
позивача: Яцук Валерія Петрівна;
відповідача: Барський Костянтин Михайлович,
в с т а н о в и в :
1 історія розгляду справи
Господарський суд ухвалою від 09.08.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 28.08.2023 на 14:45. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
У судовому засіданні 28.08.2023 були присутні представники позивача та відповідача. Суд відмітив, що строк для подання відзиву відповідачам на момент судового засідання, ще не закінчився, у зв`язку з чим, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 18.09.2023 на 14:45.
Засідання 18.09.2023 відбувалося у присутності представника позивача. До суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом. Наступне підготовче судове засідання призначено на 16.10.2023 на 16:45. Також, суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Представники позивача та відповідача брали участь у судовому засіданні 16.10.2023. Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, які долучені судом до справи. Враховуючи те, що представник відповідача не виявив намір подавати відзив на позовну заяву суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.11.2023 на 17:20.
Заслухавши виступи представників позивача та відповідача у судовому засіданні 07.11.2023 судом прийнято рішення у справі.
2 зміст позовних вимог та заперечень щодо позову
Звертаючись з позовом до суду, позивач заявляв вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 569526,00 грн за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання.
Позивач стверджував. що станом на день звернення до суду відповідач уникав виконання обов`язку з оплати виконаних робіт за договором №D2N20080 від 17.09.2018 та додаткової угоди №1 від 15.06.2020, які відображені у актах за номерами 7-13 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року за звітний місяць на суму 569526,00 грн.
За словами позивача, ним відповідно до пункту 6 додаткової угоди до основного договору були підготовлені відповідні акти та довідка, які направлені відповідачу з листом № 234 від 05.10.2020.
У відповідь на лист позивач отримав заперечення від підписання актів, тобто відповідач відмовився приймати та підписувати акти. У запереченнях зазначено, що підставою відмови від підписання актів є те, що підрядник не передав новому замовнику (відповачу) зареєстровані відповідно до підпунктів п. 5.1.2, 5.1.8 договору та підпунктів 4.2, 4.3 Угоди, Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених державним комітетом України з промислової безпеки охорони праці та гірчичного нагляду від 1 вересня 2008 р. №190, оригінали документів, а саме: конструкторська документація та паспорт кожного ліфтового обладнання.
Позивач відмітив, що із заперечень не вбачаєтсья жодних претензій чи зауважень до виконаних позивачем робіт у відповідача не було. Тож за переконанням відповідача, роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року на суму 569 526,00 грн. вважаються прийнятими.
Водночас позивач вказав, що уся конструкторська документація, яка визначалась договором, передавалась ТОВ «Просперітатіс» (первісний замовник) під час поставки обладнання, а в подальшому, також додаткова документація обладнання була передана відповідачу (новому замовнику) разом з листом №234 від 05.10.2020.
Тож, зважаючи на відсутність у відповідача зауважень чи претензій до виконаних робіт, на думку позивача, такі роботи вважаються прийнятими, а тому підлягають оплаті.
Відповідач в свою чергу вважав, що строк оплати грошових коштів, зазначених позивачем у позовній заяві не настав, з огляду на те, що пунктом 5.1.2 договору визначено, що підрядник зобов`язується підготувати та надати замовнику усю необхідну конструкторську документацію на обладнання, що підшивається в паспорт кожного ліфта та яка відповідає вимогам чинного законодавства України, одночасно із обладнанням, яке постачається.
Таким чином, за переконанням відповідача передача паспортів ліфтів є необхідною передумовою виникнення у відповідача зобов`язання з оплати. У позовній заяві позивач стверджував, що паспорти ліфтів були направлені листом №234 від 05.10.2023. Проте таке твердження позивача не відповідає дійсності та направлене на введення суду в оману, зазначив відповідач. За словами позивача у листі №234 від 05.10.2020 було допущено помилку та помилково вказано у додатках «копію паспорту», насправді разом із листом замовнику було надано необхідну конструкторську документацію.
Відповідач акцентував увагу суду на тому, що позивач направивши копії 1 (першого) і 60 (шістдесятого) аркушу кожного паспорту ліфта - D2NB5040, D2NB5042, D2NB5042, D2NB5043, D2NB5044, D2NB5045 (додатки 31-37 позовної заяви). Тобто по кожному ліфту титульний аркуш (перший аркуш паспорту ліфта) та аркуш із відомостями про те, що ліфт поставлено на облік у ГУ Держпраці Київської області (аркуш 60 паспорту ліфта).
На позивача було покладено обов`язок передати відповідачеві «усю необхідну конструкторську документацію на обладнання, що підшивається в паспорт кожного ліфта» (пункт 5.1.2. договору), що є необхідною умовою проведення розрахунків, а не титульний аркуш та аркуш з відміткою про постановку ліфта на облік.
Відповідач зазначив, що в силу пункту 9.3.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів: первинний (повний) технічний огляд ліфтів проводять після встановлення ліфта перед введенням в експлуатацію. Водночас, як вбачається із наданих позивачем копій шістдесятих аркушів ліфтів, паспорти ліфтів D2NB5040, D2NB5042, D2NB5042, D2NB5043, D2NB5044, D2NB5045 (додатки 31-37 позовної заяви) не містять запису про проведення первинного (повного) технічного огляду. Тому відповідач також критично ставиться і до ствердження позивача до того, що у листі №234 від 05.10.2020 зазначено: "виконано первинний технічний огляд 08.09.2020". З огляду на це, відповідач вважає, що зазначені ліфти не могли бути введені в експлуатацію та поставлені на облік, адже це суперечить наведеному вище пункту 9.3.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, а записи внесені державним інспектором Держпраці, на думку відповідача, або є підробленими або внесені всупереч прямої норми законодавства.
Відповідач також зазначав, що позивачем не виконано своїх обов`язків в частині виконання налагоджувальних робіт, інспекцій ліфтів та введення в експлуатацію ліфтів.
Окрему увагу відповідач акцентував увагу на тому, що він звертався до позивача письмово, листом від 04.08.2023 за вих №04/08 (поштове відправлення за індексним номером 0306211882478). З цього листа вбачається, що відповідач повідомляв позивача про те, що відповідно до пункту 5 Угоди налагоджувальні роботи та інспекція ліфтів D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694, D2NB3695 (введення в експлуатацію за першою чергою в будинку №16 по вул. Героїв Крут) мали бути завершеними 10.07.2020. Налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію ліфтів №1-№6 (за першою чергою в будинку №27 по вул. Анатолія Луценка) мали завершитись 31.07.2020. Станом на 04.07.2020 роботи по ліфтам D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694, D2NB3695 (за першою чергою в будинку №16 по вул. Героїв Крут) та ліфтам №1-№6 (за першою чергою в будинку №27 по вул. Анатолія Луценка) не завершені, ліфти в експлуатацію не введені.
Враховуючи наведене вище, відповідач повідомив про розірвання договору та додаткової угоди №1 в односторонньому порядку. Такий лист відповідача повністю відповідав законодавству України, а саме ч. 2 ст. 849 ЦК України. Відповідач також довів до відома суду, що замовив виконання робіт (які був зобов`язаний виконати позивач) у сторонніх осіб, докази чого подано до суду.
3 висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До матеріалів справи долучено копію договору № D2N20080 від 17.09.2018 на поставку та монтаж ліфтового обладнання. Зазначений договір укладено між ПрАТ «Отіс», що виступало підрядником, та ТОВ "Просперітатіс", що виступало замовником.
В силу пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується виготовити ліфтове обладнання та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання на об`єкті замовника, а замовник зобов`язується прийняти роботи і провести приймання поставленого від підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити Підряднику вартість обладнання та робіт, за ціною визначеною розділом 2 Договору.
Розділом 2 сторони погодили вартість і порядок розрахунків за договором, розділом 3 термін і порядок постачання, четвертим розділом якість і гарантії, п`ятим розділом обов`язки сторін.
Додатком 1 договору узгоджено терміни виготовлення та виконання робіт, технічну характеристику обладнання. Додаток 2 містить у собі перелік підготовчих робіт. Додатком 3 визначено умови зберігання, якості електроенергії та захисту ліфтового обладнання при виконанні будівельних робіт.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 321 ГК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Тож суд погоджується з позивачем, що договір № D2N20080 від 17.09.2018 є змішаним договором, в якому поєднано умови, як договору поставки, так і договору підряду.
Судом встановлено, що 15.06.2020 між ПрАТ «Отіс», як підрядником, ТОВ "Просперітатіс", як первісним замовником, та ТОВ «Гудфор-Лівінг», як новим замовником, було укладено додаткову угоду до договору про введення третьої сторони, де було узгоджено, зокрема, такі умови:
пункт 2 після підписання сторонами цієї додаткової Угоди № 1, новий замовник стає стороною Договору D2N 20080 від 17.09.2018 і є повним правонаступником первісного замовника відносно його прав та обов`язків за договором D2N 20080 від 17.09.2018;
пункт 3 сторони уточнюють, що згідно договору D2N 20080 від 17.09.2018 замовником, станом на 15.06.2020:
- первісним замовником станом на 15.06.2020 прийнято та сплачено ліфти № 1-6 в/п 630 кг на 7 зупинок на загальну суму: 4144320 гривень з урахуванням ПДВ згідно видаткової накладної № 382 від 05.04.2019;
- первісним замовником, станом на 15.06.2020, сплачено, на підставі Актів форми КБ-2в, КБ-3, вартість монтажних робіт на загальну суму 625842 гривні з урахуванням ПДВ;
пункт 4 сторони уточнюють, що, по Договору кінцеві розрахунки здійснює Новий Замовник, наступним чином:
- монтажні роботи ліфтового обладнання № 6 в/п 630 кг на 7 зупинок в будинку № 27 по вул. Анатолія Луценка, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 150 000 гривні з урахуванням ПДВ протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів форми КБ-2в, КБ-3;
- налагоджувальні роботи, інспекція ліфтів та введення в експлуатацію D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694, D2NB3695 в будинку № 16 по вул. Героїв Крут, м. Бровари, Київської обл. на загальну суму 211 440 гривень з урахуванням ПДВ, протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Актів виконаних робіт та повної передачі замовнику документації визначеної пп. 5.1.2 п. 5.1. Договору;
- фарбування шахти ліфта № 6; встановлення обрамлень дверей шахти ліфтів, налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію ліфтів № 1 - 6 в/п 630 кг на 7 зупинок в будинку № 27 по вул. Анатолія Луценка, м. Бровари, Київської обл., на загальну суму 569 526 гривень з урахуванням ПДВ, протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання актів виконаних робіт та повної передачі замовнику документації визначеної пп. 5.1.2 п. 5.1 договору;
пункт 6 акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Нового Замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Нового Замовника протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє обґрунтованість Акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення Підряднику з вказанням причини не підписання Акту. У випадку, якщо Новий Замовник не підписує Акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими.
У пункті 5 додаткової угоди від 15.06.2020 погодили п. 2 розділу 1 додатку 1 договору "Терміни виготовлення обладнання та виконання робіт договору" викласти у наступній редакції:
2.1. Фарбування шахти ліфта №6 до 22.06.2020;
2.2. Замовлення та встановлення обрамлень дверей шахти ліфтів №1-№6 до 13.07.2020;
2.3. Налагоджувальні роботи ліфтів №1-№6 до 20.07.2020;
2.4. Введення в експлуатацію ліфтів №1-№6 до 31.07.2020;
2.5. Налагоджувальні роботи ліфтів D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694, D2NB3695 (за першою чергою) до 01.07.2020;
2.6. Інспекція ліфтів D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694, D2NB3695 (за першою чергою) до 10.07.2020.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучені копії актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року та жовтень 2020 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року та за жовтень 2020 року
Листом № 234 від 05.10.2020 ПрАТ «Отіс» повідомило ТОВ «Гудфор-Лівінг», що підрядником, як передбачено умовами договору виконано перелік робіт. Позивач відмічав у своєму листі наступне: "станом на 05.10.2020 Замовником сплачено за обладнання та підписано та сплачено проміжний акт за монтажні роботи. За всі інші передбачені умовами договору та викладені вище роботи форми КБ2 та КБЗ не погоджені та відповідно не сплачено сума 569526 грн. Зважаючи на викладене наполягаємо на підписанні форм КБ2 та КБ3, що надаються з листом 10 оплатити залишок коштів, 569526 грн., згідно договору." У додатках до листа вказано акти виконаних робіт та копії паспортів ліфтів.
У відповідь на лист № 234 ТОВ «Гудфор-Лівінг» надало свої Заперечення від підписання актів за № 15/10-20 від 15.10.2020. Підставою для заперечень постало те, що "підрядником по теперішній час, не передані Новому Замовнику зареєстровані відповідно до підпунктів 5.1.2, 5.1.8 Договору та підпунктів 4.2, 4.3. Угоди, Правил побудови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених державним комітетом України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 1.09.2008 р. №190, оригінали документів, а саме: конструкторська документація та паспорт кожного ліфтового обладнання"
Листом вимогою від 19.11.2020, що був адресований ТОВ «Гудфор-Лівінг» та ТОВ "Просперітатіс", позивач вказав, що "замовник не надав у своєму листі жодних об`єктивних причин непідписання актів в частині фактично виконаних обсягів робіт та наполягає на передачі паспортів на обладнання, що не передбачено умовами ні договору, ні додаткової угоди". Тож позивач вимагав припинити недобросовісну поведінку, негайно підписати акти та здійснити повну оплату виконаних робіт у термін 5 календарних днів з моменту отримання цього листа вимоги.
Суд відмічає, що у процесі розгляду справи відповідачем долучено до її матеріалів копію листа ТОВ «Гудфор-Лівінг» № 04/08 від 04.08.2020 "Щодо неналежного виконання умов договору" що адресований директору ПрАТ "Отіс". У вказаному листі зазначено:
"Відповідно до умов п. 5 Угоди налагоджувальні роботи та інспекція ліфтів D2NB3692. D2NB3693. D2NB3694, D2NB3695 (введення в експлуатацію за першою чергою в будинку № 16 по вул. Героїв Крут) мали бути завершеними 10.07.2020 року. Налагоджувальні роботи та введення в експлуатацію ліфтів №1- №6 (за першою чергою в будинку № 27 по вул. Анатолія Луценка) - мали завершитись 31.07.2020.
Станом на 04.08.2020 роботи по ліфтам D2NB3692, D2NB3693, D2NB3694. D2NB3695 (за першою чергою в будинку № 16 по вул. Героїв Крут) та ліфтам №1- №6 ( першою чергою в будинку № 27 по вул. Анатолія Луценка) не завершені, ліфти в експлуатацію не введені.
На підставі вищевикладеного, повідомляємо про розірвання укладених договору та угоди в односторонньому порядку."
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення № 0306211882478 про направлення поштового відправлення ПрАТ "Отіс", відправлення було вручене 07.08.2020 за довіреністю.
Проаналізувавши зустрічні позиції сторін позивача та відповідача, прийнявши до уваги наявні у справі докази, суд вважає за необхідне першочергово визначити правові наслідки дій відповідача щодо направлення позивачу листа з повідомленням про розірвання договору, оскільки він передує даті складання актів та довідки, які покладені в основу позовних вимог та на підставі яких заявлено позов про стягнення заборгованості, що становить еквівалент вартості виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 року.
В силу частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відтак, для застосування цих положень, на які акцентував увагу позивач, слід з`ясувати чи були наявні передумови для надання можливості відповідачу реалізувати визначене ЦК України право на розірвання договору та угоди.
Як уже зазначалося судом вище, сторони у пункті 5 додаткової угоди від 15.06.2020 узгодили терміни виконання робіт, де крайньою датою виконання робіт є 31.07.2020. Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що усі роботи за договором були виконані у визначені терміни. Суд констатує, що викладені у листі № 04/08 від 04.08.2020 обставини не спростовані позивачем, а відтак суд враховує, що налагоджувальні роботи та інспекція ліфтів не була завершена станом на дату складення листа "Щодо неналежного виконання умов договору", який фактично є повідомленням про розірвання договору.
Підрядник не повідомляв про форс-мажорні обставини, які стали причиною порушення термінів виконання робіт. Тож суд встановив, що мало місце недотримання підрядником, визначених розділом 5 обов`язків щодо якісного та вчасного проведення монтажно-налагоджувальних робіт, а також щодо підготовки та надання замовнику усієї необхідної конструкторської документації на обладнання, що підшивається в паспорт кожного ліфта. Внаслідок цього, відповідач був змушений замовляти виконання робіт по ліфтовому обладнанню у інших осіб.
Зважаючи на це, договір є розірваним починаючи з 05.08.2020 (з дати направлення повідомлення про розірвання договору та додаткової угоди в односторонньому порядку). Таким чином суд не може погодитися з тим, що відповідач міг прийняти роботи за розірваним договором і сплатити обумовлені у додатковій угоді суми, що також відображені у актах прийнятих робіт та довідці про вартість робіт за жовтень 2020 року, які були сформовані через два місяці від моменту розірвання договору в односторонньому порядку.
Жодних оплат чи юридично значимих дій, що вказують на продовження правовідносин сторін за договором після повідомлення про розірвання відповідач не здійснював.
Попри це, суд також критично ставиться до тверджень позивача про завершення усіх обумовлених робіт за договором на узгоджену суму в жовтні 2020 року, аналізуючи зокрема угоди, які укладалися відповідачем з іншими виконавцями робіт щодо ліфтового обладнання, а також зважаючи на те, що позивачем не доведено, що виконані ним за договором роботи виконані у обумовленому обсязі.
Відтак, суд відхиляє твердження позивача, що відповідачем не виконано своїх обов`язків за договором D2N20080 від 17.09.2018, а відповідно, права позивача, що виникали на підставі і в межах цього договору не були порушені, позаяк, у заявлений до стягнення період договір на який посилається позивач не діяв, оскільки був підставно розірваний відповідачем з підстав прострочення позивача.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Тож суд відмовляє у задоволенні позовної заяви.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 18.12.2023 |
Номер документу | 115680254 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні